П'єр-Луїджі Фарнезе (італ. Pier Luigi Farnese; 19 листопада 1503 — 10 вересня 1547) — 1-й герцог Парми в 1545—1547 роках.
П'єр-Луїджі Фарнезе | |
---|---|
Народився | 19 листопада 1503 Рим, Папська держава |
Помер | 10 вересня 1547 (43 роки) П'яченца, Емілія-Романья ·різана рана |
Поховання | d |
Країна | Іспанія |
Діяльність | політик, військовослужбовець, католицький священник |
Вчителі | d |
Знання мов | іспанська і італійська |
Суспільний стан | шляхтич[d] |
Титул | герцог |
Посада | d і Герцогство Парми та П'яченци |
Військове звання | генерал |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Фарнезе |
Батько | Павло III |
Мати | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, Оттавіо Фарнезе, d, d і d |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з римського шляхетського роду Фарнезе. Позашлюбний старший син кардинала Алессандро Фарнезе, і Сільвії Руффіні, римської шляхтянки. народився 1503 року в Римі. Був узаконений разом зі своїм братом Рануччо у 1505 році папою римським Юлієм II. Освіту здобув під орудою гуманіста Бальдасарре Молоссі. З ранньої юності виявив жорстокість та неврівноваженість. Любов до фортифікацій він запозичив у інженерів свого батька.
У 1513 році було укладено договір про заручини з Лодовіко Орсіні, графа Пітільяно, а в 1519 році відбулося їх одруження у Валентано.
У війську
1520 року разом з братом поступив до венеційського війська. Через декілька років перейшов на службу до імператора Карла V Габсбурга. 1527 року брав участь у захопленні та пограбуванні Риму. Тут він розійшовся з братом Рануччо, який приєднався до папи римського Климента VII в замку Сант-Анджело. після того, як імперські війська залишили Рим П'єр-Луїджі Фарнезе продовжив грабунки навколишньої місцевості, діючи з родинного палацу. За це папа римський наклав на нього інтердикт. Тому він знову приєднався до імператорської армії.
1528 року діяв разом з братом Рануччо та стриєчним братом Галеаццо Фарнезе в Апулії проти французької армії на чолі із маршалом Оде де Лотреком. Відзначився під час оборони Манфредонії, де загинув Рануччо Фарнезе. 1529 року за посередництва батька отримав зняття інтердикту від папи римського. Невдовзі перейшов на службу до Філібера де Шанона, принца Оранського, що очолював імперські війська в Італії. 1530 року брав участь в облозі Флоренції.
За цим звільнився, оселившись в замку Валентано. У наступні роки він присвятив всю свою енергію покращенню володінь родини у верхньому Лаціо, будівництву мережі доріг. 1534 року після обрання його батька папою римським під ім'ям Павло III повернувся до Риму. Невдовзі сина П'єр-Луїджі — — було призначено кардиналом. Сам П'єр-Луїджі отримав від імператора щорічну пенсію. За цим відібрав землі в удови свого стриєчного брата Галеаццо Фарнезе.
1537 року призначено гонфоланьєром Церкви з дорученням звільнити узбережжя Лаціо від піратів та Папську область від розбійників. Під час інспекції Марки згвалтував 12-річного єпископа Козімо Чері, місцевого єпископа. Не витримавши приниження за заподіяну образу, через кілька тижнів єпископ помер. За іншою версією хлопчика отруїв сам П'єр-Луїджі, щоб не просочилася новина про зґвалтування. Водночас отримав спадщину — прадіда Рануччо Фарнезе, сеньйора Монтальто, з правом експорту зерна без сплати податків, феодальні права на Каніно, Градолі, Валентано, Латеру та Марту, обміняв місто Фраскаті на фортецю Кастро і замок Гротте Сан-Лоренцо і, нарешті, купив Бізенціо у єпархії Монтефіасконе.
Герцог Кастро
1537 року Павло III створив герцогство Кастро (основою була сеньйорія Монтальто і володіння Кастро), яке передав у спадкове панування П'єр-Луїджі. Також отримав міста Непі та Рончільоне. П'єр-Луїджі зобов'язався відремонтувати всі фортеці герцогства, якому він належав. Щоб перетворити Кастро на столицю нової держави, покликав Антоніо да Сангалло Молодшого, якому замовив цитадель, герцогський палац і монетний двір.
