Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рефле́кс, укр. ві́друх — автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи. Рефлекс забезпечується об'єднанням аферентних, вставних і еферентних нейронів, що складають рефлекторну дугу. Іншими словами, для виникнення рефлексу необхідна наявність чутливого нервового закінчення; нервових волокон для передачі повідомлення, яке несе подразник; органа, що перетворить інформацію в реакцію; і, нарешті, м'язів і залоз для здійснення самої реакції — зазвичай, якого-небудь механічного руху.
У залежності від того, залучається в рефлекторну дугу кора головного мозку чи ні, виділяють наступні рефлекси.
Умовний рефлекс
Рефлекс називають умовним, якщо він викликається стимулом, відмінним від первісного (або від уродженого). Це відбувається, коли другий подразник неодноразово повторюється разом із природним стимулом.
Цей вид рефлексу вперше був описаний видатним російським фізіологом Іваном Павловим, який помітив, що якщо щоразу під час годівлі собаки дзвонити в дзвіночок, то за якийсь час у нього починає виділятися слина як відповідь на дзенькіт дзвіночка — спочатку цю рефлекторну реакцію викликала тільки їжа. Саме описаний різновид умовного рефлексу лежить в основі багатьох сучасних методів, використовуваних для дресирування тварин.
Безумовний рефлекс
Безумовний рефлекс (від латів. reflexus — віддзеркалення) — це спадково закріплена форма реагування на біологічно значущі дії зовнішнього світу або зміни внутрішнього середовища організму.
Після відкриття безумовного рефлексу була визначена рефлекторна дуга. На відміну від умовних рефлексів, що діють таким же чином, безумовні рефлекси забезпечують пристосування до відносно постійних умов. Проте в чистому вигляді|виді| безумовні рефлекси практично не існують. У онтогенезі на їх основі надбудовуються складні системи умовних рефлексів. Загальноприйнятій класифікації безумовних рефлексів немає, проте виділяють найважливіші з них — харчовий, оборонний, статевий, орієнтувальний.
Залежно від місця розташування рецептора рефлекси поділяються на:
Також виділяють , які поділяються на:
- Інші патологічні рефлекси
Див. також
Джерела
- Нервові хвороби / С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко, Є. Л. Мачерет та ін. ; за ред. С. М. Віничука, Є. Г. Дубенка. — К. : Здоров'я, 2001. — С. 20-25. - .
Посилання
- Рефлекс // Фармацевтична енциклопедія
- Поняття про умовні та безумовні рефлекси (укр.) . Архів оригіналу за 27 червня 2013.
- Рефлекс як акт нервової діяльності (укр.) . Архів оригіналу за 27 червня 2013.
 | Це незавершена стаття з фізіології тварин. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Refleks znachennya Refle ks ukr vi druh avtomatichna cilisna stereotipna reakciya organizmu na pevnij podraznik na zmini zovnishnogo seredovisha abo vnutrishnogo stanu yaka zdijsnyuyetsya pri obov yazkovij uchasti centralnoyi nervovoyi sistemi Refleks zabezpechuyetsya ob yednannyam aferentnih vstavnih i eferentnih nejroniv sho skladayut reflektornu dugu Inshimi slovami dlya viniknennya refleksu neobhidna nayavnist chutlivogo nervovogo zakinchennya nervovih volokon dlya peredachi povidomlennya yake nese podraznik organa sho peretvorit informaciyu v reakciyu i nareshti m yaziv i zaloz dlya zdijsnennya samoyi reakciyi zazvichaj yakogo nebud mehanichnogo ruhu U zalezhnosti vid togo zaluchayetsya v reflektornu dugu kora golovnogo mozku chi ni vidilyayut nastupni refleksi Umovnij refleksDokladnishe Umovnij refleks Refleks nazivayut umovnim yaksho vin viklikayetsya stimulom vidminnim vid pervisnogo abo vid urodzhenogo Ce vidbuvayetsya koli drugij podraznik neodnorazovo povtoryuyetsya razom iz prirodnim stimulom Cej vid refleksu vpershe buv opisanij vidatnim rosijskim fiziologom Ivanom Pavlovim yakij pomitiv sho yaksho shorazu pid chas godivli sobaki dzvoniti v dzvinochok to za yakijs chas u nogo pochinaye vidilyatisya slina yak vidpovid na dzenkit dzvinochka spochatku cyu reflektornu reakciyu viklikala tilki yizha Same opisanij riznovid umovnogo refleksu lezhit v osnovi bagatoh suchasnih metodiv vikoristovuvanih dlya dresiruvannya tvarin Bezumovnij refleksBezumovnij refleks vid lativ reflexus viddzerkalennya ce spadkovo zakriplena forma reaguvannya na biologichno znachushi diyi zovnishnogo svitu abo zmini vnutrishnogo seredovisha organizmu Pislya vidkrittya bezumovnogo refleksu bula viznachena reflektorna duga Na vidminu vid umovnih refleksiv sho diyut takim zhe chinom bezumovni refleksi zabezpechuyut pristosuvannya do vidnosno postijnih umov Prote v chistomu viglyadi vidi bezumovni refleksi praktichno ne isnuyut U ontogenezi na yih osnovi nadbudovuyutsya skladni sistemi umovnih refleksiv Zagalnoprijnyatij klasifikaciyi bezumovnih refleksiv nemaye prote vidilyayut najvazhlivishi z nih harchovij oboronnij statevij oriyentuvalnij Zalezhno vid miscya roztashuvannya receptora refleksi podilyayutsya na Suhozhilkovi refleksi Poverhnevi refleksi Takozh vidilyayut yaki podilyayutsya na Inshi patologichni refleksiDiv takozhPodrazlivist PodraznennyaDzherelaNervovi hvorobi S M Vinichuk Ye G Dubenko Ye L Macheret ta in za red S M Vinichuka Ye G Dubenka K Zdorov ya 2001 S 20 25 ISBN 5 311 01224 2 PosilannyaRefleks Farmacevtichna enciklopediya Ponyattya pro umovni ta bezumovni refleksi ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Refleks yak akt nervovoyi diyalnosti ukr Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Ce nezavershena stattya z fiziologiyi tvarin Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi