Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рафельштетенський митний статут Раффельштеттенський торговий статут лат Inquisitio de theloneis Raffelstettensis митний

Рафельштетенський митний статут

Рафельштетенський митний статут

Рафельштетенський митний статут, Раффельштеттенський торговий статут (лат. Inquisitio de theloneis Raffelstettensis) — митний документ, регулюючий мито в Баварській Східній марці. Виданий королем Східно-Франкського королівства Людовиком IV між 904 р. і 906 р.. Назва документу походить від містечка на р. Дунаї , що знаходилося в сучасній Австрії в декількох кілометрах від Лінцу (нині на територія населеного пункту ). Документ зберігся донині у вигляді копії середини XIII століття. Витяг зі статуту:

image (IV) (11) Якщо ж бавари і слов'яни із цієї країни з'являться в даній місцевості для закупівлі продовольства з рабами, або кіньми, чи биками, або іншим своїм маєтком, (тоді) хай купують необхідне безмитно в будь-якому місці цієї місцевості, де побажають. (12) Якщо ж побажають оминути місце даного ринку, нехай проходять посередині площі без будь-якої перешкоди; і в інших місцях даної місцевості нехай купують безмитно, що зможуть. (13) Якщо вони віддадуть перевагу торгівлі на даному ринку, (тоді) нехай платять встановлене мито і купують, що побажають і скільки зможуть.

(VI) (16) Слов'яни ж, які вирушають для торгівлі від ругів або богемів (чехів), якщо розташуються для торгівлі де-небудь на березі Дунаю або в будь-якому місці у роталаріїв або реодаріїв (полабські слов'яни ратари), з кожного в'юка воску (платять) дві міри вартістю в один скот кожна; з вантажу одного носія — одну міру тієї ж вартості; якщо ж побажають продати рабів або коней, (тоді) за кожну рабиню платять по одному тремісу, стільки ж за жеребця, за раба — одну сайгу, стільки ж за кобилу. (17) Баварам же й слов'янам із цієї країни, (котрі) купують чи продають тут, платити (податок) нічого не потрібно.

Оригінальний текст (лат.)
(IV) (11) Si autem Bawari vel Sclavi istius patrie ipsam regionem intraverint ad cmenda victualia cum mancipiis vel cavallis vel bobus vel ceteris suppellictilibus suis, ubicunquc voluerint in ipsa regione, sine thelonco emant, que necessaria sunt. (12) Si autem locum mercati ipsius transire voluerint. per mediam platcam transeant sine ulle constrictione; et in aliis locis ipsius regionis emant sine theloneo. que poluerint. (13) Si eis in ipso mercato magis conplaceat mercari. donent prescriptum h theloneum et emant, quecunque voluerint et quanto melius potuerint.

(VI) (16) Sclavi vero, qui de Rugis vel de Boemanis mercandi causa exeunt, ubicunque iuxta ripam Danubii vel ubicunque in Rotalariis vel in Reodariis loca mercandi optinucrint, de sogma una de cera k duas massiolas, quarum utraque scoti unum valeat; de onere unius hominis massiola una eiusdem precii; si vero mancipia vel cavallos vendere voluerint l de una ancilla tremisam I, de cavallo masculino similiter, de servo m saigam I, similis n de equa.

(17) Bawari vero vel Sclavi istius patrie ibi ementes vel vendentes nichil solvere cogantur.
 image

Згідно даного документу в Європі було три Русі:

  1. «Ругіланд-Русинія» на Дунаї,
  2. «Русія» в Прибалтиці,
  3. Київська Русь.

історик й філолог Назаренко О. В. вважав, що ругами (руяни) іменувалися купці з Київської Русі. У західноєвропейських письмових пам'ятках X–XI ст. ругами (руяни) іменувалися мешканці Русі, але кількість таких документів обчислюється одиницями, щоби робити впевнений висновок про ідентичність русів і ругів X століття.

У 862 році король Людовик II Німецький в документі на земельні володіння баварського монастиря згадав хоронім «Ruzaramarcha», тобто руська прикордонна смуга в сусідстві з . У V–VI ст. десь там мешкало «германське» плем'я ругів (руян), і не виключено, що під ругами (руянами) статут мав на увазі придунайських слов'ян, які населяли землі зниклих ругів (руяни). У сучасній літературі ругами (руянами) часто називають жителів острова Рюген (Руян) у Балтійському морі (Варязьке море), змішуючи колишніх ругів (руян) зі Скандинавії із заміною їх на острові слов'янами. Однак в історичних документах прибалтійських слов'ян на острові Рюген (Руян) ругами не називали.

