Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підгірки — один з районів малоповерхової садибної забудови Калуша. До 1972 року — приміське село, підпорядковане міській раді.
| Підгірки Калуш | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°02′00″ пн. ш. 24°22′44″ сх. д. / 49.03333° пн. ш. 24.37889° сх. д.Координати: 49°02′00″ пн. ш. 24°22′44″ сх. д. / 49.03333° пн. ш. 24.37889° сх. д. | ||||
| Адмінодиниця | Калуш | |||
| Поштовий індекс | 77312 | |||
| Головні вулиці | Вулиця Степана Бандери, вулиця Івано-Франківська, вулиця Підгорецька | |||
| Заклади освіти та культури | Меморіальний музей родини Івана Франка, школа №8, школа-інтернат, народний дім | |||
Розташування
На півночі межує з районом міста Височанка і лісовим масивом, на сході — з селом Студінка, на півдні — з селом Вістова (через річку Лімниця), на заході — з центральною частиною міста і його районами Загір′я і Хотінь. Через Підгірки протікає річка Млинівка, яка у Середньому Бабині живить стави і впадає у Лімницю, а самі Підгірки регулярно потерпають від її розливів.
Археологія
У 1936 р. Ярослав Пастернак виявив 7 курганів комарівської культури (XV‒XII ст. до Р. Х.).
Історія
Давні часи
Вперше Підгірки як населений пункт згадуються в письмових джерелах в 1408 році. Відсутність документів часів Галицького князівства не дозволяє заперечити існування села й раніше за цю дату.
Перші хати в поселенні стояли в центрі сучасних Підгірок недалеко від храму Стрітеня Господнього.
В 1435 Підгірки згадуються у письмових документах галицьких гродських книг. Запис зроблений латинською мовою. З нього ми дізнаємось про судову справу між двома шляхтичами — Лясотою і Генриком із Пашковець за дорогу, що вела від Підгірок до причалу човнів на р. Лімниці.
У люстрації 1469 року: Бабин і Підгірки зобов'язуються постійно утримувати за тевтонським правом 6 арбалетників або лучників.
З появою у середині XV століття в Підгірках панського фільварку із 1458 по 1634 рік село було власністю шляхетської родини Ходечів.
В 1482 році недалеко від села був заснований монастир о.о. Василіян.
У 1524, 1590, 1594, 1617 і 1620 роках Підгірки були спалені під час нападів татар.
Спеціальним декретом Варшавського сейму Речі Посполитої від 1552 року Підгірки разом з іншими навколишніми поселеннями перейшли у відання щойно утвореного Калуського староства.
Протягом 1634—1648 років власниками Підгірок були польські пани Яблонські. У вересні 1648 року жителі Підгірок взяли участь у народному повстанні над керівництвом Івана Коритка (Грабівського). Штурмом узято і спалено підгорецький замок на горі Замочок, а його власницю дідичку Яблонську вбито. Того ж дня спалено підгорецький маєток шляхтича О. Скулімовського. Після того жителі Підгірок пішли на штурм хотінського замку Олександра Самоеля Бидловського. Проте після відходу на схід військ Хмельницького перевага сил на боці поляків дала їм можливість жорстоко розправитися з повстанцями, зокрема страчено п'ятеро жителів Підгірок.
В результаті розгрому татарського чамбулу під Петранкою 14 жовтня 1672 року багато жителів села допомагали війську Яну Собеського у виловленні та розгромі решток орди Хачі Гірая після їх втечі на околиці Підгірок, за що отримали шляхетські звання.
У 1750 році в селі освячено церкву Чесного і Животворящого Христа, що проіснувала до кінця XIX століття.
У складі Австро-Угорщини
Наприкінці XIX ст. у селі діяли гуральня і цегельня.
15 лютого 1899 року в селі освячено новий храм.
У 1903 році Іван Франко купив у селі хату для свого брата Онуфрія, в якій неодноразово після того бував (нині— музей).
У 1906 році за сприяння Івана Куровця заснована філія товариства «Просвіта».
