Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Іванівна Румницька (до шлюбу Чепіга) (21 вересня 1876, Харків, Харківська губернія — 28 вересня 1950, Харків, УРСР) — харківська бібліотекарка, громадська діячка, бібліографка. Членкиня правління Харківської громадської бібліотеки у 1914—1918 роках. Виконуюча обов'язки директора Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка під час Німецько-радянської війни.
| Марія Іванівна Румницька | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1876 Харків, Російська імперія |
| Померла | 28 вересня 1950 Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія →  УРСР |
| Національність | українці[1] |
| Діяльність | бібліотекарка, бібліографознавиця |
| Заклад | Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка |
| У шлюбі з | Румницький Костянтин Григорович |
| Автограф |  |
Життєпис
Працівниця бібліотеки
Марія Чепіга народилася у 1876 році в Харкові в родині вчителя. За національністю українка. У 1895 році, після закінчення восьми класів Харківської жіночої гімназії та бібліотечних курсів, влаштувалася працювати в Харківській громадській бібліотеці в якості службовиці. Брала участь у спорудженні будівлі бібліотеки, де познайомилася з студентом Костянтином Румницьким, з яким одружилася.
Чоловік сильно хворів, тому подружжя часто їздило до Німеччини та Швейцарії для лікування. Під час поїздок Марія Румницька знайомилася з роботою місцевих бібліотек та впроваджувала отриманий досвід у Харкові. Наприкінці 1903 року Румницька через сімейні обставини була змушена покинути місто і залишити бібліотеку на тривалий час. Збори членів бібліотеки вшанували її піднесенням адресу і подарували золотий жетон.
Завдяки чоловікові Марія Румницька зацікавилася революційними ідеями. Тому, коли у 1905 році вона почала відповідати за книжкову торгівлю в бібліотеці, крім дозволеної літератури, займалася поширенням революційних газет та книг. Під час одного з обшуків у бібліотеці, 21 лютого 1906 року, її було заарештовано. Була звільнена після клопотання членів правління бібліотеки — Дмитра Багалія, Олексія Грузинцева та інших.
11 грудня 1910 року обрана кандидаткою в члени правління, а 8 лютого 1914 року — членом правління. Здійснювала контроль за роботою кабінету для читання, абонемента та книгосховища. Входила до Української комісії (1911). Займалася обліком, комплектуванням та каталогізацією фонду бібліотеки. Спільно з Михайлом та Зінаїдою Масловими вела алфавітний каталог бібліотеки. Проводила роботу з залучення книжкових пожертв. Також займалася господарсько-фінансовими справами бібліотеки. Після початку Першої світової війни займалася обслуговуванням безплатних абонементів для поранених у лазаретах і дітей, батьки яких пішли на фронт.
Обіймала посади завідувачки відділу (1920), заступниці директора (1927). У 1917—1921 роках зберігала фонди книгосховища від розграбування. Також докладала зусиль до поповнення фондів бібліотеки книгами, реквізованими з поміщицьких і приватних бібліотек. Марія Румницька ініціювала введення особистих іменних карток для передплатників бібліотеки. Брала участь в організації благодійних заходів зі збору пожертв на розвиток бібліотеки.
У 1936 році відбулося святкування 40-річчя роботи Марії Румницької в бібліотеці. Народний комісаріат освіти УРСР вручив їй премію в розмірі 2000 рублів, а в республіканській пресі вийшли про неї хвалебні публікації. Харківська філія [ru] розпочала знімання документального фільму про роботу бібліотеки та про участь у ній Марії Румницької. Доля фільму невідома.
Очільниця бібліотеки
Восени 1941 року директор бібліотеки Павло Сафронов, разом з більшістю співробітників, був евакуйований до Сибіру. Однак фонди бібліотеки залишилися в Харкові. За відсутності директора з 18 жовтня 1941 року Марія Румницька виконувала його обов'язки. 24 жовтня 1941 року німецькі війська увійшли до Харкова, а наступного дня бібліотека була опечатана бійцями Зондеркоманди Кюнсберг на чолі з офіцером СС Френцем. До середини січня 1942 року вони займалися вилученням цінних видань. Тільки 28 жовтня в бібліотеку були допущені її працівники. Вони, на чолі з Румницькою, в першу чергу стали переносити книги зі зруйнованого книгосховища, яке було пошкоджено під час німецького наступу.
