Піриди н шестичленний гетероцикл з одним атомом азоту Безбарвна рідина з характерним неприємним запахом Без обмежень змі

Піриди́н — шестичленний гетероцикл з одним атомом азоту. Безбарвна рідина з характерним неприємним запахом. Без обмежень змішується з водою та практично з усіма органічними розчинниками. З водою (41,3 мас%) утворює азеотропну суміш з температурою кипіння 93,6 °C.

Піридин


Ідентифікатори
Номер CAS	110-86-1
PubChem	1049
Номер EINECS	203-809-9
KEGG	C00747
ChEBI	16227
RTECS	UR8400000
SMILES	c1ccncc1
InChI	1/C5H5N/c1-2-4-6-5-3-1/h1-5H
Номер Бельштейна	103233
Номер Гмеліна	1996
Властивості
Молекулярна формула	C₅ H₅ N
Молярна маса	79,1
Зовнішній вигляд	безбарвна рідина
Густина	0,982
Т_пл	−41,7
Т_кип	115,3
Тиск насиченої пари	18 мм рт. ст.
Кислотність (pK_a)	5,25
Показник заломлення (n_D)	1,5093
В'язкість	0,0088 Пуаз
Дипольний момент	2,2 Д
Небезпеки
(Класифікація ЄС)	F Xn
R-фрази	R20 R21 R22R34R36/37R37
NFPA 704	3 3 0
Температура спалаху	21 °C
Пов'язані речовини
Інші (аміни)	хінолін
Пов'язані речовини	анілін піримідин піперидин
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)

Примітки картки

Вперше піридин був отриманий з фракцій кам'яновугільної смоли, але наразі практично весь промисловий обсяг піридину виробляється синтетично — взаємодією оцтового альдегіду, формальдегіду та аміаку.

Піридин — чудовий розчинник, особливо для процесів за участю неорганічних солей та для екстракції антибіотиків. Однак головним чином піридин є сировиною для виробництва лікарських засобів, гербіцидів, інсектицидів та інших .

Отримання

Хімічні властивості

Електрофільне заміщення в піридиновому ядрі

Ароматичне ядро піридину збідненне електронами й важко вступає в реакції електрофільного заміщення. Типові реакції електрофільного заміщення (нітрування, заміщення по Фріделю-Крафтсу, сульфування) провести в незаміщеному піридині надзвичайно важко оскільки електрофіли реагують по атому азоту ще більш деактивуючи кільце. Скажімо при спробі прямого сульфування піридину він протонується і утворена сіль реагує тільки при температурах близько 320 °C утворюючи 3-сульфопіридин.. Також в третє положення відбувається й бромування піридину в сірчаній кислоті при 130 °C.

Нуклеофільне заміщення в піридиновому ядрі

Збіднене електронами ароматичне кільце піридину відносно легко приєднує аніонні нуклеофіли по позиціях 2- та 4-. Заміщення атомів водню в самому піридині проходить відносно непросто оскільки гідрид-аніон є поганою відхідною групою, але атоми галогенів в положеннях 2 чи 4 можуть бути легко заміщені сильними нуклеофілами типу тіолів чи третинних амінів. Однією з небагатьох важливих реакці нуклеофільного заміщення в незаміщеному піридині є реакція Чічібабіна:

Реакції по атому Нітрогену

Атом азоту в піридині має неподілену пару електронів і проявляє основні та нуклеофільні властивості. Він протонується кислотами (pKa спряженої кислоти у водних розчинах 5,25), а також приєднує інші електрофільні сполуки (кислоти Льюїса):

C₅H₅N + HCl → C₅H₅NH⁺Cl^-

Піридин можна окислити в при дії пероксикислот чи кислоти Каро.

Реагує зі сильними кислотами з утворенням піридинових солей

Піридин реагує з метилйодидом за $S_{N}2$ механізмом, утворюючи амонієву сіль.

Гідрування та відновлення

Гідрування піридину в присутності нікелю Ренея дозволяє отримати піперидин.

Часткове гідрування під дією літійалюмогідриду дає суміш ізомерних дигідропіридинів. Селективно 1,4-дигідропіридин можна отримати відновленням піридину певними комплексами магнію й цинку.

