Роза Петер | |
---|---|
угор. Péter Rózsa | |
Ім'я при народженні | угор. Politzer Rózsa |
Народилася | 17 лютого 1905[1] Будапешт, Австро-Угорщина |
Померла | 16 лютого 1977 Будапешт, Угорська Народна Республіка[2] | (у віці 71 рік)
Поховання | Фаркашреті[3][4] |
Країна | Угорщина |
Національність | євреї[1] |
Діяльність | математик, викладачка університету, науковиця |
Alma mater | Будапештський університет (1927)[1] |
Галузь | математика[5], d[5], логіка[5] і теорія множин[5] |
Заклад | Будапештський університет[1] d[1] |
Аспіранти, докторанти | d[6] |
Членство | Угорська академія наук |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах Роза Петер у Вікісховищі |
Роза Петер (угор. Rózsa Péter; при народжені Роза Політцер угор. Rózsa Politzer) — угорська математикиня і логікиня, яка найбільш відома як «матір-засновниця теорії обчислюваності».
Молодість і освіта
Петер народилась в Будапешті, Угорщина. Вона навчалася в Університеті Петера Пазмані (нині Будапаштський університет), спочатку вивчала хімію, але пізніше перейшла на математику. Вона відвідувала лекції Ліпота Фейєра та . Під час навчання в університеті вона познайомилася з Ласло Кальмаром; вони співпрацюватимуть у наступні роки, і Кальмар заохочував її продовжувати свою любов до математики.
У 1927 році після закінчення навчання Петер не змогла знайти постійну посаду викладачки, хоча склала іспити на кваліфікацію викладача математики. Через наслідки Великої депресії багато випускників університетів не могли знайти роботу, і Петер почала займатися приватними репетиторами. У цей час вона також розпочала навчання на аспірантурі.
Професійна кар'єра та дослідження
Спочатку Петер розпочала свої дипломні дослідження з теорії чисел. Коли виявила, що її результати вже були підтверджені роботами Роберта Кармайкла та Л. Е. Діксона, вона покинула математику, щоб зосередитися на поезії. Однак повернутися до математики її переконав друг , який запропонував їй дослідити роботу Курта Геделя з теорії неповноти. Вона підготувала власні, різні докази роботи Геделя.
У 1932 році Петер представила результати своєї статті з рекурсивної теорії «Rekursive Funktionen», до Міжнародного конгресу математиків у Цюріху, Швейцарія. Влітку 1933 року вона працювала з Полом Бернайсом у Геттінгені, Німеччина, над великим розділом про рекурсивні функції в книзі «Grundlagen der Mathematik», яка з'явилася в 1934 році під іменами Давида Гільберта і Бернайса. Її основні результати підсумовані в книзі, а також з'явилися в кількох статтях у провідному математичному журналі «Mathematische Annalen», перший у 1934 р. Публікація була під назвою Політцер-Петер, оскільки того ж року вона змінила своє єврейське прізвище Політцер на Петер. За свої дослідження вона отримала ступінь доктора філософії з відзнакою в 1935 році. У 1936 році вона представила статтю під назвою «Über rekursive Funktionen der zweiten Stufe» до Міжнародного конгресу математиків в Осло . Ці роботи допомогли заснувати сучасну область теорії рекурсивних функцій як окрему область математичних досліджень.
У 1937 році її призначили редактором журналу Journal of Symbolic Logic.
Після ухвалення єврейських законів 1939 року в Угорщині, Петер було заборонено викладати через її єврейське походження, і вона була ненадовго ув'язнена в гетто в Будапешті. Під час Другої світової війни вона написала свою книгу «Гра з нескінченністю: математичні дослідження та екскурсії», робота для неспеціалістів на теми теорії чисел і логіки. Спочатку опублікований угорською мовою, він був перекладений англійською та щонайменше десятком інших мов.
Після закінчення війни в 1945 році Петер отримала своє перше повне місце викладання в Будапештському педагогічному коледжі. У 1952 році вона стала першою угорською жінкою, яка отримала ступінь доктора математики. Після закриття коледжу в 1955 році вона викладала в Університеті Етвеша Лоранда до виходу на пенсію в 1975 році. Вона була популярним професором, її студенти називали «тіткою Розою».