У лютому 1942 року, вже після заміни зондеркоманди Кюнсберга на бійців Батальйону Ріббентропа, німці вирішили забрати «спецфонд» — видання обмеженого використання. Завдяки Румницькій вдалося залишити в бібліотеці частину «спецфонду» — дореволюційні книги та дублети.
Марія Румницька відстоювала збереження фондів перед окупаційною владою. Після того, як 18 березня 1943 року жандарми спалили частину книг мовами східних народів, прийнявши їх за пропагандистські матеріали, Румницька змогла отримати охоронну грамоту на бібліотеку. Однак ця грамота не захищала бібліотеку від вилучення книг. Останнє вилучення німці підготували в квітні-травні 1943 року, відібравши 7,5 тисяч документів для відправлення до Німеччини. Румницька разом з працівниками бібліотеки таємно переглянули книги і змогли зберегти близько 5 тисяч видань.
Крім турботи про фонди бібліотеки ім. Короленка, займалася порятунком книг з інших установ: Бібліотеки Педагогічного інституту іноземних мов, Бібліотеки агітації та пропаганди, чотирьох дитячих бібліотек міста. Книги на підводах або просто на санках звозилися в бібліотеку ім. Короленка, де їх ховали, прикриваючи іншими книгами. Подібним чином спробували заховати 3 тисячі книг Київської історичної бібліотеки, які були передані бібліотеці ім. Короленка на збереження під час відступу радянських військ. Однак німці дізналися про ці книги і зажадали їх видати, співробітники бібліотеки були змушені підкоритися.
Після звільнення Харкова у радянській пресі багато писали про те, як вдалося зберегти бібліотеку, та про долю її працівників. Письменник Микола Бажан у грудні 1943 року на сторінках газети «Известия» так оцінив роль Румницької у збереженні фонду бібліотеки:
Якщо зараз, незважаючи на всі німецькі пограбування та руйнування, у бібліотеці зберігається 1800 книг, то у цьому велика заслуга Марії Іванівни Румницької
Оригінальний текст (рос.)[Если сейчас, несмотря на весь немецкий грабеж и разрушения, в библиотеке сохраняется 1800 книг, то в этом большая заслуга Марии Ивановны Румницкой.
В результаті Марія Румницька стала відома на весь СРСР. Вона отримала багато листів подяки з усіх кінців країни. У той же час у Румницької складалися складні відносини з радянською владою: її допитували, ображали і принижували, підозрювали в пособництві окупаційній владі. Відповідно до думки дослідника Олександра Мазурицького, від арешту Румницьку врятували масові прояви народної любові та підтримка Миколи Бажана.
Після звільнення міста Марія Румницька займалася відновленням бібліотеки та її фонду. Складала акти про втрати книжкового фонду під час окупації. Завдяки її зусиллям вже до кінця 1943 року в бібліотеці було засклено всі вікна вибиті під час війни. Румницька надсилала листи з проханням про допомогу щодо поповнення фонду в інші бібліотеки, громадські та державні організації. Листувалася з [ru] щодо надання бібліотеці книг англійською мовою. Відомо, що завдяки цій діяльності вже в 1944 році бібліотека отримала 3500 книг з Держфонду і планувалося отримати 15 тисяч книг з Наукової бібліотеки Московського університету.
Останній документ, підписаний Марією Румницькою в якості директорки, датований 26 серпня 1943 року. Опісля працювала в бібліотеці на посадах заступниці директора та головної бібліотекарки. У 1948 році стала старшою бібліотекаркою відділу каталогізації. 15 грудня 1949 року звільнена у зв'язку з важкою хворобою.
Марія Румницька померла 28 вересня 1950 року.
Творчий доробок
Марія Румницька у 1946 році написала спогади — «Бібліотека в період окупації», які зберігаються в архівному фонді Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. Там же знаходиться частково збережене листування з Любов'ю Хавкіною.
