Луї Етьєн Фелісіте Лусіус Саломон (30 червня 1815 — 19 жовтня 1888) — президент Гаїті з 1879 до 1888 року. Саломон найбільш запам'ятався створенням на Гаїті поштової системи, а також своїм життєвим ентузіазмом до модернізації рідної країни.
Луї Саломон | |||
| |||
---|---|---|---|
26 жовтня 1879 — 10 серпня 1888 року | |||
Попередник: | Жозеф Ламот | ||
Наступник: | П'єр Теома Буарон-Каналь | ||
Народження: | 30 червня 1815 Ле-Ке, Гаїті | ||
Смерть: | 19 жовтня 1888 (73 роки) Париж, Франція | ||
Поховання: | Цвинтар Пассі | ||
Країна: | Гаїті | ||
Шлюб: | 1) Тульсід Жан-Луї Ніколя Магнус 2) Флоренс Фелісіте Поїтьєз | ||
Діти: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Його дочка, була французькою поетесою.
Ранні роки
Саломон народився 1815 року в Ле-Ке. Його батьки походили з темношкірої еліти півдня країни. Відомі та освічені, його батьки часто зазнавали утисків з боку більш владних мулатів. За часів правління Ерара ді Рив'єра, родину Саломона було заарештовано після запеклої бійки з мулатами та заслано до міста Нейба (нині Домініканська Республіка. Після приходу до влади Фостена Елі-Сулука Луї повернувся на батьківщину з іншими темношкірими лідерами для служби в новому уряді. Саломон отримав пост міністра фінансів, під час перебування на якому розпочав монополізацію експорту кави й бавовни. Після усунення Сулука від влади Луї був змушений знову виїхати у вигнання до Парижа й Лондона, де він багато читав та подорожував.
На посту президента
18 серпня 1879 року Луї повернувся до Гаїті та згодом був обраний президентом. Він планував відновити в країні загальну освіту, виправити фінансові проблеми, відновити сільське господарство, реформувати армію, а також виправити систему влади. Упродовж чотирьох місяців він заснував національний банк, а до 1880 року відновив виплати зовнішнього боргу Франції. 1880-ті стали роками зусиль Саломона щодо проведення модернізації країни. Він приєднався до Всесвітнього поштового союзу та випустив першу поштову марку. Він реформував медичну школу, запросивши вчителів із Франції. Було реорганізовано збройні сили, які відтоді налічували 16 000 солдат і складались із 34 піхотних та 4 артилерійських полків.
Відхід від влади та смерть
1886 року Саломон був переобраний на семирічний термін, оскільки він переписав конституцію. 1887 в Порт-о-Пренсі почалось повстання через відсутність особистої свободи й тиранічну систему влади. Уряд не підтримав Саломона, й 1888 року повстання поширилось на Кап-Аїтьєн. Приголомшений політичними проблемами, Саломон залишив Гаїті та повернувся до Парижа, де й помер у будинку на вулиці Віктора Гюго 19 жовтня 1888 року.
Примітки
- Haiti, Her History and Her Detractors. , U. Mich, 2006, 235–236
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Etyen Felisite Lusius Salomon 30 chervnya 1815 19 zhovtnya 1888 prezident Gayiti z 1879 do 1888 roku Salomon najbilsh zapam yatavsya stvorennyam na Gayiti poshtovoyi sistemi a takozh svoyim zhittyevim entuziazmom do modernizaciyi ridnoyi krayini Luyi SalomonLuyi SalomonPrapor 13 j Prezidenta Gayiti26 zhovtnya 1879 10 serpnya 1888 rokuPoperednik Zhozef LamotNastupnik P yer Teoma Buaron Kanal Narodzhennya 30 chervnya 1815 1815 06 30 Le Ke GayitiSmert 19 zhovtnya 1888 1888 10 19 73 roki Parizh FranciyaPohovannya Cvintar PassiKrayina GayitiShlyub 1 Tulsid Zhan Luyi Nikolya Magnus 2 Florens Felisite PoyityezDiti Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Salomon Jogo dochka bula francuzkoyu poetesoyu Ranni rokiSalomon narodivsya 1815 roku v Le Ke Jogo batki pohodili z temnoshkiroyi eliti pivdnya krayini Vidomi ta osvicheni jogo batki chasto zaznavali utiskiv z boku bilsh vladnih mulativ Za chasiv pravlinnya Erara di Riv yera rodinu Salomona bulo zaareshtovano pislya zapekloyi bijki z mulatami ta zaslano do mista Nejba nini Dominikanska Respublika Pislya prihodu do vladi Fostena Eli Suluka Luyi povernuvsya na batkivshinu z inshimi temnoshkirimi liderami dlya sluzhbi v novomu uryadi Salomon otrimav post ministra finansiv pid chas perebuvannya na yakomu rozpochav monopolizaciyu eksportu kavi j bavovni Pislya usunennya Suluka vid vladi Luyi buv zmushenij znovu viyihati u vignannya do Parizha j Londona de vin bagato chitav ta podorozhuvav Na postu prezidenta18 serpnya 1879 roku Luyi povernuvsya do Gayiti ta zgodom buv obranij prezidentom Vin planuvav vidnoviti v krayini zagalnu osvitu vipraviti finansovi problemi vidnoviti silske gospodarstvo reformuvati armiyu a takozh vipraviti sistemu vladi Uprodovzh chotiroh misyaciv vin zasnuvav nacionalnij bank a do 1880 roku vidnoviv viplati zovnishnogo borgu Franciyi 1880 ti stali rokami zusil Salomona shodo provedennya modernizaciyi krayini Vin priyednavsya do Vsesvitnogo poshtovogo soyuzu ta vipustiv pershu poshtovu marku Vin reformuvav medichnu shkolu zaprosivshi vchiteliv iz Franciyi Bulo reorganizovano zbrojni sili yaki vidtodi nalichuvali 16 000 soldat i skladalis iz 34 pihotnih ta 4 artilerijskih polkiv Vidhid vid vladi ta smert1886 roku Salomon buv pereobranij na semirichnij termin oskilki vin perepisav konstituciyu 1887 v Port o Prensi pochalos povstannya cherez vidsutnist osobistoyi svobodi j tiranichnu sistemu vladi Uryad ne pidtrimav Salomona j 1888 roku povstannya poshirilos na Kap Ayityen Prigolomshenij politichnimi problemami Salomon zalishiv Gayiti ta povernuvsya do Parizha de j pomer u budinku na vulici Viktora Gyugo 19 zhovtnya 1888 roku PrimitkiHaiti Her History and Her Detractors U Mich 2006 235 236