Ридзинський замок (пол. Zamek w Rydzynie) — замок, розташований у місті Ридзина Лещинського повіту Великопольського воєводства у Польщі.
Ридзинський замок | ||||
---|---|---|---|---|
Західний фасад замку | ||||
51°47′14″ пн. ш. 16°40′15″ сх. д. / 51.787368833° пн. ш. 16.671041833° сх. д.Координати: 51°47′14″ пн. ш. 16°40′15″ сх. д. / 51.787368833° пн. ш. 16.671041833° сх. д. | ||||
Тип | замок | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | м. Ридзина, Лещинський повіт, Великопольське воєводство | |||
Архітектор | d | |||
Сайт | zamek-rydzyna.com.pl | |||
Ридзинський замок (Польща) | ||||
Ридзинський замок у Вікісховищі |
Історія
Первісний готичний замок Ридзинських було споруджено у 1403—1422 роках на штучному острові. Він проіснував неповні два століття, аж до вторгнення шведів. У 1685—1695 роках, за проєктом королівського архітектора Юзефа Шимона Беллотті або частково на мурах старого замку споруджено барокову резиденцію родини Лещинських гербу Венява. Вже тоді замок набув форми чотириповерхової, чотирикрилої споруди з внутрішнім подвір'ям та чотирма вежами по кутах. Оздоблення інтер’єрів реалізував Мікеланджело Паллоні. У замковому театрі у 1687 році відбулася польська прем’єра комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». Близько 1700 року з ініціативи Станіслава Лещинського замок було перебудовано за проєктом Помпео Феррарі, якого Лещинський спеціально привіз із Риму. Він перебудував західне крило замку на зразок проєктів Берніні (Палаццо Барберіні, реконструкція Лувра).
У той час також постала двоповерхова бальна зала. У 1707 році замок згорів. Станіслав Лещинський, після невдалого переобрання, продав Ридзину у 1736 або 1738 році прихильникові Августа III Фрідріха Олександру Сулковському. Чергову перебудову, вже для родини Сулковських, було здійснено 1742—1745 роках. Сілезький архітектор Кароль Марцін Франц, спочатку реалізуючи концепцію Помпео Феррарі, змінив декор фасадів на рококовий, заклав нові дахи та шоломи на вежах. Франц також перебудував бальну залу. У наступні роки Франц реалізував власні ідеї, в тому числі близько 1750 року створив додаткову вісь із північного боку, спорудивши будівлі стайні, возовні та офіцин. У самому замку, у північному крилі, він додав центральний ризаліт, що є входом до головних сходів, а також побудував кам'яний міст, що з'єднує вхід з овальною площею перед господарськими будівлями. З того ж періоду (1752 рік) походять кам'яні сфінкси Яна Рімплера.
Архітекторами останньої великої перебудови у 1783—1796 роках стали Ігнатій Графф та Домінік Мерліні. У той час було перебудовано бальну залу, а також офіцини та господарські будинки.
У 1916—1918 роках у замку розміщувався німецький табір військовополонених. У 1927—1928 роках (під керівництвом Стефана Цибіховського) будівлю було пристосовано до потреб гімназії.
З 1928 року і до початку Другої світової війни у 1939 році у замку розміщувалася гімназія-ліцей імені Сулковських.
Під час німецької окупації у замку розміщувалася школа Гітлер'югенду з інтернатом.
У 1945 році, відразу після визволення, замок було розграбовано і спалено до голих стін червоноармійцями. Відбудову було здійснено протягом 1950—1965 років. Пізніше замок передали Товариству польських інженерів та техніків механіків. У 1972—1977 роках новий власник провів консерваційну реконструкцію деяких інтер'єрів, облаштувавши у замку готель з конференц-залами та рестораном. Ці функції будівля виконує донині.