У 1951 році вона опублікувала свою ключову роботу «Rekursive Funktionen», першу книгу про сучасну логіку. Протягом свого життя вона продовжувала публікувати важливі статті з рекурсивної теорії. У 1959 році вона представила велику статтю «Über die Verallgemeinerung der Theorie der rekursiven Funktionen für abstrakte Mengen geeigneter Struktur als Definitionsbereiche» до Міжнародного симпозіуму у Варшаві (пізніше опублікований у двох частинах у 1961 і 1962).
Починаючи з середини 1950-х років, Петер застосувала теорію рекурсивних функцій до комп'ютерів. Її остання книга, яку опублікували в 1976 році, була «Rekursive Funktionen in der Komputer-Theorie» («Рекурсивні функції в теорії комп'ютера»). Спочатку опублікована угорською мовою, це була друга угорська математична книга, опублікована в Радянському Союзі, оскільки її предмет вважався незамінним для теорії обчислювальної техніки. Його було перекладено англійською мовою в 1981 році.
Нагороди
У 1951 році Петер було удостоєно премією Кошута. У 1953 році вона отримала премію Мано Беке від Математичного товариства Яноша Болаяї, у 1970 році — Срібну державну премію, у 1973 — Золоту державну премію. У 1973 році вона стала першою жінкою, обраною до Угорської академії наук.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Літературний музей Петефі — 1954.
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
- https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Morris та Harkleroad, 1990.
- Andrásfai, 1997.
- O'Connor та Robertson, 2014.
- dead link, 2023.
- Tamássy, 1994.
- Albers, Alexanderson та Reid, 1990.
- Andrásfai, 1986.
- Riddle, 2022.
- Péter, 1957.
- Péter, 1967.
- Péter, 1961.
- Péter, 1962.
- Péter, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya Roza Peterugor Peter RozsaIm ya pri narodzhenniugor Politzer RozsaNarodilasya17 lyutogo 1905 1905 02 17 1 Budapesht Avstro UgorshinaPomerla16 lyutogo 1977 1977 02 16 u vici 71 rik Budapesht Ugorska Narodna Respublika 2 PohovannyaFarkashreti 3 4 Krayina UgorshinaNacionalnistyevreyi 1 Diyalnistmatematik vikladachka universitetu naukovicyaAlma materBudapeshtskij universitet 1927 1 Galuzmatematika 5 d 5 logika 5 i teoriya mnozhin 5 ZakladBudapeshtskij universitet 1 d 1 Aspiranti doktorantid 6 ChlenstvoUgorska akademiya naukNagorodiPremiya imeni Koshuta 1951 d 1970 d 1953 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roza Peter u Vikishovishi Roza Peter ugor Rozsa Peter pri narodzheni Roza Politcer ugor Rozsa Politzer ugorska matematikinya i logikinya yaka najbilsh vidoma yak matir zasnovnicya teoriyi obchislyuvanosti Molodist i osvitaPeter narodilas v Budapeshti Ugorshina Vona navchalasya v Universiteti Petera Pazmani nini Budapashtskij universitet spochatku vivchala himiyu ale piznishe perejshla na matematiku Vona vidviduvala lekciyi Lipota Fejyera ta Pid chas navchannya v universiteti vona poznajomilasya z Laslo Kalmarom voni spivpracyuvatimut u nastupni roki i Kalmar zaohochuvav yiyi prodovzhuvati svoyu lyubov do matematiki U 1927 roci pislya zakinchennya navchannya Peter ne zmogla znajti postijnu posadu vikladachki hocha sklala ispiti na kvalifikaciyu vikladacha matematiki Cherez naslidki Velikoyi depresiyi bagato vipusknikiv universitetiv ne mogli znajti robotu i Peter pochala zajmatisya privatnimi repetitorami U cej chas vona takozh rozpochala navchannya na aspiranturi Profesijna kar yera ta doslidzhennyaSpochatku Peter rozpochala svoyi diplomni doslidzhennya z teoriyi chisel Koli viyavila sho yiyi rezultati vzhe buli pidtverdzheni robotami Roberta Karmajkla ta L E Diksona vona pokinula matematiku shob zosereditisya na poeziyi Odnak povernutisya do matematiki yiyi perekonav drug yakij zaproponuvav yij dosliditi robotu Kurta Gedelya z teoriyi nepovnoti Vona