Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підгальські гуралі (пол. Górale podhalańscy) — польська етнографічна група жителів Підгалля, регіону Татр, розташованого нижче галь — високогірних пасовищ, де ведеться вівчарство. Гуралі мають свій власний фольклор — костюми, танці, діалект, народне мистецтво та будівництво.
Фольклор підгальських гуралів схожий на фольклор словацьких жителів південної сторони Високих Татр.
Найбільше місто регіону — Новий Торг, друге за кількістю мешканців — Закопане, польський центр туризму і зимових видів спорту.
Населення прибуло з Галичини, вони порівняно пізно почали селитися в Підгаллі. Ця група розробила різні економічні умови життя, більшої свободи і незалежності, ніж в низинах. Ніколи не були рабами. Крім того, вони находились під впливом русинської та лемківської культури зі сходу, а також через активні контакти зі словацьким населенням на південній стороні Карпат. Назва регіону Підгалля з'явилася у середині XIX століття.
Підгальські гуралі з'явилися вже наприкінці XVIII століття в польських операх «Краковяци і гуралі» (Krakowiacy i Górale) Яна Стефані (1794) і «Галька» (Halka) Станіслава Монюшка (1848—1858), а також у балеті-пантомімі «Харнасє» (Harnasie) Кароля Шимановського (1923—1931).
В середині XIX століття польські вчені і художники з Кракова звернули увагу на самобутню культуру підгальських гуралів. Незабаром вся Польща захопилась культурою і мистецтвом нагір'я. У Татрах з'явились альпіністи, потім лещетарі. Під впливом туризму появилась комерціалізація регіональної культури. Почалось масове виробництво сувенірів із Закопаного.
Під час другої світової війни гітлерівці закликали гуралів створити окрему націю («Goralenvolk»), але знашли лише кілька зрадників.
Раніше підгальські гуралі заробляли на вівчарстві, виробництві сиру («осципек») і продажі шуб, а пізніше як путівники в горах, а в даний час мають заробіток насамперед на туризмі.
Для гуральського фольклору належить також «цюпага» (Бартка).
Див. також
Джерела
- Marek i Paweł Grocholski: Tatry na weekend: przewodnik turystyczny. — Bielsko-Biała: Pascal, 2007. — ISBN 978373047914.
Ресурси Інтернету
- Костюми Підгальськіх гуралів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgalski gurali pol Gorale podhalanscy polska etnografichna grupa zhiteliv Pidgallya regionu Tatr roztashovanogo nizhche gal visokogirnih pasovish de vedetsya vivcharstvo Gurali mayut svij vlasnij folklor kostyumi tanci dialekt narodne mistectvo ta budivnictvo Folklor pidgalskih guraliv shozhij na folklor slovackih zhiteliv pivdennoyi storoni Visokih Tatr Najbilshe misto regionu Novij Torg druge za kilkistyu meshkanciv Zakopane polskij centr turizmu i zimovih vidiv sportu Naselennya pribulo z Galichini voni porivnyano pizno pochali selitisya v Pidgalli Cya grupa rozrobila rizni ekonomichni umovi zhittya bilshoyi svobodi i nezalezhnosti nizh v nizinah Nikoli ne buli rabami Krim togo voni nahodilis pid vplivom rusinskoyi ta lemkivskoyi kulturi zi shodu a takozh cherez aktivni kontakti zi slovackim naselennyam na pivdennij storoni Karpat Nazva regionu Pidgallya z yavilasya u seredini XIX stolittya Pidgalski gurali z yavilisya vzhe naprikinci XVIII stolittya v polskih operah Krakovyaci i gurali Krakowiacy i Gorale Yana Stefani 1794 i Galka Halka Stanislava Monyushka 1848 1858 a takozh u baleti pantomimi Harnasye Harnasie Karolya Shimanovskogo 1923 1931 V seredini XIX stolittya polski vcheni i hudozhniki z Krakova zvernuli uvagu na samobutnyu kulturu pidgalskih guraliv Nezabarom vsya Polsha zahopilas kulturoyu i mistectvom nagir ya U Tatrah z yavilis alpinisti potim leshetari Pid vplivom turizmu poyavilas komercializaciya regionalnoyi kulturi Pochalos masove virobnictvo suveniriv iz Zakopanogo Pid chas drugoyi svitovoyi vijni gitlerivci zaklikali guraliv stvoriti okremu naciyu Goralenvolk ale znashli lishe kilka zradnikiv Ranishe pidgalski gurali zaroblyali na vivcharstvi virobnictvi siru oscipek i prodazhi shub a piznishe yak putivniki v gorah a v danij chas mayut zarobitok nasampered na turizmi Dlya guralskogo folkloru nalezhit takozh cyupaga Bartka Div takozhZakopanskij stilDzherelaMarek i Pawel Grocholski Tatry na weekend przewodnik turystyczny Bielsko Biala Pascal 2007 ISBN 978373047914 Resursi InternetuKostyumi Pidgalskih guraliv