Елізабет Лі Гейзен | |
---|---|
Народилася | 24 серпня 1885[1][2][3] d, Коагома, Міссісіпі, США |
Померла | 24 червня 1975[1][2][3](89 років) Сіетл, Вашингтон, США[1] |
Місце проживання | Нью-Йорк |
Країна | США |
Діяльність | біолог, міколог, мікробіолог |
Alma mater | Колумбійський університет d |
Галузь | мікробіологія |
Заклад | d |
Нагороди | |
Елізабет Лі Гейзен у Вікісховищі |
Елізабет Лі Гейзен (нар. 24 серпня 1885, Міссісіпі — пом. 24 червня 1975) найбільш відома своїм внеском у розробку ністатину. Її освіта була зосереджена на науці та дослідженнях, де вона захопилася мікробіологією. Її однолітки та вчителі знали її як здібну та кмітливу ученицю. У 1948 році вона об'єдналася з Рейчел Фуллер Браун для розробки ністатину, першого нетоксичного препарату для лікування грибкових інфекцій у людей. Її дослідження мали багато застосувань, починаючи від порятунку заражених дерев і закінчуючи відновленням картин і творів мистецтва, пошкоджених цвіллю.
Ранні роки
Елізабет Лі Гейзен народилася 24 серпня 1885 року в Річі, штат Міссісіпі, у сім'ї Вільяма Едгара та Меггі Гарпер Гейзенів. Вона була їхньою другою дочкою та середньою з трьох дітей. Її батьки померли, коли їй було чотири роки, і трьох дітей усиновили тітка з дядьком.
Освіта
Гейзен вступила до Міссісіпського жіночого університету (тоді Міссісіпський індустріальний інститут і коледж), який закінчила зі ступенем бакалавра наук у 1910 році. Викладаючи біологію та фізику у середній школі в Джексоні, штат Міссісіпі, вона продовжила свою освіту, відвідуючи літні школи в Університеті Теннессі та Університеті Вірджинії. Після викладацької роботи Гейзен вступила на біологічний факультет аспірантури Колумбійського університету. У 1917 році вона здобула ступінь магістра біології в Колумбійському університеті, у 1927 році стала доктором філософії з мікробіології, ставши однією з перших докторанток. Вона служила армійським діагностичним лаборантом під час Першої світової війни. У 1920-х роках, під час навчання в Колумбійському університеті, Гейзен працювала з рицином та його впливом на ботулотоксин.
Наукова робота
Після закінчення навчання
Маючи глибоку наукову освіту та досвід у цій галузі, Гейзен продовжила досліджуючи бактерії та імунологію. У 1931 році вона отримала можливість працювати з Департаментом охорони здоров'я штату Нью-Йорк. Вона працювала у відділі лабораторії бактеріальної діагностики у Нью-Йорку. Там у неї було кілька важливих досягнень у галузі бактеріальної діагностики. Серед її робіт було відстеження спалаху сибірки, виявлення джерел туляремії та відстеження джерела харчового отруєння через неправильно збережені продукти.
Звідти вона працювала в нью-йоркському офісі відділу лабораторій і досліджень Державного департаменту охорони здоров'я. Там вона навчалася, тренувалася та вивчала грибки та грибкові захворювання. Вона взялася за проєкт і почала створювати власну культуру мікроорганізмів. За цю роботу та дослідження її зарахували до Національної зали слави винахідників США.
Розробка ністатину
У 1944 році Огастес Водсворт, засновник і голова відділу, обрав її відповідальною за дослідження грибків та їхнього зв'язку з бактеріями й іншими мікробами. Крім мікробіолога (Гейзен) потрібен був і біохімік, обрали Рейчел Фуллер Браун. Гейзен почала досліджувати та вивчати грибкові захворювання, зокрема ті, які були широко поширені в місті. Серед них: пневмонія та кандидоз (молочниця), захворювання ротової порожнини, що спричиняють біль при ковтанні. Вона почала вивчення впливу на грибки та можливі протигрибкові засоби. Однак Елізабет потрібен був помічник для ідентифікації та ізоляції протигрибкової активності у зразках. У 1948 році Даллдорф, керівник відділу в Олбані, познайомив її з Рейчел Фуллер Браун, яка мала лабораторію в Олбані.