Польська окупація
Жителі Підгірок Капець Андрій, Капець Михайло, Капець Павло, Когут Захар, Смольський Іван, Хандрицький Іван і Ягенчук Олексій воювали в рядах УСС і УГА. Після окупації поляками Галичини підгірчани переключили енергію на культурну ниву. Вже 1921 року постав аматорський гурток під орудою Г. Смольського, а наступного — товариство «Будучність». В 1926 році засновано чоловічий хор (керівник — П. Капець). При читальні «Просвіта» працювали духовий оркестр, Пласт, Союз українок, «Луг», команда копаного м'яча і просвітницькі гуртки. Побудовані: нове приміщення школи (1925—1929), читальні «Просвіта», зведено і перекрито Народний дім (1936—1939). До 1934 р. село було окремою гміною (самоврядною громадою), далі — увійшло у склад укрупненої гміни Підмихайля, там же знаходився постерунок (відділок) поліції.
В 1930-х роках діяв осередок ОУН (Михайло Ворона, Василь Смольський, Петро Мисюра, Григорій Боднарук, Андрій Стадник, пізніше долучились молоді Іван Франко, Іван Магас, Володимир Бурак, Олекса Івасів, Дмитро Шищук), у 1938—1939 роках Михайло Ворона відбував ув'язнення в концтаборі Береза Картузька за політичні переконання.
У 1939 році в селі проживало 2010 осіб (1700 українців, 255 поляків, 40 латинників і 15 євреїв).
Воєнні часи
З початком Другої світової війни десятки жителів Підгірок мобілізовано у польську армію і потрапили в німецький полон. У 1940 році організували в селі колгосп (щез наступного року разом із радянською владою), людей насильно депортували на Сибір, розстрілювали запідозрених у належності до ОУН. Насильно мобілізували жителів села в Червону армію в 1941 і 1944 роках. Поросла лісом височина над відкритою долиною Лімниці стала зручною природною лінією оборони німецьких військ та фатальною для радянських. За роки Другої світової війни спалено 12 хат і вбито 14 жителів, німецькі окупанти полювали на українське підпілля. Після приходу Червоної армії почалась насильна мобілізація. Натомість підгірчани добровільно йшли в УПА і віддавали життя за свободу. В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, в Підгірках — з 60 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). Важкого удару підпіллю завдав у 1948 році тодішній районний провідник Михайло Магас (псевдо — «Остапенко»), який перейшов на службу в МДБ і за його допомогою зліквідована районна боївка з 13 осіб, майже 100 підпільників заарештовано. Сьогодні в Підгірках свято бережуть пам'ять про героїв.
Повоєнний час
27 грудня 1948 року рішенням Калуського райвиконкому № 6 відновлено в селі колгосп та названо його іменем Франка.
Кампанія 1951 року проти неугодних священиків торкнулась і місцевого пароха Тимківа І. В., в якого комуністична влада відібрала господарські будівлі та землю.
Рішенням облвиконкому 13.11.1964 Підгірки включені до складу Калуша у статусі робітничого селища.
З 1972 року Підгірки втрачають статус селища і входять до складу міста Калуша, хоча землі далі використовувались колгоспом імені Івана Франка (правління в селі Студінка).
У 80-х роках збудували завод Нафтобурмаш (пізніше — Карпатнафтомаш). У 1984 році відкрили лікарню в/о (пізніше — міська лікарня, зараз — ЦРЛ).
З початком горбачовської перебудови жителі Підгірок активно включилися в боротьбу за відновлення церкви та здобуття незалежності, створили наймасовіший та найорганізованіший у місті осередок Руху, висуванці цього осередку незмінно здобувають перемогу на виборах до міської ради.
Наприкінці XX ст. припинили діяльність розміщені в Підгірках цегельний завод, сільгосптехніка, бійня, завод Карпатнафтомаш, закрили тублікарню.
15 лютого 1899 року в селі освячено новий храм.
Після окупації Радянським Союзом у 1939 році закрита церква (священик Лев Ліщинський зник безслідно), яка відновила діяльність після приходу німців у 1941 році. Нові окупанти в 1943 році забрали з дзвіниці 4 дзвони (одного селяни сховали і після вигнання німців повернули на місце). В ході хрущовської кампанії рішенням № 37 районної ради 16.02.1962 церкву закрили. У 1978 році івано-франківський єпископ Йосип дозволив відновити богослужіння, але комуністична влада протидіяла — штрафувала і намагалася ув'язнити дяка Олексу Будзана, штрафувала інших вірян. А 27 червня 1985 року міський комітет компартії разом із міліцією напали на церкву, побили селян, виламали двері, поламали іконостас, престол, образи, вивезли їх на склад у Болохів, а розписи стін церкви замалювали темно-зеленою фарбою. Погром і закриття церкви комуністи пояснювали створенням музею, якого й не збиралися створювати. Але настав час перебудови і вже через 4 роки комуністична влада змушена була дати дозвіл на відновлення церкви. Тепер церква є пам'яткою архітектури місцевого (обласного) значення № 602.
