П'єр Жане | |
---|---|
Pierre-Marie-Félix Janet | |
Ім'я при народженні | фр. Pierre Marie Félix Janet |
Народився | 30 травня 1859 Париж, Франція |
Помер | 27 лютого 1947 (87 років) Париж ·набряк легень |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | філософ, психолог, професор, психотерапевт, невролог, психіатр, лікар |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Галузь | психологія, філософія, медицина |
Заклад | Госпіталь Пітьє-Сальпетрієр |
Посада | президент[d][1], президент[d][2] і директор[3] |
Науковий ступінь | докторський ступінь (21 червня 1889) і доктор медицини (29 липня 1893) |
Відомі учні | Жорж Дюма, |
Членство | Академія моральних і політичних наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | ввів у вжиток термін «підсвідомість» |
Батько | d[4] |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
П'єр Жане у Вікісховищі |
П'єр Марія Фелікс Жане (фр. Pierre-Marie-Félix Janet, * 30 травня 1859 — † 27 лютого 1947 у Парижі) — французький психолог, філософ та невропатолог, непересічна особистість в науковому світі, йому належить авторство терміну «підсвідомість».
Магістр філософії (1882), доктор літератури (1889), доктор медицини (1893), професор (з 1902), академік (з 1913) і президент (з 1925) . Дійсний та почесний член ряду іноземних академій. Співзасновник і редактор «Журналу нормальної і патологічної психології» (1904–1937).
Біографія
П'єр Жане народився у заможній родині, з дитинства цікавився наукою, зокрема, ботанікою. Отримав освіту у найкращих школах Франції. Великий вплив на становлення філософських поглядів П'єра спричинив його дядько, відомий філософ Поль Жане.
Закінчив медичний факультет Паризького університету. Посилено вивчав філософію, яку з 1881 викладав у Гаврському ліцеї. Орієнтувався переважно на позитивістські погляди у психології. Активно займався дослідженнями в ряді областей психології і релігієзнавства.
Під керівництвом Жана Мартена Шарко в 1879–1885 досліджував істерію і істеричний параліч. Вважав, що суть істерії становлять своєрідне звуження поля свідомості, розщеплення свідомості і випадання частини психофізичних проявів з-під контролю свідомості.
У 1889 опублікував роботу «Психічний автоматизм», в якій виклав концепцію вищих (творчих, синтезують) і нижчих («автоматичних») функцій психіки.
У 1890 на запрошення Шарко очолив психологічну лабораторію психіатричної лікарні Госпіталь Пітьє-Сальпетрієр, в якій близько 50 років займався дослідженням і лікуванням неврозів. Створив тест шкірної анестезії.
У 1895 за рекомендацією Теодюля Рібо почав працювати на кафедрі експериментальної та порівняльної психології в Колеж де Франс. Незабаром очолив цю кафедру і керував нею до 1934.
Курси, які викладав у Колеж де Франс
Період | Назва курсу французькою | Назва курсу українською |
---|---|---|
1901-1902 | L'étude expérimentale et comparée de la fatigue | Експериментальне та порівняльне дослідження втоми |
1902-1903 | Les émotions et les oscillations du niveau mental | Емоції та зміни психічного |
1903-1904 | L'étude expérimentale et comparée des conditions de la conscience | Експериментальне дослідження та порівняння станів свідомості |
1904-1905 | Les conditions psychologiques des mouvements des membres | Психологічні умови руху кінцівок |
1905-1906 | Les modifications de la conscience dans les névroses hystériques | Зміни свідомості при істеричних неврозах |
1906-1907 | Les modifications de la conscience dans les névroses psychasthéniques | Зміни свідомості при психастенічних неврозах |
1907-1908 | L'analyse psychologique et la critique des méthodes de psychothérapie | Психологічний аналіз та критика методів психотерапії |
1908-1909 | L'analyse des émotions et des sentiments | Аналіз емоцій та почуттів |
1909-1910 | L'analyse des tendances et les lois de leur réalisation | Аналіз тенденцій та закони їх реалізації |
1910-1911 | L'analyse de la perception du monde extérieur | Аналіз сприйняття зовнішнього світу |
1911-1912 | Des tendances sociales et du langage | Соціальні тенденції та мови |