Парк
На схід від замку знаходиться парк, закладений у другій половині XVII століття. Спершу парк мав регулярне планування, однак у 1783—1785 роках його було переплановано. Близько 1820 року парк було перетворено на ландшафтний в англійському стилі. У парку розміщувалося багато павільйонів (включаючи оранжерею, турецький павільйон, мисливський замок), до нашого часу зберігся лише відремонтований павільйон стрільниці з 1772 року.
Легенда
Існує легенда, що раз на рік під час грозової ночі у замку відправляє месу скелет священника з міністрантами. У цій службі бере участь біла пані, яка потім сповідається, але не отримує відпущення. Згодом привиди зникають.
Світлини
- Замок із ровом
- Замковий комплекс
- Стеля бальної зали. Фрески Георга Вільгельма Нойнгерца
- Стелля морської зали
- Руїни каскаду з маскароном у замковому парку
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- Kwiatek, Jerzy. (2006). Polska : urokliwy świat małych miasteczek (вид. Wyd. 3 zaktualizowane i uzup). Warszawa: Sport i Turystyka - Muza. с. 453—457. ISBN . OCLC 750106191.
- Kaczorowski, Bartłomiej. (2008-2009). Zabytki architektury polskiej (вид. Wyd. 2., zmien). Warszawa: WSiP. с. 74. ISBN . OCLC 316854274.
- Szalewski, Kazimierz. (1981). Leszno i okolice : przewodnik (вид. Wyd. 1). Warszawa: Sport i Turystyka. с. 120—123. ISBN . OCLC 9759678.
- Sulimierski, Filip. (1889). Słownik geograficzny królestwa polskiego i innych krajów słowiańskich. Т. X. с. 86. OCLC 256446317.
Посилання
- Історія замку у Ридзині
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ridzinskij zamok pol Zamek w Rydzynie zamok roztashovanij u misti Ridzina Leshinskogo povitu Velikopolskogo voyevodstva u Polshi Ridzinskij zamokZahidnij fasad zamku51 47 14 pn sh 16 40 15 sh d 51 787368833 pn sh 16 671041833 sh d 51 787368833 16 671041833 Koordinati 51 47 14 pn sh 16 40 15 sh d 51 787368833 pn sh 16 671041833 sh d 51 787368833 16 671041833TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyam Ridzina Leshinskij povit Velikopolske voyevodstvoArhitektordSajtzamek rydzyna com plRidzinskij zamok Polsha Ridzinskij zamok u VikishovishiIstoriyaZamok u Ridzini u XIX stolitti z kolekciyi Aleksandra Dunkera Pervisnij gotichnij zamok Ridzinskih bulo sporudzheno u 1403 1422 rokah na shtuchnomu ostrovi Vin proisnuvav nepovni dva stolittya azh do vtorgnennya shvediv U 1685 1695 rokah za proyektom korolivskogo arhitektora Yuzefa Shimona Bellotti abo chastkovo na murah starogo zamku sporudzheno barokovu rezidenciyu rodini Leshinskih gerbu Venyava Vzhe todi zamok nabuv formi chotiripoverhovoyi chotirikriloyi sporudi z vnutrishnim podvir yam ta chotirma vezhami po kutah Ozdoblennya inter yeriv realizuvav Mikelandzhelo Palloni U zamkovomu teatri u 1687 roci vidbulasya polska prem yera komediyi Molyera Mishanin shlyahtich Blizko 1700 roku z iniciativi Stanislava Leshinskogo zamok bulo perebudovano za proyektom Pompeo Ferrari yakogo Leshinskij specialno priviz iz Rimu Vin perebuduvav zahidne krilo zamku na zrazok proyektiv Bernini Palacco Barberini rekonstrukciya Luvra U toj chas takozh postala dvopoverhova balna zala U 1707 roci zamok zgoriv Stanislav Leshinskij pislya nevdalogo pereobrannya prodav Ridzinu u 1736 abo 1738 roci