Пільтенський повіт (лат. Districtus Regii Piltensis; нім. Kreis Pilten, пол. Powiat Piltyński, латис. Piltenes apgabals) — у 1585-1795 роках самоврядний регіон в Курляндії довкола міст Пільтен (нині Пілтене, Латвія) і Газенпот (нині Айзпуте). Адміністративний центр — Газенпот. Колишня територія Курляндського єпископства. Входив до складу Пруссії, Речі Посполитої, Курляндії-Семигалії. Керувався старостою, колегією крайових радників та пільтенським ландтагом. 1795 року анексований Росією разом із герцогством Курляндії і Семигалії. Увійшов до складу Курляндського намісництва (1795) і губернії (1796), втратив автономний статус. Ліквідований як повіт 1819 року.
Пільтенський повіт | |
---|---|
лат. Districtus Regii Piltensis | |
| |
Столиця | Пілтене, Айзпуте |
Країна | Герцогство Пруссія Річ Посполита Герцогство Курляндії і Семигалії |
Регіон | Інфлянтське воєводство |
Населення | |
- повне | |
Площа | |
- повна | 4558 км² |
Дата заснування | 10 квітня 1585 |
Дата ліквідації | 1795 |
Релігія | лютеранство, католицизм |
Мови | німецька, латинська, латиська |
Мапа Лівонії. Пільтенський повіт | |
Назва
- Пі́льтенський пові́т (лат. Districtus Piltensis / Piltinensis; дан. distrikt Pilten, нім. Kreis Pilten, пол. Piltyński powiat, рос. Пильтенский уезд) — польська, німецька, латинська і староукраїнська назва.
- Пі́льтенський о́круг (рос. Пильтенский округ) — російська назва XVIII ст.; від дослівного перекладу Kreis — «округ», «округа».
- Пі́льтенська о́бласть (латис. Piltenes apgabals) — латиська назва.
- Пільтенська земля (пол. Piltyńska ziemia) — інша польська назва.
Історія
Пільтенський повіт утворився на землях колишнього католицького Курляндського єпископства.
У 1583 році, після смерті Магнуса, протестанти Пілтене вважали, що протестантська Данія краще захистить їх від небезпеки Контрреформації. Данія посилає війська і почається війна за спадщину Пілтене. Отримавши військову допомогу Данії, Пільтене відхилив вимогу Юрія Радзивілла про визнання польсько-литовського паравління. 29 липня 1583 року пільтенці та данці програли битві під Ембутом польським військам.
10 червня 1585 року, згідно з Кронеборгським миром, який підсумував коротку [lv] (у 1583-1585 роках), Річ Посполита отримала ці землі від Данії. Після війни за спадщину Пилтене політичний центр регіону перемістився в Айзпуте, а резиденція єпископа залишилася у Пілтене. Таким чином Пілтенський повіт був поділений на три частини. Пільтенський волоський округ був переданий герцогу Пруссії, польсько-литовському васалу; Дундагська волость стала володіння Польської Корони до 1795 року; Ембутська волость та Айзпутський волостний округ — володіння польської корони, були віддані у заставу Вільгельму Кетлеру, герцогу Курляндії.
Курляндські герцоги планували приєднати Пільтенський повіт, але 1617 року він був перетворений на автономну область, названу за резиденцією колишніх курляндських єпископів у Пільтені. Вона керувалася особливими законами — .
Під час Другої Північної війни, у 1655 році, Пільтенськй повіт був окупований шведськими військами. 1656 року герцог Яків Кеттлер уклав унію із Пільтенським повітом, але 1717 року останній знову унезалежнився від герцогства.
1795 року Пільтенський повіт було анексовано Росію разом із Курляндією і Семигалією.
1819 року Пілтенський повіт розділили на Віндавський і Газенпотський повіти.
Старости
- 1585—1603: Йоганн фон Бер (1543—1613), радник єпископа Магнуса.
- 1603—1611: (1566—1619), прусський канцлер.
- 1611—1616: Вільгельм Кеттлер, курляндський герцог.
- 1621—1639: Герман фон Майдель
- 1639—1670: Отто-Ернст фон Майдель (1608—1670), з 1656 року підпорядковувався курляндському герцогу Якову Кеттлеру.
- 1670—1687: Анна-Сібілла фон Майдель (1620—1687)
- 1687—1697: Фрідріх-Йоганн фон Майдель (? — 1697)
- 1697—1698: Дітріх фон Майделль (?—1711)
- 1698—1705: Георг-Йоганн фон Кейзерлінг (1629-1705)
- 1705—1715: Ульріх фон Бер (1667—1722)
- 1715—1717: Ернст-Евальд фон Гейкінг (1677—1724)
- 1746—1794: Карл фон Закен (1726—1794)
- 1795: Отто-Ульріх-Евальд фон Закен
Примітки
- Piltyń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa, 1887. T. VIII, s. 145.
- Zeids, T. Piltenes apgabals // Latvijas PSR mazā enciklopēdija. Rīga: Zinātne, 1967—1970. 3.sējums, 29.lpp.
Бібліографія
- Piltyń i powiat piltyński [ 7 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa, 1887. T. VIII, s. 144—146.