Один шлях з відомих «руських шляхів»: з Чехії в Східну Баварію проходив уздовж ріки Гросе-Мюль, в басейні якої була річка з характерною назвою «Руська Мюль» (Ruzische Muchel).

Згідно «Рафельштетенского статуту» торговці-руги за часів князя Олега Віщого ідентифікуються як вид слов'ян. Їх торговий маршрут пролягав, мабуть, через Прагу.

Товар ругів перерахований як віск, раби і коні. Коні як предмет торгівлі русів не відзначалися іншими авторами. Грошова одиниця «скот» (skoti), зазначена в статуті, виглядає дивно, оскільки грошова система франків ґрунтувалася на динарах (denier). Давньоруське слово «дав.-рус. скотъ» позначало як худобу, так і гроші, хоча друге значення не було поширеним. Схожі слова в позначенні грошей відзначені в германських мовах: древньо- — «skat», готське — «гот. skatts». Лінгвісти не визначилися впевнено щодо того, хто і в кого запозичив дане слово для позначення назви грошей.

Примітки

  1. Маркою називалася прикордонна область, уділ
  2. MGH, Leges, Capitularia regum Francorum, II, ed. by A. Boretius, Hanovre, 1890, p. 250–252 (лат.) (нім.)
  3. «Древняя Русь в свете зарубежных источников», г. Москва, 2003 г., С. 296. (рос.)
  4. Назаренко А. В., Имя «Русь». (рос.)
  5. Пашуто В. Т., «Русь и Австрия». (рос.)
  6. Денис ИОФФЕ (Хайфа), Новая Русская Книга 2001 № 2: А. В. Назаренко, Древняя Русь на международных путях (МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЕ ОЧЕРКИ КУЛЬТУРНЫХ, ТОРГОВЫХ, ПОЛИТИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ IX–XII ВЕКОВ) [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Назаренко А. В. // «Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.]», г. Москва, изд. «Языки русской культуры» (Studia historica), 2001 г. — 780 с., . (рос.)
  8. Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. // «Из истории русской культуры. Т. II. Кн. 1. Киевская и Московская Русь [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]», изд. «Языки русской культуры», г. Москва, 2002 г. — 944 с. (рос.)
  9. Назаренко А. В. // «Немецкие латиноязычные источники IX–XI веков», г. Москва, 1993 г., С. 83-89. (рос.)
  10. № 16, «Комментарии» [ 14 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

  • INQUISITIO DE THELONEIS RAFFELSTETTENSIS // «Немецкие латиноязычные источники IX–XI веков», г. Москва, изд. «Наука». 1993 г. (рос.)
  • , «Древняя торговля Киева с Регенсбургом» // ЖМНП, 1888 г., июль, С. 129. (рос.)
  • George Duby, The Early Growth of the European Economy (1973) pp.131-2 of English edition (англ.)
  • DOEHAERD Renée, Le Haut Moyen Âge occidental: économies et sociétés, 3e éd. 1990, Paris, PUF, 1971, p.257-258 et p.289 (coll. Nouvelle Clio). (фр.)
  • MGH, Leges, Capitularia regum Francorum, II, ed. by A. Boretius, Hanovre, 1890, p. 250–252 (available on-line). (лат.) (нім.)
    • Назаренко А. В. // «Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.]», г. Москва, изд. «Языки русской культуры» (Studia historica), 2001 г. — 780 с., . (рос.)
    • Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. // «Из истории русской культуры. Т. II. Кн. 1. Киевская и Московская Русь [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]», изд. «Языки русской культуры», г. Москва, 2002 г. — 944 с. (рос.)

