Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ровенський (Рівненський) табір НКВС (пол. Obóz NKWD w Równem, Obóz Rówieński NKWD), офіційно «Будівництво № 1 НКВС» (пол. Budowa Nr 1 NKWD) — стаціонарний будівельний табір, організований ГУШОСДОР НКВС СРСР згідно з наказом Лаврентія Берії № 0315 від 25 вересня 1939 р., для використання 25 000 польських військовополонених рядових і унтер-офіцерів на будівництві у максимально стислі строки «західноукраїнської дороги № 1» Новоград-Волинський—Рівне—Дубно—Львів, першу чергу якої планувалося закінчити вже до 15 грудня 1939 р., а «всі підготовчі та організаційні роботи» ГУШОСДОР і ГУТАБ НКВС СРСР мали завершити до 5 жовтня 1939 р. Про оплату праці бранців у наказі Берії не йшлося, а забезпечення їх продовольством, майном і медикаментами покладалося на ГУТАБ. Керівником будівництва (начальником табору) було призначено начальника УНКВС Горьківської області РРФСР, майора держбезпеки Івана Федюкова. Табір поклав початок використанню праці військовополонених в господарстві Української РСР.
Поділявся на 6 табірних дільниць (за кількістю створюваних будівельних дільниць,) кожна з яких підпорядковувалася начальнику відповідної будівельної дільниці.
У жовтні-листопаді 1939 р. близько 9 000 бранців з Рівненського табору Будівництва № 1 перевели на залізорудні копальні Кривбасу. За час «Будівництва № 1 НКВД» з місця роботи втекло близько 1,5 тис. осіб.
Згідно з Постановою РНК СРСР № 1626-390сс і наказом НКВС СРСР № 001177 від 3 жовтня 1939 р., польські військовополонені мали утримуватися в Рівненському таборі та його відділеннях до закінчення будівництва першої черги автошляху (до 15 грудня 1939 р), однак далі про цю обіцянку не згадувалося. Станом на 8 жовтня 1939 р., на спорудження дороги було спрямовано 23 681 працездатного бранця, відібраного на приймальних пунктах УРСР. Будівельні роботи тривали до кінця літа 1940 р. За даними УПВ НКВС СРСР, станом на 23 липня 1940 р. у Рівненському таборі Будівництва № 1 утримувалося 14 599 полонених рядових і молодших командирів Війська Польського.
Львівський будівельний табір НКВС
Після закінчення прокладання дороги військовополонених, серед яких було чимало етнічних українців і білорусів — уродженців колишніх східних земель Польщі, по домівках так і не відпустили, а перевели для роботи на інший об’єкт, яким стало розпочате восени 1940 р. будівництво автодороги Проскурів—Тернопіль—Львів—Яворів—державний кордон. Для цього будівельний табір військовополонених Будівництва НКВС СРСР № 1 було передислоковано у Львів, а наказом НКВС СРСР № 001522 від 7 грудня 1940 р. оголошувалося «Положення про Львівський будівельний табір НКВС для військовополонених», яким передбачалося організувати в складі табору 11 табірних дільниць (за кількістю відповідних будівельних дільниць). Кожна табірна дільниця могла влаштувати не більш ніж три-чотири табірні пункти. Харчування військовополонених, забезпечення їх майном, паливом, медичне обслуговування, як і до цього, покладалося на ГУТАБ НКВС. Будівництво зобов’язувалося надати табору всі необхідні житлові та санітарно-побутові приміщення. З уваги на специфіку шляхового будівництва в таборі не виключалася і можливість розконвоювання деякої частини бранців. Порядок розконвоювання визначала спеціальна інструкція, але воно за жодних умов не поширювалося на військовополонених — уродженців окупованих Німеччиною теренів Польщі, а також тих бранців, які працювали на прикордонних будівельних дільницях №№ 9-11 та утримувалися в закріплених за ними табірних пунктах. Довідка УПВІ НКВС СРСР від 5 грудня 1943 р. засвідчує, що у Львівському таборі протягом будівництва шосе «Проскурів — західний кордон» утримувалося 14 135 бранців. Будівництво тривало до початку війни з Німеччиною, а 24 червня 1941 р. всіх військовополонених Львівського табору було евакуйовано до Старобільська, а звідти після підписання угоди Сікорський-Майський передали «представникам польської влади» для формування польських військових частин. Втрати контингенту під час евакуації становили 1834 особи.
Див. також
Примітки
- «Волинський Монітор»
Література
- Діана Алєксєєв-Процюк. Працевикористання військовополонених в Українській РСР у 1939–1941 рр.
