Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пани́-ра́да, Господарська рада, Рада Великого князівства Литовського — вищий дорадчий орган державної влади у Великому князівстві Литовському в XV — першій половині XVI століть (до Люблінської унії 1569 року) із широкими компетенціями в царині державного управління, законодавства, судочинства тощо.
Історія
Виникла з боярських княжих рад спочатку як дорадчий орган при великому князі, але з кінця XV століття значно обмежила його владу. Особливе піднесення ролі великокнязівської ради сталося після обрання великим князем Казимира IV Ягеллончика королем Польщі 1447 року, який переїхав до Кракова, тільки зрідка навідуючись до Литви, а пани-рада, діючи від його імені, фактично зосередила у своїх руках верховну владу в державі. Відтоді рада панів діяла і як таємний дорадчий орган (у вужчому складі) і як повна рада, що її подеколи ототожнюють із сеймом Великого князівства (у ширшому).
До кінця XV століття була установою звичаєвого права. Згідно привілею 1492 року та привілею Сигізмунда I 1506 року найважливіші справи великий князь вирішував тільки разом з пани-радою. До питань її компетенції відносились: обрання великого князя литовського, затвердження законів, міжнародні справи, оборона князівства, великі судові справи. Мала широкі повноваження у вирішенні зовнішніх справ, внутрішнього управління, суду (над представниками привілейованих груп населення) та фінансових питань. Одночасно це завжди був орган дорадчого характеру, до якого великі князі зверталися для вирішення найважливіших державних справ. Попри свою олігархічну сутність рада панів виступала як фактор обмеження великокнязівської влади та сприяла розвиткові парламентаризму, виступивши як зародок вальних сеймів, котрі в XVI столітті помітно потіснили пани-раду в політичному житті держави.
Засідання пани-ради за участю послів повітової шляхти називалися сеймами. З середини XVI століття, у зв'язку з посиленням впливу і ролі сейму (вперше скликаний 1507 року), вплив і влада пани-ради почали зменшуватися. Остаточно сейм витіснив раду з політичної арени після Люблінської унії 1569 року. Члени пани-ради після унії мали право засідати і в сенаті Речі Посполитої.
Згідно Конституції 3 травня 1791 року Рада була ліквідована, але оскільки ця Конституція в 1792 році була скасована, то Рада проіснувала до 1795 року — третього поділу Речі Посполитої, що припинив існування незалежної держави.
Склад
Спочатку пани-рада складалася з найвизначніших і найвпливовіших феодальних володарів (княжат і панят) та кількох представників центральної адміністрації. З перетворенням Великого князівства на централізовану державу пани-рада поповнювалася урядовцями, які займали найвищі посади в державному апараті управління (канцлер, гетьман, маршалок та ін.), намісники князя в окремих землях. Кількість членів ради зросла до 80. У процесі своєї еволюції поступово втрачала своїх членів, що не посідали урядів, замість яких зростало представництво державної адміністрації та римо-католицької церкви.
Обмежена пани-рада, як постійний таємний дорадчий орган при великому князеві, складалась з віленських , воєводи і каштеляна й троцьких воєводи та каштеляна.
Склад широкої пани-ради не був чітко окреслений, і до неї, на відміну від таємної ради, допускалися православні (за винятком духовенства), що збирались для вирішення окремих питань:
Див. також
Примітки
- Русина О. В. Пани-рада // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 48. — .
- Тищик Б. И. Пани-рада // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Література
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.3.
- Український парламентаризм: минуле і сучасне. К., 1999.
- Юхо Я., Рада Вялікаго Княства Літоўскага // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 483. — 788 с. — .(біл.)
- Lulewicz H., Sklad wyznaniowy senatorow swieckich Wielkiego Ksiastwa Litewskiego za panowania Wazow // Przeglad Historyczny. 1977. Z. 3. S. 425—444.(пол.)
- Владимирский-Буданов М. Очерки из истории лит.-рус. права. К., 1882.
- Клепатский П. Очерки по истории Киев, земли, т. 1. Лит. период. О., 1912.
- Пашуто В. Т. Образование Лит. гос-ва. М., 1959.
- Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Зап. Руси в составе Вел. княжества Литовского. К., 1987.
- Леонтович Ф. И. Рада великих князей литовских // Журнал Министерства народного просвещения. 1907. — № 9. — С.122—178; № 10. — С.273—331.(рос.)
- Малиновский И., Рада Великого княжества Литовского с связи с боярской думой древней России. — Ч.2: Рада Великого княжества Литовского. — В.2 (1492—1569). — Томск, 1912.(рос.)
