Рейди УПА на Схід України — збройні вилазки Української повстанської армії на територію Радянської України під час Другої Світової війни на схід від довоєнного радянсько-польського кордону, з метою розповсюдити ідеї українського визвольного руху в Центральній і Східній Україні.
Рейди УПА на Схід України | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна Бої УПА | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Українська Повстанська Армія | Німеччина | ||||||
Командувачі | |||||||
Дмитро Клячківський Роман Шухевич Микола Лебідь Василь Кук Омелян Грабець | Райнгард Гейдріх Еріх фон дем Бах Еріх Кох Ганс-Адольф Прюцманн |
Передісторія
Анексія Радянським Союзом Західної України і Західної Білорусі у вересні 1939 року відкрила перед ОУН нові можливості для розширення організаційної мережі на схід від Збруча, оскільки було ясно, що без підтримки українців, які проживали в межах Української РСР до війни, неможливо створити незалежну і єдину державу. Однак масштабні репресії радянської влади в Західній Україні в 1939—1941 рр. стали серйозним випробуванням для українського підпілля, яке через значні втрати в той час не змогло успішно реалізувати своє проникнення на схід.
Ситуація змінилася після нападу Німеччини на Радянський Союз у червні 1941. Напередодні війни Проводи обох фракцій ОУН (мельниківців і бандерівців) підготували до рейду на «Велику Україну» похідні групи, які повинні закріпитися в центральних, східних і південних областях, побудувати підпільну мережу, проводити культурно-просвітницьку та агітаційно-пропагандистську роботу серед населення.
15 вересня Головне управління імперської безпеки Німеччини видало наказ про арешт кількох десятків провідників і активних членів ОУН (б). Нацисти насамперед переслідували членів Похідних груп ОУН. Незважаючи на німецькі репресії, похідні групи оунівців у 1941 році досить успішно проникли на незвідану для них до того територію Центральної, Східної та Південної України. На цих територіях обом фракціям організації вдалося створити крайові, обласні, окружні, районні і місцеві Проводи, які відразу почали активну агітаційно-пропагандистську роботу серед населення.
Початок рейдів
На початку 1943 бандерівське підпілля перейшло в активну фазу збройної боротьби і інтенсивного формування відділів УПА на Волині і південному Поліссі. З тих пір організаційні ланки підпілля ОУН в Центральній і Південно-Східній Україні були переорієнтовані на збір продовольства, медикаментів, зброї та амуніції для постачання лісової армії, посилення військової підготовки.
Перший невеликий загін вирушив у похід по лісах Житомирської і Київської областей ще в травні 1943 року. Його очолив «Верещак» (Федір Воробець). Він носив розвідувальний характер. Вони хотіли вивчити можливості націоналістичної партизанської діяльності. Перед місцевим населенням партизани повстання видавали себе за радянських партизан, але нібито їх «поведінку (червоні мародерствували) і зовнішній вигляд» видавали їх.
За цим рейдом незабаром пішли ще два інших. Головним завданням була пропагандистська діяльність. У селах організовувалися мітинги, проповідували гасла і націоналістичні ідеї, людей закликали боротися з німцями і комуністами. Хоча вони намагалися уникати збройних сутичок, на їх шляху не раз траплялися сутички з німцями, іноземною поліцією і радянськими партизанами.
Одним з підрозділів, які здійснювали рейди в східній Україні влітку 1943 року, була сотня . 15 липня 1943 року біля села Межирічка Коростенського району вона спалила три німецьких вантажівки, захопивши зброю і сіль, яку внаслідок роздала селянам. Через два дні біля села Кам'янка сталася сутичка з радянськими партизанами. Вісім радянських солдатів були вбиті, п'ять гвинтівок і п'ять автоматів були захоплені.
17 липня 1943 р біля села Жолобне в Новоград-Волинському районі сталося зіткнення з німцями. Три партизана УПА були вбиті, нацисти, як повідомляється, втратили 34 людини. 19 липня 1943 року біля села В'юнки сталося два зіткнення між сотнями «Гордієнко» і жандармерією. За даними УПА німці вбили близько 30 осіб. Через кілька днів (23 липня 1943 г.) сотня зіткнулася з німцями і допоміжною поліцією в містечку Котельня Андрушівського району. У німців і поліцаїв близько двадцяти вбито, у партизанів — один. У той же день був обстріляний поїзд біля Івниці. 25 липня 1943 року «Гордієнко» атакував лісопилку в передмісті Коростеня. Кілька німців загинули, решта втекли. Два шуцмана здалися.