1912-1913 | Les tendances intellectuelles élémentaires et les idées générales | Тенденції найнижчих інтелектуальних вчинків та загальних ідей |
1913-1914 | Les tendances intellectuelles relatives à la recherche de la vérité | Інтелектуальні тенденції пов'язані із пошуками істини |
1914-1915 | Les tendances rationnelles qui imposent des lois à la conduite et à la croyance | Раціональні тенденції, які породжують закони поведінки та віри |
1915-1916 | Les tendances industrielles et la recherche de l'explication | Напрямки індустріального розвитку та їх пояснення |
1916-1917 | Les degrés de l'activation des tendances | Рівні активації намірів |
1917-1918 | Les degrés de l'activité psychologique | Рівні психічної діяльності |
1918-1919 | Les oscillations de l'activité psychologique (I) | Зміни психологічної активності (I) |
1919-1920 | Les oscillations de l'activité psychologique (II) | Зміни психологічної активності (II) |
1920-1921 | Les formes successives de la personnalité au cours de l'évolution psychologique | Послідовність формування особистості з точки зору психологічного розвитку |
1921-1922 | L'évolution des conduites morales et religieuses | Еволюція моральної та релігійної поведінки |
1922-1923 | L'évolution de la mémoire et de la notion du temps | Еволюція пам'яті та сприйняття часу |
1923-1924 | Les sentiments simples qui accompagnent l'action, la tristesse et la joie | Прості почуття, що породжують дію: печаль та радість |
1924-1925 | Les sentiments sociaux affectifs, l'amour et la haine | Соціальні емоційні почуття: любов та ненависть |
1925-1926 | Les stades de l'évolution psychologique | Стадії психологічного розвитку |
1926-1927 | L'étude de la pensée intérieure et de ses troubles | Дослідження внутрішнього мислення та його порушення |
1927-1928 | L'évolution de la mémoire et de la notion du temps | Еволюція пам'яті та сприйняття часу |
1928-1929 | L'évolution psychologique de la notion de personnalité | Еволюція психічної концепції особистості |
1929-1930 | La faiblesse et la force psychologiques | Слабкі та сильні сторони психології |
1930-1931 | Les délires d'influence et les sentiments sociaux | Вплив делірію та соціальні почуття |
1931-1932 | Les conduites intellectuelles élémentaires | Найпростіші способи інтелектуальної регуляції |
1932-1933 | La conduite de la croyance | Регуляція віри |
1933-1934 | Les oscillations de l'esprit | Зміни розумової сфери |
У 1904 спільно з Ж. Дюма заснував — один з провідних психологічних журналів Франції.
Протягом багатьох років читав різні курси лекцій з психології в Сорбонні і провідних університетах Аргентини, Бразилії, Канади, Мексики і США.
Психологічна теорія
Жане отримав цікаві наукові результати в різних галузях науки. Опублікував ряд робіт з філософії, історії психології, соціальної психології, загальної психології, патопсихології, психіатрії, психотерапії, психології релігії і містицизму, з різних проблем психічної еволюції, свідомості та несвідомого, пам'яті, часу, мови і мислення, психології особистості та ін.
Запропонував трактування психології як об'єктивної науки про людські дії. Виробив уявлення про психіку як складної, ієрархизируваної енергетичної системи, яка має певний ступінь психічної напруги. У 1892 опублікував ґрунтовне дослідження істерії «Ментальний стан істериків» (у 2-х тт.). Розробив психологічну концепцію неврозів, згідно з якою вони виникають через функціональних порушень вищих функцій психіки і втрати балансу між вищими і нижчими психічними функціями, а саме «зниженою психічною напругою».
У 1894 ввів в обіг поняття «психастенія» та «дисоціація». Виділив психастенію як самостійну форму психічних захворювань і створив біопсихологічну теорію психастенії. У дослідженнях психології особистості особливе значення надавав проблемам єдності, розрізнення та індивідуальності. Практикував лікування сном і гіпноз. Визнавав верховенство психологічного фактора в гіпнозі. Психічна дія за Жане, є результатом процесу переходу зовнішньої дії у внутрішню — інтеріорізація.
