Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Різдво є головним щорічним святом Румунії, як і в більшості християнських країн. Різдво в Румунії було запроваджене з приходом християнства.
| Різдво в Румунії | |
| Країна |  Румунія |
|---|---|
| День | 25 грудня |
 Різдво в Румунії у Вікісховищі | |
Свято Різдва Христового відзначається 25 грудня і продовжується ще двома православними святами 26 і 27 грудня.
Старий звичай румунів у селах деяких районів країни, наприклад, в Олтенії, полягав у тому, що на Святвечір господарі прокидалися рано вранці, розводили вогонь у печі та гілочкою з дерево в саду вуглинка стоїть біля отвору печі і каже: "Доброго ранку, Єво! /Як той, що прийшов у добру годину /Щоб привів нам: жирних і жирних свиней /І здорових людей; /Корови з телятами, вівці з ягнятами, свиноматки з поросятами, курчата з курчатами, кури з яйцями… і так далі, продовжувалося тим, що хотіли мати господарі, так що в кінці було сказано: "Далі. року і з днем народження!
Спів колядок є дуже важливою частиною різдвяних свят у Румунії. У перший день Різдва багато колядників ходять засніженими вулицями міст і сіл, тримаючи в руках зірку з картону та паперу з намальованими на ній біблійними сюжетами та співаючи колядки.
Традиція в Румунії вимагає, щоб діти ходили від дому до дому, співаючи колядки та розповідаючи вірші чи легенди протягом усього Різдвяного періоду. Ведучий несе з собою дерев'яну зірку, обклеєну фольгою та прикрашену дзвіночками та різнокольоровими стрічками. До центру зірки приклеюється зображення Святого Сімейства, а все творіння прикріплюється до мітли або міцної палиці.
Християнська колядка
На найбільш очікуване свято в грудні, Різдво, румуни так само звернулися до традицій, вміючи сприймати і новіші звичаї. Зустрічане з радістю, народження Спасителя також приносить із собою низку дуже давніх звичаїв, які святкували зимове сонцестояння, момент, коли природа дає надію на те, що вона відродиться.
Звичай колядувати включав не лише пісні та ритуальні жести, а й численні послання та символи давньої румунської духовності. Його іноді пов'язували зі святкуванням великої християнської події — народження Ісуса Христа. Колядники співають «зоряні пісні» (або християнські колядки), які мають за сюжет Різдво Христове. На Святвечір увечері в усіх селах країни починаються колядування. Діти із зіркою сповіщають про Різдво Господнє і з радістю зустрічають господарі, нагороджуючи їх яблуками, горіхами та печивом.
У Марамарощині ті, хто колядує, є людьми у всій своїй натурі. Звичай — обходити кожну хату, а потім із господарями, які їх зустрічали, продовжувати колядувати. Різдвяний піст закінчився і всі бажаючі можуть поласувати обрядовими стравами: стравами зі свинини, сармале, пиріжками та тістечками, пиріжками та вином. Три святкові дні Різдва приносять у домівки мир і спокій. Існує також період кулінарного та духовного посту перед Різдвом, який триває шість тижнів і закінчується Святвечором. Напередодні Різдва існує звичай прикрашати ялинку в хаті чи на подвір'ї різними кульками, мішурою чи шоколадними цукерками, які називають салонами. Три дні Різдва — 25, 26 і 27 грудня. У ці святкові дні дотримуються багатосотлітніх традицій. Колядування — один із таких звичаїв. І гурти дітей, і гурти дорослих збираються разом і ходять колядувати до сусідів чи до чужих хат. Тоді співається «Які чудові новини», дуже давня і дуже популярна в народі пісня, а також «Красна ялинка». При цьому колядників частують стравами (домашнім печивом) або грошима. Люди слов'янського походження в Румунії також святкують Різдво 7 січня, тому що фактично їхнє Різдво припадає на цей день через два тижні після румунського, православного Різдва.
Прикрашання ялинки
Новорічна ялинка, якою ми її знаємо сьогодні, прикрашена кулями, що відбивають блискуче світло свічок або електроінсталяції, не завжди прикрашалася таким чином.
Хоча в Європі його дохристиянське походження ніхто вже не заперечує, думки розділилися: одні бачать у ньому зображення «світового дерева», інші вважають його прямим посиланням на «райське дерево», прикрашене яскравими червоними яблуками, що нагадує про гріхи, вчинені першими людьми, до їх вигнання з неба.