Особисте життя
Чоловік Костянтин Румницький — інженер-технолог, секретар Південноросійського товариства технологів, член правління Харківської громадської бібліотеки (1908—1916). Студентом технологічного інституту працював помічником архітектора Віктора Величка, наглядав за будівництвом приміщення бібліотеки, жив на будівництві. Пізніше завідував господарською частиною бібліотеки, вів інвентарну книгу, доглядав за поповненням IX відділу бібліотеки новими книгами.
Сестра Наталія Іванівна Чепіга — з 1904 року на керівній посаді в Харківській громадській бібліотеці, а з 1917 року — перший директор Харківської громадської бібліотеки.
Марію Румницьку пов'язували дружні стосунки з іншою бібліотекаркою — Любов'ю Хавкіною. Після того, як Хавкіна покинула Харків, подруги продовжили спілкування за допомогою листів. Вважається, що їхня дружба вплинула на формування світогляду Румницької як бібліотекознавиці.
Примітки
- російська Вікіпедія — 2001.
- Сосновська, 2012, с. 69.
- Сосновська, 2012, с. 67.
- Южный край, 1903, с. 4.
- Лосієвський, 2011, с. 89.
- Шалыганова, 2016, с. 210—211.
- Сосновська, 2012, с. 68.
- Шалыганова, 2016, с. 211.
- Лосієвський, 2011, с. 150—151.
- Лосієвський, 2011, с. 153.
- Сосновська, 2012, с. 71.
- Сосновська, 2012, с. 72—73.
- Мазурицкий, 2017, с. 118.
- Сосновська, 2012, с. 73—74.
- Сосновська, 2012, с. 74—75.
- Сосновська, 2012, с. 70.
- Шалыганова, 2016, с. 212—213.
- Антонова, 2011, с. 95.
Джерела
- Антонова В. Р. «Революційний тримайте крок!» Бібліотека у 1917—1934 рр. // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 94—114.
- Багалій Д. І. Харківська Громадська Бібліотека, яко тип наукової і загально-просвітової обласної бібліотеки // Книжний вісник. — 1919. — № 2. — С. 41–57.
- Лосієвський І. Я. У роки першої російської революції // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. — Харків, 2011. — С. 82—91.
- Мазурицкий А. М. Как спасали книги в годы Великой Отечественной войны: рассказы о забытых героях : ( )[рос.] // [ru]. — 2017. — № 12. — С. 109–122.
- Сосновська Т. О., Ярошик В. О. Директори Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка. Штрихи до портретів // Збірник наукових праць ХДНБ ім. В. Г. Короленка. — Харків, 2012. — С. 65–75.
- Шалыганова А. Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобиблиог. словарь : ( )[рос.]. — Харьков : Федорко, 2016. — 328 с. — .
- Шалиганова А. Л. «Учредительницы и хранительницы» першої громадської бібліотеки Харкова // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. — Київ, 2019. — № 2 (16). — С. 60–63. — ISSN 2518-7341.
