Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Рейчел Фуллер Браун | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 23 листопада 1898[1][2][3] Спрингфілд, Массачусетс, США[1] |
| Померла | 14 січня 1980[1][2][3](81 рік) Олбані, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | хімік, винахідниця, мікробіолог |
| Alma mater | Гарвардський університет Чиказький університет (1926)[1] Коледж Маунт-Голіок[1] |
| Нагороди | |
 Рейчел Фуллер Браун у Вікісховищі | |
Рейчел Фуллер Браун (нар. 23 листопада 1898 — пом. 14 січня 1980) — американська хімікиня, винахідниця та філантропка жінок у науці. В довгостроковій співпраці з мікробіологинею Елізабет Лі Гейзен розробила перший ефективний протигрибковий антибіотик, ністатин, під час проведення досліджень для Відділу лабораторій і досліджень Департаменту охорони здоров'я штату Нью-Йорк.
Ністатин, який досі випускається під різними торговими назвами, не тільки лікує безліч грибкових інфекцій, але й використовується для боротьби з графіозом ільмових і для відновлення творів мистецтва, пошкоджених водою та цвіллю. У 1994 році Рейчел Фуллер Браун зарахована до Національної зали слави винахідників США.
Біографія
Рейчел Фуллер Браун народилася 23 листопада 1898 року в Спрінгфілді, штат Массачусетс. Коли Рейчел було 14 років, батько покинув сім'ю. Рейчел навчалася в комерційній середній школі, але пізніше перейшла в центральну середню школу, оскільки її мати хотіла, щоб донька отримала більш традиційну освіту.
Генрієтта Ф. Декстер, подруга бабусі Рейчел, бачила, наскільки Рейчел була рішуче налаштована вступити до коледжу, і заплатила за її навчання в коледжі Маунт-Голіок. Вона вивчала там хімію та здобула ступінь бакалавра хімії та історії у 1920 році. Згодом вона здобула ступінь магістра з органічної хімії в Чиказькому університеті. Прослухавши кілька курсів у Гарварді, Браун повернулася до Чиказького університету для продовження навчання в аспірантурі. У неї виникли труднощі з докторською дисертацією, через які вона залишила навчання. Браун знайшла роботу у Відділі лабораторій і досліджень у Нью-Йорку, який був відомий своїми дослідженнями зі створення вакцин і антисироваток. Через 7 років вона повернулася до Чикаго, щоб здобути ступінь доктора філософії.
У 1948 році Рейчел Фуллер Браун разом з Елізабет Лі Гейзен розпочала проєкт з дослідження грибків і бактерій. У межах спільної роботи вони відкрили антибіотик, який боровся з грибковими інфекціями. У 1930-х роках застосування антибіотиків для боротьби з бактеріями ставало все більш популярним, але був побічний ефект — вони викликали ріст грибка. Антибіотики були настільки сильними, що вони вбивали всі бактерії, включно зі здоровими, тому не залишалось жодної бактерії для боротьби з грибком. Грибок викликав запалення ротової порожнини або біль у животі. Інші грибки атакували центральну нервову систему і викликали стригучий лишай і мікоз. Однак ліків для боротьби з грибковими захворюваннями не існувало. Гейзен культивувала організми, знайдені в ґрунті, і випробувала для боротьби з грибками. При появі активності, вона відправляла їх Браун у банці. Браун виділяла активний агент у культурі, який можна було б використовувати для лікування грибкових захворювань. Після перевірки сотень зразків ґрунту, які були дуже токсичними для тварин і небезпечними для людей, їм вдалося знайти культуру, яка могла б стати корисною. Вони виявили, що цей мікроорганізм виробляє дві протигрибкові речовини. Один із них був надто токсичним для піддослідних, але інший був перспективним. Вони створили та назвали препарат ністатин. Ністатин був першим протигрибковим антибіотиком, безпечним при захворюваннях людини. Його можна поєднувати з антибактеріальними препаратами для усунення побічних ефектів. Ністатин також був ефективним у зупинці росту грибків на творах мистецтва в Італії, які постраждали від повеней. У 1950 році Браун і Гейзен показали свою роботу в Національній академії наук, а у 1954 році почалось масове виробництво.