До XV століття зелені гілочки, якими прикрашали будинки з нагоди Різдва, а також подарунки, які люди дарували один одному, вважалися язичницькими традиціями. Але незабаром на їхньому місці буде використано ціле дерево.
Згідно з документами, в 1605 році в Страсбурзі на площі була встановлена перша ялинка. На ньому ще не було свічок і він був прикрашений червоними яблуками. У 1611 році у Вроцлаві герцогиня Доротея Сібілла фон Шлезієн прикрашає першу ялинку, яку ми знаємо сьогодні.
Після 1878 року тюрінгські посріблені скляні різдвяні прикраси (глобуси) набували все більшого успіху, тому ця суто німецька традиція завоювала весь світ, будучи прийнятою всюди, чи то в країнах Азії, Африки, Північної Америки, Південної чи Австралії.
В кінці ХІХ століття в німецьких салонах свято було немислимим без прикрашеної і сяючої ялинки. У 1776 році завдяки німецьким солдатам, які разом з англійцями брали участь у війні за незалежність, традиція різдвяної ялинки дійшла до Сполучених Штатів, а в 1880 році вона підкорила Білий дім.
У Румунію звичай ялинки увійшов разом із німецьким впливом, коли перші румунські студенти почали навчатися в університетах Берліна чи Відня, а також при королівському дворі династії Гогенцоллернів, яка прибула до Румунії в 1866 році, де князі та принцеси почали прикрашати різдвяну ялинку, цю звичку негайно наслідувала бухарестська протипендада. Німецька різдвяна пісня «O Tannenbaum» на слова Мельхіора Франка, покладена на популярну мелодію з Сілезії XVI століття, стає румунською «O ялиночко», а звичай прикрашати ялинку проникає в усі румунські оселі.
Див. також
Посилання
- 90-ті та Різдво EVZ, 26 грудня 2008, Подія дня
- Різдво за старим стилем, яке святкують українці, 8 січня 2007 р. Подія дня
- Румунське Різдво Arhivat, Traditii.ro
- Чому в селі свята різні, 25 грудня 2011, Narcisa Elena Balaban, Ziarul Lumina
- Різдвяні традиції та звичаї, 20 грудня 2018 р., Mirela Stînga, Cultura Constanta
Крізь історію
- Як жителі Бухареста святкували Різдво 18 грудня 2011, Alina Stănculescu, газета Lumina
- Міжвоєнне Різдво — З Колядками (I) 19 квітня 2010, Історія
- Міжвоєнне Різдво — Moș Clățun, Moş Clățun. . . (II) 19 квітня 2010, Історія
- Міжвоєнне Різдво — Зоряні купці (III) 19 квітня 2010, Історія
- Міжвоєнне Різдво — Хто пастух на фото? (IV) 19 квітня 2010 р., Florentina Țone, Historia
- Як жителі Бухареста святкували Різдво 18 грудня 2011, Alina Stănculescu, газета Lumina
- Різдво минулих років, у Королівському дворі, 24 грудня 2008 р., Тудор Сірес, Сімона Лазар, Jurnalul Național
- Королівські Різдва як в оповіданнях, 24 грудня 2007 р., Ралука Грінтеску, Jurnalul Național
- Зимові канікули в Бухаресті минулих років Arhivat , 29 грудня 2010, Газета Lumina
Ігнатій (різання свинні)
- Румуни зберігають традицію різати свиню на Ігната Arhivat 20 грудня 2008 р. дияк. Джордж Анікулоай, газета Lumina
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizdvo ye golovnim shorichnim svyatom Rumuniyi yak i v bilshosti hristiyanskih krayin Rizdvo v Rumuniyi bulo zaprovadzhene z prihodom hristiyanstva Rizdvo v Rumuniyi Krayina Rumuniya Den25 grudnya Rizdvo v Rumuniyi u Vikishovishi Rizdvyana poshtova marka Svyato Rizdva Hristovogo vidznachayetsya 25 grudnya i prodovzhuyetsya she dvoma pravoslavnimi svyatami 26 i 27 grudnya Starij zvichaj rumuniv u selah deyakih rajoniv krayini napriklad v Olteniyi polyagav