Марія Кирилівна Романова (рос. Мария Кирилловна Романова, 2 лютого 1907 — 25 жовтня 1951) — російська княжна крові імператорської з дому Романових, від 1922 року — велика княжна, дочка великого князя Російської імперії Кирила Володимировича та британської принцеси Вікторії Меліти, дружина 6-го князя Лейнінгенського Карла.
Марія Кирилівна Романова | ||
---|---|---|
рос. Мария Кирилловна Романова | ||
Світлина Марії Кирилівни в день весілля | ||
Народилася | 2 лютого 1907 Кобург, Німецька імперія | |
Померла | 25 жовтня 1951 (44 роки) Мадрид, Іспанія ·серцевий напад | |
Поховання | Вальдляйнінген, Німеччина | |
Підданство | Російська імперія | |
Діяльність | благодійність | |
Титул | княгиня Лейнінгенська | |
Термін | 1939—1946 | |
Попередник | Феодора Гогенлое-Лангенбурзька | |
Наступник | Ейліка Ольденбурзька | |
Рід | Романови, Лейнінгени | |
Батько | ||
Мати | Вікторія Меліта Саксен-Кобург-Готська | |
Брати, сестри | Кіра Кирилівна Романова, d, Єлизавета Гессен-Дармштадтська і d | |
У шлюбі з | Карл Лейнінгенський | |
Діти | Еміх Кирил, Карл, Кіра, Маргарита, Мехтільда, Фрідріх, Петер | |
Нагороди | ||
Великий герб княжон крові імператорської | ||
|
Біографія
Дитинство та юність
Марія народилась 2 лютого 1907 року у Кобурзі, столиці герцогства Саксен-Кобург-Гота, за часів правління свого двоюрідного дядька Карла Едуарда. Стала первістком в родині великого князя Російської імперії Кирила Володимировича та його дружини Вікторії Меліти Саксен-Кобург-Готської, з'явившись на світ на другий рік після їхнього весілля. Для матері це був другий шлюб. Союз був укладений без дозволу як британського, так і російського суверенів, внаслідок чого батькам був заборонений в'їзд до Росії.
Імператор Миколай II, хоча й не визнав шлюб, на випадок народження у Кирила дітей дарував їм прізвище князів Кирилівських, з титулом світлості, і з наданням на кожного з них з наділів на їх виховання й утримання 12 500 рублів на рік до досягнення громадянського повноліття.
Незадовго перед народженням доньки, Вікторія Меліта вирішила перейти у православ'я. Новонароджена своє ім'я отримала на честь бабусі Марії Олександрівни та тітки Марії. В родині дівчинку кликали на французький манер Марі або на російський — Маша. 15 липня 1907 року шлюб її батьків був визнаний російською стороною спеціальним Указом, й Марія була включена до імператорського дому з наданням титулу «Високості» та визнанням її княжною крові імператорської. Мешкала сім'я у будинку поблизу Єлисейських Полів у Парижі на гроші, що виділяли їм родини.
Наприкінці 1908 року батько був поновлений у своїх правах у Росії, й сімейство отримало змогу повернутися на його батьківщину. Втім, мати була вагітна другою дитиною і з переїздом зачекали. 9 травня 1909 року вона народила другу доньку, яку назвали Кірою. Батько, який раніше служив на флоті, у тому ж році повернувся на службу на крейсері «Олег», який в той час виконував завдання у Середземному морі. Мати разом з ним та доньками прибула до Петербургу у травні 1910 року.
Оселилися вони у палаці на вулиці Глинки, 13. У Царському Селі їм надали один з Кавалерських будинків на Садовій вулиці. Мати відразу влилася у світське життя столиці, з задоволенням брала участь у званих вечерях та урочистих балах, також займалася малюванням та озелененням своїх володінь. Батько до осені 1912 року служив на флоті на крейсері «Олег». Разом вони полюбляла подорожувати автівкою. Літо 1914 року родина провела на яхті на Фінській затоці та у Ризі. Відносини батьків із дітьми були дуже теплими. Дівчатка мали няньку-англійку та з раннього віку вивчали кілька мов, у тому числі російську, англійську, французьку та німецьку.
Після Лютневої революції сім'ї дозволили виїхати з Петрограду. На початку червня 1917 року вони потягом відбули до Гельсінкі, сховавши деякі коштовності в одязі. Два тижні провели в маєтку Хайкко, після чого орендували дім в Порвоо, де провели наступні два роки. Саме там у серпні 1917 року народився молодший брат Марії — Володимир. У грудні 1917 року Фінляндія проголосила свою незалежність від Росії. Становище сімейства було скрутним, інколи не вистачало харчів, доводилося просити допомоги у родичів.
