Роса́ріо Кастелья́нос Фіґероа (Rosario Castellanos Figueroa, Іспанська вимова: [roˈsaɾjo kasteˈʝanos]; 25 травня 1925, Мехіко, Мексика — 7 серпня 1974, Тель-Авів, Ізраїль) — мексиканська феміністська поетеса, та авторка. Разом із іншими представниками [en] (поети, котрі писали після закінчення Другої світової, під впливом Сесара Вальєхо та інших) є однією із найвизначніших представників мексиканської літератури ХХ століття. Яскраво розкривала проблеми культурної та статевої дискримінації, її роботи вплинули на теорію фемінізму та культурологію. Хоча поетеса померла молодою, вона відкрила жінкам шлях до мексиканської літератури й лишила досі актуальний літературний спадок.
Біографія
Народилася у місті Мехіко, зростала у Комітані біля батьківської ферми у південному федеральному окрузі Чіапас. Була неговіркою, переймалася тяжким становищем народу майя, представники якого працювали на фермі її родини. За власними словами, почала віддалятися від родини після того, як віщунка напророкувала смерть одному з двох дітей, а мати скрикнула: «Хоч би помер не хлопчик!».
Це надало їй сил для успіху в спорті й літературі. Фігероа, відома також як «залякувачка», була завзятою гравчинею у теніс та інколи в гольф. Багато її поезій містять згадки про гольф та теніс.
Матеріальний стан родини повністю змінився після того, як президент Ласаро Карденас ухвалив земельну реформу та політику звільнення селян, що позбавило родину більшості земельних наділів. У 15 років Фігероа із батьками переїжджає до Мехіко. За рік її батьки помирають, і їй доводиться влаштовувати життя самотужки.
Долучилася до кола мексиканської та центральноамериканської інтелігенції, багато читала, почала писати. Вивчала філософію та літературу в UNAM (Національний автономний університет Мексики), де згодом викладала, а також долучилася до [en], де писала сценарії для лялькових вистав, котрі грали у бідних регіонах задля пропаганди грамоти. Цікаво, що інститут було засновано президентом Карденасом, котрий позбавив її родину землі. Також була авторкою щотижневої колонки у газеті [en].
На додачу до літературної роботи, Кастельянос обіймала кілька державних посад. Як відзнаку за вклад у мексиканську літературу, 1971 року призначена посолкою до Ізраїлю.
7 серпня 1974 року Кастельянос померла у місті Тель-Авів від випадкового ураження електричним струмом від несправної настільної лампи. Згідно зі звітом, вона випадково торкнулася настільної лампи вдома у Герцлії. Її негайно було доставлено до Шпиталю Мейєр біля Кфар Саба, де за годину вона померла. Попереднє розслідування показало, що дроти лампи були неправильно або недостатньо ізольовані. Мексиканська письменниця Марта Серда, наприклад, писала журналістці Люсині Катман, «Я вважаю, що вона вчинила самогубство, бо від певного часу вона почувалася наче мертва». Втім, підтверджуючі факти відсутні.
Робота й літературний вплив
Кастельянос захоплювалася такими письменницями, як Габріела Містраль, Емілі Дікінсон, Симона де Бовуар, Вірджинія Вулф, а також Сімона Вейль. Вірш Кастельяно «Валіум 10», складений у формі сповіді, і є визначним феміністичним твором, котрий порівнюють із «Татом» Сильвії Плат.
Парк у місті Мехіко, розташований у районі (Delegación) [en], названий на її честь.
Вибрана бібліографія
- Balún-Canán Fondo de Cultura Economica, 1957; 2007,
- Poemas (1953—1955), Colección Metáfora, 1957
- Ciudad Real: Cuentos, 1960; Penguin Random House Grupo Editorial México, 2007,
- Oficio de tinieblas 1962; 2013, Grupo Planeta — México,
- Álbum de familia (1971)
- Poesía no eres tú; Obra poética: 1948—1971 1972; Fondo de Cultura Economica, 2004,
- Mujer que sabe latín . . . 1973; Fondo de Cultura Economica, 2003,
- El eterno femenino: Farsa 1973; Fondo de Cultura Economica, 2012,
- Bella dama sin piedad y otros poemas, Fondo de Cultura Económica, 1984,
- Los convidados de agosto. Ediciones Era. 1964. ISBN .