Посилання

  • РАФФЕЛЬШТЕТТЕНСКИЙ ТАМОЖЕННЫЙ УСТАВ [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.], перевод Назаренко А. В., сайт «Восточная литература» (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rafelshtetenskij mitnij statut Raffelshtettenskij torgovij statut lat Inquisitio de theloneis Raffelstettensis mitnij dokument regulyuyuchij mito v Bavarskij Shidnij marci Vidanij korolem Shidno Frankskogo korolivstva Lyudovikom IV mizh 904 r i 906 r Nazva dokumentu pohodit vid mistechka na r Dunayi sho znahodilosya v suchasnij Avstriyi v dekilkoh kilometrah vid Lincu nini na teritoriya naselenogo punktu Dokument zberigsya donini u viglyadi kopiyi seredini XIII stolittya Vityag zi statutu IV 11 Yaksho zh bavari i slov yani iz ciyeyi krayini z yavlyatsya v danij miscevosti dlya zakupivli prodovolstva z rabami abo kinmi chi bikami abo inshim svoyim mayetkom todi haj kupuyut neobhidne bezmitno v bud yakomu misci ciyeyi miscevosti de pobazhayut 12 Yaksho zh pobazhayut ominuti misce danogo rinku nehaj prohodyat poseredini ploshi bez bud yakoyi pereshkodi i v inshih miscyah danoyi miscevosti nehaj kupuyut bezmitno sho zmozhut 13 Yaksho voni viddadut perevagu torgivli na danomu rinku todi nehaj platyat vstanovlene mito i kupuyut sho pobazhayut i skilki zmozhut VI 16 Slov yani zh yaki virushayut dlya torgivli vid rugiv abo bogemiv chehiv yaksho roztashuyutsya dlya torgivli de nebud na berezi Dunayu abo v bud yakomu misci u rotalariyiv abo reodariyiv polabski slov yani ratari z kozhnogo v yuka vosku platyat dvi miri vartistyu v odin skot kozhna z vantazhu odnogo nosiya odnu miru tiyeyi zh vartosti yaksho zh pobazhayut prodati rabiv abo konej todi za kozhnu rabinyu platyat po odnomu tremisu stilki zh za zherebcya za raba odnu sajgu stilki zh za kobilu 17 Bavaram zhe j slov yanam iz ciyeyi krayini kotri kupuyut chi prodayut tut platiti podatok nichogo ne potribno Originalnij tekst lat IV 11 Si autem Bawari vel Sclavi istius patrie ipsam regionem intraverint ad cmenda victualia cum mancipiis vel cavallis vel bobus vel ceteris suppellictilibus suis ubicunquc voluerint in ipsa regione sine thelonco emant que necessaria sunt 12 Si autem locum mercati ipsius transire voluerint per mediam platcam transeant sine ulle constrictione et in aliis locis ipsius regionis emant sine theloneo que poluerint 13 Si eis in ipso mercato magis conplaceat mercari donent prescriptum h theloneum et emant quecunque voluerint et quanto melius potuerint VI 16 Sclavi vero qui de Rugis vel de Boemanis mercandi causa exeunt ubicunque iuxta ripam Danubii vel ubicunque in Rotalariis vel in Reodariis loca mercandi optinucrint de sogma una de cera k duas massiolas quarum utraque scoti unum valeat de onere unius hominis massiola una eiusdem precii si vero mancipia vel cavallos vendere voluerint l de una ancilla tremisam I de cavallo masculino similiter de servo m saigam I similis n de equa 17 Bawari vero vel Sclavi istius patrie ibi ementes vel vendentes nichil solvere cogantur Zgidno danogo dokumentu v Yevropi bulo tri Rusi Rugiland Rusiniya na Dunayi Rusiya v Pribaltici Kiyivska Rus istorik j filolog Nazarenko O V vvazhav sho rugami ruyani imenuvalisya kupci z Kiyivskoyi Rusi U zahidnoyevropejskih pismovih pam yatkah X XI st rugami ruyani imenuvalisya meshkanci Rusi ale kilkist takih dokumentiv obchislyuyetsya odinicyami shobi robiti vpevnenij visnovok pro identichnist rusiv i rugiv X stolittya U 862 roci korol Lyudovik II Nimeckij v dokumenti na zemelni volodinnya bavarskogo monastirya zgadav horonim Ruzaramarcha tobto ruska prikordonna smuga v susidstvi z U V VI st des tam meshkalo