Восени 1919 року родина виїхала до Німеччини, де у Мюнхені зустрілася з Марією Олександрівною, після чого всі разом виїхали до Цюриха. Восени 1920 року померли обидві бабусі Марії, від них сімейство успадкувало віллу в Ніцці та палац у Кобурзі, які й стали їхніми домівками. Кобург в той час вже відійшов Баварії. Місцевий Палац Кирила (нім. Kyrill-Palais) також називали вілла Едінбург. Сусідній із ним замок Бюрґласс належав царській родині Болгарії. Літні місяці сімейство проводило у Бретані в містечку Сен-Бріак-сюр-Мер.
У 1922 році Кирило Володимирович проголосив себе Охоронцем Російського імператорського престолу, а у 1924 — імператором Росії. Його претензії були підтримані обмеженим колом монархістів.
Донькам він у 1922 році дарував титули великих княжон. Марію, яка успадкувала від бабусі з материнського боку не надто яскраву зовнішність та виглядала старшою за свій вік, відправили до румунського двору тітки Марії. Невдовзі її кузина Ілеана поскаржилася, що Марія кокетує з одним із одружених придворних. Дівчину забрали додому, а стосунки між Вікторією Федорівною та Марією Румунською на певний час були зіпсованими.
Того ж 1924 року Марія закохалася у спадкоємного принца Карла Лейнінгенського та заручилася із ним. Наречений не був вродливим, мав невеликий зріст та походив з медіатизованого на початку XIX століття роду.
Шлюб та діти
У 18 років Марія взяла шлюб із 27-річним спадкоємним принцом Лейнінгенським Карлом. 24 листопада 1925 року у Кобургу був підписаний шлюбний контракт, для чого на віллу Едінбург прибув бургомістр міста. Весілля пройшло вранці 25 листопада в Едінбурзькому палаці. Наречена була вдягнута у традиційну біло-сріблясту сукню, стилізований кокошник та довгу прозору фату. Церемонія вінчання проводилася за православним та лютеранським звичаями. Вінчав пару отець Павло (Адамантов). Серед гостей були присутніми великий князь Дмитро Павлович, принцеса Грецька Олена з доньками Єлизаветою та Мариною, інфанта Беатріса з чоловіком. Більшість російських родичів не змогли приїхати через відсутність коштів. Після вінчання відбувся святковий сніданок та привітання молодят. Того ж дня вони відбули у медовий місяць до Італії. Шлюб виявився щасливим.
Оселилися молодята в Аморбаху, де була основна резиденція родини Лейнінгенів. Також князівському дому належав замок Вальдляйнінген. Невдовзі Марія завагітніла і у жовтні 1926 року народила первістка. Її мати була присутньою при пологах та надалі допомагала займатися дитиною. Згодом вона приїжджала до Марії кожного разу, коли та народжувала, хоча сама вже мешкала у Франції. Всього у подружжя було семеро дітей:
- Еміх (1926—1991) — 7-й князь Лейнінгенський, був одружений з принцесою Ейлікою Ольденбурзькою, мав четверо дітей;
- Карл (1927—1990) — принц цу Лейнінген, був керівником брокерської фірми у Канаді, у 1957—1968 роках був одруженим із болгарською принцесою Марією Луїзою, мав двох синів;
- Кіра (1930—2006) — дружина принца Андрія Югославського у 1963—1972 роках, мали трьох дітей;
- Маргарита (1932—1994) — дружина титулярного князя Гогенцоллерна-Зігмарінгена Фрідріха Вільгельма, мала трьох синів;
- Мехтільда (нар. 1936) — дружина Карла Антона Баушера, має трьох синів;
- Фрідріх (1939—1999) — був двічі одруженим, дітей не мав;
- Петер (1942—1943) — прожив 3 тижні.
Наприкінці 1920-х років чоловік Марії потрапив у автокатастрофу. Після тривалого лікування він одужав, однак його права рука залишилася паралізованою, до того ж він почав кульгати на ліву ногу.
У 1930-х роках у сербському місті Нові-Сад під покровительством Марії діяло Російсько-сербське благодійне товариство Великої княжни Марії Кирилівни, яке надавало допомогу нужденним біженцям з Росії.