- Declaración de fe Penguin Random House Grupo Editorial México, 2012,
- La muerte del tigre SEP, 198?
- Cartas a Ricardo (1994)
- Rito de iniciación 1996; 2012, Penguin Random House Grupo Editorial México,
- Sobre cultura femenina. Fondo de Cultura Económica. 2005. ISBN .
Посилання
- Cordite Poetry Review Archives [ 4 травня 2007 у Wayback Machine.] at www.cordite.org.au
- The Oxford Encyclopedia of Women in World History.
Додаткові джерела
- Ahern, Maureen. Rosario Castellanos. Latin American Writers. 3 vols. Ed. Solé/Abreu. NY: Charles Scribner's Sons, 1989, III: 1295—1302.
- Rosario Castellanos Spanish American Woman Writers: A Bio-Bibliographical Source Book / Ed. Diane E. Marting. — Westport/London: Greenwood Press, 1990. — P. 140—155. (англ.)
- Anderson, Helene M. «Rosario Castellanos and the Structures of Power». Contemporary Women Authors of Latin America. Ed. Doris Meyer & Margarite Fernández Olmos. NY: Brooklyn College Humanities Institute Series, Brooklyn College, 1983. — P. 22–31. (англ.)
- Bellm, Dan A Woman Who Knew Latin // The Nation. — 26 June. 1989. — P. 891—893. (англ.)
- Brushwood, John S. The Spanish American Novel: A Twentieth Century Survey. — Austin, TX: University of Texas Press, 1975. — P. 237–238. (англ.)
- Castillo, Debra A. Talking Back: Toward a Latin American Feminist Literary Criticism. — Ithaca: Cornell University Press, 1992. (англ.)
- Juárez Torres, Francisco. La poesia indigenista en cuatro poetas latinoamericanos: Manuel González Prada, Gabriela Mistral, Pablo Neruda y Rosario Castellanos. Ann Arbor: UMI, 1990.
- Kintz, Linda. Title: The Subject's Tragedy: Political Poetics, Feminist Theory, and Drama. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1992.
- Laín Corona, Guillermo. «Infancia y opresión en Balún Canán, de Rosario Castellanos. La niña como eje temático y estructural de la novela». Bulletin of Hispanic Studies, 88.7 (2011): 777—794.
- Medeiros-Lichem, María Teresa. «Rosario Castellanos: The Inclusion of Plural Languages and the Problematic of Class and Race in Texts Written by Women». In Reading the Femine Voice in Latin American Women's Fiction: From Teresa de la Parra to Elena Poniatowska and Luisa Valenzuela. New York/Bern: Peter Lang, 2002: 84–99.
- Melendez, Priscilla. «Genealogia y escritura en Balún-Canán de Rosario Castellanos» MLN 113.2 (March 1998) (Hispanic Issue): 339—363.
- Meyer, Doris. Reinterpreting the Spanish American Essay: Women Writers of the 19th and 20th Centuries. Austin: University of Texas Press, 1995.
- Schaefer, Claudia. Textured Lives: Women, Art, and Representation in Modern Mexico. Tucson: University of Arizona Press, 1992.
- Schwartz, Kessel. A New History of Spanish American Fiction. Vol. 2. Coralal Gables: University of Florida Press, 1971: 299—301.
- Turner, Harriet S. «Moving Selves: The Alchemy of Esmero (Gabriela Mistral, Gloria Riestra, Rosario Castellanos, and Gloria Fuertes)». In the Feminine Mode: Essays on Hispanic Women Writers. Eds, Noël Valis and Carol Maier. Lewisburg: Bucknell University press, 1990: 227—245.
- Ward, Thomas. La resistencia cultural: la nación en el ensayo de las Américas. Lima: Universidad Ricardo Palma, 2004: 269—275.
