Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південноніме́цька височина́ або Південнонімецькі скарпланди (нім. Südwestdeutsches Stufenland) — геолого-геоморфологічний природний регіон або ландшафт у Швейцарії та південнонімецьких землях Баварія та Баден-Вюртемберг. Ландшафт характеризується ескарпами.
Розташування та короткий опис
Південнонімецькі скарпланди простягаються (з півночі (-північного сходу) на південь (-південний захід)) між південним [en], Шпессартом, Оденвальдом і Шварцвальдом на заході, Франконською Юрою на сході, Швабською Юрою на південному сході і північно-східне передгір'я Юри на півдні.
Лісисті західні та північно-західні ескарпи різко знижуються до Рейнської рифтової долини та Рейнсько-Майнської рівнини, тоді як схили відносно поступово знижуються на (північний) схід у западини, за якими лежать Тюринзький Ліс, [en], Франконський ліс, [en], [en] і Баварський ліс. Подібним чином Швабська та Франконська Юра досить полого знижуються на південь (схід) до долини Дунаю, тоді як Швабська Юра, наприклад, дуже круто падає на північ (-північний захід) від [en].
Антиклінальні ескарпи між Парижем і Богемським лісом
Південнонімецькі скарпланди є частиною ескарпу, який простягається від Богемського лісу до Паризького басейну. Цей антиклінальний рельєф є результатом тектонічного підняття земної поверхні між Парижем і Богемським лісом. Після занурення рифтової долини Верхнього Рейну в зоні максимального підняття та вигину на схід і захід від рифту утворилися ескарпи. Ці регіони відомі на заході як Північнофранцузькі скарпланди (у північній Франції та Пфальці) і на сході як Південнонімецькі скарпланди (у Баден-Вюртемберзі та на півночі Баварії). Ці дві великі ділянки ескарпів з'єднані на півдні з ескарпами Тафелюра на Високому Рейні, а також у регіоні Базель, [en] та Белфортської брами. У районі Фальтенюри, навколо південного периметра Верхньорейнського рифту в [en] (Пфіртер Юра), два скарпланди (розгорнуті шари) відокремлені один від одного невеликою відстанню.
Шари гірських порід утворилися в тріасовому та юрському періодах мезозойської ери. Осадові шари були плавно нахилені та оголені, а ерозія та вивітрювання відбувалися по-різному залежно від їх складу. Менш стійкі породи розмивалися швидше, відступаючи до моменту, коли вони були перекриті більш стійкими породами, що призвело до утворення куест, характерних для скарпландів.
Геологія
Сучасний ландшафт ескарпів сформувався в мезозойську еру. Приблизно 350 мільйонів років тому виникла велика улоговина, оточена гірськими хребтами. До цього червоний пісковик накопичувався в численних западинах, продукти ерозії з Герценських гір. У тріасовому та юрському періодах регіон іноді лежав над рівнем моря, а іноді під ним, так що чергувалися пласти континентальних і морських відкладень.
Типові сучасні ескарпи виникли з неогену, після того, як рифтова долина Верхнього Рейну утворилася в результаті тектонічних процесів плит приблизно 30 мільйонів років тому. Регіони по обидві сторони рифтової долини були сильно підняті, утворивши Шварцвальд з боку Німеччини та Вогези з боку Франції. Це підняття призвело до того, що в усьому південнонімецькому регіоні ескарпи вже не лежали горизонтально, а були нахилені від Рейнського рифту, що спускався із заходу на схід. В результаті підйому та нахилу цих осадових шарів почалося вивітрювання, якому стійкіші шари породи протидіяли довше, ніж м’якіші шари. Наприклад, глини відносно легко розмивалися та утворювали пологіші схили, тоді як твердіші пісковики або вапняки були менш піддатими до вивітрювання та утворювали крутіші схили.
Найважливіші пласти названі за геологічними періодами мезозойської ери. У порядку їх появи із заходу на схід: бантерський пісковик, [en], [en], [en], [en] та [en]. Строкатий пісковик зустрічається переважно в Північному Шварцвальді і забезпечив подальше існування великих лісових масивів через низьку продуктивність ґрунтів. Мушлевий вапняк лежить в підмурівку родючих ландшафтів Геу від [en] аж до Нижньої Франконії. Койпер, з його відносно бідними ґрунтами, знову ж таки, дає свою назву ескарпам [en]. Найвидатніші юрські ескарпи — особливо Швабська та Франконська Юра — утворені білою юрою, а на південному заході також бурою юрою.