Рейди «Гордієнка» змусили німців відправити в погоню за загоном загін жандармерії з Коростеня. Група спеціального призначення складалася приблизно з 130 осіб — п'ятнадцяти жандармів, двадцяти українських поліцейських і роти вишкільної поліції, що складається з фольксдойче. 28 липня 1943 року відбулася сутичка між УПА і німцями у села , яке стало однією з найблискучіших перемог УПА над німцями. Нацисти, завдяки своїм агентам, виявили сотника, відпочиваючого в лісі, і, впевнені в перемозі, повели атаку через відкрите поле, засіяне білими квітами. Згідно мемуарних спогадів Максима Скорупського, після бою німці тікали, залишивши 76 убитих. Шість поліцейських були взяті в полон і після допиту розстріляні. Таким чином, всього було вбито 82 поліцейських і жандармів, включаючи капітана. Кількість убитих вказує, що партизани, ймовірно, добивали поранених. Було захоплено п'ять автоматів, понад шістдесят гвинтівок, два пістолети-кулемети і п'ятнадцять пістолетів. Упівці, за словами Скорупського, втратили в бою більше двадцяти убитих, що змусило їх повернутися на захід.
У вересні, жовтні і листопаді 1943 року командування УПА направило ще більше повстанських загонів в рейд на схід. Однак на цей раз все пройшло не так легко. Під час цих рейдів було багато сутичок з німцями і радянськими партизанами, в ході яких упівці несли сильні втрати. Загонам УПА вдалося ліквідувати безліч дрібних загонів радянських партизанів. Тут часто використовувався елемент несподіванки. Радянські партизанські загони не очікували зустрічі з УПА так далеко на сході і досить легко потрапляли в засідку загонів націоналістів, які видавали себе за комуністів.
3 жовтня 1943 року в містечку Літин Вінницької області бійці УПА під командуванням Омеляна Грабця, захопили поліцейську дільницю, роззброїли поліцейських, звільнили двох своїх товаришів по службі, які були арештовані, і пішли, забравши тридцять гвинтівок. 17 жовтня 1943 року бійці УПА напали на село Бариші Вінницькій області, але зазнали поразки. Близько сімдесяти (за іншими даними 150) німців і козаків з підготовлених укріплень відбили атаку після декількох годин бою. УПА втратила кілька убитих (включаючи сотенного «Негуса») і сім поранених.
20 жовтня 1943 сотня УПА зробила наліт на велике фольксдойдерське село В'язович Пулинського району. У боях на боці ворога загинуло близько ста осіб. Було спалено 20 будинків.
При переході німецько-радянського фронту по території України в 1943—1944 рр. повстанці активно проводили агітаційно-пропагандистську роботу серед українців з Червоної армії, намагаючись залучити їх на свою сторону. Стратегія командування УПА полягала в тому, щоб уникнути збройного удару з фронтовими частинами Червоної армії і не допустити трагедії протистояння мобілізованих в радянських військ українців і воїнів УПА. Основне вістря спрямовувалося проти внутрішніх військ НКВД, тилових охоронних частин і радянських органів державної безпеки. Однак конфліктів між червоноармійцями і повстанцями так і не вдалося повністю уникнути.
Примітки
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 268—269
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 269
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 269
- M. Skorupśkyj, Tudy de bij za woliu, s. 172
- M. Skorupśkyj, Tudy de bij za woliu, s. 179—180.
- Motyka Grzegorz. Ukraińska partyzantka, 1942—1960. — Warszawa, 2006. — s. 269
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942—1950 rr., T. 2, s. 23; M. Skorupśkyj, Tudy de bij za woliu, s. 181.
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942—1950 rr., T. 2, s. 26.
Література
- Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942—1960. — Warszawa, 2006. [ 6 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Жилюк В. М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941—1955 рр. : монографія / В. М. Жилюк. — Рівне: Волин. обереги, 2008. — 308 c. — Бібліогр.: с. 195—226. — укр. [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Джон Армстронг. Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. Юрий Бехтин. — М.: Центрполиграф, 2014. — 368 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-9524-5145-2. [ 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Слободянюк М. А., Шахрайчук І. А. Рух Опору на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни. Дніпропетровськ: Оксамит-Текс, 2004. — 294 с. — ISBN 966-836-300-0.
