Реакція Сакураї також відома як реакція Хосомі Сакураї органічна реакція між електрофільним атомом Карбону наприклад кар

Реакція Сакураї (також відома як реакція Хосомі — Сакураї) — органічна реакція між електрофільним атомом Карбону (наприклад карбонільної групи) з алілсиланом у присутності сильної кислоти Льюїса, що активує електрофіл. Названа на честь Акіри Хосомі та Хідекі Сакураї.

Реакція Сакураї
Названо на честь	^d і ^d


Реакція Сакураї у Вікісховищі

Як електрофіл можуть виступати кетони, іміни, акцептори Міхаеля (спряжені кетони), ацеталі, епоксиди, хлорангідриди карбонових кислот та алкени, що активовані електроноакцепторною групою.

Механізм

Спочатку кислота Льюіса координується до більш електронегативного атому (оксигену або нітрогену) електрофілу, таким чином активуючи його. Після цього алілсилан атакує електрофільний атом Карбону, утворюючи карбокатіон, що стабілізується силільною групою у бета-положенні. На останньому етапі аніон атакує силільну групу, що від'єднується від карбокатіону, утворюючи подвійний зв'язок.

У більш сучасних модіфікаціях реакції Сакураї замість алкілсилільного замісника використовують хлоросилільний, або алкоксисилільний замісник. Це надає можливість використовувати каталітичні кількості кислот Льюіса.

Примітки

Hosomi, A.; Sakurai, H. (1976). Syntheses of γ,δ-unsaturated alcohols from allylsilanes and carbonyl compounds in the presence of titanium tetrachloride. Tetrahedron Letters. 17 (16): 1295. doi:10.1016/S0040-4039(00)78044-0.
Hosomi, Akira; Endo, Masahiko; Sakurai, Hideki (1976). Allylsilanes As Synthetic Intermediates. Ii. Syntheses of Homoallyl Ethers from Allylsilanes and Acetals Promoted by Titanium Tetrachloride. Chem. Letters (9): 941. doi:10.1246/cl.1976.941.
Hosomi, Akira; Sakurai, Hideki (1977). Conjugate addition of allylsilanes to α,β-enones. A New method of stereoselective introduction of the angular allyl group in fused cyclic α,β-enones. J. Am. Chem. Soc. 99 (5): 1673. doi:10.1021/ja00447a080.
Hosomi, A. (1988). Characteristics in the reactions of allylsilanes and their applications to versatile synthetic equivalents. Acc. Chem. Res. 21 (5): 200—206. doi:10.1021/ar00149a004.
Fleming, Ian; Dunoguès, Jacques; Smithers, Roger (1989). The Electrophilic Substitution of Allylsilanes and Vinylsilanes. Org. React. 37: 57—575. doi:10.1002/0471264180.or037.02. ISBN .
Fleming, I. (1991). Comp. Org. Syn. 2: 563—593. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

Література

Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — .

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Hosomi, A.; Sakurai, H. (1976). Syntheses of γ,δ-unsaturated alcohols from allylsilanes and carbonyl compounds in the presence of titanium tetrachloride. Tetrahedron Letters. 17 (16): 1295. doi:10.1016/S0040-4039(00)78044-0.

[2] Hosomi, Akira; Endo, Masahiko; Sakurai, Hideki (1976). Allylsilanes As Synthetic Intermediates. Ii. Syntheses of Homoallyl Ethers from Allylsilanes and Acetals Promoted by Titanium Tetrachloride. Chem. Letters (9): 941. doi:10.1246/cl.1976.941.

[3] Hosomi, Akira; Sakurai, Hideki (1977). Conjugate addition of allylsilanes to α,β-enones. A New method of stereoselective introduction of the angular allyl group in fused cyclic α,β-enones. J. Am. Chem. Soc. 99 (5): 1673. doi:10.1021/ja00447a080.

[4] Hosomi, A. (1988). Characteristics in the reactions of allylsilanes and their applications to versatile synthetic equivalents. Acc. Chem. Res. 21 (5): 200—206. doi:10.1021/ar00149a004.

[5] Fleming, Ian; Dunoguès, Jacques; Smithers, Roger (1989). The Electrophilic Substitution of Allylsilanes and Vinylsilanes. Org. React. 37: 57—575. doi:10.1002/0471264180.or037.02. ISBN .

[6] Fleming, I. (1991). Comp. Org. Syn. 2: 563—593. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()