Справив суттєвий вплив на формування поглядів З. Фройда та І. Брейера про природу психіки і неврозів. Вважається попередником психоаналізу в трактуванні істерії, ролі несвідомого в неврозах і інших проблем. Віддаючи належне окремим досягненням психоаналізу, в цілому ставився до нього критично і кваліфікував його як метафізичну систему. Полемізував із З. Фройдом та іншими психоаналітиками. Відкинув психоаналітичну ідею про психосексуальну травму як головну причину неврозів. Вважав, що він має пріоритет у відкритті катарсичного методу лікування неврозів.
Відіграв значну роль у розвитку психології, психіатрії та психотерапії.
Примітки
- Charle C., Telkes-Klein E. Les Professeurs du Collège de France: Dictionnaire biographique, 1901-1939 — С. 104. — , 2-7342-0188-7
- https://pdfslide.net/documents/societe-medico-psychologique.html
- https://labexhastec-psl.ephe.fr/wp-content/uploads/trochu-rapport-final-dactivite-post-doc-hastec.pdf
- https://isabellesaillot.net/IMG/pdf/la_famille_janet.pdf
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 5 листопада 2011.
- ЖАНЕ, ПЬЕР МАРИ ФЕЛИКС
Література
- Жане, П'єр // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret P yer ZhanePierre Marie Felix JanetIm ya pri narodzhenni fr Pierre Marie Felix JanetNarodivsya 30 travnya 1859 1859 05 30 Parizh FranciyaPomer 27 lyutogo 1947 1947 02 27 87 rokiv Parizh nabryak legenPohovannya dKrayina FranciyaDiyalnist filosof psiholog profesor psihoterapevt nevrolog psihiatr likarAlma mater Visha normalna shkolaGaluz psihologiya filosofiya medicinaZaklad Gospital Pitye SalpetriyerPosada prezident d 1 prezident d 2 i direktor 3 Naukovij stupin doktorskij stupin 21 chervnya 1889 i doktor medicini 29 lipnya 1893 Vidomi uchni Zhorzh Dyuma Chlenstvo Akademiya moralnih i politichnih nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki vviv u vzhitok termin pidsvidomist Batko d 4 Brati sestri dNagorodi P yer Zhane u Vikishovishi P yer Mariya Feliks Zhane fr Pierre Marie Felix Janet 30 travnya 1859 27 lyutogo 1947 u Parizhi francuzkij psiholog filosof ta nevropatolog neperesichna osobistist v naukovomu sviti jomu nalezhit avtorstvo terminu pidsvidomist Magistr filosofiyi 1882 doktor literaturi 1889 doktor medicini 1893 profesor z 1902 akademik z 1913 i prezident z 1925 Dijsnij ta pochesnij chlen ryadu inozemnih akademij Spivzasnovnik i redaktor Zhurnalu normalnoyi i patologichnoyi psihologiyi 1904 1937 BiografiyaP yer Zhane narodivsya u zamozhnij rodini z ditinstva cikavivsya naukoyu zokrema botanikoyu Otrimav osvitu u najkrashih shkolah Franciyi Velikij vpliv na stanovlennya filosofskih poglyadiv P yera sprichiniv jogo dyadko vidomij filosof Pol Zhane Zakinchiv medichnij fakultet Parizkogo universitetu Posileno vivchav filosofiyu yaku z 1881 vikladav u Gavrskomu liceyi Oriyentuvavsya perevazhno na pozitivistski poglyadi u psihologiyi Aktivno zajmavsya doslidzhennyami v ryadi oblastej psihologiyi i religiyeznavstva Pid kerivnictvom Zhana Martena Sharko v 1879 1885 doslidzhuvav isteriyu i isterichnij paralich Vvazhav sho sut isteriyi stanovlyat svoyeridne zvuzhennya polya svidomosti rozsheplennya svidomosti i vipadannya chastini psihofizichnih proyaviv z pid kontrolyu svidomosti U 1889 opublikuvav robotu Psihichnij avtomatizm v yakij viklav koncepciyu vishih tvorchih sintezuyut i nizhchih avtomatichnih funkcij psihiki U 1890 na zaproshennya Sharko ocholiv psihologichnu