Римсько-германський музей

Римсько-германський музей — музейний заклад у місті Кельн археологічного профілю, присвячений римсько-германським історичним, військовим і культурним зв'язкам від доби варварства і імператорського Риму до доби раннього середньовіччя.

Римсько-германський музей (Кельн) нім. Römisch-Germanisches Museum

50°56′25″ пн. ш. 6°57′32″ сх. д. / 50.94054200002777577° пн. ш. 6.95893100002777754° сх. д. / 50.94054200002777577; 6.95893100002777754Координати: 50°56′25″ пн. ш. 6°57′32″ сх. д. / 50.94054200002777577° пн. ш. 6.95893100002777754° сх. д. / 50.94054200002777577; 6.95893100002777754Типмузей
^d і ^dСклад^dКраїна НімеччинаРозташування Німеччина КельнАдресаRoncalliplatz 4, 50667 KölnЗаснованозаснований 1946 р.Відкрито24 листопада 1961Відвідувачі181 009 осіб (2017)^[1]
179 467 осіб (2016)^[1]Директор, 2010 р.Сайтroemisch-germanisches-museum.de

Римсько-германський музей (Німеччина)

---

 Римсько-германський музей у Вікісховищі

Передумови

Худ. Жан-Поль Лоренс «Маркон вбиває імператора Тіберія»

Давньоримські політики, зіткнувшись з непримиренним спротивом германських племен, започаткували нову тактику їх підкорення. Вони зробили спробу підкорити племена германців, що мешкали між річками Рейн і Ельба, демонстрацією переваг римської цивілізації. Першими були підкорені племена убіїв, потім — херусків. Далекоглядний імператор Тіберій наказав створити нову, кам'яну столицю в теперішній римський провінції, яка була хитрим імператорським подарунком і демонстрацією могутності римлян. У новій столиці побудували захисні мури і вежі, казарми і терми, створений був і головний кам'яний храм. Раз на рік тут збирали германців, які демонстрували власну відданість Риму. Римляни відібрали у них надії на волю: ті могли повстати, безглуздо загинути чи підкоритися. Малочисельні на той час племена були вимушені підкоритися. Давньоримський історик Патеркул записав: «Тіберій загарбав Германію, не втративши водночас жодного з вояків. Він цілком підкорив її. Відтепер вона була провінцією, примушеною платити податки». Давньоримські політики зробили спробу перетворити германців з ворогів на прихильників. Германців зобов'язали виконувати накази римлян, платити податки, віддавати молодь в римські легіонери. В заручники брали дітей германських ватажків — розповсюджена практика тої доби. Дітей ватажків вивозили до Риму, де виховували у відданості до імперії.

Створення музею

Погруддя Агрипини. Римсько-германський музей.

Надгробок Луция Публіция (реставрація і доповнення втрачених частин).

Історія Кельна як постійного поселення почалася з 38 г. до н. е. з заснування тут Оппідум Убіорум. Фортечний табір заснував полководець Марк Віпсаній Агріппа, куди переселили і дружніх до римлян германців-убіїв. В містечку-фортеці в родині полководця Германіка народилась донька Агрипина. З нею узяв шлюб імператор Клавдій. Так вона стала імператрицею і матір'ю майбутнього імператора Нерона. Імператриця Агрипина умовила чоловіка надати її рідному містечку статус колонії, що зрівняв його з римськими містами і вводив там римське право. 50 року н. е. Оппідум Убіорум отримав цей статус, а його офіційна назва була Colonia Claudia Ara Agrippinensium (латинськая Колонія Клавдія вівтаря Агрипини), скрочено Колонія Агрипини. (В середньовіччя назва скоротилася до маловиразного Кельн). В Кельні вибудували палац намісника (), храми, театр, власний монетний двір, а по-за фортечними мурами — вілли.

В Німеччини почали накопичуватись археологічні знахідки в XVIII-XIX століттях. Серед перших — мозаіка з зображенням філософів, знайдена 1844 року, фрагменти стінописів, уламки мармурових скульптур і античне скло (Кельн був одним зі скловарних римських центрів. Знахідки стали надбанням . 1946 року археологічні знахідки доби Стародавнього Риму поєднали з відділом доби варварства і раннього середньовіччя і заснували новий Римсько-германський музей.

Споруда музею

• Вигляд з вежі Кельнського собору
• Театралізована хода

Експозиції

План Колонії Агрипини.

Музей розташований в новітній споруді поряд з Кельнським собором. Експозиції невеликі, але демонструють

• мозаїки
• архітектурні уламки
• архітектурні моделі
• давньоримські фрески (фрагменти)
• мармурові скульптури (погруддя, портрети)
• давньоримську побутову кераміку
• давньоримське скло
• ювелірні вироби доби ваврарів і Риму
• вироби і зброю з бронзи тощо.

В експозиції представлені не тільки знахідки в Кельні чи в заміських римських віллах, а і речі з розкопок в Керчі, на Тамані, в Майкопі і на Дунаї.

Архітектурні моделі і рештки

• Північна вежа і брама міста
• Палац римського намісника, дворик
• Палац римського намісника, модель

Керамічні вироби

• Олійна лампа з гладіаторами
• Двобій гладіаторів, олійна лампа
• Олійна лампа з зображенням сексуальної сцени
• Олійні лампи в експозиції

Давньоримське скло

Римські надгробки

Джерела

Геракл і Еріманський кабан.

• Peter Noelke (Hrsg.): Kölner Museumsführer. Köln 1987, S. 90ff.,
• Gerta Wolff: Das Römisch-Germanische Köln — Führer zu Museum und Stadt, J. P. Bachem Verlag Köln, 6. völlig neu überarbeitete Auflage 2004, 312 S. mit 344 sw- u. farb. Abb., , 1. Auflage 1981, 2. Aufl. 1984, 3., überarbeitete Aufl. 1989, 4., überarbeitete Aufl. 1993; 5., erweiterte und völlig neu bearbeitete Aufl.
• Gerta Wolff: The Roman-Germanic Cologne. A Guide to the Roman-Germanic Museum and City of Cologne. J. P. Bachem Verlag Köln, 1. Aufl 2002,
• Bernhard Irmler: Colonia Claudia Ara Agripinensium. Architektur und Stadtentwicklung. Dissertation TU München 26. April 2005
• Friederike Naumann-Steckner, Beate Schneider und Edeltraud Wickum-Höver:Römisch-Germanisches Museum Köln, Nicolai-Verlag, Berlin 2009, .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Римсько-германський музей

Див. також

• Національний археологічний музей (Неаполь)
• Помпеї
• Геркуланум
• Реставрація (мистецтво)
• Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн

Примітки

1. 2017 war ein Erfolgsjahr für die städtischen Museen