- Собрание членов общественной библиотеки : ( )[рос.] // Южный край. — 1903. — № 7948 (22 декабря).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Ivanivna Rumnicka do shlyubu Chepiga 21 veresnya 1876 Harkiv Harkivska guberniya 28 veresnya 1950 Harkiv URSR harkivska bibliotekarka gromadska diyachka bibliografka Chlenkinya pravlinnya Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki u 1914 1918 rokah Vikonuyucha obov yazki direktora Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Mariya Ivanivna RumnickaNarodilasya 1876 Harkiv Rosijska imperiyaPomerla 28 veresnya 1950 1950 09 28 Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya URSRNacionalnist ukrayinci 1 Diyalnist bibliotekarka bibliografoznavicyaZaklad Harkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G KorolenkaU shlyubi z Rumnickij Kostyantin GrigorovichAvtograf U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chepiga ZhittyepisPracivnicya biblioteki Mariya Chepiga narodilasya u 1876 roci v Harkovi v rodini vchitelya Za nacionalnistyu ukrayinka U 1895 roci pislya zakinchennya vosmi klasiv Harkivskoyi zhinochoyi gimnaziyi ta bibliotechnih kursiv vlashtuvalasya pracyuvati v Harkivskij gromadskij biblioteci v yakosti sluzhbovici Brala uchast u sporudzhenni budivli biblioteki de poznajomilasya z studentom Kostyantinom Rumnickim z yakim odruzhilasya Cholovik silno hvoriv tomu podruzhzhya chasto yizdilo do Nimechchini ta Shvejcariyi dlya likuvannya Pid chas poyizdok Mariya Rumnicka znajomilasya z robotoyu miscevih bibliotek ta vprovadzhuvala otrimanij dosvid u Harkovi Naprikinci 1903 roku Rumnicka cherez simejni obstavini bula zmushena pokinuti misto i zalishiti biblioteku na trivalij chas Zbori chleniv biblioteki vshanuvali yiyi pidnesennyam adresu i podaruvali zolotij zheton Zavdyaki cholovikovi Mariya Rumnicka zacikavilasya revolyucijnimi ideyami Tomu koli u 1905 roci vona pochala vidpovidati za knizhkovu torgivlyu v biblioteci krim dozvolenoyi literaturi zajmalasya poshirennyam revolyucijnih gazet ta knig Pid chas odnogo z obshukiv u biblioteci 21 lyutogo 1906 roku yiyi bulo zaareshtovano Bula zvilnena pislya klopotannya chleniv pravlinnya biblioteki Dmitra Bagaliya Oleksiya Gruzinceva ta inshih 11 grudnya 1910 roku obrana kandidatkoyu v chleni pravlinnya a 8 lyutogo 1914 roku chlenom pravlinnya Zdijsnyuvala kontrol za robotoyu kabinetu dlya chitannya abonementa ta knigoshovisha Vhodila do Ukrayinskoyi komisiyi 1911 Zajmalasya oblikom komplektuvannyam ta katalogizaciyeyu fondu biblioteki Spilno z Mihajlom ta Zinayidoyu Maslovimi vela alfavitnij katalog biblioteki Provodila robotu z zaluchennya knizhkovih pozhertv Takozh zajmalasya gospodarsko finansovimi spravami biblioteki Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni zajmalasya obslugovuvannyam bezplatnih abonementiv dlya poranenih u lazaretah i ditej batki yakih pishli na front Obijmala posadi zaviduvachki viddilu 1920 zastupnici direktora 1927 U 1917 1921 rokah zberigala fondi knigoshovisha vid rozgrabuvannya Takozh dokladala zusil do popovnennya fondiv biblioteki knigami rekvizovanimi z pomishickih i privatnih bibliotek Mariya Rumnicka iniciyuvala vvedennya osobistih imennih kartok dlya peredplatnikiv biblioteki Brala uchast v organizaciyi blagodijnih zahodiv zi zboru pozhertv na rozvitok biblioteki U 1936 roci vidbulosya svyatkuvannya 40 richchya roboti Mariyi Rumnickoyi v biblioteci Narodnij komisariat osviti URSR vruchiv yij premiyu v rozmiri 2000 rubliv a v respublikanskij presi vijshli pro neyi hvalebni publikaciyi Harkivska filiya ru rozpochala znimannya dokumentalnogo filmu pro robotu