У 1936 році пішла з життя мати Марії, а у 1938 році — і батько. Після його смерті княжна успадкувала віллу Едінбург у Кобурзі, яку за два роки продала місту.
У липні 1939 року Карл успадкував титул князя Лейнінгену. Під час Другої світової війни він служив на флоті, був комендантом острова Великий Тютерс у Фінській затоці Балтійського моря. У вересні 1944 року потрапив у полон до Радянського Союзу. Марія була певна, що він загинув у кінці 1944 року, однак князь помер у серпні 1946 року у таборі військополонених під Саранськом. Марія залишилась у скрутних фінансових умовах.
Влітку 1950 року її старший син узяв шлюб із принцесою Ейлікою Ольденбурзькою, у червні 1951 року народилась перша онука, яку назвали Мелітою. За кілька місяців, у жовтні 1951 року 44-річна Марія пішла з життя у Мадриді, де навідувала брата. Похована у маєтку Вальдляйнінгена.
Нагороди
- Великий хрест ордену Святої Катерини (Дім Романових) (1924).
Генеалогія
Олександр II | Марія Олександрівна | Фрідріх Франц II | Августа Ройсс цу Кьостриць | Альберт Саксен-Кобург-Готський | Королева Вікторія | Олександр II | Марія Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Володимир Олександрович | Марія Павлівна | Альфред Единбурзький | Марія Олександрівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікторія Меліта Саксен-Кобург-Готська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Визнають ті, хто підтримав претензії Кирила Володимировича на трон Російської імперії.
- Нина Матвеевна Соротокина. Принцессы Романовы: царские племянницы. [1] (рос.)
- Текст Указу [2] (рос.)
- Sullivan, Michael John. A Fatal Passion: The Story of Victoria Melita, the Uncrowned Last Empress of Russia. — Random House, 1997. 473 стор. — стор. 243 &
- Енциклопедія Царського Села. Марія Кирилівна Романова [3][недоступне посилання] (рос.)
- Валерий Федорченко. Императорский дом. Выдающиеся сановники. Энциклопедия биографий. Т 1. Олма-Пресс. Москва. 2005 — стор.204 [4] (рос.)
- Належав тітці Марії — Александрі Саксен-Кобург-Готській.
- Широкорад Александр. Судьба династии. Глава 13 [5] (рос.)
- Романови. Біографічний довідник [6] (англ.)
- Офіційний сайт замку Вальдляйнінген [7] (нім.)
- Хроніка замку Вальдляйнінген [8] (нім.)
- Четверо старших народились у Кобургу.
- Принцеса Лавінія Югославська [9] (англ.)
- Станом на 2018 рік на віллі розміщений муніципальний дитячий садок.
- Русская эмиграция и фашизм: Статьи и воспоминания [10] [ 2018-12-28 у Wayback Machine.] (рос.)
- Імператорський орден Святої Катерини [11] [ 13 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — 494 с.: илл.
- Думин С. В. Романовы. Императорский дом в изгнании. — М.: Захаров. АСТ, 1998.
- Назаров М. В. Кто Наследник Российского Престола? — М.: «Русская идея», 1998.
- Алексеев Е. В. Закон и корона Российской Империи. — М.: «ВЕЧЕ», 2012—360 с.: илл.
- Michael John Sullivan, A Fatal Passion: The Story of the Uncrowned Last Empress of Russia, Random House, 1997,
- John Van der Kiste, Princess Victoria Melita, Sutton Publishing, 1991,
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Марії Кирилівни Романової (англ.)