u tomu sho na Svyatvechir gospodari prokidalisya rano vranci rozvodili vogon u pechi ta gilochkoyu z derevo v sadu vuglinka stoyit bilya otvoru pechi i kazhe Dobrogo ranku Yevo Yak toj sho prijshov u dobru godinu Shob priviv nam zhirnih i zhirnih svinej I zdorovih lyudej Korovi z telyatami vivci z yagnyatami svinomatki z porosyatami kurchata z kurchatami kuri z yajcyami i tak dali prodovzhuvalosya tim sho hotili mati gospodari tak sho v kinci bulo skazano Dali roku i z dnem narodzhennya Spiv kolyadok ye duzhe vazhlivoyu chastinoyu rizdvyanih svyat u Rumuniyi U pershij den Rizdva bagato kolyadnikiv hodyat zasnizhenimi vulicyami mist i sil trimayuchi v rukah zirku z kartonu ta paperu z namalovanimi na nij biblijnimi syuzhetami ta spivayuchi kolyadki Tradiciya v Rumuniyi vimagaye shob diti hodili vid domu do domu spivayuchi kolyadki ta rozpovidayuchi virshi chi legendi protyagom usogo Rizdvyanogo periodu Veduchij nese z soboyu derev yanu zirku obkleyenu folgoyu ta prikrashenu dzvinochkami ta riznokolorovimi strichkami Do centru zirki prikleyuyetsya zobrazhennya Svyatogo Simejstva a vse tvorinnya prikriplyuyetsya do mitli abo micnoyi palici Hristiyanska kolyadkaKolyadniki v Buharesti 1842 rik Na najbilsh ochikuvane svyato v grudni Rizdvo rumuni tak samo zvernulisya do tradicij vmiyuchi sprijmati i novishi zvichayi Zustrichane z radistyu narodzhennya Spasitelya takozh prinosit iz soboyu nizku duzhe davnih zvichayiv yaki svyatkuvali zimove soncestoyannya moment koli priroda daye nadiyu na te sho vona vidroditsya Zvichaj kolyaduvati vklyuchav ne lishe pisni ta ritualni zhesti a j chislenni poslannya ta simvoli davnoyi rumunskoyi duhovnosti Jogo inodi pov yazuvali zi svyatkuvannyam velikoyi hristiyanskoyi podiyi narodzhennya Isusa Hrista Kolyadniki spivayut zoryani pisni abo hristiyanski kolyadki yaki mayut za syuzhet Rizdvo Hristove Na Svyatvechir uvecheri v usih selah krayini pochinayutsya kolyaduvannya Diti iz zirkoyu spovishayut pro Rizdvo Gospodnye i z radistyu zustrichayut gospodari nagorodzhuyuchi yih yablukami gorihami ta pechivom U Maramaroshini ti hto kolyaduye ye lyudmi u vsij svoyij naturi Zvichaj obhoditi kozhnu hatu a potim iz gospodaryami yaki yih zustrichali prodovzhuvati kolyaduvati Rizdvyanij pist zakinchivsya i vsi bazhayuchi mozhut polasuvati obryadovimi stravami stravami zi svinini sarmale pirizhkami ta tistechkami pirizhkami ta vinom Tri svyatkovi dni Rizdva prinosyat u domivki mir i spokij Isnuye takozh period kulinarnogo ta duhovnogo postu pered Rizdvom yakij trivaye shist tizhniv i zakinchuyetsya Svyatvechorom Naperedodni Rizdva isnuye zvichaj prikrashati yalinku v hati chi na podvir yi riznimi kulkami mishuroyu chi shokoladnimi cukerkami yaki nazivayut salonami Tri dni Rizdva 25 26 i 27 grudnya U ci svyatkovi dni dotrimuyutsya bagatosotlitnih tradicij Kolyaduvannya odin iz takih zvichayiv I gurti ditej i gurti doroslih zbirayutsya razom i hodyat kolyaduvati do susidiv chi do chuzhih hat Todi spivayetsya Yaki chudovi novini duzhe davnya i duzhe populyarna v narodi pisnya a takozh Krasna yalinka Pri comu kolyadnikiv chastuyut stravami domashnim pechivom abo groshima Lyudi slov yanskogo pohodzhennya v Rumuniyi takozh svyatkuyut Rizdvo 7 sichnya tomu sho faktichno yihnye Rizdvo pripadaye na cej den cherez dva tizhni pislya rumunskogo pravoslavnogo Rizdva Prikrashannya yalinkiNovorichna