laboratoriyu psihiatrichnoyi likarni Gospital Pitye Salpetriyer v yakij blizko 50 rokiv zajmavsya doslidzhennyam i likuvannyam nevroziv Stvoriv test shkirnoyi anesteziyi U 1895 za rekomendaciyeyu Teodyulya Ribo pochav pracyuvati na kafedri eksperimentalnoyi ta porivnyalnoyi psihologiyi v Kolezh de Frans Nezabarom ocholiv cyu kafedru i keruvav neyu do 1934 Kursi yaki vikladav u Kolezh de Frans Period Nazva kursu francuzkoyu Nazva kursu ukrayinskoyu 1901 1902 L etude experimentale et comparee de la fatigue Eksperimentalne ta porivnyalne doslidzhennya vtomi 1902 1903 Les emotions et les oscillations du niveau mental Emociyi ta zmini psihichnogo 1903 1904 L etude experimentale et comparee des conditions de la conscience Eksperimentalne doslidzhennya ta porivnyannya staniv svidomosti 1904 1905 Les conditions psychologiques des mouvements des membres Psihologichni umovi ruhu kincivok 1905 1906 Les modifications de la conscience dans les nevroses hysteriques Zmini svidomosti pri isterichnih nevrozah 1906 1907 Les modifications de la conscience dans les nevroses psychastheniques Zmini svidomosti pri psihastenichnih nevrozah 1907 1908 L analyse psychologique et la critique des methodes de psychotherapie Psihologichnij analiz ta kritika metodiv psihoterapiyi 1908 1909 L analyse des emotions et des sentiments Analiz emocij ta pochuttiv 1909 1910 L analyse des tendances et les lois de leur realisation Analiz tendencij ta zakoni yih realizaciyi 1910 1911 L analyse de la perception du monde exterieur Analiz sprijnyattya zovnishnogo svitu 1911 1912 Des tendances sociales et du langage Socialni tendenciyi ta movi 1912 1913 Les tendances intellectuelles elementaires et les idees generales Tendenciyi najnizhchih intelektualnih vchinkiv ta zagalnih idej 1913 1914 Les tendances intellectuelles relatives a la recherche de la verite Intelektualni tendenciyi pov yazani iz poshukami istini 1914 1915 Les tendances rationnelles qui imposent des lois a la conduite et a la croyance Racionalni tendenciyi yaki porodzhuyut zakoni povedinki ta viri 1915 1916 Les tendances industrielles et la recherche de l explication Napryamki industrialnogo rozvitku ta yih poyasnennya 1916 1917 Les degres de l activation des tendances Rivni aktivaciyi namiriv 1917 1918 Les degres de l activite psychologique Rivni psihichnoyi diyalnosti 1918 1919 Les oscillations de l activite psychologique I Zmini psihologichnoyi aktivnosti I 1919 1920 Les oscillations de l activite psychologique II Zmini psihologichnoyi aktivnosti II 1920 1921 Les formes successives de la personnalite au cours de l evolution psychologique Poslidovnist formuvannya osobistosti z tochki zoru psihologichnogo rozvitku 1921 1922 L evolution des conduites morales et religieuses Evolyuciya moralnoyi ta religijnoyi povedinki 1922 1923 L evolution de la memoire et de la notion du temps Evolyuciya pam yati ta sprijnyattya chasu 1923 1924 Les sentiments simples qui accompagnent l action la tristesse et la joie Prosti pochuttya sho porodzhuyut diyu pechal ta radist 1924 1925 Les sentiments sociaux affectifs l amour et la haine Socialni emocijni pochuttya lyubov ta nenavist 1925 1926 Les stades de l evolution psychologique Stadiyi psihologichnogo rozvitku 1926 1927 L etude de la pensee interieure et de ses troubles Doslidzhennya vnutrishnogo mislennya ta jogo porushennya 1927 1928 L evolution de la memoire et de la notion du temps