- Світлини родини Кириловичів[недоступне посилання з вересня 2019]
- Офіційний сайт князів Лейнінгенських (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Kirilivna Romanova ros Mariya Kirillovna Romanova 2 lyutogo 1907 25 zhovtnya 1951 rosijska knyazhna krovi imperatorskoyi z domu Romanovih vid 1922 roku velika knyazhna dochka velikogo knyazya Rosijskoyi imperiyi Kirila Volodimirovicha ta britanskoyi princesi Viktoriyi Meliti druzhina 6 go knyazya Lejningenskogo Karla Mariya Kirilivna Romanovaros Mariya Kirillovna RomanovaSvitlina Mariyi Kirilivni v den vesillyaNarodilasya2 lyutogo 1907 1907 02 02 Koburg Nimecka imperiyaPomerla25 zhovtnya 1951 1951 10 25 44 roki Madrid Ispaniya sercevij napadPohovannyaValdlyajningen NimechchinaPiddanstvoRosijska imperiyaDiyalnistblagodijnistTitulknyaginya LejningenskaTermin1939 1946PoperednikFeodora Gogenloe LangenburzkaNastupnikEjlika OldenburzkaRidRomanovi LejningeniBatkoMatiViktoriya Melita Saksen Koburg GotskaBrati sestriKira Kirilivna Romanova d Yelizaveta Gessen Darmshtadtska i dU shlyubi zKarl LejningenskijDitiEmih Kiril Karl Kira Margarita Mehtilda Fridrih PeterNagorodiOrden Svyatoyi Katerini 1 stupenyaGerb Velikij gerb knyazhon krovi imperatorskoyi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Mariya narodilas 2 lyutogo 1907 roku u Koburzi stolici gercogstva Saksen Koburg Gota za chasiv pravlinnya svogo dvoyuridnogo dyadka Karla Eduarda Stala pervistkom v rodini velikogo knyazya Rosijskoyi imperiyi Kirila Volodimirovicha ta jogo druzhini Viktoriyi Meliti Saksen Koburg Gotskoyi z yavivshis na svit na drugij rik pislya yihnogo vesillya Dlya materi ce buv drugij shlyub Soyuz buv ukladenij bez dozvolu yak britanskogo tak i rosijskogo suvereniv vnaslidok chogo batkam buv zaboronenij v yizd do Rosiyi Mariya na rukah u materi blizko 1909 roku Imperator Mikolaj II hocha j ne viznav shlyub na vipadok narodzhennya u Kirila ditej daruvav yim prizvishe knyaziv Kirilivskih z titulom svitlosti i z nadannyam na kozhnogo z nih z nadiliv na yih vihovannya j utrimannya 12 500 rubliv na rik do dosyagnennya gromadyanskogo povnolittya Nezadovgo pered narodzhennyam donki Viktoriya Melita virishila perejti u pravoslav ya Novonarodzhena svoye im ya otrimala na chest babusi Mariyi Oleksandrivni ta titki Mariyi V rodini divchinku klikali na francuzkij maner Mari abo na rosijskij Masha 15 lipnya 1907 roku shlyub yiyi batkiv buv viznanij rosijskoyu storonoyu specialnim Ukazom j Mariya bula vklyuchena do imperatorskogo domu z nadannyam titulu Visokosti ta viznannyam yiyi knyazhnoyu krovi imperatorskoyi Meshkala sim ya u budinku poblizu Yelisejskih Poliv u Parizhi na groshi sho vidilyali yim rodini Naprikinci 1908 roku batko buv ponovlenij u svoyih pravah u Rosiyi j simejstvo otrimalo zmogu povernutisya na jogo batkivshinu Vtim mati bula vagitna drugoyu ditinoyu i z pereyizdom zachekali 9 travnya 1909 roku vona narodila drugu donku yaku nazvali Kiroyu Batko yakij ranishe sluzhiv na floti u tomu zh roci povernuvsya na sluzhbu na krejseri Oleg yakij v toj chas vikonuvav zavdannya u Seredzemnomu mori Mati razom z nim ta donkami pribula do Peterburgu u travni 1910 roku Oselilisya voni u palaci na vulici Glinki 13 U Carskomu Seli yim nadali odin z Kavalerskih budinkiv na Sadovij vulici Mati vidrazu vlilasya u svitske zhittya stolici z zadovolennyam brala uchast u zvanih vecheryah ta urochistih balah takozh zajmalasya malyuvannyam ta ozelenennyam svoyih volodin Batko do oseni 1912 roku sluzhiv na floti na krejseri Oleg Razom voni polyublyala podorozhuvati avtivkoyu Lito 1914 roku rodina provela na yahti na Finskij zatoci ta u Rizi Vidnosini batkiv iz ditmi buli duzhe teplimi Divchatka mali nyanku anglijku ta z rannogo