- Літопис УПА. Нова серія. ‒ Т. 18: Діяльність ОУН та УПА на території Центрально-Східної та Південної України / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, С. Кокін, М. Посівнич; Упоряд.: О. Пагіря, В. Іванченко. HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства ім. М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА»; Галузевий державний архів СБУ. — Київ; Торонто, 2011. — 1160 с. [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Діяльність ОУН на Одещині у 1941—1944 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2015. — Вип. 2. — Ч. 3 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Ковальчук Володимир ОУН в Центральній, Південній та Східній Україны. 1941-1950-ті рр. — К., 2011. — 80 с. — ISBN 978-966-02-6009-2. [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Похід на Схід .Як ОУН воювала в усіх куточках України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejdi UPA na Shid Ukrayini zbrojni vilazki Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi na teritoriyu Radyanskoyi Ukrayini pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni na shid vid dovoyennogo radyansko polskogo kordonu z metoyu rozpovsyuditi ideyi ukrayinskogo vizvolnogo ruhu v Centralnij i Shidnij Ukrayini Rejdi UPA na Shid Ukrayini Druga svitova vijna Boyi UPA Data traven 1943 listopad 1943 Misce Zhitomirska oblast Vinnicka oblast Hmelnicka oblast Chernigivska oblast Rezultat Uspih UPA Storoni Ukrayinska Povstanska Armiya Nimechchina SRSR Komanduvachi Dmitro Klyachkivskij Roman Shuhevich Mikola Lebid Vasil Kuk Omelyan Grabec Rajngard Gejdrih Erih fon dem Bah Erih Koh Gans Adolf Pryucmann Mikola Vatutin Timofij Strokach Sergij SavchenkoPeredistoriyaAneksiya Radyanskim Soyuzom Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusi u veresni 1939 roku vidkrila pered OUN novi mozhlivosti dlya rozshirennya organizacijnoyi merezhi na shid vid Zbrucha oskilki bulo yasno sho bez pidtrimki ukrayinciv yaki prozhivali v mezhah Ukrayinskoyi RSR do vijni nemozhlivo stvoriti nezalezhnu i yedinu derzhavu Odnak masshtabni represiyi radyanskoyi vladi v Zahidnij Ukrayini v 1939 1941 rr stali serjoznim viprobuvannyam dlya ukrayinskogo pidpillya yake cherez znachni vtrati v toj chas ne zmoglo uspishno realizuvati svoye proniknennya na shid Situaciya zminilasya pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz u chervni 1941 Naperedodni vijni Provodi oboh frakcij OUN melnikivciv i banderivciv pidgotuvali do rejdu na Veliku Ukrayinu pohidni grupi yaki povinni zakripitisya v centralnih shidnih i pivdennih oblastyah pobuduvati pidpilnu merezhu provoditi kulturno prosvitnicku ta agitacijno propagandistsku robotu sered naselennya 15 veresnya Golovne upravlinnya imperskoyi bezpeki Nimechchini vidalo nakaz pro aresht kilkoh desyatkiv providnikiv i aktivnih chleniv OUN b Nacisti nasampered peresliduvali chleniv Pohidnih grup OUN Nezvazhayuchi na nimecki represiyi pohidni grupi ounivciv u 1941 roci dosit uspishno pronikli na nezvidanu dlya nih do togo teritoriyu Centralnoyi Shidnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini Na cih teritoriyah obom frakciyam organizaciyi vdalosya stvoriti krajovi oblasni okruzhni rajonni i miscevi Provodi yaki vidrazu pochali aktivnu agitacijno propagandistsku robotu sered naselennya Pochatok rejdivNa pochatku 1943 banderivske pidpillya perejshlo v aktivnu fazu zbrojnoyi borotbi i intensivnogo formuvannya viddiliv UPA na Volini i pivdennomu Polissi Z tih pir organizacijni lanki pidpillya OUN v Centralnij i Pivdenno Shidnij Ukrayini buli pereoriyentovani na zbir prodovolstva medikamentiv zbroyi ta amuniciyi dlya