Ісидор Айзек Рабі (29 липня 1898, Риманів, Австро-Угорщина (нині — Польща) — 11 січня 1988, Нью-Йорк, США) — фізик, лауреат Нобелівської премії (1944).
Isidor Rabi | |
---|---|
англ. Isidor Isaac Rabi | |
Народився | 29 липня 1898 Риманув, Галичина, Австро-Угорщина |
Помер | 11 січня 1988 (89 років) Нью-Йорк, США |
Поховання | d[1] |
Країна | США |
Діяльність | фізик, фізик-ядерник, викладач університету, фізик-теоретик |
Alma mater | Корнельський університет Колумбійський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Колумбійський університет Массачусетський технологічний інститут |
Науковий керівник | |
Відомі учні | Джуліан Швінгер Мартін Л. Перл |
Аспіранти, докторанти | Норман Рамзей[2] Джуліан Швінгер[3] Мартін Перл[4] Гарольд Браун d d[5] d[5] d[5] d d[6] |
Членство | Національна академія наук США Американське фізичне товариство Американська академія мистецтв і наук AAAS Американське філософське товариство |
Відомий завдяки: | Ядерний магнітний резонанс, осциляції Рабі |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Ісидор Рабі у Вікісховищі |
Біографія
Рабі Ісідор народився 29 липня 1898 року в Риманові, містечку Західної Галичини. В еміграцію майбутній вчений потрапив відразу після народження — був вивезений до Америки, куди емігрували його батьки. Родина хотіла, щоб Ісидор став рабином, але в юнакові з дитинства виявився потяг до науки та техніки (підлітком він опублікував статтю про те, як власноруч можна виготовляти електричні конденсатори).
За видатні успіхи Ісидор Рабі здобув регентську стипендію штату Нью-Йорк, яка передбачала оплату навчання в Корнельському університеті міста Ітаки (штат Нью-Йорк). З 1923 року навчався в Колумбійському університеті і в 1926 році здобув науковий ступінь доктора з фізики.
Здобувши вищу освіту, Ісидор Рабі виборов стипендію для постдокторських досліджень, яка дозволила йому побувати в Європі (Німеччині, Данії), де він встановив дружні стосунки з Нільсом Бором, Отто Штерном, Вольфгангом Паулі. 1929 року Рабі повертається до США й стає викладачем Колумбійського університету (з 1932 — адьюнкт-професором).
З початком ІІ-ї світової війни Ісидор Рабі працює на оборону США: у радіолокаційній лабораторії Массачусетського технологічного інституту вчений удосконалював радарні системи (в ті часи багато хто в США недооцінював значення атомної зброї й був переконаний, що надійна протиповітряна система важливіша для оборони союзників). Ісидор Рабі, відмовившись від участі в Манхеттенському проекті (розробка в Лос-Аламосі першої атомної бомби), разом з тим часто відвідував лабораторії центру й став консультантом Оппенгеймера — керівника атомного проекту. Саме у воєнні роки (1944) Рабі був удостоєний Нобелівської премії з фізики «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер». Церемонія вручення високих нагород була відкладена через війну. Виступаючи по радіо, член Шведської королівської академії наук Е. Хюльтен так оцінив відкриття Ісидора Рабі: «За допомогою цього методу встановлено радіозв'язок з найменшими частинками речовини, з світом електронів та атомного ядра».
1945 року вчений повернувся до Колумбійського університету, де очолив фізичний факультет. З 1964 року Ісидор Рабі — професор цього вишу.
Нагороди
Крім Нобелівської премії вчений був нагороджений, зокрема, медаллю Елліота Кресона Франкліновського інституту, міжнародною золотою медаллю Нільса Бора Данського товариства інженерів, електриків та механіків, премією «За мирний атом», встановленою Фондом Форда, золотою медаллю Папіна Колумбійського університету. Ісидор Рабі — кавалер бразильського ордена Південного хреста та французького ордена Почесного легіону.
1985 року в Колумбійському університеті на знак визнання заслуг вченого засновано кафедру фізики імені І. Рабі.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://obituaries.bowdoin.edu/peter-s-buck-52-h08/
- toddviola (15 січня 2014). Isidor Isaac Rabi. The Franklin Institute (англ.). Процитовано 15 серпня 2023.