Пізні роки
У 1951 році Департамент охорони здоров'я та лабораторій підвищив Браун до асоційованого біохіміка. Браун і Гейзен, продовжуючи свої дослідження, винайшли ще два антибіотики — фалміцин і капацидин. Разом вони продовжували тісно співпрацювати аж до виходу на пенсію, роблячи додаткові незначні внески в галузі бактеріології.
Рейчел Фуллер Браун померла 14 січня 1980 року у віці 81 року в Олбані, Нью-Йорк.
Нагороди та визнання
Виплати за ністатин склали 13,4 мільйона доларів. Оскільки Браун і Гейзен не хотіли ніяких грошей для себе, філантропічна дослідницька корпорація використала половину для грантів на подальші наукові дослідження, а іншу половину — на Фонд Браун-Гейзен.
І Браун, і Гейзен отримали багато нагород за свою спільну роботу, одна з них — премія Сквібба з хімієтерапії у 1955 році. У 1957 році Браун обрали членом Нью-Йоркської академії наук. Після виходу Браун на пенсію у 1968 році вона отримала нагороду за видатні заслуги Департаменту охорони здоров'я Нью-Йорка. У 1972 році вона отримала нагороду Роди Бенхем Медичного мікологічного товариства Америки. Браун і Гейзен стали першими жінками, які у 1975 році отримали нагороду Американського інституту хіміків за новаторство.
У 1994 році Браун зарахували до Національної зали слави винахідників.
Підтримка жінок у науці
Браун належала до єпископальної церкви Святого Петра з того часу, як вперше прибула в Олбані. Там вона познайомилась з Дороті Вакерлі, жінкою, яка стала її подругою і супутницею на все життя. У них був спільний будинок, і, як і багато інших неодружених жінок того часу, вони протягом багатьох років піклувалися про велику родину. Вони жили з бабусею Браун, матір'ю та різними племінницями та племінниками. Браун також запрошувала низку науковиць із Китаю. Браун продовжила своє активне громадське життя після виходу на пенсію, ставши першою жінкою-адміністративною членкинею єпископальної церкви. Вона також багато років викладала в недільній школі.
Між 1957 і 1978 роками Фонд Браун-Гейзен підтримував навчання та дослідження в галузі біомедичних наук і заохочував жінок до кар'єри в науці. Протягом кількох років фонд був найбільшим джерелом нефедеральних коштів для медичної мікології у США.
Понад 50 років Браун також була активною членкинею Американської асоціації жінок з вищою освітою, рішуче підтримуючи участь жінок у науці.
Браун не тільки відплатила Генрієтт Декстер, заможній жінці, яка дала їй змогу навчатися в коледжі, але, що важливіше, гроші, які вона отримала від гонорарів, дозволили їй створити нові фонди для наукових досліджень і стипендії для забезпечення інших науковиць.
У заяві, опублікованій в «Chemist», Браун сказала, що сподівається на майбутнє з «рівними можливостями і досягненнями для всіх учених незалежно від статі».
Див. також
Примітки
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 191. — 798 p. —
- SNAC — 2010.
- GeneaStar
- Rachel Brown and Elizabeth Hazen. Science History Institute. June 2016. Процитовано 21 березня 2018.
- Wayne, Tiffany (2011). American Women of Science Since 1900. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, LLC. с. 262–263. ISBN .