postachannya lisovoyi armiyi posilennya vijskovoyi pidgotovki Pershij nevelikij zagin virushiv u pohid po lisah Zhitomirskoyi i Kiyivskoyi oblastej she v travni 1943 roku Jogo ocholiv Vereshak Fedir Vorobec Vin nosiv rozviduvalnij harakter Voni hotili vivchiti mozhlivosti nacionalistichnoyi partizanskoyi diyalnosti Pered miscevim naselennyam partizani povstannya vidavali sebe za radyanskih partizan ale nibito yih povedinku chervoni maroderstvuvali i zovnishnij viglyad vidavali yih Za cim rejdom nezabarom pishli she dva inshih Golovnim zavdannyam bula propagandistska diyalnist U selah organizovuvalisya mitingi propoviduvali gasla i nacionalistichni ideyi lyudej zaklikali borotisya z nimcyami i komunistami Hocha voni namagalisya unikati zbrojnih sutichok na yih shlyahu ne raz traplyalisya sutichki z nimcyami inozemnoyu policiyeyu i radyanskimi partizanami Odnim z pidrozdiliv yaki zdijsnyuvali rejdi v shidnij Ukrayini vlitku 1943 roku bula sotnya 15 lipnya 1943 roku bilya sela Mezhirichka Korostenskogo rajonu vona spalila tri nimeckih vantazhivki zahopivshi zbroyu i sil yaku vnaslidok rozdala selyanam Cherez dva dni bilya sela Kam yanka stalasya sutichka z radyanskimi partizanami Visim radyanskih soldativ buli vbiti p yat gvintivok i p yat avtomativ buli zahopleni 17 lipnya 1943 r bilya sela Zholobne v Novograd Volinskomu rajoni stalosya zitknennya z nimcyami Tri partizana UPA buli vbiti nacisti yak povidomlyayetsya vtratili 34 lyudini 19 lipnya 1943 roku bilya sela V yunki stalosya dva zitknennya mizh sotnyami Gordiyenko i zhandarmeriyeyu Za danimi UPA nimci vbili blizko 30 osib Cherez kilka dniv 23 lipnya 1943 g sotnya zitknulasya z nimcyami i dopomizhnoyu policiyeyu v mistechku Kotelnya Andrushivskogo rajonu U nimciv i policayiv blizko dvadcyati vbito u partizaniv odin U toj zhe den buv obstrilyanij poyizd bilya Ivnici 25 lipnya 1943 roku Gordiyenko atakuvav lisopilku v peredmisti Korostenya Kilka nimciv zaginuli reshta vtekli Dva shucmana zdalisya Rejdi Gordiyenka zmusili nimciv vidpraviti v pogonyu za zagonom zagin zhandarmeriyi z Korostenya Grupa specialnogo priznachennya skladalasya priblizno z 130 osib p yatnadcyati zhandarmiv dvadcyati ukrayinskih policejskih i roti vishkilnoyi policiyi sho skladayetsya z folksdojche 28 lipnya 1943 roku vidbulasya sutichka mizh UPA i nimcyami u sela yake stalo odniyeyu z najbliskuchishih peremog UPA nad nimcyami Nacisti zavdyaki svoyim agentam viyavili sotnika vidpochivayuchogo v lisi i vpevneni v peremozi poveli ataku cherez vidkrite pole zasiyane bilimi kvitami Zgidno memuarnih spogadiv Maksima Skorupskogo pislya boyu nimci tikali zalishivshi 76 ubitih Shist policejskih buli vzyati v polon i pislya dopitu rozstrilyani Takim chinom vsogo bulo vbito 82 policejskih i zhandarmiv vklyuchayuchi kapitana Kilkist ubitih vkazuye sho partizani jmovirno dobivali poranenih Bulo zahopleno p yat avtomativ ponad shistdesyat gvintivok dva pistoleti kulemeti i p yatnadcyat pistoletiv Upivci za slovami Skorupskogo vtratili v boyu bilshe dvadcyati ubitih sho zmusilo yih povernutisya na zahid U veresni zhovtni i listopadi 1943 roku komanduvannya UPA napravilo she bilshe povstanskih zagoniv v rejd na shid Odnak na cej raz vse projshlo ne tak legko Pid chas cih rejdiv bulo bagato sutichok z nimcyami i radyanskimi partizanami v hodi yakih upivci nesli silni vtrati Zagonam UPA vdalosya likviduvati bezlich dribnih zagoniv radyanskih partizaniv Tut chasto vikoristovuvavsya element nespodivanki Radyanski partizanski zagoni ne ochikuvali zustrichi z UPA tak daleko na shodi i dosit legko potraplyali v zasidku zagoniv nacionalistiv yaki vidavali sebe za