Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'юра, або Піура (ісп. Piura, кеч. Piwra suyu) — регіон на північному заході Перу.
| П'юра | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ісп. Región Piura | |||||
| |||||
| Інші регіони Перу | |||||
| Столиця | П'юра | ||||
| Країна |  Перу | ||||
| |||||
| Підрозділи | 8 провінцій та 64 округи | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 676 315 | ||||
| - густота | 46,7/км² | ||||
| Етнікон | італ. piurano | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 35 892,49 км² | ||||
| Часовий пояс | UTC−5 | ||||
| Президент | d | ||||
| Вебсайт | regionpiura.gob.pe | ||||
| ISO 3166-2 | PE-PIU | ||||
 | |||||
| Розташування регіону на мапі Перу | |||||
| |||||
Межує на півдні — з Еквадором і з регіоном Ламбаєке, на півночі з регіоном Тумбес, на сході з регіоном Кахамарка, на заході з Тихим океаном, розташований тут мис Паріньяс — найзахідніша точка Південної Америки.
Адміністративний центр регіону — місто П'юра в долині річки . Тут же розташовані два великих порти Перу: Пайта і Талара.
Географічне положення
Регіон розташований за 4 градуси на південь від екватора, його омивають відразу дві океанічні течії: холодна течія Гумбольдта (13-20 ° C) і тепла Ель-Ніньйо (20-27 ° C). Таким чином, регіон П'юра є територією з одночасно тропічним і посушливим кліматом.
Прибережні райони розділені на субтропічну пустелю на півдні і нагадуючі савану тропічні сухі ліси в центральній і північній частині. Кілька рівнин мають тропічний клімат, тут великі плантації рису і кокосу, особливо в долинах річок і .
У міру віддалення від берега до Сьєрра починаються тропічні ліси Високої Сельви (selva alta), у високогірних районах Сьєрри представлений клімат парамо.
Топографічно регіон розділений на прибережну рівнину, так звану Коста, і гірську Сьєрру. На півдні багато посушливих областей. Пустеля Сечура, що лежить на південь від річки П'юри, є найбільшою пустелею Перу і одним з небагатьох світових зразків тропічних пустель, тут же знаходиться найнижча точка країни - западина Байовар, велике природне родовище фосфоритів. Відмінною особливістю є наявність серпоподібних дюн. На півночі до пустелі прилягають тропічні території.
Вершини гірських хребтів перуанських Анд тут не перевищують 3000 м і покриті рясною рослинністю. Річкові долини тихоокеанського і атлантичного басейнів досить близько підходять одна до одної і пов'язані невисокими зручними перевалами, що спрощує сполучення між узбережжям і областю тропічних лісів. Через перевал Пасо де Поркулья, на висоті 2138 м над рівнем моря, проходить основний шлях з Кости в заандські райони.
Річки відносяться до вододілу Тихого океану і басейну Амазонки. Найбільша річка — Чира, що впадає в Тихий океан. Річка П'юра також впадає в Тихий океан, але її течія не постійна, в посушливі періоди вона міліє.
Тваринний та рослинний світ
У регіоні П'юра знаходиться велика частина тихоокеанських екваторіальних сухих тропічних лісів. В цьому екологічно чистому регіоні росте безліч видів рослин і орхідей, унікальне , , що нагадують середземноморське ріжкове дерево, мангри, а також найкращі сорти лайму й манго в Південній Америці. У П'юрі також вирощують банани, кокоси, рис та інші фрукти, а також виробляють бавовну піма.
Тваринний світ представлений різноманітними птахами, рептиліями і ссавцями.
Історія
Найважливішою доколумбовою культурою регіону була культура вікус, відома своєю керамікою та виробами із золота.
Першими поселенцями, однак, були тальяни (юнга), що прийшли з Сьєрри і жили матріархально в примітивних селищах. Пізніше вони були підкорені мочика, а потім інками, в період правління Тупак Юпанкі.
В 1532 році Франсиско Пісарро заснував на берегах річки Чира, в долині Тангарара, перше в Південній Америці місто Сан-Мігель-де-П'юра. Точна дата заснування піддається сумнівам, проте, офіційним днем міста є 15 липня.
В 1534 році столиця була перенесена в Монте-де-лос-Падрес (), потім у Сан-Франсиско-де-ла-Буена-Есперанса (Пайта) і, нарешті , в 1588 році, через постійні напади піратів повернулася в П'юра.
Адміністративний поділ
Регіон складається з 8 провінцій, які поділяються на 64 округу:
| № | Провінція | Адміністративний центр |
|---|---|---|
| 1 | (Ayabaca) | (Ayabaca) |
| 2 | (Huancabamba) | (Huancabamba) |
| 3 | (Morropón) | (Chulucanas) |
| 4 | (Paita) | Пайта (Paita) |
| 5 | (Piura) | П'юра (Piura) |
| 6 | (Sechura) | (Sechura) |
| 7 | (Sullana) | (Sullana) |
| 8 | (Talara) | (Pariñas) |
Економіка і промисловість
Успішний розвиток регіону обумовлено видобутком нафти в Тихому океані в провінції Талара, риболовецьким промислом, видобутком срібла.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт уряду регіону П'юра
- Природа Перу. Дунаєв В. Н.