Сучасність
Район малоповерхової садибної забудови.
Включає вулиці Богомольця, Бортнянського, Братів Козаків, Височана, Вороного, Врубеля, Героїчна, Грабівського, Данила Галицького, Дрогобича, Заньковецької, Зелена, Івано-Франківська, Кобринської, Коперника, , Куліша, Кульчицької, Куриласа, Куровця, Львівська, Мартовича, Медична, Мечникова, Могильницького, Новацька, Петлюри, Підгорецька, провулок Лісний, Проектна, родини Стебельських, Романенка, Садова, Саксаганського, Смольського, Сосюри, Старицького, Стрілецька, Тарнавського, Тиха, Тичини, Яворницького, Яворського.
Наявний ряд виробництв: Кахелина, , автопідприємство і кузня (на території колишньої райсільгосптехніки), Кондитерська компанія «ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані» (на території колишнього Карпатнафтомашу), майстерня виробів з нержавійки, СТО.
Церква УГКЦ Стрітення Господнього, 1898 року побудови.
Калуська ЦРЛ.
Загальноосвітня школа І-ІІ ст. № 8, 14 жовтня 2019 року на фасаді школи відкрили меморіальну дошку Богдану Гавриліву.
Калуська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-III ст. № 1.
.
Музей-садиба родини Івана Франка.
Поштове відділення.
Традиційно є окремим виборчим округом та виборчою дільницею, окремою лікарською дільницею міської поліклініки.
Транспорт: автобусні маршрути 6 і 6а.
Уродженці
- Антін Могильницький (1811—1873) — український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священник.
- Григорій Смольський (1893—1985) — український художник, громадський діяч, краєзнавець.
- Оксана Франко (1939—2021) — український історик, етнолог, архівіст, педагог, громадський діяч, доктор історичних наук, професор; онука Онуфрія Франка, брата Івана Франка.
Пов'язані
- Ярослав-Дмитро Вітовський «Зміюка» (1919-1947) — син Дмитра Вітовського, командир 24 (дрогобицького) територіального відтинку УПА.
- Гаврилів Богдан Миронович (1999—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Іван Андрійович Кримський (*1.07.1949 — †26.11.2020 — керівник хору «Прометей» протягом 40 років.
Фотографії
Примітки
- У Калуші створили 10 комісійних груп для подворового обстеження підтоплених територій. — «Вікна», 2019.05.21.
- Науковці обстежили 15 археологічних пам'яток Калущини. — «Вікна», 2018.08.12
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.2, № 16
- . Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2017.
- Оксана Франко, Андрій Франко. У 13 років Михайло Франко взяв на себе керівництво родиною.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Наталія Мельник. Арештовані і розстріляні. Невідомі сторінки ОУН на Калущині
- Наталія Мельник. Правнук дізнався історію прадіда Михайла Вошки через 80 років
- Нарциси на могилі. Родина калушан понад 70 років оберігала поховання німецького солдата. ФОТО+ВІДЕО
- Наталія МЕЛЬНИК. “Вмирати за Україну не страшно”. Як патріоти Підгірок протистояли німецьким окупантам. — «Вікна», 2018.11.11.
- Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути»
- У лісі неподалік Калуша розкопали криївку УПА, де у вересні 1945 року загинуло шестеро підпільників. ФОТО
- У селі Завій згадали подвиг молодої дівчини, яка віддала за Україну своє життя. ФОТО
- ЗА МЕЖЕЮ ПОВЕРНЕННЯ
- 78-річний житель Підгірок вшанував пам'ять восьми повстанців капличкою
- У Калуші освятили реконструйовану криївку і гранітний хрест. ФОТО
- У Підгірках до річниці УПА відновили могили загиблих воїнів. ФОТО. — «Вікна», 2018.10.10.