Дослідження почали зі збору зразків ґрунту з усієї країни. Доктор Гейзен культивувала актиноміцети (мікроорганізми, які найчастіше мають протигрибкові властивості) з кожного зразка та перевіряла їх, щоб побачити будь-яку грибкову активність. При наявності активності зразок ґрунту відправляли до Олбані, де доктор Браун готувала зразки та екстракти з культур, виділяючи хімічні агенти, які, мали б властивість вбивати грибки. Потім нові зразки відправляли до Нью-Йорка, де Гейзен знову перевіряла на токсичність. Вона піддавала впливу ці організми двома грибками, Candida albicans і Cryptococcus neoformans. Перспективні зразки тестували на фунгістатичну та фунгіцидну активність.
У 1948 році Гейзен і Браун почали пошуки ефективного протигрибкового засобу. Гейзен знайшла перспективний мікроорганізм у ґрунті молочної ферми свого друга. Вона назвала його Streptomyces noursei на честь Вільяма Норса, власника ферми. Було виявлено, що S. noursei виробляє дві протигрибкові речовини. Одна була токсичною для мишей, але інша, після очищення, показала ефективність проти кандидозу та грибка, які вразили легені та центральну нервову систему. У 1950 році вони представили відкриття Національній академії наук США як перший безпечний і ефективний протигрибковий антибіотик. Спочатку вони назвали його фунгіцидином, але пізніше перейменували на ністатин на честь свого роботодавця, з Департаменту охорони здоров'я штату Нью-Йорк.
Восени 1950 року доктор Гейзен і доктор Браун оголосили на засіданні Національної академії наук, що вони успішно виготовили два протигрибкові засоби з антибіотика. Це призвело до розробки ністатину, першого фунгіциду, безпечного для лікування людей. Після того, як кілька досліджень на тваринах і людях виявилися задовільними для FDA, ністатин потрапив на ринок через ER Squibb&Sons у 1954 році та заробив понад 135 000 доларів США за перший рік. Гейзен і Браун пожертвували свої гонорари, понад 13 мільйонів доларів, до трастового фонду, створеного як Гейзен і Браун для науки та розвитку жінок у науці.
Патент
Ністатин (протигрибковий засіб/антибіотик), номер патенту: 2,797,183
Наприкінці 1950 року було подано патент на ністатин. Гейзен, Браун і Squibb Research Company знадобилося шість з половиною років, щоб отримати патент на винахід. Затримку спричинили дві причини. Спочатку потрібно було провести тестування для доведення користі продукту. Це вимагало проведення тестувань на тваринах і людях для схвалення FDA. FDA схвалило ністатин, Squibb почав його випуск у 1954 році. Крім того, стаття 1954 року, опублікована у «Journal of Investigative Dermatology», запропонувала Гейзен і Браун розповісти методи застосування ністатину, про який писали раніше у 1949 році. Після дослідження та підпису автора статті 1954 року про відсутність зв'язку, Патентне відомство США видало патент 25 червня 1957 року. Він охоплював ністатин і метод підготовки на наступні 17 років. Гейзен і Браун отримали патент у 1957 році.
Подальше життя
Гейзен продовжувала проводити дослідження в лабораторії в останні роки життя, оскільки її досвід і навички були дуже корисними для суспільства. Вона продовжувала вивчати різні способи застосування ністатину при лікуванні інших захворювань і станів.
Нагороди
Наприкінці свого життя вона отримала низку нагород за свої успіхи, включно з нагородою Сквібба з хімієтерапії, нагороду Роди Бенем Американського медичного мікологічного товариства, почесний ступінь коледжів Гобарта та Вільяма Сміта, а також премію Піонера хімії Американського інституту хіміків. Після смерті Гейзен зарахували до Національної зали слави винахідників США у 1994 році.
Примітки
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 573–574. — 798 p. —
- FemBio database
- GeneaStar
- Laura Lynn Windsor, Women in Medicine: An Encyclopedia, ABC-CLIO, 2002, pp. 92–93.
- Barbara Sicherman, Carol Hurd Green. Notable American women: the modern period: a biographical dictionary, Belknap Press of Harvard University Press, 1980, p. 76.
