Південні Бунтарі — таємний гурток на території України, найбільшу активність виявив у 1875—1876 роках.
Членами гуртка були В. Дебогорій-Мокрієвич, Я. Стефанович, І. Бохановський, Л. Дейч та ін. Члени цього гуртка за допомогою селянських бойових загонів планували розпочати повстання. У 1877 південні бунтарі намагалися створити у Чигиринському повіті таємну організацію серед селян для підготовки повстання, однак її незабаром розгромила поліція (Чигиринська змова, 1877).
Історія
1875 і 1876 в Одесі та Києві ініціатори залучили співпрацівниками, зокрема А.Макаревич, В.Малиновську, М.Ковалевську, В.Засулич, М.Колєнкіну, І.Бохановського, В.Лепешинського, М.Буха, П.Рохальського, Л.Дейча, В.Костюрина, В.Малинку, І.Дроб'язгіна, М.Фроленка, С.Чубарова, І. Ходько. Їх надихала віра в можливість збурити в Україні антиурядове повстання. Надзвичайний ентузіазм походив, за словами Л.Дейча, з «історичної традиції про Запорозьку Січ, козацтво, гайдамаччину — традиції, забарвленої романтизмом, опоетизованої Гоголем, Кулішем, Шевченком та ін.»
За політичними поглядами солідаризувалися з учасниками «Землі і волі» 1876—1879, проте переговори з Д.Лизогубом і М.Натансоном про об'єднання 1876 не досягли успіху. «П.б.» трималися переконання в доцільності досить ізольованих нелегальних формувань, настільки убезпечених, щоби провал якогось із них не призвів до повсюдного погрому осередків жандармами. Під впливом уявлень про вкорінення радикальних настроїв серед селян «П.б.» виробили програму (хоча заперечували потребу її документальної фіксації) опори на «громадський рух» заради «спалаху вже підігрітого матеріалу».
На з'їзді в Смілі навесні 1876 «бунтарі» ухвалили розташуватися по мережі пунктів заради очікування слушного моменту й накопичення революційних арсеналів. Відтак у Худяках (нині перенесене через спорудження Кременчуцької ГЕС на нове місце село Черкаського району Черкаської області) дислокувалися М.Бух, М.Колєнкіна й В.Лепешинський, неподалік — В.Засулич і М.Фроленко, біля залізничної ст. Знам'янка — М.Ковалевська і В.Дебагорій-Мокрієвич. С.Чубаров найняв у Єлизаветграді (нині м. Кропивницький) будинок, надавши його в розпорядження В.Малинки та П.Рохальського (там відбувались і збори «П.б.»). Придбати за кордоном друкарський верстат було відряджено А.Макаревич, зброю купив у Санкт-Петербурзі М.Фроленко.
Влітку 1876 В.Малинка, І.Дроб'язгін і Л.Дейч за допомоги єлизаветградського терориста Л.Майданського учинили в Одесі замах на колишнього члена «Київської комуни» М.Гориновича, запідозреного у зраді (покалічили, проте він вижив). Унаслідок зміни ситуації «П.б.» довелося покинути впроваджені бази, а терміновий з'їзд під Харковом, в Основ'янському лісі, виявив розчарованість в започаткованих справах, складність практичної реалізації задуманих акцій. Наприкінці 1876 нарада в Києві дійшла висновку про потребу згорнути організацію. І.Бохановський, Л.Дейч, С.Чубаров і Я.Стефанович приховано розгорнули втілення Чигиринської змови 1877.
Джерела та література
- Усенко П. Г. Південні бунтарі, Київські бунтарі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 216. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenni Buntari tayemnij gurtok na teritoriyi Ukrayini najbilshu aktivnist viyaviv u 1875 1876 rokah Chlenami gurtka buli V Debogorij Mokriyevich Ya Stefanovich I Bohanovskij L Dejch ta in Chleni cogo gurtka za dopomogoyu selyanskih bojovih zagoniv planuvali rozpochati povstannya U 1877 pivdenni buntari namagalisya stvoriti u Chigirinskomu poviti tayemnu organizaciyu sered selyan dlya pidgotovki povstannya odnak yiyi nezabarom rozgromila policiya Chigirinska zmova 1877 Istoriya1875 i 1876 v Odesi ta Kiyevi iniciatori zaluchili spivpracivnikami zokrema A Makarevich V Malinovsku M Kovalevsku V Zasulich M Kolyenkinu I Bohanovskogo V Lepeshinskogo M Buha P Rohalskogo L Dejcha V Kostyurina V Malinku I Drob yazgina M Frolenka S Chubarova I Hodko Yih nadihala vira v mozhlivist zburiti v Ukrayini antiuryadove povstannya Nadzvichajnij entuziazm pohodiv za slovami L Dejcha z istorichnoyi tradiciyi pro Zaporozku Sich kozactvo gajdamachchinu tradiciyi zabarvlenoyi romantizmom opoetizovanoyi Gogolem Kulishem Shevchenkom ta in Za politichnimi poglyadami solidarizuvalisya z uchasnikami Zemli i voli 1876 1879 prote peregovori z D Lizogubom i M Natansonom pro ob yednannya 1876 ne dosyagli uspihu P b trimalisya perekonannya v docilnosti dosit izolovanih nelegalnih formuvan nastilki ubezpechenih shobi proval yakogos iz nih ne prizviv do povsyudnogo pogromu oseredkiv zhandarmami Pid vplivom uyavlen pro vkorinennya radikalnih nastroyiv sered selyan P b virobili programu hocha zaperechuvali potrebu yiyi dokumentalnoyi fiksaciyi opori na gromadskij ruh zaradi spalahu vzhe pidigritogo materialu Na z yizdi v Smili navesni 1876 buntari uhvalili roztashuvatisya po merezhi punktiv zaradi ochikuvannya slushnogo momentu j nakopichennya revolyucijnih arsenaliv Vidtak u Hudyakah nini perenesene cherez sporudzhennya Kremenchuckoyi GES na nove misce selo Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti dislokuvalisya M Buh M Kolyenkina j V Lepeshinskij nepodalik V Zasulich i M Frolenko bilya zaliznichnoyi st Znam yanka M Kovalevska i V Debagorij Mokriyevich S Chubarov najnyav u Yelizavetgradi nini m Kropivnickij budinok nadavshi jogo v rozporyadzhennya V Malinki ta P Rohalskogo tam vidbuvalis i zbori P b Pridbati za kordonom drukarskij verstat bulo vidryadzheno A Makarevich zbroyu kupiv u Sankt Peterburzi M Frolenko Vlitku 1876 V Malinka I Drob yazgin i L Dejch za dopomogi yelizavetgradskogo terorista L Majdanskogo uchinili v Odesi zamah na kolishnogo chlena Kiyivskoyi komuni M Gorinovicha zapidozrenogo u zradi pokalichili prote vin vizhiv Unaslidok zmini situaciyi P b dovelosya pokinuti vprovadzheni bazi a terminovij z yizd pid Harkovom v Osnov yanskomu lisi viyaviv rozcharovanist v zapochatkovanih spravah skladnist praktichnoyi realizaciyi zadumanih akcij Naprikinci 1876 narada v Kiyevi dijshla visnovku pro potrebu zgornuti organizaciyu I Bohanovskij L Dejch S Chubarov i Ya Stefanovich prihovano rozgornuli vtilennya Chigirinskoyi zmovi 1877 Dzherela ta literaturaUsenko P G Pivdenni buntari Kiyivski buntari Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 216 ISBN 978 966 00 1142 7