- Шкіль. Олег. Інтерактивна карта “Рожнятівщина. Слідами нескорених”. Місце загибелі 22. Поховання 32.
- Рішення виконкому Підгірківської сільської ради № 11 від 13 липня 1951 р.
- Церква Стрітення Господнього
- Міліціонери, комсомольці та «зеки» ламали іконостас, престол, образи. — «Вікна», 2019.02.25.
- На трьох вулицях Калуша завершили прокладання нового водопроводу. ФОТОФАКТ
- У Калуші відремонтували частину вулиці Шухевича та Височана і взялися за дорогу на Виговського. ФОТО. — «Вікна», 2018.09.21
- «Калушавтодор» проводить роботи для захисту Підгірок від підтоплень. ФОТО. — «Вікна», 2019.09.02.
- У Підгірках та на Загір'ї ремонтують дороги. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2018.04.25
- У Підгірках освітили вулицю і проспект. ФОТО. — «Вікна», 2019.03.12.
- Або асфальт або обмежувальний знак. Калушани скаржаться на нищення дороги вантажівками
- У Підгірках відновили дорогу до кладовища. ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2018.08.28.
- У Калуші через порив водопроводу буде припинено водопостачання на трьох вулицях
- Стало відомо, на яких вулицях у Калуші планують ремонт мереж вуличного освітлення. Вікна, 2017.01.25
- Написала звернення — отримала дорогу. Калушанка добилась ремонту вулиці
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 1 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2017.
- «Рана, що не заживає». У Калуші відкрили меморіальну дошку 19-річному десантнику Богдану Гавриліву. ФОТО+ВІДЕО
- Калуська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст. № 1
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
- У Калуші відкрили оновлений музей родини Івана Франка. ФОТО
- Ноутбук і портрет. Оновлений музей-оселя родини Франка приймав гостей і подарунки. ФОТО+ВІДЕО
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 4 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — 52 с. — стор. 9-14
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 5 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — 100 с. — стор. 79-80
- «Рана, що не заживає». У Калуші відкрили меморіальну дошку 19-річному десантнику Богдану Гавриліву. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2019.10.15.
- Відійшов у вічність керівник хорової капели "Прометей" Іван Кримський
- Іван Кримський залишиться в пам’яті життєрадісним, усміхненим чоловіком — Леся Кирилович
Див. також
- Калуш
- Вулиця Івано-Франківська
- Мандрівка Калушем. Мікрорайон Підгірки
- Карта Калуша
Джерела та посилання
- Podhorki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 398. (пол.)
- Микола Когут. Підгірки: минуле і сучасне. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2000. — 163 с., іл.
- Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ. — Львів: Видавництво «Каменяр», 1965. — 84 с.
- Василь Цапів. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш: «Калуська друкарня», 2005. — 350 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidgirki znachennya Pidgirki odin z rajoniv malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Kalusha Do 1972 roku primiske selo pidporyadkovane miskij radi Pidgirki KalushPidgirkiZagalna informaciya49 02 00 pn sh 24 22 44 sh d 49 03333 pn sh 24 37889 sh d 49 03333 24 37889 Koordinati 49 02 00 pn sh 24 22 44 sh d 49 03333 pn sh 24 37889 sh d 49 03333 24 37889Adminodinicya KalushPoshtovij indeks 77312Golovni vulici Vulicya Stepana Banderi vulicya Ivano Frankivska vulicya PidgoreckaZakladi osviti ta