 | Це незавершена стаття з географії Перу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yura abo Piura isp Piura kech Piwra suyu region na pivnichnomu zahodi Peru P yura isp Region Piura Gerb Prapor Inshi regioni Peru Stolicya P yura Krayina Peru Mezhuye z susidni adminodiniciTumbes Kahamarka Lambayeke Loha Pidrozdili 8 provincij ta 64 okrugi Naselennya povne 1 676 315 gustota 46 7 km Etnikon ital piurano Plosha povna 35 892 49 km Chasovij poyas UTC 5 Prezident d Vebsajt regionpiura gob pe ISO 3166 2 PE PIU Roztashuvannya regionu na mapi Peru Roztashuvannya regionu na mapi Peru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yura Mezhuye na pivdni z Ekvadorom i z regionom Lambayeke na pivnochi z regionom Tumbes na shodi z regionom Kahamarka na zahodi z Tihim okeanom roztashovanij tut mis Parinyas najzahidnisha tochka Pivdennoyi Ameriki Administrativnij centr regionu misto P yura v dolini richki Tut zhe roztashovani dva velikih porti Peru Pajta i Talara Geografichne polozhennyaRegion roztashovanij za 4 gradusi na pivden vid ekvatora jogo omivayut vidrazu dvi okeanichni techiyi holodna techiya Gumboldta 13 20 C i tepla El Ninjo 20 27 C Takim chinom region P yura ye teritoriyeyu z odnochasno tropichnim i posushlivim klimatom Priberezhni rajoni rozdileni na subtropichnu pustelyu na pivdni i nagaduyuchi savanu tropichni suhi lisi v centralnij i pivnichnij chastini Kilka rivnin mayut tropichnij klimat tut veliki plantaciyi risu i kokosu osoblivo v dolinah richok i U miru viddalennya vid berega do Syerra pochinayutsya tropichni lisi Visokoyi Selvi selva alta u visokogirnih rajonah Syerri predstavlenij klimat paramo Topografichno region rozdilenij na priberezhnu rivninu tak zvanu Kosta i girsku Syerru Na pivdni bagato posushlivih oblastej Pustelya Sechura sho lezhit na pivden vid richki P yuri ye najbilshoyu pusteleyu Peru i odnim z nebagatoh svitovih zrazkiv tropichnih pustel tut zhe znahoditsya najnizhcha tochka krayini zapadina Bajovar velike prirodne rodovishe fosforitiv Vidminnoyu osoblivistyu ye nayavnist serpopodibnih dyun Na pivnochi do pusteli prilyagayut tropichni teritoriyi Vershini girskih hrebtiv peruanskih And tut ne perevishuyut 3000 m i pokriti ryasnoyu roslinnistyu Richkovi dolini tihookeanskogo i atlantichnogo basejniv dosit blizko pidhodyat odna do odnoyi i pov yazani nevisokimi zruchnimi perevalami sho sproshuye spoluchennya mizh uzberezhzhyam i oblastyu tropichnih lisiv Cherez pereval Paso de Porkulya na visoti 2138 m nad rivnem morya prohodit osnovnij shlyah z Kosti v zaandski rajoni Richki vidnosyatsya do vododilu Tihogo okeanu i basejnu Amazonki Najbilsha richka Chira sho vpadaye v Tihij okean Richka P yura takozh vpadaye v Tihij okean ale yiyi techiya ne postijna v posushlivi periodi vona miliye Tvarinnij ta roslinnij svitU regioni P yura znahoditsya velika chastina tihookeanskih ekvatorialnih suhih tropichnih lisiv V comu ekologichno chistomu regioni roste bezlich vidiv roslin i orhidej unikalne sho nagaduyut seredzemnomorske rizhkove derevo mangri a takozh najkrashi sorti lajmu j mango v Pivdennij Americi U P yuri takozh viroshuyut banani kokosi ris ta inshi frukti a takozh viroblyayut bavovnu pima Tvarinnij svit predstavlenij riznomanitnimi ptahami reptiliyami i ssavcyami IstoriyaNajvazhlivishoyu dokolumbovoyu kulturoyu regionu bula kultura vikus vidoma svoyeyu keramikoyu ta virobami iz zolota Pershimi poselencyami odnak buli talyani yunga sho prijshli z Syerri i zhili matriarhalno v primitivnih selishah Piznishe voni buli pidkoreni mochika a potim inkami v period pravlinnya Tupak Yupanki V 1532 roci Fransisko Pisarro zasnuvav na beregah richki Chira v dolini Tangarara pershe v Pivdennij Americi misto San Migel de P yura Tochna data zasnuvannya piddayetsya sumnivam prote oficijnim dnem mista ye 15 lipnya V 1534 roci stolicya bula perenesena v Monte de los Padres potim u San Fransisko de la Buena Esperansa Pajta i nareshti v 1588 roci cherez postijni napadi pirativ povernulasya v P yura Administrativnij podilProvinciyi regionu P yura Provinciyi regionu P yura Region skladayetsya z 8 provincij yaki podilyayutsya na 64 okrugu Provinciya Administrativnij centr 1 Ayabaca Ayabaca 2 Huancabamba Huancabamba 3 Morropon Chulucanas 4 Paita Pajta Paita 5 Piura P yura Piura 6 Sechura Sechura 7 Sullana Sullana 8 Talara Parinas Ekonomika i promislovistUspishnij rozvitok regionu obumovleno vidobutkom nafti v Tihomu okeani v provinciyi Talara riboloveckim promislom vidobutkom sribla PrimitkiPosilannyaOficijnij sajt uryadu regionu P yura Priroda Peru Dunayev V N Ce nezavershena stattya z geografiyi Peru Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi