Пінське князівство давньоукраїнське князівство XII XVI ст у складі Київської Русі і Великого князівства Литовського Стол

Пінське князівство — давньоукраїнське князівство XII-XVI ст. у складі Київської Русі і Великого князівства Литовського. Столиця князівства — місто Пінськ.

Історія

Пінське князівство виокремилося зі складу Турово-Пінського князівства в середині XII ст. Після Батиєвого нашестя Турів занепав, і центр політичного життя Турово-Пінської землі перемістився до Пінська. У середині XIV ст. влада в Пінському князівстві перейшла до рук литовських князів. Згідно із заповітом Гедиміна, князівство мав отримати його син Наримунт. У подальшому воно збереглося за його нащадками до середини XV ст. Після смерті останнього з них, Юрія Семеновича, перейшло у склад великокняжих володінь.

У 1471 році Казимир Ягелончик передав князівство Марії Гаштольд, вдові київського князя Семена Олельковича. Після її смерті володарем князівства став чоловік її дочки, князь Федір Іванович Боровський з московських Рюриковичів. У 1519 році Сигізмунд І Старий передав князівство своїй дружині Боні Сфорца. Після її від'їзду до Італії в 1556 р. князівство знову було повернуте до володінь великого князя і перетворене в староство. У 1566 р. на його основі був утворений Пінський повіт Берестейського воєводства.

У наші часи більша частина території Пінського князівства перебуває в складі Республіки Білорусь, південні райони — у складі України. В етнографічному плані територія князівства належить до україно-білоруської етнічної межі. Деякі українські науковці об'єднують Пінщину й Берестейщину в єдиний український етнокультурний регіон Західне Полісся.

Князі

Рюриковичі

Ізяславичі Турівські

Юрій Ярославич (1142—1148, 1154—1157)
Святополк Юрійович (1168—1170)
Ярополк Юрійович (1190)
Володимир Святополкович (1206—1228)
Ростислав Святополкович (1228—1232)
Михайло Володимирович (1247)
Федір Володимирович (1262)
Юрій Володимирович (1262—1290)
Демид Володимирович (1290 — ?)

Гедиміновичі

Наримунтовичі

Наримунт Гедимінович (кінець 1330-х — 1348)
(1348—1355)
(1355—1392)
Федушко Васильович (1392—1398)
(1398—1410)
Олександр Іванович Ніс (1410—1435)
Семен Іванович (1443—1452)
Юрій Семенович (1452—1471)

Олельковичі

Василь Семенович Олелькович-Слуцький (1471—1495)

Рюриковичі

Даниловичі Московські

Федір Іванович Ярославич (1495—1521)

Сфорца

Бона Сфорца (1521—1556)

Література

Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с.
Лысенка П. Пінскае княства // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 433.