Посилання
- Rosario Castellanos reading some of her poetry: Rosario Castellanos at www.palabravirtual.com
- Musical versions of Rosario Castellanos' poetry: [1][недоступне посилання з квітня 2019]
- Rosario Castellanos park.[2]
- https://www.youtube.com/watch?v=09L75X77ZTM
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rosario znachennya Rosa rio Kastelya nos Figeroa Rosario Castellanos Figueroa Ispanska vimova roˈsaɾjo kasteˈʝanos 25 travnya 1925 Mehiko Meksika 7 serpnya 1974 Tel Aviv Izrayil meksikanska feministska poetesa ta avtorka Razom iz inshimi predstavnikami en poeti kotri pisali pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi pid vplivom Sesara Valyeho ta inshih ye odniyeyu iz najviznachnishih predstavnikiv meksikanskoyi literaturi HH stolittya Yaskravo rozkrivala problemi kulturnoyi ta statevoyi diskriminaciyi yiyi roboti vplinuli na teoriyu feminizmu ta kulturologiyu Hocha poetesa pomerla molodoyu vona vidkrila zhinkam shlyah do meksikanskoyi literaturi j lishila dosi aktualnij literaturnij spadok BiografiyaNarodilasya u misti Mehiko zrostala u Komitani bilya batkivskoyi fermi u pivdennomu federalnomu okruzi Chiapas Bula negovirkoyu perejmalasya tyazhkim stanovishem narodu majya predstavniki yakogo pracyuvali na fermi yiyi rodini Za vlasnimi slovami pochala viddalyatisya vid rodini pislya togo yak vishunka naprorokuvala smert odnomu z dvoh ditej a mati skriknula Hoch bi pomer ne hlopchik Ce nadalo yij sil dlya uspihu v sporti j literaturi Figeroa vidoma takozh yak zalyakuvachka bula zavzyatoyu gravchineyu u tenis ta inkoli v golf Bagato yiyi poezij mistyat zgadki pro golf ta tenis Materialnij stan rodini povnistyu zminivsya pislya togo yak prezident Lasaro Kardenas uhvaliv zemelnu reformu ta politiku zvilnennya selyan sho pozbavilo rodinu bilshosti zemelnih nadiliv U 15 rokiv Figeroa iz batkami pereyizhdzhaye do Mehiko Za rik yiyi batki pomirayut i yij dovoditsya vlashtovuvati zhittya samotuzhki Doluchilasya do kola meksikanskoyi ta centralnoamerikanskoyi inteligenciyi bagato chitala pochala pisati Vivchala filosofiyu ta literaturu v UNAM Nacionalnij avtonomnij universitet Meksiki de zgodom vikladala a takozh doluchilasya do en de pisala scenariyi dlya lyalkovih vistav kotri grali u bidnih regionah zadlya propagandi gramoti Cikavo sho institut bulo zasnovano prezidentom Kardenasom kotrij pozbaviv yiyi rodinu zemli Takozh bula avtorkoyu shotizhnevoyi kolonki u gazeti en Na dodachu do literaturnoyi roboti Kastelyanos obijmala kilka derzhavnih posad Yak vidznaku za vklad u meksikansku literaturu 1971 roku priznachena posolkoyu do Izrayilyu 7 serpnya 1974 roku Kastelyanos pomerla u misti Tel Aviv vid vipadkovogo urazhennya elektrichnim strumom vid nespravnoyi nastilnoyi lampi Zgidno zi zvitom vona vipadkovo torknulasya nastilnoyi lampi vdoma u Gercliyi Yiyi negajno bulo dostavleno do Shpitalyu Mejyer bilya Kfar Saba de za godinu vona pomerla Poperednye rozsliduvannya pokazalo sho droti lampi buli nepravilno abo nedostatno izolovani Meksikanska pismennicya Marta Serda napriklad pisala zhurnalistci Lyusini Katman Ya vvazhayu sho vona vchinila samogubstvo bo vid pevnogo chasu vona pochuvalasya nache mertva Vtim pidtverdzhuyuchi fakti vidsutni Robota j literaturnij vplivNadgrobok na mogili Rosario Kastelyanos Kastelyanos zahoplyuvalasya takimi pismennicyami yak Gabriela Mistral Emili Dikinson Simona de Bovuar Virdzhiniya Vulf a takozh Simona Vejl Virsh Kastelyano Valium 10 skladenij u formi spovidi i ye viznachnim feministichnim tvorom kotrij porivnyuyut iz Tatom Silviyi Plat Park u misti Mehiko roztashovanij u rajoni Delegacion en nazvanij na yiyi chest Vibrana bibliografiyaBalun Canan Fondo de Cultura Economica 1957 2007 ISBN 9789681683030 Poemas 1953 1955 Coleccion Metafora 1957 Ciudad Real Cuentos 1960 Penguin Random