- Benjamin F. Shearer, Barbara Smith Shearer, Notable women in the life sciences: a biographical dictionary, , 1996, pp. 164—169.
- Rachel Brown and Elizabeth Hazen. Science History Institute. June 2016. Процитовано 21 березня 2018.
- The Journal of Immunology, 1927, 13: 171—218 General and Local Immunity to Ricin. Accessed March 30, 2009
- William E. Dismukes, Peter G. Pappas, Jack D. Sobel, Clinical mycology, Oxford University Press US, 2003, p. 49.
- Ana Espinel-Ingroff, Medical mycology in the United States: a historical analysis (1894—1996), Springer, 2003, p. 62.
- «Elizabeth Lee Hazen» [ 2009-03-15 у Wayback Machine.], Hall of Fame/Inventor profile, National Inventors Hall of Fame website. Accessed March 27, 2009.
- «Rachael Fuller Brown Biography», Encyclopedia of World Biography website. Accessed March 27, 2009.
- , Inventor of the Week Archives, Lemelson-MIT Program website. Accessed March 27, 2009.
- «Elizabeth Lee Hazen» [ 2009-03-15 у Wayback Machine.], Hall of Fame/Inventor profile, National Inventors Hall of Fame website. Accessed March 27, 2009.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya konfesiya Elizabet Li GejzenNarodilasya24 serpnya 1885 1885 08 24 1 2 3 d Koagoma Missisipi SShAPomerla24 chervnya 1975 1975 06 24 1 2 3 89 rokiv Sietl Vashington SShA 1 Misce prozhivannyaNyu JorkKrayina SShADiyalnistbiolog mikolog mikrobiologAlma materKolumbijskij universitet dGaluzmikrobiologiyaZakladdNagorodiNacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1994 d 1975 Elizabet Li Gejzen u Vikishovishi Elizabet Li Gejzen nar 24 serpnya 1885 1885serpnya24 Missisipi pom 24 chervnya 1975 najbilsh vidoma svoyim vneskom u rozrobku nistatinu Yiyi osvita bula zoseredzhena na nauci ta doslidzhennyah de vona zahopilasya mikrobiologiyeyu Yiyi odnolitki ta vchiteli znali yiyi yak zdibnu ta kmitlivu uchenicyu U 1948 roci vona ob yednalasya z Rejchel Fuller Braun dlya rozrobki nistatinu pershogo netoksichnogo preparatu dlya likuvannya gribkovih infekcij u lyudej Yiyi doslidzhennya mali bagato zastosuvan pochinayuchi vid poryatunku zarazhenih derev i zakinchuyuchi vidnovlennyam kartin i tvoriv mistectva poshkodzhenih cvillyu Ranni rokiElizabet Li Gejzen narodilasya 24 serpnya 1885 roku v Richi shtat Missisipi u sim yi Vilyama Edgara ta Meggi Garper Gejzeniv Vona bula yihnoyu drugoyu dochkoyu ta serednoyu z troh ditej Yiyi batki pomerli koli yij bulo chotiri roki i troh ditej usinovili titka z dyadkom OsvitaGejzen vstupila do Missisipskogo zhinochogo universitetu todi Missisipskij industrialnij institut i koledzh yakij zakinchila zi stupenem bakalavra nauk u 1910 roci Vikladayuchi biologiyu ta fiziku u serednij shkoli v Dzheksoni shtat Missisipi vona prodovzhila svoyu osvitu vidviduyuchi litni shkoli v Universiteti Tennessi ta Universiteti Virdzhiniyi Pislya vikladackoyi roboti Gejzen vstupila na biologichnij fakultet aspiranturi Kolumbijskogo universitetu U 1917 roci vona zdobula stupin magistra biologiyi v Kolumbijskomu universiteti u 1927 roci stala doktorom filosofiyi z mikrobiologiyi stavshi odniyeyu z pershih doktorantok Vona sluzhila armijskim diagnostichnim laborantom pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U 1920 h rokah pid chas navchannya v Kolumbijskomu universiteti Gejzen pracyuvala z ricinom ta jogo vplivom na botulotoksin Naukova robotaPislya zakinchennya navchannya Mayuchi gliboku