kulturi Memorialnij muzej rodini Ivana Franka shkola 8 shkola internat narodnij dimRoztashuvannyaNa pivnochi mezhuye z rajonom mista Visochanka i lisovim masivom na shodi z selom Studinka na pivdni z selom Vistova cherez richku Limnicya na zahodi z centralnoyu chastinoyu mista i jogo rajonami Zagir ya i Hotin Cherez Pidgirki protikaye richka Mlinivka yaka u Serednomu Babini zhivit stavi i vpadaye u Limnicyu a sami Pidgirki regulyarno poterpayut vid yiyi rozliviv ArheologiyaU 1936 r Yaroslav Pasternak viyaviv 7 kurganiv komarivskoyi kulturi XV XII st do R H IstoriyaDavni chasi Vpershe Pidgirki yak naselenij punkt zgaduyutsya v pismovih dzherelah v 1408 roci Vidsutnist dokumentiv chasiv Galickogo knyazivstva ne dozvolyaye zaperechiti isnuvannya sela j ranishe za cyu datu Pershi hati v poselenni stoyali v centri suchasnih Pidgirok nedaleko vid hramu Stritenya Gospodnogo V 1435 Pidgirki zgaduyutsya u pismovih dokumentah galickih grodskih knig Zapis zroblenij latinskoyu movoyu Z nogo mi diznayemos pro sudovu spravu mizh dvoma shlyahtichami Lyasotoyu i Genrikom iz Pashkovec za dorogu sho vela vid Pidgirok do prichalu chovniv na r Limnici U lyustraciyi 1469 roku Babin i Pidgirki zobov yazuyutsya postijno utrimuvati za tevtonskim pravom 6 arbaletnikiv abo luchnikiv Z poyavoyu u seredini XV stolittya v Pidgirkah panskogo filvarku iz 1458 po 1634 rik selo bulo vlasnistyu shlyahetskoyi rodini Hodechiv V 1482 roci nedaleko vid sela buv zasnovanij monastir o o Vasiliyan U 1524 1590 1594 1617 i 1620 rokah Pidgirki buli spaleni pid chas napadiv tatar Specialnim dekretom Varshavskogo sejmu Rechi Pospolitoyi vid 1552 roku Pidgirki razom z inshimi navkolishnimi poselennyami perejshli u vidannya shojno utvorenogo Kaluskogo starostva Protyagom 1634 1648 rokiv vlasnikami Pidgirok buli polski pani Yablonski U veresni 1648 roku zhiteli Pidgirok vzyali uchast u narodnomu povstanni nad kerivnictvom Ivana Koritka Grabivskogo Shturmom uzyato i spaleno pidgoreckij zamok na gori Zamochok a jogo vlasnicyu didichku Yablonsku vbito Togo zh dnya spaleno pidgoreckij mayetok shlyahticha O Skulimovskogo Pislya togo zhiteli Pidgirok pishli na shturm hotinskogo zamku Oleksandra Samoelya Bidlovskogo Prote pislya vidhodu na shid vijsk Hmelnickogo perevaga sil na boci polyakiv dala yim mozhlivist zhorstoko rozpravitisya z povstancyami zokrema stracheno p yatero zhiteliv Pidgirok V rezultati rozgromu tatarskogo chambulu pid Petrankoyu 14 zhovtnya 1672 roku bagato zhiteliv sela dopomagali vijsku Yanu Sobeskogo u vilovlenni ta rozgromi reshtok ordi Hachi Giraya pislya yih vtechi na okolici Pidgirok za sho otrimali shlyahetski zvannya U 1750 roci v seli osvyacheno cerkvu Chesnogo i Zhivotvoryashogo Hrista sho proisnuvala do kincya XIX stolittya U skladi Avstro Ugorshini Naprikinci XIX st u seli diyali guralnya i cegelnya 15 lyutogo 1899 roku v seli osvyacheno novij hram U 1903 roci Ivan Franko kupiv u seli hatu dlya svogo brata Onufriya v yakij neodnorazovo pislya togo buvav nini muzej U 1906 roci za spriyannya Ivana Kurovcya zasnovana filiya tovaristva Prosvita Polska okupaciya Zhiteli Pidgirok Kapec Andrij Kapec Mihajlo Kapec Pavlo Kogut Zahar Smolskij Ivan Handrickij Ivan i Yagenchuk Oleksij voyuvali v ryadah USS i UGA Pislya okupaciyi polyakami Galichini pidgirchani pereklyuchili energiyu na kulturnu nivu Vzhe 1921 roku postav amatorskij gurtok pid orudoyu G Smolskogo a nastupnogo tovaristvo Buduchnist V 1926 roci