- . Mount Holyoke College. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 2 березня 2015.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Braun rozmir zobrazhennya premiyi Rejchel Fuller BraunNarodilasya23 listopada 1898 1898 11 23 1 2 3 Springfild Massachusets SShA 1 Pomerla14 sichnya 1980 1980 01 14 1 2 3 81 rik Olbani SShAKrayina SShADiyalnisthimik vinahidnicya mikrobiologAlma materGarvardskij universitet Chikazkij universitet 1926 1 Koledzh Maunt Goliok 1 NagorodiNacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1994 d 1975 Rejchel Fuller Braun u Vikishovishi Rejchel Fuller Braun nar 23 listopada 1898 1898listopada23 pom 14 sichnya 1980 amerikanska himikinya vinahidnicya ta filantropka zhinok u nauci V dovgostrokovij spivpraci z mikrobiologineyu Elizabet Li Gejzen rozrobila pershij efektivnij protigribkovij antibiotik nistatin pid chas provedennya doslidzhen dlya Viddilu laboratorij i doslidzhen Departamentu ohoroni zdorov ya shtatu Nyu Jork Nistatin yakij dosi vipuskayetsya pid riznimi torgovimi nazvami ne tilki likuye bezlich gribkovih infekcij ale j vikoristovuyetsya dlya borotbi z grafiozom ilmovih i dlya vidnovlennya tvoriv mistectva poshkodzhenih vodoyu ta cvillyu U 1994 roci Rejchel Fuller Braun zarahovana do Nacionalnoyi zali slavi vinahidnikiv SShA BiografiyaRejchel Fuller Braun narodilasya 23 listopada 1898 roku v Springfildi shtat Massachusets Koli Rejchel bulo 14 rokiv batko pokinuv sim yu Rejchel navchalasya v komercijnij serednij shkoli ale piznishe perejshla v centralnu serednyu shkolu oskilki yiyi mati hotila shob donka otrimala bilsh tradicijnu osvitu Genriyetta F Dekster podruga babusi Rejchel bachila naskilki Rejchel bula rishuche nalashtovana vstupiti do koledzhu i zaplatila za yiyi navchannya v koledzhi Maunt Goliok Vona vivchala tam himiyu ta zdobula stupin bakalavra himiyi ta istoriyi u 1920 roci Zgodom vona zdobula stupin magistra z organichnoyi himiyi v Chikazkomu universiteti Prosluhavshi kilka kursiv u Garvardi Braun povernulasya do Chikazkogo universitetu dlya prodovzhennya navchannya v aspiranturi U neyi vinikli trudnoshi z doktorskoyu disertaciyeyu cherez yaki vona zalishila navchannya Braun znajshla robotu u Viddili laboratorij i doslidzhen u Nyu Jorku yakij buv vidomij svoyimi doslidzhennyami zi stvorennya vakcin i antisirovatok Cherez 7 rokiv vona povernulasya do Chikago shob zdobuti stupin doktora filosofiyi U 1948 roci Rejchel Fuller Braun razom z Elizabet Li Gejzen rozpochala proyekt z doslidzhennya gribkiv i bakterij U mezhah spilnoyi roboti voni vidkrili antibiotik yakij borovsya z gribkovimi infekciyami U 1930 h rokah zastosuvannya antibiotikiv dlya borotbi z bakteriyami stavalo vse bilsh populyarnim ale buv pobichnij efekt voni viklikali rist gribka Antibiotiki buli nastilki silnimi sho voni vbivali vsi bakteriyi vklyuchno zi zdorovimi tomu ne zalishalos zhodnoyi bakteriyi dlya borotbi z gribkom Gribok viklikav zapalennya rotovoyi porozhnini abo bil u zhivoti Inshi gribki atakuvali centralnu nervovu sistemu i viklikali striguchij lishaj i mikoz Odnak likiv dlya borotbi z gribkovimi zahvoryuvannyami ne isnuvalo Gejzen kultivuvala organizmi znajdeni v grunti i viprobuvala dlya borotbi z gribkami Pri poyavi aktivnosti vona vidpravlyala yih Braun u banci Braun vidilyala aktivnij agent u kulturi yakij mozhna bulo b vikoristovuvati dlya likuvannya gribkovih zahvoryuvan Pislya perevirki soten zrazkiv gruntu yaki buli duzhe toksichnimi dlya tvarin i nebezpechnimi dlya lyudej yim vdalosya znajti kulturu yaka mogla b stati korisnoyu Voni viyavili sho cej mikroorganizm viroblyaye dvi protigribkovi rechovini Odin iz nih buv nadto toksichnim dlya piddoslidnih ale inshij buv perspektivnim Voni stvorili ta nazvali preparat nistatin Nistatin buv pershim