Використання людиною та економічне значення
Рифтова долина Верхнього Рейну і [en] мають відносно родючі орні землі в результаті відкладень лесу льодовикового періоду. Однак на височинах ґрунти мають низьку або середню продуктивність. У місцях, де вапняк виходить на поверхню, карстування призвело до утворення печер, які дренують майже всі опади. Як наслідок, у цих високогірних районах дуже мало поверхневих вод. Певною мірою це стосується Швабської та Франконської Юри, які знаходяться на північ від верхньої течії Дунаю. Виноградники зосереджені в нижніх районах гірських масивів, тоді як лісове господарство відіграє важливу роль у вищих гірських районах.
Примітки
- Dickinson (1964), p 567.
Література
- Dickinson, Robert E. (1964). Germany: A regional and economic geography (2nd ed.). London: Methuen. ASIN B000IOFSEQ.
- Meynen, E., Schmidthüsen, J., Gellert, J., Neef, E., Müller-Miny, H., Schultze, J. H.(ed.): Handbuch der Naturräumlichen Gliederung Deutschlands. Band II, Bad Godesberg 1959–1962.
- Rothe, P. Die Geologie Deutschlands. 48 Landschaften im Portrait. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005.
- Dongus, H. Die Oberflächenformen Südwestdeutschlands. Borntraeger, Berlin, Stuttgart 2000.
- Geyer, O. F. and Gwinner, M. P. Geologie von Baden-Württemberg. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennonime cka visochina abo Pivdennonimecki skarplandi nim Sudwestdeutsches Stufenland geologo geomorfologichnij prirodnij region abo landshaft u Shvejcariyi ta pivdennonimeckih zemlyah Bavariya ta Baden Vyurtemberg Landshaft harakterizuyetsya eskarpami Pivdennonimecka visochina na mapi Zmist 1 Roztashuvannya ta korotkij opis 2 Antiklinalni eskarpi mizh Parizhem i Bogemskim lisom 3 Geologiya 4 Vikoristannya lyudinoyu ta ekonomichne znachennya 5 Primitki 6 LiteraturaRoztashuvannya ta korotkij opisred Pivdennonimecki skarplandi prostyagayutsya z pivnochi pivnichnogo shodu na pivden pivdennij zahid mizh pivdennim Renom en Shpessartom Odenvaldom i Shvarcvaldom na zahodi Frankonskoyu Yuroyu na shodi Shvabskoyu Yuroyu na pivdennomu shodi i pivnichno shidne peredgir ya Yuri na pivdni Lisisti zahidni ta pivnichno zahidni eskarpi rizko znizhuyutsya do Rejnskoyi riftovoyi dolini ta Rejnsko Majnskoyi rivnini todi yak shili vidnosno postupovo znizhuyutsya na pivnichnij shid u zapadini za yakimi lezhat Tyurinzkij Lis Tyurinzke nagir ya en Frankonskij lis Fihtelski gori en Cheskij lis en i Bavarskij lis Podibnim chinom Shvabska ta Frankonska Yura dosit pologo znizhuyutsya na pivden shid do dolini Dunayu todi yak Shvabska Yura napriklad duzhe kruto padaye na pivnich pivnichnij zahid vid Albtraufa en 1 Antiklinalni eskarpi mizh Parizhem i Bogemskim lisomred Pivdennonimecki skarplandi ye chastinoyu eskarpu yakij prostyagayetsya vid Bogemskogo lisu do Parizkogo basejnu Cej antiklinalnij relyef ye rezultatom tektonichnogo pidnyattya zemnoyi poverhni mizh Parizhem i Bogemskim lisom Pislya zanurennya riftovoyi dolini Verhnogo Rejnu v zoni maksimalnogo pidnyattya ta viginu na shid i zahid vid riftu utvorilisya eskarpi Ci regioni vidomi na zahodi yak Pivnichnofrancuzki skarplandi u pivnichnij Franciyi ta Pfalci i na shodi yak Pivdennonimecki skarplandi u Baden Vyurtemberzi ta na pivnochi Bavariyi Ci dvi veliki dilyanki eskarpiv z yednani na pivdni z eskarpami Tafelyura na Visokomu Rejni a takozh u regioni Bazel Azhua en ta Belfortskoyi brami U rajoni Faltenyuri navkolo pivdennogo perimetra Verhnorejnskogo riftu v Zundgau en Pfirter Yura dva skarplandi rozgornuti shari vidokremleni odin vid odnogo nevelikoyu vidstannyu Shari girskih porid utvorilisya v triasovomu ta yurskomu periodah