zasnovano cholovichij hor kerivnik P Kapec Pri chitalni Prosvita pracyuvali duhovij orkestr Plast Soyuz ukrayinok Lug komanda kopanogo m yacha i prosvitnicki gurtki Pobudovani nove primishennya shkoli 1925 1929 chitalni Prosvita zvedeno i perekrito Narodnij dim 1936 1939 Do 1934 r selo bulo okremoyu gminoyu samovryadnoyu gromadoyu dali uvijshlo u sklad ukrupnenoyi gmini Pidmihajlya tam zhe znahodivsya posterunok viddilok policiyi V 1930 h rokah diyav oseredok OUN Mihajlo Vorona Vasil Smolskij Petro Misyura Grigorij Bodnaruk Andrij Stadnik piznishe doluchilis molodi Ivan Franko Ivan Magas Volodimir Burak Oleksa Ivasiv Dmitro Shishuk u 1938 1939 rokah Mihajlo Vorona vidbuvav uv yaznennya v konctabori Bereza Kartuzka za politichni perekonannya U 1939 roci v seli prozhivalo 2010 osib 1700 ukrayinciv 255 polyakiv 40 latinnikiv i 15 yevreyiv Informacijna doshka kriyivkiVoyenni chasi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni desyatki zhiteliv Pidgirok mobilizovano u polsku armiyu i potrapili v nimeckij polon U 1940 roci organizuvali v seli kolgosp shez nastupnogo roku razom iz radyanskoyu vladoyu lyudej nasilno deportuvali na Sibir rozstrilyuvali zapidozrenih u nalezhnosti do OUN Nasilno mobilizuvali zhiteliv sela v Chervonu armiyu v 1941 i 1944 rokah Porosla lisom visochina nad vidkritoyu dolinoyu Limnici stala zruchnoyu prirodnoyu liniyeyu oboroni nimeckih vijsk ta fatalnoyu dlya radyanskih Za roki Drugoyi svitovoyi vijni spaleno 12 hat i vbito 14 zhiteliv nimecki okupanti polyuvali na ukrayinske pidpillya Pislya prihodu Chervonoyi armiyi pochalas nasilna mobilizaciya Natomist pidgirchani dobrovilno jshli v UPA i viddavali zhittya za svobodu V sichni 1946 r dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVD v Pidgirkah z 60 osib na dopomogu gotovi buli 1300 v Kalushi Vazhkogo udaru pidpillyu zavdav u 1948 roci todishnij rajonnij providnik Mihajlo Magas psevdo Ostapenko yakij perejshov na sluzhbu v MDB i za jogo dopomogoyu zlikvidovana rajonna boyivka z 13 osib majzhe 100 pidpilnikiv zaareshtovano Sogodni v Pidgirkah svyato berezhut pam yat pro geroyiv Povoyennij chas 27 grudnya 1948 roku rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 6 vidnovleno v seli kolgosp ta nazvano jogo imenem Franka Kampaniya 1951 roku proti neugodnih svyashenikiv torknulas i miscevogo paroha Timkiva I V v yakogo komunistichna vlada vidibrala gospodarski budivli ta zemlyu Rishennyam oblvikonkomu 13 11 1964 Pidgirki vklyucheni do skladu Kalusha u statusi robitnichogo selisha Z 1972 roku Pidgirki vtrachayut status selisha i vhodyat do skladu mista Kalusha hocha zemli dali vikoristovuvalis kolgospom imeni Ivana Franka pravlinnya v seli Studinka U 80 h rokah zbuduvali zavod Naftoburmash piznishe Karpatnaftomash U 1984 roci vidkrili likarnyu v o piznishe miska likarnya zaraz CRL Z pochatkom gorbachovskoyi perebudovi zhiteli Pidgirok aktivno vklyuchilisya v borotbu za vidnovlennya cerkvi ta zdobuttya nezalezhnosti stvorili najmasovishij ta najorganizovanishij u misti oseredok Ruhu visuvanci cogo oseredku nezminno zdobuvayut peremogu na viborah do miskoyi radi Naprikinci XX st pripinili diyalnist rozmisheni v Pidgirkah cegelnij zavod silgosptehnika bijnya zavod Karpatnaftomash zakrili tublikarnyu Cerkva 15 lyutogo 1899 roku v seli osvyacheno novij hram Pislya okupaciyi Radyanskim Soyuzom u 1939 roci zakrita cerkva svyashenik Lev Lishinskij znik bezslidno yaka vidnovila diyalnist