Література
- Храмов Ю. А. Раби Исидор Айзек (Rabi Isidor Isaac) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 226. — 400 с.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Біографія Рабі [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isidor Ajzek Rabi 29 lipnya 1898 Rimaniv Avstro Ugorshina nini Polsha 11 sichnya 1988 Nyu Jork SShA fizik laureat Nobelivskoyi premiyi 1944 Isidor Rabiangl Isidor Isaac RabiNarodivsya29 lipnya 1898 1898 07 29 Rimanuv Galichina Avstro UgorshinaPomer11 sichnya 1988 1988 01 11 89 rokiv Nyu Jork SShAPohovannyad 1 Krayina SShADiyalnistfizik fizik yadernik vikladach universitetu fizik teoretikAlma materKornelskij universitet Kolumbijskij universitetGaluzfizikaZakladKolumbijskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institutNaukovij kerivnikVidomi uchniDzhulian Shvinger Martin L PerlAspiranti doktorantiNorman Ramzej 2 Dzhulian Shvinger 3 Martin Perl 4 Garold Braun d d 5 d 5 d 5 d d 6 ChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShA Amerikanske fizichne tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAAS Amerikanske filosofske tovaristvoVidomij zavdyaki Yadernij magnitnij rezonans oscilyaciyi RabiU shlyubi zdNagorodiPremiya Atom dlya miru Mizhnarodna zolota medal Nilsa Bora 1967 Medal Elliota Kressona 1942 d Medal Ersteda 1982 Public Welfare Medal 1985 Premiya pam yati Rihtmayera 1945 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d d 1983 Avtograf Isidor Rabi u VikishovishiBiografiyaRabi Isidor narodivsya 29 lipnya 1898 roku v Rimanovi mistechku Zahidnoyi Galichini V emigraciyu majbutnij vchenij potrapiv vidrazu pislya narodzhennya buv vivezenij do Ameriki kudi emigruvali jogo batki Rodina hotila shob Isidor stav rabinom ale v yunakovi z ditinstva viyavivsya potyag do nauki ta tehniki pidlitkom vin opublikuvav stattyu pro te yak vlasnoruch mozhna vigotovlyati elektrichni kondensatori Za vidatni uspihi Isidor Rabi zdobuv regentsku stipendiyu shtatu Nyu Jork yaka peredbachala oplatu navchannya v Kornelskomu universiteti mista Itaki shtat Nyu Jork Z 1923 roku navchavsya v Kolumbijskomu universiteti i v 1926 roci zdobuv naukovij stupin doktora z fiziki Zdobuvshi vishu osvitu Isidor Rabi viborov stipendiyu dlya postdoktorskih doslidzhen yaka dozvolila jomu pobuvati v Yevropi Nimechchini Daniyi de vin vstanoviv druzhni stosunki z Nilsom Borom Otto Shternom Volfgangom Pauli 1929 roku Rabi povertayetsya do SShA j staye vikladachem Kolumbijskogo universitetu z 1932 adyunkt profesorom Z pochatkom II yi svitovoyi vijni Isidor Rabi pracyuye na oboronu SShA u radiolokacijnij laboratoriyi Massachusetskogo tehnologichnogo institutu vchenij udoskonalyuvav radarni sistemi v ti chasi bagato hto v SShA nedoocinyuvav znachennya atomnoyi zbroyi j buv perekonanij sho nadijna protipovitryana sistema vazhlivisha dlya oboroni soyuznikiv Isidor Rabi vidmovivshis vid uchasti v Manhettenskomu proekti rozrobka v Los Alamosi pershoyi atomnoyi bombi razom z tim chasto vidviduvav laboratoriyi centru j stav konsultantom Oppengejmera kerivnika atomnogo proektu Same u voyenni roki 1944 Rabi buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziki za rezonansnij metod vimiryuvannya magnitnih vlastivostej atomnih yader Ceremoniya vruchennya visokih nagorod bula vidkladena cherez vijnu Vistupayuchi po radio chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk E Hyulten tak ociniv vidkrittya Isidora Rabi Za dopomogoyu cogo metodu vstanovleno radiozv yazok z najmenshimi chastinkami rechovini z svitom elektroniv ta atomnogo yadra 1945 roku vchenij povernuvsya do Kolumbijskogo universitetu de ocholiv fizichnij fakultet Z 1964 roku Isidor Rabi profesor cogo vishu NagorodiKrim Nobelivskoyi premiyi vchenij buv nagorodzhenij zokrema medallyu Elliota Kresona Franklinovskogo institutu mizhnarodnoyu zolotoyu medallyu Nilsa Bora Danskogo tovaristva inzheneriv elektrikiv ta mehanikiv premiyeyu Za mirnij atom vstanovlenoyu Fondom Forda zolotoyu medallyu Papina Kolumbijskogo universitetu Isidor Rabi kavaler brazilskogo ordena Pivdennogo hresta ta francuzkogo ordena Pochesnogo legionu 1985 roku v Kolumbijskomu universiteti na znak viznannya zaslug vchenogo zasnovano kafedru fiziki imeni I Rabi PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https obituaries bowdoin edu peter s buck 52 h08 toddviola 15 sichnya 2014 Isidor Isaac Rabi The Franklin Institute angl Procitovano 15 serpnya 2023 LiteraturaHramov Yu A Rabi Isidor Ajzek Rabi Isidor Isaac Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 226 400 s Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s PosilannyaInformaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu 22 listopada 2008 u Wayback Machine angl Biografiya Rabi 16 travnya 2008 u Wayback Machine angl