Безпека

Піридин токсичний, діє на нервову систему, шкіру. За деякими даними, піридин викликає імпотенцію та безплідність у чоловіків.

Одна людина померла після випадкового прийому півсклянки піридину.

Див. також

Піклорам

Примітки

Linnell, Robert (1960). Journal of Organic Chemistry. 25 (2): 290. doi:10.1021/jo01072a623. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Pearson, Ralph G.; Williams, Forrest V. (1953). Journal of the American Chemical Society. 75 (13): 3073. doi:10.1021/ja01109a008. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
RÖMPP Online – Version 3.5. Stuttgart: Georg Thieme. 2009. {{}}: Проігноровано |work= ()
O. Fischer: Notiz über Nikotinsäure aus Pyridin, in: Chem. Ber., 1882, 15, S. 62–64; DOI:10.1002/cber.188201501180.
A. R. Gallopo, J. O. Edwards: Kinetics and mechanism of the oxidation of pyridine by Caro's acid catalyzed by ketones, in: J. Org. Chem. 1981, 46, 1684—1688; DOI:10.1021/jo00321a032.
G. H. Burrows, L. A. King Jr.: The Free Energy Change that Accompanies Hydrogenation of Pyridine to Piperidine, in: J. Am. Chem. Soc., 1935, 57, S. 1789–1791; DOI:10.1021/ja01313a011.
D. D. Tanner, C.-M. Yang: On the structure and mechanism of formation of the Lansbury reagent, lithium tetrakis(N-dihydropyridyl)aluminate, in: J. Org. Chem., 1993, 58, S. 1840–1846; DOI:10.1021/jo00059a041.
A. J. De Koning, P. H. M. Budzelaar, J. Boersma, G. J. M. van der Kerk: Specific and selective reduction of aromatic nitrogen heterocycles with the bis-pyridine complexes of bis(1,4-dihydro-1-pyridyl)zinc and bis(1,4-dihydro-1-pyridyl)magnesium, in: J. Organomet. Chem., 1980, 199, S. 153–170; DOI:10.1016/S0022-328X(00)83849-8.
Pyridine" (PDF). IARC Monographs 77 (Англійська) . Washington DC: OSHA. 1985.

Посилання

ПІРИДИН // Фармацевтична енциклопедія

Це незавершена стаття про органічну сполуку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Linnell, Robert (1960). Journal of Organic Chemistry. 25 (2): 290. doi:10.1021/jo01072a623. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

[2] Pearson, Ralph G.; Williams, Forrest V. (1953). Journal of the American Chemical Society. 75 (13): 3073. doi:10.1021/ja01109a008. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

[roempp-3] RÖMPP Online – Version 3.5. Stuttgart: Georg Thieme. 2009. {{}}: Проігноровано |work= ()

[4] O. Fischer: Notiz über Nikotinsäure aus Pyridin, in: Chem. Ber., 1882, 15, S. 62–64; DOI:10.1002/cber.188201501180.

[5] A. R. Gallopo, J. O. Edwards: Kinetics and mechanism of the oxidation of pyridine by Caro's acid catalyzed by ketones, in: J. Org. Chem. 1981, 46, 1684—1688; DOI:10.1021/jo00321a032.

[6] G. H. Burrows, L. A. King Jr.: The Free Energy Change that Accompanies Hydrogenation of Pyridine to Piperidine, in: J. Am. Chem. Soc., 1935, 57, S. 1789–1791; DOI:10.1021/ja01313a011.

[7] D. D. Tanner, C.-M. Yang: On the structure and mechanism of formation of the Lansbury reagent, lithium tetrakis(N-dihydropyridyl)aluminate, in: J. Org. Chem., 1993, 58, S. 1840–1846; DOI:10.1021/jo00059a041.

[8] A. J. De Koning, P. H. M. Budzelaar, J. Boersma, G. J. M. van der Kerk: Specific and selective reduction of aromatic nitrogen heterocycles with the bis-pyridine complexes of bis(1,4-dihydro-1-pyridyl)zinc and bis(1,4-dihydro-1-pyridyl)magnesium, in: J. Organomet. Chem., 1980, 199, S. 153–170; DOI:10.1016/S0022-328X(00)83849-8.

[9] Pyridine" (PDF). IARC Monographs 77 (Англійська) . Washington DC: OSHA. 1985.