pidgotuvala vlasni rizni dokazi roboti Gedelya U 1932 roci Peter predstavila rezultati svoyeyi statti z rekursivnoyi teoriyi Rekursive Funktionen do Mizhnarodnogo kongresu matematikiv u Cyurihu Shvejcariya Vlitku 1933 roku vona pracyuvala z Polom Bernajsom u Gettingeni Nimechchina nad velikim rozdilom pro rekursivni funkciyi v knizi Grundlagen der Mathematik yaka z yavilasya v 1934 roci pid imenami Davida Gilberta i Bernajsa Yiyi osnovni rezultati pidsumovani v knizi a takozh z yavilisya v kilkoh stattyah u providnomu matematichnomu zhurnali Mathematische Annalen pershij u 1934 r Publikaciya bula pid nazvoyu Politcer Peter oskilki togo zh roku vona zminila svoye yevrejske prizvishe Politcer na Peter Za svoyi doslidzhennya vona otrimala stupin doktora filosofiyi z vidznakoyu v 1935 roci U 1936 roci vona predstavila stattyu pid nazvoyu Uber rekursive Funktionen der zweiten Stufe do Mizhnarodnogo kongresu matematikiv v Oslo Ci roboti dopomogli zasnuvati suchasnu oblast teoriyi rekursivnih funkcij yak okremu oblast matematichnih doslidzhen U 1937 roci yiyi priznachili redaktorom zhurnalu Journal of Symbolic Logic Pislya uhvalennya yevrejskih zakoniv 1939 roku v Ugorshini Peter bulo zaboroneno vikladati cherez yiyi yevrejske pohodzhennya i vona bula nenadovgo uv yaznena v getto v Budapeshti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona napisala svoyu knigu Gra z neskinchennistyu matematichni doslidzhennya ta ekskursiyi robota dlya nespecialistiv na temi teoriyi chisel i logiki Spochatku opublikovanij ugorskoyu movoyu vin buv perekladenij anglijskoyu ta shonajmenshe desyatkom inshih mov Pislya zakinchennya vijni v 1945 roci Peter otrimala svoye pershe povne misce vikladannya v Budapeshtskomu pedagogichnomu koledzhi U 1952 roci vona stala pershoyu ugorskoyu zhinkoyu yaka otrimala stupin doktora matematiki Pislya zakrittya koledzhu v 1955 roci vona vikladala v Universiteti Etvesha Loranda do vihodu na pensiyu v 1975 roci Vona bula populyarnim profesorom yiyi studenti nazivali titkoyu Rozoyu U 1951 roci vona opublikuvala svoyu klyuchovu robotu Rekursive Funktionen pershu knigu pro suchasnu logiku Protyagom svogo zhittya vona prodovzhuvala publikuvati vazhlivi statti z rekursivnoyi teoriyi U 1959 roci vona predstavila veliku stattyu Uber die Verallgemeinerung der Theorie der rekursiven Funktionen fur abstrakte Mengen geeigneter Struktur als Definitionsbereiche do Mizhnarodnogo simpoziumu u Varshavi piznishe opublikovanij u dvoh chastinah u 1961 i 1962 Pochinayuchi z seredini 1950 h rokiv Peter zastosuvala teoriyu rekursivnih funkcij do komp yuteriv Yiyi ostannya kniga yaku opublikuvali v 1976 roci bula Rekursive Funktionen in der Komputer Theorie Rekursivni funkciyi v teoriyi komp yutera Spochatku opublikovana ugorskoyu movoyu ce bula druga ugorska matematichna kniga opublikovana v Radyanskomu Soyuzi oskilki yiyi predmet vvazhavsya nezaminnim dlya teoriyi obchislyuvalnoyi tehniki Jogo bulo perekladeno anglijskoyu movoyu v 1981 roci NagorodiU 1951 roci Peter bulo udostoyeno premiyeyu Koshuta U 1953 roci vona otrimala premiyu Mano Beke vid Matematichnogo tovaristva Yanosha Bolayayi u 1970 roci Sribnu derzhavnu premiyu u 1973 Zolotu derzhavnu premiyu U 1973 roci vona stala pershoyu zhinkoyu obranoyu do Ugorskoyi akademiyi nauk PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Literaturnij muzej Petefi 1954 d Track Q1234343 https epa oszk hu 00000 00003 00030 adattar html https epa oszk hu 00000 00003 00030 nevmutato html Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Morris ta Harkleroad 1990 Andrasfai 1997 O Connor ta Robertson 2014 dead link 2023 Tamassy 1994 Albers Alexanderson ta Reid 1990 Andrasfai 1986 Riddle 2022 Peter 1957 Peter 1967 Peter 1961 Peter 1962 Peter 1981