У 1538 році його син Оттавіо одружився з Маргаритою, донькою Карла V, зміцнивши таким чином союзу між родиною Фарнезе та Габсбургами. Невдовзі П'єр-Луїджі отримав від імператора маркізат Новара.
У 1543 році відправив позашлюбного сина Гораціо до двору французького короля Франциска I, а в 1545 році інший син, Рануччо, був призначений Павлом III кардиналом.
Герцог Парми
Втім його амбіції вимагали більшого володіння, тому він став спонукати батька вмовити імператора передати йому Міланське герцогство, але отримав відмову. Тому в серпні 1545 року Павло III провів через консисторію рішення про утворення герцогства Парми. Натомість П'єр-Луїджі вимушений був відмовитися від герцогства Кастро на користь сина Оттавіо та щорічно сплачувати до папської скарбниці 9 тис. ескудо.
23 вересня 1545 року він увійшов у володіння Парми. Негайно намагався здихатися від залежності Папського престолу, пропонуючи імператору Карлу V принести оммаж, втім отримав відмову. Першими заходами, до яких він доклав руку, були: відкриття численних шкіл, де викладалися медицина, право, латинська та грецька літератури; будівництво нових шляхів сполучення для розвитку торгівлі; реформа адміністративної системи за зразком міланської моделі; реформа судової системи. Він дав потужний поштовх розвитку сільського господарства, скасувавши податок на худобу, відремонтувавши сільські дороги, перебудувавши або відновивши мости, покращивши іригацію, розвинув поштову службу.
Наказав усім мешканцям герцогства сплачувати податків, скасувавши невиправдані пільги. Для цього він наказав священникам переписати всіх парафіян від 10 до 70 років: від кожної парафії було обрано по три представники, один багатий, один зі скромним станом і один бідний. Вони мали провести перепис рухомого, нерухомого майна та худоби кожного парафіянина. За допомогою цього методу герцог П'єр-Луїджі Фарнезе дізнався про статки кожного мешканця і міг порівну розділити державні податки. Наказав, що кожен, хто має дохід понад 200 скуді, повинен проживати в місті під страхом втрати майна.
Водночас створив власні війська з 5 рот по 200 піхотинців у кожній та особистої гвардії. Було зведено фортецю в П'яченці за проєктом Доменіко Джаннеллі.
Разом з тим зовнішня ситуація погіршувалася. 1546 року утворилася нова антиіспанська коаліція у складі Папського престолу, Франції, Венеції та Феррари, до якої долучився герцог Парми. 1547 року за підтримки імператора влаштував змову проти П'єр-Луїджі Фарнезе, якого було вбито. За цим рушив на П'яченцу. Своєю чергою Павло III оголосив сина загиблого — Оттавіо — новим герцогом Парми.