- Encyklopedia II wojny światowej, Warszawa, s. 78-79.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rovenskij Rivnenskij tabir NKVS pol Oboz NKWD w Rownem Oboz Rowienski NKWD oficijno Budivnictvo 1 NKVS pol Budowa Nr 1 NKWD stacionarnij budivelnij tabir organizovanij GUShOSDOR NKVS SRSR zgidno z nakazom Lavrentiya Beriyi 0315 vid 25 veresnya 1939 r dlya vikoristannya 25 000 polskih vijskovopolonenih ryadovih i unter oficeriv na budivnictvi u maksimalno stisli stroki zahidnoukrayinskoyi dorogi 1 Novograd Volinskij Rivne Dubno Lviv pershu chergu yakoyi planuvalosya zakinchiti vzhe do 15 grudnya 1939 r a vsi pidgotovchi ta organizacijni roboti GUShOSDOR i GUTAB NKVS SRSR mali zavershiti do 5 zhovtnya 1939 r Pro oplatu praci branciv u nakazi Beriyi ne jshlosya a zabezpechennya yih prodovolstvom majnom i medikamentami pokladalosya na GUTAB Kerivnikom budivnictva nachalnikom taboru bulo priznacheno nachalnika UNKVS Gorkivskoyi oblasti RRFSR majora derzhbezpeki Ivana Fedyukova Tabir poklav pochatok vikoristannyu praci vijskovopolonenih v gospodarstvi Ukrayinskoyi RSR Podilyavsya na 6 tabirnih dilnic za kilkistyu stvoryuvanih budivelnih dilnic kozhna z yakih pidporyadkovuvalasya nachalniku vidpovidnoyi budivelnoyi dilnici U zhovtni listopadi 1939 r blizko 9 000 branciv z Rivnenskogo taboru Budivnictva 1 pereveli na zalizorudni kopalni Krivbasu Za chas Budivnictva 1 NKVD z miscya roboti vteklo blizko 1 5 tis osib Zgidno z Postanovoyu RNK SRSR 1626 390ss i nakazom NKVS SRSR 001177 vid 3 zhovtnya 1939 r polski vijskovopoloneni mali utrimuvatisya v Rivnenskomu tabori ta jogo viddilennyah do zakinchennya budivnictva pershoyi chergi avtoshlyahu do 15 grudnya 1939 r odnak dali pro cyu obicyanku ne zgaduvalosya Stanom na 8 zhovtnya 1939 r na sporudzhennya dorogi bulo spryamovano 23 681 pracezdatnogo brancya vidibranogo na prijmalnih punktah URSR Budivelni roboti trivali do kincya lita 1940 r Za danimi UPV NKVS SRSR stanom na 23 lipnya 1940 r u Rivnenskomu tabori Budivnictva 1 utrimuvalosya 14 599 polonenih ryadovih i molodshih komandiriv Vijska Polskogo Lvivskij budivelnij tabir NKVSPislya zakinchennya prokladannya dorogi vijskovopolonenih sered yakih bulo chimalo etnichnih ukrayinciv i bilorusiv urodzhenciv kolishnih shidnih zemel Polshi po domivkah tak i ne vidpustili a pereveli dlya roboti na inshij ob yekt yakim stalo rozpochate voseni 1940 r budivnictvo avtodorogi Proskuriv Ternopil Lviv Yavoriv derzhavnij kordon Dlya cogo budivelnij tabir vijskovopolonenih Budivnictva NKVS SRSR 1 bulo peredislokovano u Lviv a nakazom NKVS SRSR 001522 vid 7 grudnya 1940 r ogoloshuvalosya Polozhennya pro Lvivskij budivelnij tabir NKVS dlya vijskovopolonenih yakim peredbachalosya organizuvati v skladi taboru 11 tabirnih dilnic za kilkistyu vidpovidnih budivelnih dilnic Kozhna tabirna dilnicya mogla vlashtuvati ne bilsh nizh tri chotiri tabirni punkti Harchuvannya vijskovopolonenih zabezpechennya yih majnom palivom medichne obslugovuvannya yak i do cogo pokladalosya na GUTAB NKVS Budivnictvo zobov yazuvalosya nadati taboru vsi neobhidni zhitlovi ta sanitarno pobutovi primishennya Z uvagi na specifiku shlyahovogo budivnictva v tabori ne viklyuchalasya i mozhlivist rozkonvoyuvannya deyakoyi chastini branciv Poryadok rozkonvoyuvannya viznachala specialna instrukciya ale vono za zhodnih umov ne poshiryuvalosya na vijskovopolonenih urodzhenciv okupovanih Nimechchinoyu tereniv Polshi a takozh tih branciv yaki pracyuvali na prikordonnih budivelnih dilnicyah 9 11 ta utrimuvalisya v zakriplenih za nimi tabirnih punktah Dovidka UPVI NKVS SRSR vid 5 grudnya 1943 r zasvidchuye sho u Lvivskomu tabori protyagom budivnictva shose Proskuriv zahidnij kordon utrimuvalosya 14 135 branciv Budivnictvo trivalo do pochatku vijni z Nimechchinoyu a 24 chervnya 1941 r vsih vijskovopolonenih Lvivskogo taboru bulo evakujovano do Starobilska a zvidti pislya pidpisannya ugodi Sikorskij Majskij peredali predstavnikam polskoyi vladi dlya formuvannya polskih vijskovih chastin Vtrati kontingentu pid chas evakuaciyi stanovili 1834 osobi Div takozhStarobilskij tabir Budivnictvo GUShOSDOR NKVS Tabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenihPrimitki Volinskij Monitor LiteraturaDiana Alyeksyeyev Procyuk Pracevikoristannya vijskovopolonenih v Ukrayinskij RSR u 1939 1941 rr Encyklopedia II wojny swiatowej Warszawa s 78 79