yalinka yakoyu mi yiyi znayemo sogodni prikrashena kulyami sho vidbivayut bliskuche svitlo svichok abo elektroinstalyaciyi ne zavzhdi prikrashalasya takim chinom Hocha v Yevropi jogo dohristiyanske pohodzhennya nihto vzhe ne zaperechuye dumki rozdililisya odni bachat u nomu zobrazhennya svitovogo dereva inshi vvazhayut jogo pryamim posilannyam na rajske derevo prikrashene yaskravimi chervonimi yablukami sho nagaduye pro grihi vchineni pershimi lyudmi do yih vignannya z neba Do XV stolittya zeleni gilochki yakimi prikrashali budinki z nagodi Rizdva a takozh podarunki yaki lyudi daruvali odin odnomu vvazhalisya yazichnickimi tradiciyami Ale nezabarom na yihnomu misci bude vikoristano cile derevo Zgidno z dokumentami v 1605 roci v Strasburzi na ploshi bula vstanovlena persha yalinka Na nomu she ne bulo svichok i vin buv prikrashenij chervonimi yablukami U 1611 roci u Vroclavi gercoginya Doroteya Sibilla fon Shleziyen prikrashaye pershu yalinku yaku mi znayemo sogodni Pislya 1878 roku tyuringski posribleni sklyani rizdvyani prikrasi globusi nabuvali vse bilshogo uspihu tomu cya suto nimecka tradiciya zavoyuvala ves svit buduchi prijnyatoyu vsyudi chi to v krayinah Aziyi Afriki Pivnichnoyi Ameriki Pivdennoyi chi Avstraliyi V kinci HIH stolittya v nimeckih salonah svyato bulo nemislimim bez prikrashenoyi i syayuchoyi yalinki U 1776 roci zavdyaki nimeckim soldatam yaki razom z anglijcyami brali uchast u vijni za nezalezhnist tradiciya rizdvyanoyi yalinki dijshla do Spoluchenih Shtativ a v 1880 roci vona pidkorila Bilij dim U Rumuniyu zvichaj yalinki uvijshov razom iz nimeckim vplivom koli pershi rumunski studenti pochali navchatisya v universitetah Berlina chi Vidnya a takozh pri korolivskomu dvori dinastiyi Gogencollerniv yaka pribula do Rumuniyi v 1866 roci de knyazi ta princesi pochali prikrashati rizdvyanu yalinku cyu zvichku negajno nasliduvala buharestska protipendada Nimecka rizdvyana pisnya O Tannenbaum na slova Melhiora Franka pokladena na populyarnu melodiyu z Sileziyi XVI stolittya staye rumunskoyu O yalinochko a zvichaj prikrashati yalinku pronikaye v usi rumunski oseli Div takozhRizdvo v Respublici MoldovaPosilannya90 ti ta Rizdvo EVZ 26 grudnya 2008 Podiya dnya Rizdvo za starim stilem yake svyatkuyut ukrayinci 8 sichnya 2007 r Podiya dnya Rumunske Rizdvo Arhivat Traditii ro Chomu v seli svyata rizni 25 grudnya 2011 Narcisa Elena Balaban Ziarul Lumina Rizdvyani tradiciyi ta zvichayi 20 grudnya 2018 r Mirela Stinga Cultura Constanta Kriz istoriyu Yak zhiteli Buharesta svyatkuvali Rizdvo 18 grudnya 2011 Alina Stănculescu gazeta Lumina Mizhvoyenne Rizdvo Z Kolyadkami I 19 kvitnya 2010 Istoriya Mizhvoyenne Rizdvo Moș Clățun Mos Clățun II 19 kvitnya 2010 Istoriya Mizhvoyenne Rizdvo Zoryani kupci III 19 kvitnya 2010 Istoriya Mizhvoyenne Rizdvo Hto pastuh na foto IV 19 kvitnya 2010 r Florentina Țone Historia Yak zhiteli Buharesta svyatkuvali Rizdvo 18 grudnya 2011 Alina Stănculescu gazeta Lumina Rizdvo minulih rokiv u Korolivskomu dvori 24 grudnya 2008 r Tudor Sires Simona Lazar Jurnalul Național Korolivski Rizdva yak v opovidannyah 24 grudnya 2007 r Raluka Grintesku Jurnalul Național Zimovi kanikuli v Buharesti minulih rokiv Arhivat 29 grudnya 2010 Gazeta Lumina Ignatij rizannya svinni Rumuni zberigayut tradiciyu rizati svinyu na Ignata Arhivat 20 grudnya 2008 r diyak Dzhordzh Anikuloaj gazeta Lumina