naukovu osvitu ta dosvid u cij galuzi Gejzen prodovzhila doslidzhuyuchi bakteriyi ta imunologiyu U 1931 roci vona otrimala mozhlivist pracyuvati z Departamentom ohoroni zdorov ya shtatu Nyu Jork Vona pracyuvala u viddili laboratoriyi bakterialnoyi diagnostiki u Nyu Jorku Tam u neyi bulo kilka vazhlivih dosyagnen u galuzi bakterialnoyi diagnostiki Sered yiyi robit bulo vidstezhennya spalahu sibirki viyavlennya dzherel tulyaremiyi ta vidstezhennya dzherela harchovogo otruyennya cherez nepravilno zberezheni produkti Zvidti vona pracyuvala v nyu jorkskomu ofisi viddilu laboratorij i doslidzhen Derzhavnogo departamentu ohoroni zdorov ya Tam vona navchalasya trenuvalasya ta vivchala gribki ta gribkovi zahvoryuvannya Vona vzyalasya za proyekt i pochala stvoryuvati vlasnu kulturu mikroorganizmiv Za cyu robotu ta doslidzhennya yiyi zarahuvali do Nacionalnoyi zali slavi vinahidnikiv SShA Rozrobka nistatinu U 1944 roci Ogastes Vodsvort zasnovnik i golova viddilu obrav yiyi vidpovidalnoyu za doslidzhennya gribkiv ta yihnogo zv yazku z bakteriyami j inshimi mikrobami Krim mikrobiologa Gejzen potriben buv i biohimik obrali Rejchel Fuller Braun Gejzen pochala doslidzhuvati ta vivchati gribkovi zahvoryuvannya zokrema ti yaki buli shiroko poshireni v misti Sered nih pnevmoniya ta kandidoz molochnicya zahvoryuvannya rotovoyi porozhnini sho sprichinyayut bil pri kovtanni Vona pochala vivchennya vplivu na gribki ta mozhlivi protigribkovi zasobi Odnak Elizabet potriben buv pomichnik dlya identifikaciyi ta izolyaciyi protigribkovoyi aktivnosti u zrazkah U 1948 roci Dalldorf kerivnik viddilu v Olbani poznajomiv yiyi z Rejchel Fuller Braun yaka mala laboratoriyu v Olbani Doslidzhennya pochali zi zboru zrazkiv gruntu z usiyeyi krayini Doktor Gejzen kultivuvala aktinomiceti mikroorganizmi yaki najchastishe mayut protigribkovi vlastivosti z kozhnogo zrazka ta pereviryala yih shob pobachiti bud yaku gribkovu aktivnist Pri nayavnosti aktivnosti zrazok gruntu vidpravlyali do Olbani de doktor Braun gotuvala zrazki ta ekstrakti z kultur vidilyayuchi himichni agenti yaki mali b vlastivist vbivati gribki Potim novi zrazki vidpravlyali do Nyu Jorka de Gejzen znovu pereviryala na toksichnist Vona piddavala vplivu ci organizmi dvoma gribkami Candida albicans i Cryptococcus neoformans Perspektivni zrazki testuvali na fungistatichnu ta fungicidnu aktivnist U 1948 roci Gejzen i Braun pochali poshuki efektivnogo protigribkovogo zasobu Gejzen znajshla perspektivnij mikroorganizm u grunti molochnoyi fermi svogo druga Vona nazvala jogo Streptomyces noursei na chest Vilyama Norsa vlasnika fermi Bulo viyavleno sho S noursei viroblyaye dvi protigribkovi rechovini Odna bula toksichnoyu dlya mishej ale insha pislya ochishennya pokazala efektivnist proti kandidozu ta gribka yaki vrazili legeni ta centralnu nervovu sistemu U 1950 roci voni predstavili vidkrittya Nacionalnij akademiyi nauk SShA yak pershij bezpechnij i efektivnij protigribkovij antibiotik Spochatku voni nazvali jogo fungicidinom ale piznishe perejmenuvali na nistatin na chest svogo robotodavcya z Departamentu ohoroni zdorov ya shtatu Nyu Jork Voseni 1950 roku doktor Gejzen i doktor Braun ogolosili na zasidanni Nacionalnoyi akademiyi nauk sho voni uspishno vigotovili dva protigribkovi zasobi z antibiotika Ce prizvelo do rozrobki nistatinu pershogo fungicidu bezpechnogo dlya likuvannya lyudej Pislya togo yak