biblioteki ta pro uchast u nij Mariyi Rumnickoyi Dolya filmu nevidoma Ochilnicya biblioteki Voseni 1941 roku direktor biblioteki Pavlo Safronov razom z bilshistyu spivrobitnikiv buv evakujovanij do Sibiru Odnak fondi biblioteki zalishilisya v Harkovi Za vidsutnosti direktora z 18 zhovtnya 1941 roku Mariya Rumnicka vikonuvala jogo obov yazki 24 zhovtnya 1941 roku nimecki vijska uvijshli do Harkova a nastupnogo dnya biblioteka bula opechatana bijcyami Zonderkomandi Kyunsberg na choli z oficerom SS Frencem Do seredini sichnya 1942 roku voni zajmalisya viluchennyam cinnih vidan Tilki 28 zhovtnya v biblioteku buli dopusheni yiyi pracivniki Voni na choli z Rumnickoyu v pershu chergu stali perenositi knigi zi zrujnovanogo knigoshovisha yake bulo poshkodzheno pid chas nimeckogo nastupu U lyutomu 1942 roku vzhe pislya zamini zonderkomandi Kyunsberga na bijciv Bataljonu Ribbentropa nimci virishili zabrati specfond vidannya obmezhenogo vikoristannya Zavdyaki Rumnickij vdalosya zalishiti v biblioteci chastinu specfondu dorevolyucijni knigi ta dubleti Mariya Rumnicka vidstoyuvala zberezhennya fondiv pered okupacijnoyu vladoyu Pislya togo yak 18 bereznya 1943 roku zhandarmi spalili chastinu knig movami shidnih narodiv prijnyavshi yih za propagandistski materiali Rumnicka zmogla otrimati ohoronnu gramotu na biblioteku Odnak cya gramota ne zahishala biblioteku vid viluchennya knig Ostannye viluchennya nimci pidgotuvali v kvitni travni 1943 roku vidibravshi 7 5 tisyach dokumentiv dlya vidpravlennya do Nimechchini Rumnicka razom z pracivnikami biblioteki tayemno pereglyanuli knigi i zmogli zberegti blizko 5 tisyach vidan Krim turboti pro fondi biblioteki im Korolenka zajmalasya poryatunkom knig z inshih ustanov Biblioteki Pedagogichnogo institutu inozemnih mov Biblioteki agitaciyi ta propagandi chotiroh dityachih bibliotek mista Knigi na pidvodah abo prosto na sankah zvozilisya v biblioteku im Korolenka de yih hovali prikrivayuchi inshimi knigami Podibnim chinom sprobuvali zahovati 3 tisyachi knig Kiyivskoyi istorichnoyi biblioteki yaki buli peredani biblioteci im Korolenka na zberezhennya pid chas vidstupu radyanskih vijsk Odnak nimci diznalisya pro ci knigi i zazhadali yih vidati spivrobitniki biblioteki buli zmusheni pidkoritisya Pislya zvilnennya Harkova u radyanskij presi bagato pisali pro te yak vdalosya zberegti biblioteku ta pro dolyu yiyi pracivnikiv Pismennik Mikola Bazhan u grudni 1943 roku na storinkah gazeti Izvestiya tak ociniv rol Rumnickoyi u zberezhenni fondu biblioteki Yaksho zaraz nezvazhayuchi na vsi nimecki pograbuvannya ta rujnuvannya u biblioteci zberigayetsya 1800 knig to u comu velika zasluga Mariyi Ivanivni Rumnickoyi Originalnij tekst ros Esli sejchas nesmotrya na ves nemeckij grabezh i razrusheniya v biblioteke sohranyaetsya 1800 knig to v etom bolshaya zasluga Marii Ivanovny Rumnickoj V rezultati Mariya Rumnicka stala vidoma na ves SRSR Vona otrimala bagato listiv podyaki z usih kinciv krayini U toj zhe chas u Rumnickoyi skladalisya skladni vidnosini z radyanskoyu vladoyu yiyi dopituvali obrazhali i prinizhuvali pidozryuvali v posobnictvi okupacijnij vladi Vidpovidno do dumki doslidnika Oleksandra Mazurickogo vid areshtu Rumnicku vryatuvali masovi proyavi narodnoyi lyubovi ta pidtrimka Mikoli Bazhana Pislya zvilnennya mista Mariya Rumnicka zajmalasya vidnovlennyam biblioteki ta yiyi fondu Skladala akti pro vtrati knizhkovogo fondu pid chas okupaciyi Zavdyaki yiyi zusillyam vzhe do kincya 1943 roku v biblioteci bulo zaskleno vsi vikna vibiti pid chas vijni Rumnicka nadsilala listi z prohannyam pro dopomogu shodo popovnennya fondu v inshi