pislya prihodu nimciv u 1941 roci Novi okupanti v 1943 roci zabrali z dzvinici 4 dzvoni odnogo selyani shovali i pislya vignannya nimciv povernuli na misce V hodi hrushovskoyi kampaniyi rishennyam 37 rajonnoyi radi 16 02 1962 cerkvu zakrili U 1978 roci ivano frankivskij yepiskop Josip dozvoliv vidnoviti bogosluzhinnya ale komunistichna vlada protidiyala shtrafuvala i namagalasya uv yazniti dyaka Oleksu Budzana shtrafuvala inshih viryan A 27 chervnya 1985 roku miskij komitet kompartiyi razom iz miliciyeyu napali na cerkvu pobili selyan vilamali dveri polamali ikonostas prestol obrazi vivezli yih na sklad u Bolohiv a rozpisi stin cerkvi zamalyuvali temno zelenoyu farboyu Pogrom i zakrittya cerkvi komunisti poyasnyuvali stvorennyam muzeyu yakogo j ne zbiralisya stvoryuvati Ale nastav chas perebudovi i vzhe cherez 4 roki komunistichna vlada zmushena bula dati dozvil na vidnovlennya cerkvi Teper cerkva ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo oblasnogo znachennya 602 SuchasnistRajon malopoverhovoyi sadibnoyi zabudovi Vklyuchaye vulici Bogomolcya Bortnyanskogo Brativ Kozakiv Visochana Voronogo Vrubelya Geroyichna Grabivskogo Danila Galickogo Drogobicha Zankoveckoyi Zelena Ivano Frankivska Kobrinskoyi Kopernika Kulisha Kulchickoyi Kurilasa Kurovcya Lvivska Martovicha Medichna Mechnikova Mogilnickogo Novacka Petlyuri Pidgorecka provulok Lisnij Proektna rodini Stebelskih Romanenka Sadova Saksaganskogo Smolskogo Sosyuri Starickogo Strilecka Tarnavskogo Tiha Tichini Yavornickogo Yavorskogo Nayavnij ryad virobnictv Kahelina avtopidpriyemstvo i kuznya na teritoriyi kolishnoyi rajsilgosptehniki Konditerska kompaniya DEJ SON Logist Prodakshn Kompani na teritoriyi kolishnogo Karpatnaftomashu majsternya virobiv z nerzhavijki STO Cerkva UGKC Stritennya Gospodnogo 1898 roku pobudovi Kaluska CRL Zagalnoosvitnya shkola I II st 8 14 zhovtnya 2019 roku na fasadi shkoli vidkrili memorialnu doshku Bogdanu Gavrilivu Kaluska specialna zagalnoosvitnya shkola internat I III st 1 Muzej sadiba rodini Ivana Franka Poshtove viddilennya Tradicijno ye okremim viborchim okrugom ta viborchoyu dilniceyu okremoyu likarskoyu dilniceyu miskoyi polikliniki Transport avtobusni marshruti 6 i 6a UrodzhenciAntin Mogilnickij 1811 1873 ukrayinskij pismennik gromadskij i politichnij diyach greko katolickij svyashennik Grigorij Smolskij 1893 1985 ukrayinskij hudozhnik gromadskij diyach krayeznavec Oksana Franko 1939 2021 ukrayinskij istorik etnolog arhivist pedagog gromadskij diyach doktor istorichnih nauk profesor onuka Onufriya Franka brata Ivana Franka Pov yazaniYaroslav Dmitro Vitovskij Zmiyuka 1919 1947 sin Dmitra Vitovskogo komandir 24 drogobickogo teritorialnogo vidtinku UPA Gavriliv Bogdan Mironovich 1999 2019 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ivan Andrijovich Krimskij 1 07 1949 26 11 2020 kerivnik horu Prometej protyagom 40 rokiv FotografiyiPrimitkiU Kalushi stvorili 10 komisijnih grup dlya podvorovogo obstezhennya pidtoplenih teritorij Vikna 2019 05 21 Naukovci obstezhili 15 arheologichnih pam yatok Kalushini Vikna 2018 08 12 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 2 16 Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2017 Oksana Franko Andrij Franko U 13 rokiv Mihajlo Franko vzyav na sebe kerivnictvo rodinoyu Arhiv originalu za 26 travnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2015 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 33 Visbaden 1983 