П'єр Нор Алексіс (2 серпня 1820 — 1 травня 1910) — президент Гаїті з 1902 до 1908 року.
П'єр Нор Алексіс фр. Pierre Nord Alexis | |||
| |||
---|---|---|---|
21 грудня 1902 — 2 грудня 1908 року | |||
Попередник: | П'єр Теома Буарон-Каналь | ||
Наступник: | Франсуа Антуан Симон | ||
Народження: | 2 серпня 1820[1] Кап-Аїтьєн, Гаїті | ||
Смерть: | 1 травня 1910[1][2] (89 років) Новий Орлеан, Луїзіана, США | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Гаїті | ||
Шлюб: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Був сином Нор Алексіса, високопосадовця часів режиму Анрі Крістофа, та Блезін Жоржес, незаконнонародженої дочки Крістофа. Алексіс вступив до лав збройних сил у 1830-их, за часів врядування президента Жана-Луї П'єро.
Кар'єра
У подальшому його кар'єра складалась дуже бурхливо: 1874 року його було вислано з країни, проте було дозволено повернутись на батьківщину за кілька років, коли до влади прийшов П'єр Теома Буарон-Каналь. За часів президентства Луї Саломона він став активним лідером опозиції, кілька разів йому загрожувало ув'язнення, допоки Саломона не було усунуто від влади в результаті повстання. Новий президент, Луї Іполит, надав йому важливу військову посаду на півночі, проте після виходу у відставку президента Огюста Симон-Сана приєднався до у спробі останнього шляхом заворушень у Порт-о-Пренсі захопити контроль над урядом.
Новим президентом став його старий союзник Буарон-Каналь. Останній прибрав напруженість, призначивши Алексіса на пост військового міністра. Це призвело до ворожнечі між колишніми однодумцями: Фірміном та Алексісом. Останній скористався ситуацією та провів перемовини зі США й виступив на підтримку американських інтересів у Карибському морі. В результаті цього Сполучені Штати заблокували з моря два центри, де ще залишались війська, лояльні Фірміну. Це відкрило шлях для отримання влади Алексісом.
Президентство
У віці 82 років П'єр Нор Алексіс очолив країну, склавши присягу 21 грудня 1902 року. Він зумів протриматись при владі упродовж наступних шести років, хоч його режим і хитався через повстання та заворушення, а його уряд часто звинувачувався в корупції. У січні 1908 Алексіс проголосив себе довічним президентом. Це призвело до возз'єднання послідовників Ферміна, які організували новий заколот проти президента. Хоч повстання й було придушено, воно поглибило економічні проблеми країни. Голод на півдні країни того ж року призвів до нового кривавого повстання під проводом генерала Франсуа Антуана Симона.
Вигнання
Після усунення від влади 2 грудня 1908 року Алексіс виїхав у вигнання до Ямайки, а згодом переїхав до Нового Орлеану разом зі своєю родиною, де й помер 1 травня 1910.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1041537387 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksis P yer Nor Aleksis 2 serpnya 1820 1 travnya 1910 prezident Gayiti z 1902 do 1908 roku P yer Nor Aleksis fr Pierre Nord AlexisP yer Nor Aleksis Prapor 17 j Prezident Gayiti 21 grudnya 1902 2 grudnya 1908 roku Poperednik P yer Teoma Buaron Kanal Nastupnik Fransua Antuan Simon Narodzhennya 2 serpnya 1820 1820 08 02 1 Kap Ayityen GayitiSmert 1 travnya 1910 1910 05 01 1 2 89 rokiv Novij Orlean Luyiziana SShAPohovannya dKrayina GayitiShlyub d Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiBuv sinom Nor Aleksisa visokoposadovcya chasiv rezhimu Anri Kristofa ta Blezin Zhorzhes nezakonnonarodzhenoyi dochki Kristofa Aleksis vstupiv do lav zbrojnih sil u 1830 ih za chasiv vryaduvannya prezidenta Zhana Luyi P yero Kar yeraU podalshomu jogo kar yera skladalas duzhe burhlivo 1874 roku jogo bulo vislano z krayini prote bulo dozvoleno povernutis na batkivshinu za kilka rokiv koli do vladi prijshov P yer Teoma Buaron Kanal Za chasiv prezidentstva Luyi Salomona vin stav aktivnim liderom opoziciyi kilka raziv jomu zagrozhuvalo uv yaznennya dopoki Salomona ne bulo usunuto vid vladi v rezultati povstannya Novij prezident Luyi Ipolit nadav jomu vazhlivu vijskovu posadu na pivnochi prote pislya vihodu u vidstavku prezidenta Ogyusta Simon Sana priyednavsya do u sprobi ostannogo shlyahom zavorushen u Port o Prensi zahopiti kontrol nad uryadom Novim prezidentom stav jogo starij soyuznik Buaron Kanal Ostannij pribrav napruzhenist priznachivshi Aleksisa na post vijskovogo ministra Ce prizvelo do vorozhnechi mizh kolishnimi odnodumcyami Firminom ta Aleksisom Ostannij skoristavsya situaciyeyu ta proviv peremovini zi SShA j vistupiv na pidtrimku amerikanskih interesiv u Karibskomu mori V rezultati cogo Spolucheni Shtati zablokuvali z morya dva centri de she zalishalis vijska loyalni Firminu Ce vidkrilo shlyah dlya otrimannya vladi Aleksisom Prezidentstvo U vici 82 rokiv P yer Nor Aleksis ocholiv krayinu sklavshi prisyagu 21 grudnya 1902 roku Vin zumiv protrimatis pri vladi uprodovzh nastupnih shesti rokiv hoch jogo rezhim i hitavsya cherez povstannya ta zavorushennya a jogo uryad chasto zvinuvachuvavsya v korupciyi U sichni 1908 Aleksis progolosiv sebe dovichnim prezidentom Ce prizvelo do vozz yednannya poslidovnikiv Fermina yaki organizuvali novij zakolot proti prezidenta Hoch povstannya j bulo pridusheno vono poglibilo ekonomichni problemi krayini Golod na pivdni krayini togo zh roku prizviv do novogo krivavogo povstannya pid provodom generala Fransua Antuana Simona VignannyaPislya usunennya vid vladi 2 grudnya 1908 roku Aleksis viyihav u vignannya do Yamajki a zgodom pereyihav do Novogo Orleanu razom zi svoyeyu rodinoyu de j pomer 1 travnya 1910 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1041537387 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311