prihilnikovi Avgusta III Fridriha Oleksandru Sulkovskomu Chergovu perebudovu vzhe dlya rodini Sulkovskih bulo zdijsneno 1742 1745 rokah Silezkij arhitektor Karol Marcin Franc spochatku realizuyuchi koncepciyu Pompeo Ferrari zminiv dekor fasadiv na rokokovij zaklav novi dahi ta sholomi na vezhah Franc takozh perebuduvav balnu zalu U nastupni roki Franc realizuvav vlasni ideyi v tomu chisli blizko 1750 roku stvoriv dodatkovu vis iz pivnichnogo boku sporudivshi budivli stajni vozovni ta oficin U samomu zamku u pivnichnomu krili vin dodav centralnij rizalit sho ye vhodom do golovnih shodiv a takozh pobuduvav kam yanij mist sho z yednuye vhid z ovalnoyu plosheyu pered gospodarskimi budivlyami Z togo zh periodu 1752 rik pohodyat kam yani sfinksi Yana Rimplera Arhitektorami ostannoyi velikoyi perebudovi u 1783 1796 rokah stali Ignatij Graff ta Dominik Merlini U toj chas bulo perebudovano balnu zalu a takozh oficini ta gospodarski budinki U 1916 1918 rokah u zamku rozmishuvavsya nimeckij tabir vijskovopolonenih U 1927 1928 rokah pid kerivnictvom Stefana Cibihovskogo budivlyu bulo pristosovano do potreb gimnaziyi Z 1928 roku i do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u 1939 roci u zamku rozmishuvalasya gimnaziya licej imeni Sulkovskih Pid chas nimeckoyi okupaciyi u zamku rozmishuvalasya shkola Gitler yugendu z internatom U 1945 roci vidrazu pislya vizvolennya zamok bulo rozgrabovano i spaleno do golih stin chervonoarmijcyami Vidbudovu bulo zdijsneno protyagom 1950 1965 rokiv Piznishe zamok peredali Tovaristvu polskih inzheneriv ta tehnikiv mehanikiv U 1972 1977 rokah novij vlasnik proviv konservacijnu rekonstrukciyu deyakih inter yeriv oblashtuvavshi u zamku gotel z konferenc zalami ta restoranom Ci funkciyi budivlya vikonuye donini ParkNa shid vid zamku znahoditsya park zakladenij u drugij polovini XVII stolittya Spershu park mav regulyarne planuvannya odnak u 1783 1785 rokah jogo bulo pereplanovano Blizko 1820 roku park bulo peretvoreno na landshaftnij v anglijskomu stili U parku rozmishuvalosya bagato paviljoniv vklyuchayuchi oranzhereyu tureckij paviljon mislivskij zamok do nashogo chasu zberigsya lishe vidremontovanij paviljon strilnici z 1772 roku LegendaIsnuye legenda sho raz na rik pid chas grozovoyi nochi u zamku vidpravlyaye mesu skelet svyashennika z ministrantami U cij sluzhbi bere uchast bila pani yaka potim spovidayetsya ale ne otrimuye vidpushennya Zgodom prividi znikayut SvitliniZamok iz rovom Zamkovij kompleks Stelya balnoyi zali Freski Georga Vilgelma Nojngerca Stellya morskoyi zali Ruyini kaskadu z maskaronom u zamkovomu parkuPrimitkiReyestr pam yatok 2022 d Track Q15983881 Kwiatek Jerzy 2006 Polska urokliwy swiat malych miasteczek vid Wyd 3 zaktualizowane i uzup Warszawa Sport i Turystyka Muza s 453 457 ISBN 83 7319 993 4 OCLC 750106191 Kaczorowski Bartlomiej 2008 2009 Zabytki architektury polskiej vid Wyd 2 zmien Warszawa WSiP s 74 ISBN 83 02 10660 7 OCLC 316854274 Szalewski Kazimierz 1981 Leszno i okolice przewodnik vid Wyd 1 Warszawa Sport i Turystyka s 120 123 ISBN 83 217 2348 9 OCLC 9759678 Sulimierski Filip 1889 Slownik geograficzny krolestwa polskiego i innych krajow slowianskich T X s 86 OCLC 256446317 PosilannyaIstoriya zamku u Ridzini