Ракшина Ірина Семенівна

Ірина Семенівна Ракшина (народилася 3 травня 1962 року, Петропавловськ-Камчатський, Російська РФСР) — російська актриса кіно і театру, Заслужена артистка Російської Федерації, дружина гумориста Юрія Гальцева.

Ракшина Ірина Семенівнарос. Ирина Семёновна РакшинаДата народження3 травня 1962(1962-05-03) (62 роки)Місце народженняПетропавловськ-Камчатський, СРСРГромадянство СРСР
 РосіяAlma materРосійський державний інститут сценічних мистецтвПрофесіяакторкаНагороди

IMDbID 0657136

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Ірина Семенівна Ракшина народилася 3 травня 1962 року в Петропавловську-Камчатському.

В 4-и роки Іра Ракшина втратила матір, вона тоді не розуміла, що сталося, посиділа біля труни, навіть не плакала, посиділа з дорослими на поминках і пішла гуляти.

Батько віддав її та сестру до цілодобового садочка, де вона жила з понеділка по п'ятницю, там були театралізовані танці, діти співали та грали у виставах, молодша сестра ходила в ясла.

Іра взяла на себе прання і готування, старша подруга навчила її смажити картоплю з тушонкою. Батько пив та хворів.

У школі вона була круглою відмінницею, ходила на легку атлетику, грала на акордеоні. У дванадцять років її відправили в «Артек». А коли вона повернулася з табору, то дізналася, що батька її вже поховали, в 12 років вона залишилася з молодшою сестрою круглою сиротою.

Її з сестрою хотіли відправити до інтернату, але сусідка, у якої було двоє синів, оформила опіку над дівчатками. Після 8-го класу Ірина Ракшина вступила до швейного ПТУ, за наполяганням прийомної матері.

Але мрія їй не давала спокою і вона поїхала до Москви, хотіла вступити до ВДІКУ, але, відразу з'ясувалося, що в цьому виші вступна кампанія вже старувата. Ірина влаштувалася прибиральницею в туристичному комплексі, займалася в театральній студії, жила в гуртожитку, ходила на всі московські прем'єри.

Наступного року подала документи до усіх театральних вишів Москви. У МХАТі, за конкурсом вона не пройшла, але їй пообіцяла Алла Покровська взяти її після першого семестру. Хтось з абітурієнтів їй підказав, що в Ленінграді теж вчать на акторів, здавала іспити паралельно в Ленінграді та Москві.

У ЛДІТМіКі вступила до Ігоря Владимирова. У вона вчилася, і дивилася вистави, і ночувала. З другого курсу у неї були маленькі ролі зі словами.

Закінчила ЛГІТМіК в 1986 році, після інституту Владимиров залишив її в театрі і дав роль Іскри Полякової у виставі «Завтра була війна». Ігор Петрович Владимиров допоміг їй отримати своє житло.

Родина

• Чоловік з 1986 року — Юрій Гальцев, відомий гуморист

З чоловіком познайомилися в будівельному загоні в Казахстані, Юрій Гальцев вночі співав пісні під гітару біля багаття, розповідав анекдоти. Коли вони одружилися, то спочатку жили в гуртожитку, потім знімали кімнату в комуналці, працювали двірниками.

• Дочка — Марія Юріївна Гальцева (нар.. 20 лютого 1992)

Акторські роботи

В кіно

• 1987 — Джек Восьмьоркін — «американець» — Катя Восьмеркіна
• 1987 — Садівник — Райка
• 1988 — Презумпція невинності — Лідія Семенівна, провідниця
• 1988 — (Ви чиє, старичье) — Віра
• 1989 — Бродячий автобус — реквізитор Ларочка
• 1989 — Відвідувач музею
• 1990 — Сон діви
• 1991 — Австрійське поле
• 1997 — Брат — Зінька
• 1998 — Про виродків і людей — тітка Лізи
• 1998 — Гірко!
• 1999 — Прощай, Павло
• 2000 — Вулиці розбитих ліхтарів 3 (серіал) — продавщиця
• 2001 — Чорний Ворон (серіал) — Надія Полікарпова
• 2001 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін — фільм 2-й «Поки я не помер» — Полі Зарелла
• 2002 — Російські страшилки (серіал)
• 2002 — Агентство НЛС 2 (серіал) Мама Даші
• 2003 — Останній поїзд
• 2004 — Обережно, Задов! або Пригоди прапорщика (серіал) — Віра
• 2004 — Вулиці розбитих ліхтарів 6 (серіал) — слідчий Абузярова
• 2005 — Майстер і Маргарита — кондуктор у трамваї
• 2005 — Лопухи
• 2005 — Ріелтор (серіал) — Любка
• 2005 — ті, що Втратили сонце (серіал) — Колобков
• 2005 — Гвинтові сходи (серіал)
• 2007 — Вантаж 200 — алкашка
• 2008 — Паперовий солдат — мати Дані
• 2008 — Морфій — Аксінья
• 2014 — Професіонал — Тамара Іванівна
• 2018 — Іванови-Іванови — Зоя Миронівна, кохана Віктора Олексійовича

У театрі імені Ленсовєта

• «Завтра була війна» — Іскра Полякова
• Смерть комівояжера — Лінда, дружина комівояжера
• На всякого мудреця досить простоти — Глафіра Климівна Глумова

Нагороди та призи

• 2007 — премія «Золотий софіт»
• 2010 — Заслужена артистка Російської Федерації

Примітки

1. Маленькая разбойница. Ирина Ракшина: «Хочу вывернуться наизнанку!» — Театр имени Ленсовета, Санкт-Петербург
2. Ирина Ракшина: "Своей актёрской судьбой я недовольна" | Архив | АиФ Санкт-Петербург

Посилання

• Ірина Ракшина на сайті IMDb (англ.) (рос.)
• Ірина Ракшина на сайті ruskino.ru (рос.)