viku vivchali kilka mov u tomu chisli rosijsku anglijsku francuzku ta nimecku Mariya blizko 1912 roku Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi sim yi dozvolili viyihati z Petrogradu Na pochatku chervnya 1917 roku voni potyagom vidbuli do Gelsinki shovavshi deyaki koshtovnosti v odyazi Dva tizhni proveli v mayetku Hajkko pislya chogo orenduvali dim v Porvoo de proveli nastupni dva roki Same tam u serpni 1917 roku narodivsya molodshij brat Mariyi Volodimir U grudni 1917 roku Finlyandiya progolosila svoyu nezalezhnist vid Rosiyi Stanovishe simejstva bulo skrutnim inkoli ne vistachalo harchiv dovodilosya prositi dopomogi u rodichiv Voseni 1919 roku rodina viyihala do Nimechchini de u Myunheni zustrilasya z Mariyeyu Oleksandrivnoyu pislya chogo vsi razom viyihali do Cyuriha Voseni 1920 roku pomerli obidvi babusi Mariyi vid nih simejstvo uspadkuvalo villu v Nicci ta palac u Koburzi yaki j stali yihnimi domivkami Koburg v toj chas vzhe vidijshov Bavariyi Miscevij Palac Kirila nim Kyrill Palais takozh nazivali villa Edinburg Susidnij iz nim zamok Byurglass nalezhav carskij rodini Bolgariyi Litni misyaci simejstvo provodilo u Bretani v mistechku Sen Briak syur Mer U 1922 roci Kirilo Volodimirovich progolosiv sebe Ohoroncem Rosijskogo imperatorskogo prestolu a u 1924 imperatorom Rosiyi Jogo pretenziyi buli pidtrimani obmezhenim kolom monarhistiv Donkam vin u 1922 roci daruvav tituli velikih knyazhon Mariyu yaka uspadkuvala vid babusi z materinskogo boku ne nadto yaskravu zovnishnist ta viglyadala starshoyu za svij vik vidpravili do rumunskogo dvoru titki Mariyi Nevdovzi yiyi kuzina Ileana poskarzhilasya sho Mariya koketuye z odnim iz odruzhenih pridvornih Divchinu zabrali dodomu a stosunki mizh Viktoriyeyu Fedorivnoyu ta Mariyeyu Rumunskoyu na pevnij chas buli zipsovanimi Togo zh 1924 roku Mariya zakohalasya u spadkoyemnogo princa Karla Lejningenskogo ta zaruchilasya iz nim Narechenij ne buv vrodlivim mav nevelikij zrist ta pohodiv z mediatizovanogo na pochatku XIX stolittya rodu Shlyub ta diti U 18 rokiv Mariya vzyala shlyub iz 27 richnim spadkoyemnim princom Lejningenskim Karlom 24 listopada 1925 roku u Koburgu buv pidpisanij shlyubnij kontrakt dlya chogo na villu Edinburg pribuv burgomistr mista Vesillya projshlo vranci 25 listopada v Edinburzkomu palaci Narechena bula vdyagnuta u tradicijnu bilo sriblyastu suknyu stilizovanij kokoshnik ta dovgu prozoru fatu Ceremoniya vinchannya provodilasya za pravoslavnim ta lyuteranskim zvichayami Vinchav paru otec Pavlo Adamantov Sered gostej buli prisutnimi velikij knyaz Dmitro Pavlovich princesa Grecka Olena z donkami Yelizavetoyu ta Marinoyu infanta Beatrisa z cholovikom Bilshist rosijskih rodichiv ne zmogli priyihati cherez vidsutnist koshtiv Pislya vinchannya vidbuvsya svyatkovij snidanok ta privitannya molodyat Togo zh dnya voni vidbuli u medovij misyac do Italiyi Shlyub viyavivsya shaslivim Palac v Amorbahu Oselilisya molodyata v Amorbahu de bula osnovna rezidenciya rodini Lejningeniv Takozh knyazivskomu domu nalezhav zamok Valdlyajningen Nevdovzi Mariya zavagitnila i u zhovtni 1926 roku narodila pervistka Yiyi mati bula prisutnoyu pri pologah ta nadali dopomagala zajmatisya ditinoyu Zgodom vona priyizhdzhala do Mariyi kozhnogo razu koli ta narodzhuvala hocha sama vzhe meshkala u Franciyi Vsogo u podruzhzhya bulo semero ditej Emih 1926 1991 7 j knyaz Lejningenskij buv odruzhenij z princesoyu Ejlikoyu Oldenburzkoyu mav chetvero ditej Karl 1927 1990 princ cu Lejningen buv kerivnikom brokerskoyi firmi u Kanadi u 1957 1968 rokah buv odruzhenim iz bolgarskoyu princesoyu Mariyeyu Luyizoyu mav dvoh siniv Kira 1930 2006 druzhina princa Andriya Yugoslavskogo u 1963 1972 rokah mali troh ditej Margarita 