biblioteki gromadski ta derzhavni organizaciyi Listuvalasya z ru shodo nadannya biblioteci knig anglijskoyu movoyu Vidomo sho zavdyaki cij diyalnosti vzhe v 1944 roci biblioteka otrimala 3500 knig z Derzhfondu i planuvalosya otrimati 15 tisyach knig z Naukovoyi biblioteki Moskovskogo universitetu Ostannij dokument pidpisanij Mariyeyu Rumnickoyu v yakosti direktorki datovanij 26 serpnya 1943 roku Opislya pracyuvala v biblioteci na posadah zastupnici direktora ta golovnoyi bibliotekarki U 1948 roci stala starshoyu bibliotekarkoyu viddilu katalogizaciyi 15 grudnya 1949 roku zvilnena u zv yazku z vazhkoyu hvoroboyu Mariya Rumnicka pomerla 28 veresnya 1950 roku Tvorchij dorobokMariya Rumnicka u 1946 roci napisala spogadi Biblioteka v period okupaciyi yaki zberigayutsya v arhivnomu fondi Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka Tam zhe znahoditsya chastkovo zberezhene listuvannya z Lyubov yu Havkinoyu Osobiste zhittyaCholovik Kostyantin Rumnickij inzhener tehnolog sekretar Pivdennorosijskogo tovaristva tehnologiv chlen pravlinnya Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki 1908 1916 Studentom tehnologichnogo institutu pracyuvav pomichnikom arhitektora Viktora Velichka naglyadav za budivnictvom primishennya biblioteki zhiv na budivnictvi Piznishe zaviduvav gospodarskoyu chastinoyu biblioteki viv inventarnu knigu doglyadav za popovnennyam IX viddilu biblioteki novimi knigami Sestra Nataliya Ivanivna Chepiga z 1904 roku na kerivnij posadi v Harkivskij gromadskij biblioteci a z 1917 roku pershij direktor Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki Mariyu Rumnicku pov yazuvali druzhni stosunki z inshoyu bibliotekarkoyu Lyubov yu Havkinoyu Pislya togo yak Havkina pokinula Harkiv podrugi prodovzhili spilkuvannya za dopomogoyu listiv Vvazhayetsya sho yihnya druzhba vplinula na formuvannya svitoglyadu Rumnickoyi yak bibliotekoznavici Primitkirosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855 Sosnovska 2012 s 69 Sosnovska 2012 s 67 Yuzhnyj kraj 1903 s 4 Losiyevskij 2011 s 89 Shalyganova 2016 s 210 211 Sosnovska 2012 s 68 Shalyganova 2016 s 211 Losiyevskij 2011 s 150 151 Losiyevskij 2011 s 153 Sosnovska 2012 s 71 Sosnovska 2012 s 72 73 Mazurickij 2017 s 118 Sosnovska 2012 s 73 74 Sosnovska 2012 s 74 75 Sosnovska 2012 s 70 Shalyganova 2016 s 212 213 Antonova 2011 s 95 DzherelaAntonova V R Revolyucijnij trimajte krok Biblioteka u 1917 1934 rr Biblioteka v istorichnomu prostori troh epoh Do 125 richchya Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka Harkiv 2011 S 94 114 Bagalij D I Harkivska Gromadska Biblioteka yako tip naukovoyi i zagalno prosvitovoyi oblasnoyi biblioteki Knizhnij visnik 1919 2 S 41 57 Losiyevskij I Ya U roki pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Biblioteka v istorichnomu prostori troh epoh Do 125 richchya Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka Harkiv 2011 S 82 91 Mazurickij A M Kak spasali knigi v gody Velikoj Otechestvennoj vojny rasskazy o zabytyh geroyah ros ru 2017 12 S 109 122 Sosnovska T O Yaroshik V O Direktori Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki im V G Korolenka Shtrihi do portretiv Zbirnik naukovih prac HDNB im V G Korolenka Harkiv 2012 S 65 75 Shalyganova A L Pravlenie Harkovskoj obshestvennoj biblioteki 1885 1918 biobibliog slovar ros Harkov Fedorko 2016 328 s ISBN 978 617 7298 43 3 Shaliganova A L Uchreditelnicy i hranitelnicy pershoyi gromadskoyi biblioteki Harkova Bibliotechnij forum istoriya teoriya i praktika Kiyiv 2019 2 16 S 60 63 ISSN 2518 7341 Sobranie chlenov obshestvennoj biblioteki ros Yuzhnyj kraj 1903 7948 22 dekabrya