Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Росіяни у Вірменії є другою за чисельністю етнічною меншиною після єзидів. Відповідно до офіційного перепису населення, станом на 2001 рік, у Вірменії проживало 14,660 росіян. Чисельність російської та в невеликій за площею Вірменії, якою вона відома в сучасних межах, ніколи не була особливо високою, на відміну від усіх інших республік колишнього СРСР. Тим не менше, раніше чисельність і питома вага росіян у республіці мала кілька більшого значення, але після Спітакського землетрусу, розпаду СРСР і різкого економічного спаду, соціально-економічне становище росіян, зайнятих переважно в промисловості, науковій сфері та міському господарстві, значно погіршилося, і більшість з них емігрувало з країни в Російську Федерацію в перші ж роки незалежності. В наш час[] росіяни у Вірменії — це найменш численна діаспора росіян у країнах СНД.
 Росіяни у Вірменії  | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 15.000-20.000 |
| Ареал | у великих містах (насамперед Єреван та Гюмрі) та в марзах (областях) Лорі, Гегаркунік та Ширак |
| Мова | російська мова, вірменська мова |
| Релігія | християнство (Російська православна церква) |
Історія
Перша масова імміграції росіян у Вірменію сталася наприкінці вісімнадцятого століття, коли молокани, розірвали стосунки з Російською православною церквою, були депортовані до Амасії і Севану. Приблизно 5,000 нащадків цих емігрантів досі живуть у країні.
Після російсько-турецької війни 1827-1828 рр. багато росіян емігрували до російської Вірменії, засновуючи бізнес та церкви, і посиляючись по всьому гірському північному заходу країни. Найбільше число, однак, прийшло з пост-російською революцією, де православні росіяни, які рятувалися від переслідувань нової радянської влади прийшли до Вірменії. Зовнішня міграція росіян збільшилася після 1990 року, під час розпаду Радянського Союзу, коли вірменська мова стала офіційною мовою країни.
Традиційні російські села можна і сьогодні знайти у Вірменії у марзах Лорі, Гегаркунік та Ширак.
Див. також
Примітки
- National Statistical Service of the Republic of Armenia - 2001 Armenian National Census (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2010. Процитовано 4 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 4 липня 2010.
Посилання
- (рос.)
- Русские в Армении: последние из молокан [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Rosiyani u Virmeniyi ye drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu menshinoyu pislya yezidiv Vidpovidno do oficijnogo perepisu naselennya stanom na 2001 rik u Virmeniyi prozhivalo 14 660 rosiyan Chiselnist rosijskoyi ta v nevelikij za plosheyu Virmeniyi yakoyu vona vidoma v suchasnih mezhah nikoli ne bula osoblivo visokoyu na vidminu vid usih inshih respublik kolishnogo SRSR Tim ne menshe ranishe chiselnist i pitoma vaga rosiyan u respublici mala kilka bilshogo znachennya ale pislya Spitakskogo zemletrusu rozpadu SRSR i rizkogo ekonomichnogo spadu socialno ekonomichne stanovishe rosiyan zajnyatih perevazhno v promislovosti naukovij sferi ta miskomu gospodarstvi znachno pogirshilosya i bilshist z nih emigruvalo z krayini v Rosijsku Federaciyu v pershi zh roki nezalezhnosti V nash chas koli rosiyani u Virmeniyi ce najmensh chislenna diaspora rosiyan u krayinah SND Rosiyani u VirmeniyiRosijskij pravoslavnij hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v Yerevani kinec XIX stolittya Kilkist15 000 20 000Arealu velikih mistah nasampered Yerevan ta Gyumri ta v marzah oblastyah Lori Gegarkunik ta ShirakMovarosijska mova virmenska movaReligiyahristiyanstvo Rosijska pravoslavna cerkva IstoriyaPersha masova immigraciyi rosiyan u Virmeniyu stalasya naprikinci visimnadcyatogo stolittya koli molokani rozirvali stosunki z Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu buli deportovani do Amasiyi i Sevanu Priblizno 5 000 nashadkiv cih emigrantiv dosi zhivut u krayini Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1827 1828 rr bagato rosiyan emigruvali do rosijskoyi Virmeniyi zasnovuyuchi biznes ta cerkvi i posilyayuchis po vsomu girskomu pivnichnomu zahodu krayini Najbilshe chislo odnak prijshlo z post rosijskoyu revolyuciyeyu de pravoslavni rosiyani yaki ryatuvalisya vid peresliduvan novoyi radyanskoyi vladi prijshli do Virmeniyi Zovnishnya migraciya rosiyan zbilshilasya pislya 1990 roku pid chas rozpadu Radyanskogo Soyuzu koli virmenska mova stala oficijnoyu movoyu krayini Tradicijni rosijski sela mozhna i sogodni znajti u Virmeniyi u marzah Lori Gegarkunik ta Shirak Div takozhRosiyani MolokaniPrimitkiNational Statistical Service of the Republic of Armenia 2001 Armenian National Census PDF Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2010 Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2010 Posilannya ros Russkie v Armenii poslednie iz molokan 29 bereznya 2012 u Wayback Machine ros