1932 1994 druzhina titulyarnogo knyazya Gogencollerna Zigmaringena Fridriha Vilgelma mala troh siniv Mehtilda nar 1936 druzhina Karla Antona Baushera maye troh siniv Fridrih 1939 1999 buv dvichi odruzhenim ditej ne mav Peter 1942 1943 prozhiv 3 tizhni Naprikinci 1920 h rokiv cholovik Mariyi potrapiv u avtokatastrofu Pislya trivalogo likuvannya vin oduzhav odnak jogo prava ruka zalishilasya paralizovanoyu do togo zh vin pochav kulgati na livu nogu Zamok Valdlyajningen U 1930 h rokah u serbskomu misti Novi Sad pid pokrovitelstvom Mariyi diyalo Rosijsko serbske blagodijne tovaristvo Velikoyi knyazhni Mariyi Kirilivni yake nadavalo dopomogu nuzhdennim bizhencyam z Rosiyi U 1936 roci pishla z zhittya mati Mariyi a u 1938 roci i batko Pislya jogo smerti knyazhna uspadkuvala villu Edinburg u Koburzi yaku za dva roki prodala mistu U lipni 1939 roku Karl uspadkuvav titul knyazya Lejningenu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin sluzhiv na floti buv komendantom ostrova Velikij Tyuters u Finskij zatoci Baltijskogo morya U veresni 1944 roku potrapiv u polon do Radyanskogo Soyuzu Mariya bula pevna sho vin zaginuv u kinci 1944 roku odnak knyaz pomer u serpni 1946 roku u tabori vijskopolonenih pid Saranskom Mariya zalishilas u skrutnih finansovih umovah Vlitku 1950 roku yiyi starshij sin uzyav shlyub iz princesoyu Ejlikoyu Oldenburzkoyu u chervni 1951 roku narodilas persha onuka yaku nazvali Melitoyu Za kilka misyaciv u zhovtni 1951 roku 44 richna Mariya pishla z zhittya u Madridi de naviduvala brata Pohovana u mayetku Valdlyajningena NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Dim Romanovih 1924 GenealogiyaOleksandr II Mariya Oleksandrivna Fridrih Franc II Avgusta Rojss cu Kostric Albert Saksen Koburg Gotskij Koroleva Viktoriya Oleksandr II Mariya Oleksandrivna Volodimir Oleksandrovich Mariya Pavlivna Alfred Edinburzkij Mariya Oleksandrivna Viktoriya Melita Saksen Koburg Gotska Mariya PrimitkiViznayut ti hto pidtrimav pretenziyi Kirila Volodimirovicha na tron Rosijskoyi imperiyi Nina Matveevna Sorotokina Princessy Romanovy carskie plemyannicy 1 ros Tekst Ukazu 2 ros Sullivan Michael John A Fatal Passion The Story of Victoria Melita the Uncrowned Last Empress of Russia Random House 1997 473 stor stor 243 ISBN 0679424008 amp Enciklopediya Carskogo Sela Mariya Kirilivna Romanova 3 nedostupne posilannya ros Valerij Fedorchenko Imperatorskij dom Vydayushiesya sanovniki Enciklopediya biografij T 1 Olma Press Moskva 2005 stor 204 4 ros Nalezhav titci Mariyi Aleksandri Saksen Koburg Gotskij Shirokorad Aleksandr Sudba dinastii Glava 13 5 ros Romanovi Biografichnij dovidnik 6 angl Oficijnij sajt zamku Valdlyajningen 7 nim Hronika zamku Valdlyajningen 8 nim Chetvero starshih narodilis u Koburgu Princesa Laviniya Yugoslavska 9 angl Stanom na 2018 rik na villi rozmishenij municipalnij dityachij sadok Russkaya emigraciya i fashizm Stati i vospominaniya 10 2018 12 28 u Wayback Machine ros Imperatorskij orden Svyatoyi Katerini 11 13 bereznya 2012 u Wayback Machine ros LiteraturaPchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 494 s ill Dumin S V Romanovy Imperatorskij dom v izgnanii M Zaharov AST 1998 Nazarov M V Kto Naslednik Rossijskogo Prestola M Russkaya ideya 1998 Alekseev E V Zakon i korona Rossijskoj Imperii M VEChE 2012 360 s ill Michael John Sullivan A Fatal Passion The Story of the Uncrowned Last Empress of Russia Random House 1997 ISBN 0 679 42400 8 John Van der Kiste Princess Victoria Melita Sutton Publishing 1991 ISBN 0 7509 3469 7Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Mariyi Kirilivni Romanovoyi angl Svitlini rodini Kirilovichiv nedostupne posilannya z veresnya 2019 Oficijnij sajt knyaziv Lejningenskih nim