205 s Nataliya Melnik Areshtovani i rozstrilyani Nevidomi storinki OUN na Kalushini Nataliya Melnik Pravnuk diznavsya istoriyu pradida Mihajla Voshki cherez 80 rokiv Narcisi na mogili Rodina kalushan ponad 70 rokiv oberigala pohovannya nimeckogo soldata FOTO VIDEO Nataliya MELNIK Vmirati za Ukrayinu ne strashno Yak patrioti Pidgirok protistoyali nimeckim okupantam Vikna 2018 11 11 Rozstrilna stattya dlya zradnici batkivshini Ruti U lisi nepodalik Kalusha rozkopali kriyivku UPA de u veresni 1945 roku zaginulo shestero pidpilnikiv FOTO U seli Zavij zgadali podvig molodoyi divchini yaka viddala za Ukrayinu svoye zhittya FOTO ZA MEZhEYu POVERNENNYa 78 richnij zhitel Pidgirok vshanuvav pam yat vosmi povstanciv kaplichkoyu U Kalushi osvyatili rekonstrujovanu kriyivku i granitnij hrest FOTO U Pidgirkah do richnici UPA vidnovili mogili zagiblih voyiniv FOTO Vikna 2018 10 10 Shkil Oleg Interaktivna karta Rozhnyativshina Slidami neskorenih Misce zagibeli 22 Pohovannya 32 Rishennya vikonkomu Pidgirkivskoyi silskoyi radi 11 vid 13 lipnya 1951 r Cerkva Stritennya Gospodnogo Milicioneri komsomolci ta zeki lamali ikonostas prestol obrazi Vikna 2019 02 25 Na troh vulicyah Kalusha zavershili prokladannya novogo vodoprovodu FOTOFAKT U Kalushi vidremontuvali chastinu vulici Shuhevicha ta Visochana i vzyalisya za dorogu na Vigovskogo FOTO Vikna 2018 09 21 Kalushavtodor provodit roboti dlya zahistu Pidgirok vid pidtoplen FOTO Vikna 2019 09 02 U Pidgirkah ta na Zagir yi remontuyut dorogi FOTOFAKT Vikna 2018 04 25 U Pidgirkah osvitili vulicyu i prospekt FOTO Vikna 2019 03 12 Abo asfalt abo obmezhuvalnij znak Kalushani skarzhatsya na nishennya dorogi vantazhivkami U Pidgirkah vidnovili dorogu do kladovisha FOTOFAKT Vikna 2018 08 28 U Kalushi cherez poriv vodoprovodu bude pripineno vodopostachannya na troh vulicyah Stalo vidomo na yakih vulicyah u Kalushi planuyut remont merezh vulichnogo osvitlennya Vikna 2017 01 25 Napisala zvernennya otrimala dorogu Kalushanka dobilas remontu vulici Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2019 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2017 Rana sho ne zazhivaye U Kalushi vidkrili memorialnu doshku 19 richnomu desantnikuBogdanu Gavrilivu FOTO VIDEO Kaluska specialna zagalnoosvitnya shkola internat I III st 1 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 U Kalushi vidkrili onovlenij muzej rodini Ivana Franka FOTO Noutbuk i portret Onovlenij muzej oselya rodini Franka prijmav gostej i podarunki FOTO VIDEO Mikola Kogut Geroyi ne vmirayut Kniga 4 Kalush PP Arteks 2003 52 s stor 9 14 Mikola Kogut Geroyi ne vmirayut Kniga 5 Kalush PP Arteks 2003 100 s stor 79 80 Rana sho ne zazhivaye U Kalushi vidkrili memorialnu doshku 19 richnomu desantniku Bogdanu Gavrilivu FOTO VIDEO Vikna 2019 10 15 Vidijshov u vichnist kerivnik horovoyi kapeli Prometej Ivan Krimskij Ivan Krimskij zalishitsya v pam yati zhittyeradisnim usmihnenim cholovikom Lesya KirilovichDiv takozhKalush Vulicya Ivano Frankivska Mandrivka Kalushem Mikrorajon Pidgirki Karta KalushaDzherela ta posilannyaPodhorki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 398 pol Mikola Kogut Pidgirki minule i suchasne Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 2000 163 s il ISBN 966 538 051 6 Ivano Frankivska oblast Administrativno teritorialnij podil Lviv Vidavnictvo Kamenyar 1965 84 s Vasil Capiv Pro sho rozpovidayut nazvi vulic m Kalusha Kalush Kaluska drukarnya 2005 350 s