komunistiv 3 zhovtnya 1943 roku v mistechku Litin Vinnickoyi oblasti bijci UPA pid komanduvannyam Omelyana Grabcya zahopili policejsku dilnicyu rozzbroyili policejskih zvilnili dvoh svoyih tovarishiv po sluzhbi yaki buli areshtovani i pishli zabravshi tridcyat gvintivok 17 zhovtnya 1943 roku bijci UPA napali na selo Barishi Vinnickij oblasti ale zaznali porazki Blizko simdesyati za inshimi danimi 150 nimciv i kozakiv z pidgotovlenih ukriplen vidbili ataku pislya dekilkoh godin boyu UPA vtratila kilka ubitih vklyuchayuchi sotennogo Negusa i sim poranenih 20 zhovtnya 1943 sotnya UPA zrobila nalit na velike folksdojderske selo V yazovich Pulinskogo rajonu U boyah na boci voroga zaginulo blizko sta osib Bulo spaleno 20 budinkiv Pri perehodi nimecko radyanskogo frontu po teritoriyi Ukrayini v 1943 1944 rr povstanci aktivno provodili agitacijno propagandistsku robotu sered ukrayinciv z Chervonoyi armiyi namagayuchis zaluchiti yih na svoyu storonu Strategiya komanduvannya UPA polyagala v tomu shob uniknuti zbrojnogo udaru z frontovimi chastinami Chervonoyi armiyi i ne dopustiti tragediyi protistoyannya mobilizovanih v radyanskih vijsk ukrayinciv i voyiniv UPA Osnovne vistrya spryamovuvalosya proti vnutrishnih vijsk NKVD tilovih ohoronnih chastin i radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki Odnak konfliktiv mizh chervonoarmijcyami i povstancyami tak i ne vdalosya povnistyu uniknuti PrimitkiMotyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 268 269 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 269 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 269 M Skorupskyj Tudy de bij za woliu s 172 M Skorupskyj Tudy de bij za woliu s 179 180 Motyka Grzegorz Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 s 269 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr T 2 s 23 M Skorupskyj Tudy de bij za woliu s 181 UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinsku Samostijnu Sobornu Derzawu 1942 1950 rr T 2 s 26 LiteraturaMotyka G Ukrainska partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 6 chervnya 2021 u Wayback Machine Zhilyuk V M Diyalnist OUN ta UPA na Zhitomirshini u 1941 1955 rr monografiya V M Zhilyuk Rivne Volin oberegi 2008 308 c Bibliogr s 195 226 ukr 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Dzhon Armstrong Ukrainskij nacionalizm Fakty i issledovaniya Per Yurij Behtin M Centrpoligraf 2014 368 s 2000 ekz ISBN 978 5 9524 5145 2 1 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Slobodyanyuk M A Shahrajchuk I A Ruh Oporu na Dnipropetrovshini v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Dnipropetrovsk Oksamit Teks 2004 294 s ISBN 966 836 300 0 Litopis UPA Nova seriya T 18 Diyalnist OUN ta UPA na teritoriyi Centralno Shidnoyi ta Pivdennoyi Ukrayini Red rada P Sohan spivgolova P J Potichnij spivgolova G Boryak V Lozickij R Pirig Yu Shapoval O Udod S Kokin M Posivnich Uporyad O Pagirya V Ivanchenko HAH Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografii ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo Vidavnictvo Litopis UPA Galuzevij derzhavnij arhiv SBU Kiyiv Toronto 2011 1160 s 23 listopada 2018 u Wayback Machine Diyalnist OUN na Odeshini u 1941 1944 rr Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Istoriya Za zag red prof I S Zulyaka Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2015 Vip 2 Ch 3 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Kovalchuk Volodimir OUN v Centralnij Pivdennij ta Shidnij Ukrayiny 1941 1950 ti rr K 2011 80 s ISBN 978 966 02 6009 2 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Pohid na Shid Yak OUN voyuvala v usih kutochkah Ukrayini