Evolyuciya pam yati ta sprijnyattya chasu 1928 1929 L evolution psychologique de la notion de personnalite Evolyuciya psihichnoyi koncepciyi osobistosti 1929 1930 La faiblesse et la force psychologiques Slabki ta silni storoni psihologiyi 1930 1931 Les delires d influence et les sentiments sociaux Vpliv deliriyu ta socialni pochuttya 1931 1932 Les conduites intellectuelles elementaires Najprostishi sposobi intelektualnoyi regulyaciyi 1932 1933 La conduite de la croyance Regulyaciya viri 1933 1934 Les oscillations de l esprit Zmini rozumovoyi sferi U 1904 spilno z Zh Dyuma zasnuvav odin z providnih psihologichnih zhurnaliv Franciyi Protyagom bagatoh rokiv chitav rizni kursi lekcij z psihologiyi v Sorbonni i providnih universitetah Argentini Braziliyi Kanadi Meksiki i SShA Psihologichna teoriyaZhane otrimav cikavi naukovi rezultati v riznih galuzyah nauki Opublikuvav ryad robit z filosofiyi istoriyi psihologiyi socialnoyi psihologiyi zagalnoyi psihologiyi patopsihologiyi psihiatriyi psihoterapiyi psihologiyi religiyi i misticizmu z riznih problem psihichnoyi evolyuciyi svidomosti ta nesvidomogo pam yati chasu movi i mislennya psihologiyi osobistosti ta in Zaproponuvav traktuvannya psihologiyi yak ob yektivnoyi nauki pro lyudski diyi Virobiv uyavlennya pro psihiku yak skladnoyi iyerarhiziruvanoyi energetichnoyi sistemi yaka maye pevnij stupin psihichnoyi naprugi U 1892 opublikuvav gruntovne doslidzhennya isteriyi Mentalnij stan isterikiv u 2 h tt Rozrobiv psihologichnu koncepciyu nevroziv zgidno z yakoyu voni vinikayut cherez funkcionalnih porushen vishih funkcij psihiki i vtrati balansu mizh vishimi i nizhchimi psihichnimi funkciyami a same znizhenoyu psihichnoyu naprugoyu U 1894 vviv v obig ponyattya psihasteniya ta disociaciya Vidiliv psihasteniyu yak samostijnu formu psihichnih zahvoryuvan i stvoriv biopsihologichnu teoriyu psihasteniyi U doslidzhennyah psihologiyi osobistosti osoblive znachennya nadavav problemam yednosti rozriznennya ta individualnosti Praktikuvav likuvannya snom i gipnoz Viznavav verhovenstvo psihologichnogo faktora v gipnozi Psihichna diya za Zhane ye rezultatom procesu perehodu zovnishnoyi diyi u vnutrishnyu interiorizaciya Spraviv suttyevij vpliv na formuvannya poglyadiv Z Frojda ta I Brejera pro prirodu psihiki i nevroziv Vvazhayetsya poperednikom psihoanalizu v traktuvanni isteriyi roli nesvidomogo v nevrozah i inshih problem Viddayuchi nalezhne okremim dosyagnennyam psihoanalizu v cilomu stavivsya do nogo kritichno i kvalifikuvav jogo yak metafizichnu sistemu Polemizuvav iz Z Frojdom ta inshimi psihoanalitikami Vidkinuv psihoanalitichnu ideyu pro psihoseksualnu travmu yak golovnu prichinu nevroziv Vvazhav sho vin maye prioritet u vidkritti katarsichnogo metodu likuvannya nevroziv Vidigrav znachnu rol u rozvitku psihologiyi psihiatriyi ta psihoterapiyi PrimitkiCharle C Telkes Klein E Les Professeurs du College de France Dictionnaire biographique 1901 1939 S 104 ISBN 2 222 41880 1 2 7342 0188 7 d Track Q2966146d Track Q55623903d Track Q55724614 https pdfslide net documents societe medico psychologique html https labexhastec psl ephe fr wp content uploads trochu rapport final dactivite post doc hastec pdf https isabellesaillot net IMG pdf la famille janet pdf Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 5 listopada 2011 ZhANE PER MARI FELIKSLiteraturaZhane P yer Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X