Родина
Дружина — Джероламо, донька Людовіко Орсіні, графа Пітільяно
Діти:
- (1520—1589), єпископ Парми і кардинал
- Вітторія (1521—1602), дружина Гвідобальдо II делла Ровере, герцога Урбіно
- Оттавіо (1521—1586), герцог Парми
- Рануччо (1530—1565), кардинал
бастард:
- Гораціо (1532—1553), герцог Кастро
Джерела
- Giovanni Contrucci, Le monete del ducato di Castro, Comune Ischia di Castro 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Luyidzhi Farneze ital Pier Luigi Farnese 19 listopada 1503 10 veresnya 1547 1 j gercog Parmi v 1545 1547 rokah P yer Luyidzhi FarnezeNarodivsya19 listopada 1503 Rim Papska derzhavaPomer10 veresnya 1547 43 roki P yachenca Emiliya Romanya rizana ranaPohovannyadKrayinaIspaniyaDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovec katolickij svyashennikVchitelidZnannya movispanska i italijskaSuspilnij stanshlyahtich d TitulgercogPosadad i Gercogstvo Parmi ta P yachenciVijskove zvannyageneralKonfesiyakatolicka cerkvaRidFarnezeBatkoPavlo IIIMatidBrati sestrid i dU shlyubi zdDitid Ottavio Farneze d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z rimskogo shlyahetskogo rodu Farneze Pozashlyubnij starshij sin kardinala Alessandro Farneze i Silviyi Ruffini rimskoyi shlyahtyanki narodivsya 1503 roku v Rimi Buv uzakonenij razom zi svoyim bratom Ranuchcho u 1505 roci papoyu rimskim Yuliyem II Osvitu zdobuv pid orudoyu gumanista Baldasarre Molossi Z rannoyi yunosti viyaviv zhorstokist ta nevrivnovazhenist Lyubov do fortifikacij vin zapozichiv u inzheneriv svogo batka U 1513 roci bulo ukladeno dogovir pro zaruchini z Lodoviko Orsini grafa Pitilyano a v 1519 roci vidbulosya yih odruzhennya u Valentano U vijsku 1520 roku razom z bratom postupiv do venecijskogo vijska Cherez dekilka rokiv perejshov na sluzhbu do imperatora Karla V Gabsburga 1527 roku brav uchast u zahoplenni ta pograbuvanni Rimu Tut vin rozijshovsya z bratom Ranuchcho yakij priyednavsya do papi rimskogo Klimenta VII v zamku Sant Andzhelo pislya togo yak imperski vijska zalishili Rim P yer Luyidzhi Farneze prodovzhiv grabunki navkolishnoyi miscevosti diyuchi z rodinnogo palacu Za ce papa rimskij naklav na nogo interdikt Tomu vin znovu priyednavsya do imperatorskoyi armiyi 1528 roku diyav razom z bratom Ranuchcho ta striyechnim bratom Galeacco Farneze v Apuliyi proti francuzkoyi armiyi na choli iz marshalom Ode de Lotrekom Vidznachivsya pid chas oboroni Manfredoniyi de zaginuv Ranuchcho Farneze 1529 roku za poserednictva batka otrimav znyattya interdiktu vid papi rimskogo Nevdovzi perejshov na sluzhbu do Filibera de Shanona princa Oranskogo sho ocholyuvav imperski vijska v Italiyi 1530 roku brav uchast v oblozi Florenciyi Za cim zvilnivsya oselivshis v zamku Valentano U nastupni roki vin prisvyativ vsyu svoyu energiyu pokrashennyu volodin rodini u verhnomu Lacio budivnictvu merezhi dorig 1534 roku pislya obrannya jogo batka papoyu rimskim pid im yam Pavlo III povernuvsya do Rimu Nevdovzi sina P yer Luyidzhi bulo priznacheno kardinalom Sam P yer Luyidzhi otrimav vid imperatora shorichnu pensiyu Za cim vidibrav zemli v udovi svogo striyechnogo brata Galeacco Farneze 1537 roku priznacheno gonfolanyerom Cerkvi z doruchennyam zvilniti uzberezhzhya Lacio vid pirativ ta Papsku oblast vid rozbijnikiv Pid chas inspekciyi Marki zgvaltuvav 12 richnogo yepiskopa Kozimo Cheri miscevogo yepiskopa Ne vitrimavshi prinizhennya za zapodiyanu obrazu cherez kilka tizhniv yepiskop pomer Za inshoyu versiyeyu hlopchika otruyiv sam P yer Luyidzhi shob ne prosochilasya novina pro zgvaltuvannya Vodnochas otrimav spadshinu pradida Ranuchcho Farneze senjora Montalto z pravom eksportu zerna bez