Підгороднє (Тернопільський район)

Підгоро́дне — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Підгороднянської сільської ради ( до 2018 року). До 1946 називалося Янівка, Janówka, Іванівка (від 1939). Розташоване на річці Довжанка, в центрі району.

село Підгородне
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Громада	Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040390010054105
Основні дані
Засноване	16 століття
Населення	1 463
Територія	3.780 км²
Густота населення	344.97 осіб/км²
Поштовий індекс	47751
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.53306° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.53306; 25.52639Координати: 49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.53306° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.53306; 25.52639
Водойми	Довжанка
Відстань до обласного центру	2 км
Відстань до районного центру	2 км
Найближча залізнична станція	Тернопіль
Відстань до залізничної станції	6 км
Місцева влада
Адреса ради	47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2
Карта
Підгородне
Підгородне
Мапа
Підгородне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підгородне (значення).

Могила Ігоря Погорільця на місцевому кладовищі

Чин поховання Дем'яна Чернеця

Капличка і Церква Блаженного Священномученика Омеляна Ковча в Підгородньому

Населення — 1463 особи (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1561 року як Підгородичі. В податковому документі за 1564 р. значиться назва Podborodice, очевидно з писарською помилкою.

У період Австро-Угорщини с. Янівка належало до Тернопільського повіту. Станом на 1882 рік у селі проживало 447 осіб, у тому числі у панському маєтку 22 особи, який був власністю графа Кросновського. Греко-католицька громада мала власну парафію та Церкву Різдва Пречистої Діви Марії, що була мурованою, побудована у 1908 р. Римо-католицька громада села належала до парафії у м. Тернополі.

Станом на 1935 рік в селі діяла 2-х класна школа з польською мовою навчання з паралельними українськими відділами. У 1935—1936 рр. у селі проживало греко-католиків — 252, римо-калоликів — 540 осіб.

Останній відомий великий землевласник у с. Янівка станом на 1938—1939 рр. був Віктор Чарковський-Голейовський (пол. Czarkowżki-Golejówski).

Діяли українські товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші.

20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Підгороднє, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1068 осіб, з яких 490 чоловіків та 578 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1303 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,69 %
російська	0,31 %

Релігія

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1908, УГКЦ);
• (1997, архітектор Михайло Нетриб’як, ПЦУ).

Пам'ятки

Поблизу села знаходиться природоохоронний об'єкт, ботанічний заказник місцевого значення — Довжанський ботанічний заказник.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, обласна спортивна база олімпійського резерву «Колос», відділення «Облплемоб'єднання».

Відомі люди

Народилися

• Віктор Мацикур (нар. 1975) — спортсмен (бодібілдинг) тренер, громадський діяч;
• Андрій Федуна (нар. 1980) — майстер спорту з настільного тенісу, громадський діяч;

Проживали, працювали

• Олена Підгрушна  — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,^([1]) чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі, чемпіонка світу, 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. З 25 березня 2014^([2]) по 8 квітня 2015^([3]) — заступник Міністра молоді та спорту України.
• Погорілець Ігор — український військовик, учасник російсько-української війни.
• Павло Сенищ — заслужений економіст України.
• Тарас Слободян (1982–2014) — активіст Євромайдану, Герой України;
• Чернець Дем'ян Іванович— український інженер, громадсько-політичний діяч.

Галерея

• Дорожній знак при в'їзді в село
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ
• Церква Блаженного Священномученика Омеляна Ковча УГКЦ
• Школа
• Сільська вулиця
• Пам'ятний знак Борцям за волю України
• Автобусна зупинка

Примітки

1. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 7. — Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — S. 99. Warszawa.
2. Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. «На щиті» повертається воїн з села Підгородне Ігор Погорілець - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2024.
7. Помер багаторічний голова Товариства політв’язнів та репресованих на Тернопільщині. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
8. Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 21 червня 2024.

Література

• П. Бабій, В. Уніят. Підгородне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 81. — .
• Janówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 433. (пол.) — S. 433. (пол.)