kilka doslidzhen na tvarinah i lyudyah viyavilisya zadovilnimi dlya FDA nistatin potrapiv na rinok cherez ER Squibb amp Sons u 1954 roci ta zarobiv ponad 135 000 dolariv SShA za pershij rik Gejzen i Braun pozhertvuvali svoyi gonorari ponad 13 miljoniv dolariv do trastovogo fondu stvorenogo yak Gejzen i Braun dlya nauki ta rozvitku zhinok u nauci PatentNistatin protigribkovij zasib antibiotik nomer patentu 2 797 183 Naprikinci 1950 roku bulo podano patent na nistatin Gejzen Braun i Squibb Research Company znadobilosya shist z polovinoyu rokiv shob otrimati patent na vinahid Zatrimku sprichinili dvi prichini Spochatku potribno bulo provesti testuvannya dlya dovedennya koristi produktu Ce vimagalo provedennya testuvan na tvarinah i lyudyah dlya shvalennya FDA FDA shvalilo nistatin Squibb pochav jogo vipusk u 1954 roci Krim togo stattya 1954 roku opublikovana u Journal of Investigative Dermatology zaproponuvala Gejzen i Braun rozpovisti metodi zastosuvannya nistatinu pro yakij pisali ranishe u 1949 roci Pislya doslidzhennya ta pidpisu avtora statti 1954 roku pro vidsutnist zv yazku Patentne vidomstvo SShA vidalo patent 25 chervnya 1957 roku Vin ohoplyuvav nistatin i metod pidgotovki na nastupni 17 rokiv Gejzen i Braun otrimali patent u 1957 roci Podalshe zhittyaGejzen prodovzhuvala provoditi doslidzhennya v laboratoriyi v ostanni roki zhittya oskilki yiyi dosvid i navichki buli duzhe korisnimi dlya suspilstva Vona prodovzhuvala vivchati rizni sposobi zastosuvannya nistatinu pri likuvanni inshih zahvoryuvan i staniv NagorodiNaprikinci svogo zhittya vona otrimala nizku nagorod za svoyi uspihi vklyuchno z nagorodoyu Skvibba z himiyeterapiyi nagorodu Rodi Benem Amerikanskogo medichnogo mikologichnogo tovaristva pochesnij stupin koledzhiv Gobarta ta Vilyama Smita a takozh premiyu Pionera himiyi Amerikanskogo institutu himikiv Pislya smerti Gejzen zarahuvali do Nacionalnoyi zali slavi vinahidnikiv SShA u 1994 roci PrimitkiOgilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 573 574 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 FemBio database d Track Q61356138 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Laura Lynn Windsor Women in Medicine An Encyclopedia ABC CLIO 2002 pp 92 93 Barbara Sicherman Carol Hurd Green Notable American women the modern period a biographical dictionary Belknap Press of Harvard University Press 1980 p 76 Benjamin F Shearer Barbara Smith Shearer Notable women in the life sciences a biographical dictionary 1996 pp 164 169 Rachel Brown and Elizabeth Hazen Science History Institute June 2016 Procitovano 21 bereznya 2018 The Journal of Immunology 1927 13 171 218 General and Local Immunity to Ricin Accessed March 30 2009 William E Dismukes Peter G Pappas Jack D Sobel Clinical mycology Oxford University Press US 2003 p 49 Ana Espinel Ingroff Medical mycology in the United States a historical analysis 1894 1996 Springer 2003 p 62 Elizabeth Lee Hazen 2009 03 15 u Wayback Machine Hall of Fame Inventor profile National Inventors Hall of Fame website Accessed March 27 2009 Rachael Fuller Brown Biography Encyclopedia of World Biography website Accessed March 27 2009 Inventor of the Week Archives Lemelson MIT Program website Accessed March 27 2009 Elizabeth Lee Hazen 2009 03 15 u Wayback Machine Hall of Fame Inventor profile National Inventors Hall of Fame website Accessed March 27 2009 Posilannya