- The District of Pilten // Büsching, A. A New System of Geography. 1762. p. 666—668. [1]
- Zeids, T. Piltenes apgabals [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Latvijas PSR mazā enciklopēdija. Rīga: Zinātne, 1967—1970. 3.sējums, 29.lpp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piltenskij povit lat Districtus Regii Piltensis nim Kreis Pilten pol Powiat Piltynski latis Piltenes apgabals u 1585 1795 rokah samovryadnij region v Kurlyandiyi dovkola mist Pilten nini Piltene Latviya i Gazenpot nini Ajzpute Administrativnij centr Gazenpot Kolishnya teritoriya Kurlyandskogo yepiskopstva Vhodiv do skladu Prussiyi Rechi Pospolitoyi Kurlyandiyi Semigaliyi Keruvavsya starostoyu kolegiyeyu krajovih radnikiv ta piltenskim landtagom 1795 roku aneksovanij Rosiyeyu razom iz gercogstvom Kurlyandiyi i Semigaliyi Uvijshov do skladu Kurlyandskogo namisnictva 1795 i guberniyi 1796 vtrativ avtonomnij status Likvidovanij yak povit 1819 roku Piltenskij povit lat Districtus Regii Piltensis nim Kreis Pilten pol Powiat Piltynski latis Piltenes apgabals Stolicya Piltene Ajzpute Krayina Gercogstvo Prussiya Rich Pospolita Gercogstvo Kurlyandiyi i Semigaliyi Region Inflyantske voyevodstvo Naselennya povne Plosha povna 4558 km Data zasnuvannya 10 kvitnya 1585 Data likvidaciyi 1795 Religiya lyuteranstvo katolicizm Movi nimecka latinska latiska Mapa Livoniyi Piltenskij povit Mapa Livoniyi Piltenskij povitNazvaPi ltenskij povi t lat Districtus Piltensis Piltinensis dan distrikt Pilten nim Kreis Pilten pol Piltynski powiat ros Piltenskij uezd polska nimecka latinska i staroukrayinska nazva Pi ltenskij o krug ros Piltenskij okrug rosijska nazva XVIII st vid doslivnogo perekladu Kreis okrug okruga Pi ltenska o blast latis Piltenes apgabals latiska nazva Piltenska zemlya pol Piltynska ziemia insha polska nazva Istoriya Piltenskij povit Piltenskij povit utvorivsya na zemlyah kolishnogo katolickogo Kurlyandskogo yepiskopstva U 1583 roci pislya smerti Magnusa protestanti Piltene vvazhali sho protestantska Daniya krashe zahistit yih vid nebezpeki Kontrreformaciyi Daniya posilaye vijska i pochayetsya vijna za spadshinu Piltene Otrimavshi vijskovu dopomogu Daniyi Piltene vidhiliv vimogu Yuriya Radzivilla pro viznannya polsko litovskogo paravlinnya 29 lipnya 1583 roku piltenci ta danci prograli bitvi pid Embutom polskim vijskam 10 chervnya 1585 roku zgidno z Kroneborgskim mirom yakij pidsumuvav korotku lv u 1583 1585 rokah Rich Pospolita otrimala ci zemli vid Daniyi Pislya vijni za spadshinu Piltene politichnij centr regionu peremistivsya v Ajzpute a rezidenciya yepiskopa zalishilasya u Piltene Takim chinom Piltenskij povit buv podilenij na tri chastini Piltenskij voloskij okrug buv peredanij gercogu Prussiyi polsko litovskomu vasalu Dundagska volost stala volodinnya Polskoyi Koroni do 1795 roku Embutska volost ta Ajzputskij volostnij okrug volodinnya polskoyi koroni buli viddani u zastavu Vilgelmu Ketleru gercogu Kurlyandiyi Kurlyandski gercogi planuvali priyednati Piltenskij povit ale 1617 roku vin buv peretvorenij na avtonomnu oblast nazvanu za rezidenciyeyu kolishnih kurlyandskih yepiskopiv u Pilteni Vona keruvalasya osoblivimi zakonami Pid chas Drugoyi Pivnichnoyi vijni u 1655 roci Piltenskj povit buv okupovanij shvedskimi vijskami 1656 roku gercog Yakiv Kettler uklav uniyu iz Piltenskim povitom ale 1717 roku ostannij znovu unezalezhnivsya vid gercogstva 1795 roku Piltenskij povit bulo aneksovano Rosiyu razom iz Kurlyandiyeyu i Semigaliyeyu 1819 roku Piltenskij povit rozdilili na Vindavskij i Gazenpotskij poviti StarostiDokladnishe ta Gerb Majdeliv 1585 1603 Jogann fon Ber 1543 1613 radnik yepiskopa Magnusa 1603 1611 1566 1619 prusskij kancler 1611 1616 Vilgelm Kettler kurlyandskij gercog 1621 1639 German fon Majdel 1639 1670 Otto Ernst fon Majdel 1608 1670 z 1656 roku pidporyadkovuvavsya kurlyandskomu gercogu Yakovu Kettleru 1670 1687 Anna Sibilla fon Majdel 1620 1687 1687 1697 Fridrih Jogann fon Majdel 1697 1697 1698 Ditrih fon Majdell 1711 1698 1705 Georg Jogann fon Kejzerling 1629 1705 1705 1715 Ulrih fon Ber 1667 1722 1715 1717 Ernst Evald fon Gejking 1677 1724 1746 1794 Karl fon Zaken 1726 1794 1795 Otto Ulrih Evald fon ZakenPrimitkiPiltyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa 1887 T VIII s 145 Zeids T Piltenes apgabals Latvijas PSR maza enciklopedija Riga Zinatne 1967 1970 3 sejums 29 lpp BibliografiyaPiltyn i powiat piltynski 7 serpnya 2018 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa 1887 T VIII s 144 146 The District of Pilten Busching A A New System of Geography 1762 p 666 668 1 Zeids T Piltenes apgabals 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Latvijas PSR maza enciklopedija Riga Zinatne 1967 1970 3 sejums 29 lpp