splati podatkiv feodalni prava na Kanino Gradoli Valentano Lateru ta Martu obminyav misto Fraskati na fortecyu Kastro i zamok Grotte San Lorenco i nareshti kupiv Bizencio u yeparhiyi Montefiaskone Gercog Kastro 1537 roku Pavlo III stvoriv gercogstvo Kastro osnovoyu bula senjoriya Montalto i volodinnya Kastro yake peredav u spadkove panuvannya P yer Luyidzhi Takozh otrimav mista Nepi ta Ronchilone P yer Luyidzhi zobov yazavsya vidremontuvati vsi forteci gercogstva yakomu vin nalezhav Shob peretvoriti Kastro na stolicyu novoyi derzhavi poklikav Antonio da Sangallo Molodshogo yakomu zamoviv citadel gercogskij palac i monetnij dvir U 1538 roci jogo sin Ottavio odruzhivsya z Margaritoyu donkoyu Karla V zmicnivshi takim chinom soyuzu mizh rodinoyu Farneze ta Gabsburgami Nevdovzi P yer Luyidzhi otrimav vid imperatora markizat Novara U 1543 roci vidpraviv pozashlyubnogo sina Goracio do dvoru francuzkogo korolya Franciska I a v 1545 roci inshij sin Ranuchcho buv priznachenij Pavlom III kardinalom Gercog Parmi Vtim jogo ambiciyi vimagali bilshogo volodinnya tomu vin stav sponukati batka vmoviti imperatora peredati jomu Milanske gercogstvo ale otrimav vidmovu Tomu v serpni 1545 roku Pavlo III proviv cherez konsistoriyu rishennya pro utvorennya gercogstva Parmi Natomist P yer Luyidzhi vimushenij buv vidmovitisya vid gercogstva Kastro na korist sina Ottavio ta shorichno splachuvati do papskoyi skarbnici 9 tis eskudo 23 veresnya 1545 roku vin uvijshov u volodinnya Parmi Negajno namagavsya zdihatisya vid zalezhnosti Papskogo prestolu proponuyuchi imperatoru Karlu V prinesti ommazh vtim otrimav vidmovu Pershimi zahodami do yakih vin doklav ruku buli vidkrittya chislennih shkil de vikladalisya medicina pravo latinska ta grecka literaturi budivnictvo novih shlyahiv spoluchennya dlya rozvitku torgivli reforma administrativnoyi sistemi za zrazkom milanskoyi modeli reforma sudovoyi sistemi Vin dav potuzhnij poshtovh rozvitku silskogo gospodarstva skasuvavshi podatok na hudobu vidremontuvavshi silski dorogi perebuduvavshi abo vidnovivshi mosti pokrashivshi irigaciyu rozvinuv poshtovu sluzhbu Nakazav usim meshkancyam gercogstva splachuvati podatkiv skasuvavshi nevipravdani pilgi Dlya cogo vin nakazav svyashennikam perepisati vsih parafiyan vid 10 do 70 rokiv vid kozhnoyi parafiyi bulo obrano po tri predstavniki odin bagatij odin zi skromnim stanom i odin bidnij Voni mali provesti perepis ruhomogo neruhomogo majna ta hudobi kozhnogo parafiyanina Za dopomogoyu cogo metodu gercog P yer Luyidzhi Farneze diznavsya pro statki kozhnogo meshkancya i mig porivnu rozdiliti derzhavni podatki Nakazav sho kozhen hto maye dohid ponad 200 skudi povinen prozhivati v misti pid strahom vtrati majna Vodnochas stvoriv vlasni vijska z 5 rot po 200 pihotinciv u kozhnij ta osobistoyi gvardiyi Bulo zvedeno fortecyu v P yachenci za proyektom Domeniko Dzhannelli Razom z tim zovnishnya situaciya pogirshuvalasya 1546 roku utvorilasya nova antiispanska koaliciya u skladi Papskogo prestolu Franciyi Veneciyi ta Ferrari do yakoyi doluchivsya gercog Parmi 1547 roku za pidtrimki imperatora vlashtuvav zmovu proti P yer Luyidzhi Farneze yakogo bulo vbito Za cim rushiv na P yachencu Svoyeyu chergoyu Pavlo III ogolosiv sina zagiblogo Ottavio novim gercogom Parmi RodinaDruzhina Dzherolamo donka Lyudoviko Orsini grafa Pitilyano Diti 1520 1589 yepiskop Parmi i kardinal Vittoriya 1521 1602 druzhina Gvidobaldo II della Rovere gercoga Urbino Ottavio 1521 1586 gercog Parmi Ranuchcho 1530 1565 kardinal bastard Goracio 1532 1553 gercog KastroDzherelaGiovanni Contrucci Le monete del ducato di Castro Comune Ischia di Castro 2012