germanske plem ya rugiv ruyan i ne viklyucheno sho pid rugami ruyanami statut mav na uvazi pridunajskih slov yan yaki naselyali zemli zniklih rugiv ruyani U suchasnij literaturi rugami ruyanami chasto nazivayut zhiteliv ostrova Ryugen Ruyan u Baltijskomu mori Varyazke more zmishuyuchi kolishnih rugiv ruyan zi Skandinaviyi iz zaminoyu yih na ostrovi slov yanami Odnak v istorichnih dokumentah pribaltijskih slov yan na ostrovi Ryugen Ruyan rugami ne nazivali Odin shlyah z vidomih ruskih shlyahiv z Chehiyi v Shidnu Bavariyu prohodiv uzdovzh riki Grose Myul v basejni yakoyi bula richka z harakternoyu nazvoyu Ruska Myul Ruzische Muchel Zgidno Rafelshtetenskogo statutu torgovci rugi za chasiv knyazya Olega Vishogo identifikuyutsya yak vid slov yan Yih torgovij marshrut prolyagav mabut cherez Pragu Tovar rugiv pererahovanij yak visk rabi i koni Koni yak predmet torgivli rusiv ne vidznachalisya inshimi avtorami Groshova odinicya skot skoti zaznachena v statuti viglyadaye divno oskilki groshova sistema frankiv gruntuvalasya na dinarah denier Davnoruske slovo dav rus skot poznachalo yak hudobu tak i groshi hocha druge znachennya ne bulo poshirenim Shozhi slova v poznachenni groshej vidznacheni v germanskih movah drevno skat gotske got skatts Lingvisti ne viznachilisya vpevneno shodo togo hto i v kogo zapozichiv dane slovo dlya poznachennya nazvi groshej PrimitkiMarkoyu nazivalasya prikordonna oblast udil MGH Leges Capitularia regum Francorum II ed by A Boretius Hanovre 1890 p 250 252 lat nim Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov g Moskva 2003 g S 296 ros Nazarenko A V Imya Rus ros Pashuto V T Rus i Avstriya ros Denis IOFFE Hajfa Novaya Russkaya Kniga 2001 2 A V Nazarenko Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah MEZhDISCIPLINARNYE OChERKI KULTURNYH TORGOVYH POLITIChESKIH SVYaZEJ IX XII VEKOV 11 listopada 2014 u Wayback Machine ros Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah mezhdisciplinarnye ocherki kulturnyh torgovyh politicheskih svyazej IX XII vv 31 sichnya 2012 u Wayback Machine g Moskva izd Yazyki russkoj kultury Studia historica 2001 g 780 s ISBN 5 7859 0085 8 ros Litvina A F Uspenskij F B Iz istorii russkoj kultury T II Kn 1 Kievskaya i Moskovskaya Rus 11 listopada 2014 u Wayback Machine izd Yazyki russkoj kultury g Moskva 2002 g 944 s ISBN 5 7859 0142 0 ros Nazarenko A V Nemeckie latinoyazychnye istochniki IX XI vekov g Moskva 1993 g S 83 89 ros 16 Kommentarii 14 sichnya 2014 u Wayback Machine ros DzherelaINQUISITIO DE THELONEIS RAFFELSTETTENSIS Nemeckie latinoyazychnye istochniki IX XI vekov g Moskva izd Nauka 1993 g ros Drevnyaya torgovlya Kieva s Regensburgom ZhMNP 1888 g iyul S 129 ros George Duby The Early Growth of the European Economy 1973 pp 131 2 of English edition angl DOEHAERD Renee Le Haut Moyen Age occidental economies et societes 3e ed 1990 Paris PUF 1971 p 257 258 et p 289 coll Nouvelle Clio fr MGH Leges Capitularia regum Francorum II ed by A Boretius Hanovre 1890 p 250 252 available on line lat nim Nazarenko A V Drevnyaya Rus na mezhdunarodnyh putyah mezhdisciplinarnye ocherki kulturnyh torgovyh politicheskih svyazej IX XII vv 31 sichnya 2012 u Wayback Machine g Moskva izd Yazyki russkoj kultury Studia historica 2001 g 780 s ISBN 5 7859 0085 8 ros Litvina A F Uspenskij F B Iz istorii russkoj kultury T II Kn 1 Kievskaya i Moskovskaya Rus 11 listopada 2014 u Wayback Machine izd Yazyki russkoj kultury g Moskva 2002 g 944 s ISBN 5 7859 0142 0 ros PosilannyaRAFFELShTETTENSKIJ TAMOZhENNYJ USTAV 10 listopada 2014 u Wayback Machine perevod Nazarenko A V sajt Vostochnaya literatura ros

Дата публікації:
Топ