House Grupo Editorial Mexico 2007 ISBN 9786071108654 Oficio de tinieblas 1962 2013 Grupo Planeta Mexico ISBN 978 607 07 1659 1 Album de familia 1971 Poesia no eres tu Obra poetica 1948 1971 1972 Fondo de Cultura Economica 2004 ISBN 9789681671174 Mujer que sabe latin 1973 Fondo de Cultura Economica 2003 ISBN 9789681671167 El eterno femenino Farsa 1973 Fondo de Cultura Economica 2012 ISBN 9786071610829 Bella dama sin piedad y otros poemas Fondo de Cultura Economica 1984 ISBN 9789681617332 Los convidados de agosto Ediciones Era 1964 ISBN 978 968 411 203 2 Declaracion de fe Penguin Random House Grupo Editorial Mexico 2012 ISBN 9786071119339 La muerte del tigre SEP 198 Cartas a Ricardo 1994 Rito de iniciacion 1996 2012 Penguin Random House Grupo Editorial Mexico ISBN 978 607 11 1935 3 Sobre cultura femenina Fondo de Cultura Economica 2005 ISBN 978 968 16 7465 6 PosilannyaCordite Poetry Review Archives 4 travnya 2007 u Wayback Machine at www cordite org au The Oxford Encyclopedia of Women in World History Dodatkovi dzherelaAhern Maureen Rosario Castellanos Latin American Writers 3 vols Ed Sole Abreu NY Charles Scribner s Sons 1989 III 1295 1302 Rosario Castellanos Spanish American Woman Writers A Bio Bibliographical Source Book Ed Diane E Marting Westport London Greenwood Press 1990 P 140 155 angl Anderson Helene M Rosario Castellanos and the Structures of Power Contemporary Women Authors of Latin America Ed Doris Meyer amp Margarite Fernandez Olmos NY Brooklyn College Humanities Institute Series Brooklyn College 1983 P 22 31 angl Bellm Dan A Woman Who Knew Latin The Nation 26 June 1989 P 891 893 angl Brushwood John S The Spanish American Novel A Twentieth Century Survey Austin TX University of Texas Press 1975 P 237 238 angl Castillo Debra A Talking Back Toward a Latin American Feminist Literary Criticism Ithaca Cornell University Press 1992 angl Juarez Torres Francisco La poesia indigenista en cuatro poetas latinoamericanos Manuel Gonzalez Prada Gabriela Mistral Pablo Neruda y Rosario Castellanos Ann Arbor UMI 1990 Kintz Linda Title The Subject s Tragedy Political Poetics Feminist Theory and Drama Ann Arbor University of Michigan Press 1992 Lain Corona Guillermo Infancia y opresion en Balun Canan de Rosario Castellanos La nina como eje tematico y estructural de la novela Bulletin of Hispanic Studies 88 7 2011 777 794 Medeiros Lichem Maria Teresa Rosario Castellanos The Inclusion of Plural Languages and the Problematic of Class and Race in Texts Written by Women In Reading the Femine Voice in Latin American Women s Fiction From Teresa de la Parra to Elena Poniatowska and Luisa Valenzuela New York Bern Peter Lang 2002 84 99 Melendez Priscilla Genealogia y escritura en Balun Canan de Rosario Castellanos MLN 113 2 March 1998 Hispanic Issue 339 363 Meyer Doris Reinterpreting the Spanish American Essay Women Writers of the 19th and 20th Centuries Austin University of Texas Press 1995 Schaefer Claudia Textured Lives Women Art and Representation in Modern Mexico Tucson University of Arizona Press 1992 Schwartz Kessel A New History of Spanish American Fiction Vol 2 Coralal Gables University of Florida Press 1971 299 301 Turner Harriet S Moving Selves The Alchemy of Esmero Gabriela Mistral Gloria Riestra Rosario Castellanos and Gloria Fuertes In the Feminine Mode Essays on Hispanic Women Writers Eds Noel Valis and Carol Maier Lewisburg Bucknell University press 1990 227 245 Ward Thomas La resistencia cultural la nacion en el ensayo de las Americas Lima Universidad Ricardo Palma 2004 269 275 PosilannyaRosario Castellanos reading some of her poetry Rosario Castellanos at www palabravirtual com Musical versions of Rosario Castellanos poetry 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Rosario Castellanos park 2 https www youtube com watch v 09L75X77ZTM