protigribkovim antibiotikom bezpechnim pri zahvoryuvannyah lyudini Jogo mozhna poyednuvati z antibakterialnimi preparatami dlya usunennya pobichnih efektiv Nistatin takozh buv efektivnim u zupinci rostu gribkiv na tvorah mistectva v Italiyi yaki postrazhdali vid povenej U 1950 roci Braun i Gejzen pokazali svoyu robotu v Nacionalnij akademiyi nauk a u 1954 roci pochalos masove virobnictvo Pizni rokiU 1951 roci Departament ohoroni zdorov ya ta laboratorij pidvishiv Braun do asocijovanogo biohimika Braun i Gejzen prodovzhuyuchi svoyi doslidzhennya vinajshli she dva antibiotiki falmicin i kapacidin Razom voni prodovzhuvali tisno spivpracyuvati azh do vihodu na pensiyu roblyachi dodatkovi neznachni vneski v galuzi bakteriologiyi Rejchel Fuller Braun pomerla 14 sichnya 1980 roku u vici 81 roku v Olbani Nyu Jork Nagorodi ta viznannyaViplati za nistatin sklali 13 4 miljona dolariv Oskilki Braun i Gejzen ne hotili niyakih groshej dlya sebe filantropichna doslidnicka korporaciya vikoristala polovinu dlya grantiv na podalshi naukovi doslidzhennya a inshu polovinu na Fond Braun Gejzen I Braun i Gejzen otrimali bagato nagorod za svoyu spilnu robotu odna z nih premiya Skvibba z himiyeterapiyi u 1955 roci U 1957 roci Braun obrali chlenom Nyu Jorkskoyi akademiyi nauk Pislya vihodu Braun na pensiyu u 1968 roci vona otrimala nagorodu za vidatni zaslugi Departamentu ohoroni zdorov ya Nyu Jorka U 1972 roci vona otrimala nagorodu Rodi Benhem Medichnogo mikologichnogo tovaristva Ameriki Braun i Gejzen stali pershimi zhinkami yaki u 1975 roci otrimali nagorodu Amerikanskogo institutu himikiv za novatorstvo U 1994 roci Braun zarahuvali do Nacionalnoyi zali slavi vinahidnikiv Pidtrimka zhinok u nauciBraun nalezhala do yepiskopalnoyi cerkvi Svyatogo Petra z togo chasu yak vpershe pribula v Olbani Tam vona poznajomilas z Doroti Vakerli zhinkoyu yaka stala yiyi podrugoyu i suputniceyu na vse zhittya U nih buv spilnij budinok i yak i bagato inshih neodruzhenih zhinok togo chasu voni protyagom bagatoh rokiv pikluvalisya pro veliku rodinu Voni zhili z babuseyu Braun matir yu ta riznimi pleminnicyami ta pleminnikami Braun takozh zaproshuvala nizku naukovic iz Kitayu Braun prodovzhila svoye aktivne gromadske zhittya pislya vihodu na pensiyu stavshi pershoyu zhinkoyu administrativnoyu chlenkineyu yepiskopalnoyi cerkvi Vona takozh bagato rokiv vikladala v nedilnij shkoli Mizh 1957 i 1978 rokami Fond Braun Gejzen pidtrimuvav navchannya ta doslidzhennya v galuzi biomedichnih nauk i zaohochuvav zhinok do kar yeri v nauci Protyagom kilkoh rokiv fond buv najbilshim dzherelom nefederalnih koshtiv dlya medichnoyi mikologiyi u SShA Ponad 50 rokiv Braun takozh bula aktivnoyu chlenkineyu Amerikanskoyi asociaciyi zhinok z vishoyu osvitoyu rishuche pidtrimuyuchi uchast zhinok u nauci Braun ne tilki vidplatila Genriyett Dekster zamozhnij zhinci yaka dala yij zmogu navchatisya v koledzhi ale sho vazhlivishe groshi yaki vona otrimala vid gonorariv dozvolili yij stvoriti novi fondi dlya naukovih doslidzhen i stipendiyi dlya zabezpechennya inshih naukovic U zayavi opublikovanij v Chemist Braun skazala sho spodivayetsya na majbutnye z rivnimi mozhlivostyami i dosyagnennyami dlya vsih uchenih nezalezhno vid stati Div takozhSpisok vinahidnic Zhinki v nauci Spisok vinahodiv i vidkrittiv zdijsnenih zhinkamiPrimitkiOgilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 191 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Rachel Brown and Elizabeth Hazen Science History Institute June 2016 Procitovano 21 bereznya 2018 Wayne Tiffany 2011 American Women of Science Since 1900 Santa Barbara CA ABC CLIO LLC s 262 263 ISBN 9781598841589 Mount Holyoke College 8 chervnya 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2018 Procitovano 2 bereznya 2015 Posilannya