Посилання
- Галенченко Г., в
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pani ra da Gospodarska rada Rada Velikogo knyazivstva Litovskogo vishij doradchij organ derzhavnoyi vladi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu v XV pershij polovini XVI stolit do Lyublinskoyi uniyi 1569 roku iz shirokimi kompetenciyami v carini derzhavnogo upravlinnya zakonodavstva sudochinstva tosho IstoriyaVinikla z boyarskih knyazhih rad spochatku yak doradchij organ pri velikomu knyazi ale z kincya XV stolittya znachno obmezhila jogo vladu Osoblive pidnesennya roli velikoknyazivskoyi radi stalosya pislya obrannya velikim knyazem Kazimira IV Yagellonchika korolem Polshi 1447 roku yakij pereyihav do Krakova tilki zridka naviduyuchis do Litvi a pani rada diyuchi vid jogo imeni faktichno zoseredila u svoyih rukah verhovnu vladu v derzhavi Vidtodi rada paniv diyala i yak tayemnij doradchij organ u vuzhchomu skladi i yak povna rada sho yiyi podekoli ototozhnyuyut iz sejmom Velikogo knyazivstva u shirshomu Do kincya XV stolittya bula ustanovoyu zvichayevogo prava Zgidno privileyu 1492 roku ta privileyu Sigizmunda I 1506 roku najvazhlivishi spravi velikij knyaz virishuvav tilki razom z pani radoyu Do pitan yiyi kompetenciyi vidnosilis obrannya velikogo knyazya litovskogo zatverdzhennya zakoniv mizhnarodni spravi oborona knyazivstva veliki sudovi spravi Mala shiroki povnovazhennya u virishenni zovnishnih sprav vnutrishnogo upravlinnya sudu nad predstavnikami privilejovanih grup naselennya ta finansovih pitan Odnochasno ce zavzhdi buv organ doradchogo harakteru do yakogo veliki knyazi zvertalisya dlya virishennya najvazhlivishih derzhavnih sprav Popri svoyu oligarhichnu sutnist rada paniv vistupala yak faktor obmezhennya velikoknyazivskoyi vladi ta spriyala rozvitkovi parlamentarizmu vistupivshi yak zarodok valnih sejmiv kotri v XVI stolitti pomitno potisnili pani radu v politichnomu zhitti derzhavi Zasidannya pani radi za uchastyu posliv povitovoyi shlyahti nazivalisya sejmami Z seredini XVI stolittya u zv yazku z posilennyam vplivu i roli sejmu vpershe sklikanij 1507 roku vpliv i vlada pani radi pochali zmenshuvatisya Ostatochno sejm vitisniv radu z politichnoyi areni pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Chleni pani radi pislya uniyi mali pravo zasidati i v senati Rechi Pospolitoyi Zgidno Konstituciyi 3 travnya 1791 roku Rada bula likvidovana ale oskilki cya Konstituciya v 1792 roci bula skasovana to Rada proisnuvala do 1795 roku tretogo podilu Rechi Pospolitoyi sho pripiniv isnuvannya nezalezhnoyi derzhavi SkladSpochatku pani rada skladalasya z najviznachnishih i najvplivovishih feodalnih volodariv knyazhat i panyat ta kilkoh predstavnikiv centralnoyi administraciyi Z peretvorennyam Velikogo knyazivstva na centralizovanu derzhavu pani rada popovnyuvalasya uryadovcyami yaki zajmali najvishi posadi v derzhavnomu aparati upravlinnya kancler getman marshalok ta in namisniki knyazya v okremih zemlyah Kilkist chleniv radi zrosla do 80 U procesi svoyeyi evolyuciyi postupovo vtrachala svoyih chleniv sho ne posidali uryadiv zamist yakih zrostalo predstavnictvo derzhavnoyi administraciyi ta rimo katolickoyi cerkvi Obmezhena pani rada yak postijnij tayemnij doradchij organ pri velikomu knyazevi skladalas z vilenskih voyevodi i kashtelyana j trockih voyevodi ta kashtelyana Sklad shirokoyi pani radi ne buv chitko okreslenij i do neyi na vidminu vid tayemnoyi radi dopuskalisya pravoslavni za vinyatkom duhovenstva sho zbiralis dlya virishennya okremih pitan vishi posadovi osobi derzhavi marshalok getman kancler pidskarbij voyevodi kashtelyani starosti katolicki yepiskopi najbilshi feodali Div takozhLitovski StatutiPrimitkiRusina O V Pani rada Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 48 ISBN 978 966 00 1142 7 Tishik B I Pani rada Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 LiteraturaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1971 t 3 Ukrayinskij parlamentarizm minule i suchasne K 1999 Yuho Ya Rada Vyalikago Knyastva Litoyskaga Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn BelEn 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 483 788 s ISBN 985 11 0378 0 bil Lulewicz H Sklad wyznaniowy senatorow swieckich Wielkiego Ksiastwa Litewskiego za panowania Wazow Przeglad Historyczny 1977 Z 3 S 425 444 pol Vladimirskij Budanov M Ocherki iz istorii lit rus prava K 1882 Klepatskij P Ocherki po istorii Kiev zemli t 1 Lit period O 1912 Pashuto V T Obrazovanie Lit gos va M 1959 Shabuldo F M Zemli Yugo Zap Rusi v sostave Vel knyazhestva Litovskogo K 1987 Leontovich F I Rada velikih knyazej litovskih Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1907 9 S 122 178 10 S 273 331 ros Malinovskij I Rada Velikogo knyazhestva Litovskogo s svyazi s boyarskoj dumoj drevnej Rossii Ch 2 Rada Velikogo knyazhestva Litovskogo V 2 1492 1569 Tomsk 1912 ros PosilannyaGalenchenko G v