mezozojskoyi eri Osadovi shari buli plavno nahileni ta ogoleni a eroziya ta vivitryuvannya vidbuvalisya po riznomu zalezhno vid yih skladu Mensh stijki porodi rozmivalisya shvidshe vidstupayuchi do momentu koli voni buli perekriti bilsh stijkimi porodami sho prizvelo do utvorennya kuest harakternih dlya skarplandiv Geologiyared Suchasnij landshaft eskarpiv sformuvavsya v mezozojsku eru Priblizno 350 miljoniv rokiv tomu vinikla velika ulogovina otochena girskimi hrebtami Do cogo chervonij piskovik nakopichuvavsya v chislennih zapadinah produkti eroziyi z Gercenskih gir U triasovomu ta yurskomu periodah region inodi lezhav nad rivnem morya a inodi pid nim tak sho cherguvalisya plasti kontinentalnih i morskih vidkladen Tipovi suchasni eskarpi vinikli z neogenu pislya togo yak riftova dolina Verhnogo Rejnu utvorilasya v rezultati tektonichnih procesiv plit priblizno 30 miljoniv rokiv tomu Regioni po obidvi storoni riftovoyi dolini buli silno pidnyati utvorivshi Shvarcvald z boku Nimechchini ta Vogezi z boku Franciyi Ce pidnyattya prizvelo do togo sho v usomu pivdennonimeckomu regioni eskarpi vzhe ne lezhali gorizontalno a buli nahileni vid Rejnskogo riftu sho spuskavsya iz zahodu na shid V rezultati pidjomu ta nahilu cih osadovih shariv pochalosya vivitryuvannya yakomu stijkishi shari porodi protidiyali dovshe nizh m yakishi shari Napriklad glini vidnosno legko rozmivalisya ta utvoryuvali pologishi shili todi yak tverdishi piskoviki abo vapnyaki buli mensh piddatimi do vivitryuvannya ta utvoryuvali krutishi shili Najvazhlivishi plasti nazvani za geologichnimi periodami mezozojskoyi eri U poryadku yih poyavi iz zahodu na shid banterskij piskovik mushelkalk en kojper en chorna yura en bura yura en ta bila yura en Strokatij piskovik zustrichayetsya perevazhno v Pivnichnomu Shvarcvaldi i zabezpechiv podalshe isnuvannya velikih lisovih masiviv cherez nizku produktivnist gruntiv Mushlevij vapnyak lezhit v pidmurivku rodyuchih landshaftiv Geu vid Baru en azh do Nizhnoyi Frankoniyi Kojper z jogo vidnosno bidnimi gruntami znovu zh taki daye svoyu nazvu eskarpam visochini Kojper Lias en Najvidatnishi yurski eskarpi osoblivo Shvabska ta Frankonska Yura utvoreni biloyu yuroyu a na pivdennomu zahodi takozh buroyu yuroyu Vikoristannya lyudinoyu ta ekonomichne znachennyared Riftova dolina Verhnogo Rejnu i basejn Majnca en mayut vidnosno rodyuchi orni zemli v rezultati vidkladen lesu lodovikovogo periodu Odnak na visochinah grunti mayut nizku abo serednyu produktivnist U miscyah de vapnyak vihodit na poverhnyu karstuvannya prizvelo do utvorennya pecher yaki drenuyut majzhe vsi opadi Yak naslidok u cih visokogirnih rajonah duzhe malo poverhnevih vod Pevnoyu miroyu ce stosuyetsya Shvabskoyi ta Frankonskoyi Yuri yaki znahodyatsya na pivnich vid verhnoyi techiyi Dunayu Vinogradniki zoseredzheni v nizhnih rajonah girskih masiviv todi yak lisove gospodarstvo vidigraye vazhlivu rol u vishih girskih rajonah Primitkired Dickinson 1964 p 567 Literaturared Dickinson Robert E 1964 Germany A regional and economic geography 2nd ed London Methuen ASIN B000IOFSEQ Meynen E Schmidthusen J Gellert J Neef E Muller Miny H Schultze J H ed Handbuch der Naturraumlichen Gliederung Deutschlands Band II Bad Godesberg 1959 1962 Rothe P Die Geologie Deutschlands 48 Landschaften im Portrait Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2005 Dongus H Die Oberflachenformen Sudwestdeutschlands Borntraeger Berlin Stuttgart 2000 Geyer O F and Gwinner M P Geologie von Baden Wurttemberg E Schweizerbart sche Verlagsbuchhandlung Stuttgart 1991 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdennonimecka visochina amp oldid 44140888