Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баар або Баргохмульде нім Baar bzw Baarhochmulde плато між Шварцвальдом і Швабським Альбом на південному заході Німеччин

Бар (регіон)

Бар (регіон)

Баар або Баргохмульде (нім. Baar bzw. Baarhochmulde) — плато між Шварцвальдом і Швабським Альбом на південному заході Німеччини, розташоване в її центральній частині на висоті приблизно 670—750 м. Назва походить від колишнього ландграфства Бар яке, однак, мало більшу територію. Бар займає площу 410 км². Найвища висота — гора [de] (976 м), останець юрського періоду; однак панівною породою є в ландшафті [de], тому Бар класифікується як частина [de].

Бар
image
47°56′00″ пн. ш. 8°30′00″ сх. д. / 47.93333333° пн. ш. 8.5° сх. д. / 47.93333333; 8.5
Країна image Німеччина
Тип ландшафт
image
image
Бар
Бар (Німеччина)
image Бар у Вікісховищі

Межі

Межі за годинниковою стрілкою:

  • [de] на півночі
  • [de] (100) на північному сході
  • [de], або згідно з іншим поділом [de] на сході та південному сході
  • [de] на південному заході
  • [de] на заході
  • Середній Шварцвальд на північному-заході

На сході та півдні Бар межує з горами з відносно рівномірною висотою близько 900 м (Блаттальде, Фюрстенберг тощо); на південний схід висота падає до району Альб-Вутах, який продовжує річку Геуе, але стікає до Вутаху. На південному сході він відділений від Гегау хребтами Баральб і [en].

Опис

Джерела Неккару ([de]) і Дунаю (в замковому парку Донауешинген) знаходяться в Барі . Проте річки-твірні Дунаю — Брігах і Брег, які зливаються разом, мають джерела за межами Бару поблизу Фуртвангена та Сент-Георгена в Шварцвальді. Проте в Барі є джерела Креенбаха та Ельти, перших приток Дунаю після того, як Дунай уходить під землю поблизу Іммендінгена та Мерінгена, де Дунай повністю просочується протягом більшої частини року.

Біля Донауешингена, одного з найхолодніших місць у Німеччині, є неглибокий басейн холодного повітря. У середньому за багаторічний період тут перший нічний заморозок буває 20 вересня — навіть раніше, ніж у сусідньому Шварцвальді.

Північний схід від Бару розсічений глибокими долинами, з горами Гогенкарпфен і Лупфен.

Міста й селища в Баарі

image
Невелике містечко Фюрстенберг у Барі (біля Донауешингена), яке знищила велика пожежа 1841 року, не відновлено (вигляд близько 1840 року)

Бар лежить у центрі [de] і містить район Шварцвальд-Бар, за винятком його північно-західних районів, найзахіднішу частину району Тутлінген та найпівденнішу частину району Ротвайль і простягається на заході в район Брайсгау-Гохшварцвальд.

Міста середнього розміру Донауешинген і Філлінген-Швеннінген розташовані в Барі, а західна частина району Філлінген вже віднесена до Шварцвальду.

Невеликі міста Бара (з півночі на південь):

, і Блумберг також історично розташовані на Барі, але не віднесені до Бару в «довіднику природної просторової структури Німеччини».

Інші незалежні громади (з півночі на південь):

Менхвайлер і у Шварцвальді також іноді відносять до Бара.

image
Вид з Фюрстенберга на Бар

Історія

Спочатку в Каролінзькій Алеманії було три [en] : Схіний, Західний і Альбуїнсбар. Це були великі адміністративні одиниці, які складалися з кількох районів. Територія навколо Ротвайля утворювала графство Бар з VIII по X століття.

Пізніше графи Зульц поєдналися з Барами, які з'явилися на цій території ще в XI столітті. У 1282 році граф Герман фон Зульц залишив графство Бар королю Рудольфу I, який віддав його графу Генріху фон Фюрстенбергу. Він залишався за його нащадками до ХІХ століття.

Примітки

  1. Emil Meynen, Josef Schmithüsen u. a.: Handbuch der naturräumlichen Gliederung Deutschlands. Bundesanstalt für Landeskunde, Remagen/Bad Godesberg 1953—1962 (9 Lieferungen in 8 Büchern, aktualisierte Karte 1:1.000.000 mit Haupteinheiten 1960).
  2. Naturraumsteckbriefe der LUBW, siehe 121: Baar (PDF; 7,1 MB; Hinweise)
  3. Der Архівна копія на сайті Wayback Machine. des weist nur 376 km² aus, da dort Teile der Baar zum Архівна копія на сайті Wayback Machine. ausgelagert wurden.
  4. Baar. Eintrag in Meyers Konversationslexikon. Vierte Auflage, 1885—1892; 2. Band, S. 200. Online auf peter-hug.ch vom 8. Mai 2007.
  5. Joachim Sturm: Die Blumberger Geschichte. In: Schwarzwälder Bote, Ausgabe Blumberg vom 29. Juni 2011. Online auf schwarzwaelder-bote.de.

Література

  • Ulrich Lutz: Die Herrschaftsverhältnisse in der Landgrafschaft Baar in der Wende vom 15. zum 16. Jahrhundert. Ein Beitrag zur Entstehung des Territorialstaates und zur Geschichte des Bauernkriegs. Bühl/Baden 1979, .
  • Günther Reichelt: Wo Donau und Neckar entspringen — Die Baar. Otto Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 1990, .
  • Günther Reichelt (Hrsg.): Die Baar. Wanderungen durch Landschaft und Kultur. Neckar-Verlag, Villingen-Schwenningen 1972.
  • Günther Reichelt: Baartage. Beobachtungen und Bilder. Verlag der Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 2008, .
  • Günther Reichelt: Baarwanderungen. Streifzüge durch Landschaft und Kultur [mit 45 Wanderrouten]. 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. Morys Hofbuchhandlung, Donaueschingen 2010, (Erstausgabe unter dem Titel Baarwanderungen: Streifzüge durch Landschaft und Kultur mit Prominenten der Region, 200 Jahre Verein für Geschichte und Naturgeschichte der Baar / Baar-Verein. [Unter Verwendung der Mitteilungen von Raimund Fleischer], Verein für Geschichte und Naturgeschichte der Baar, Donaueschingen 2004, ).
  • Alexander Siegmund (Hrsg.): Faszination Baar. Porträts aus Natur und Landschaft. 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. Mory, Donaueschingen 2006, (Erstausgabe im Selbstverlag: Hüfingen 2004, ).
  • Otto Schaub: Zur Geologie der Baar. In: Deutscher Alpenverein, Sektion Baar (Hrsg.): 100 Jahre Deutscher Alpenverein Sektion Baar 1908—2008. S. 59–75.
  • Hugo Siefert: Hagelabwehr auf der Baar 1810—2010. In: Schriften der Baar. 54 (2011), S. 91–96 (online).
  • L. Reich: Die badische Landschaft Baar und ihre Bewohner. In: Badenia oder das badische Land und Volk, Erster Band, Heidelberg 1859, S. 431–461 (online in der Google-Buchsuche).

Посилання

  • der LUBW, siehe 121: Baar (PDF; 7,1 MB; Hinweise)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baar abo Bargohmulde nim Baar bzw Baarhochmulde plato mizh Shvarcvaldom i Shvabskim Albom na pivdennomu zahodi Nimechchini roztashovane v yiyi centralnij chastini na visoti priblizno 670 750 m Nazva pohodit vid kolishnogo landgrafstva Bar yake odnak malo bilshu teritoriyu Bar zajmaye ploshu 410 km Najvisha visota gora de 976 m ostanec yurskogo periodu odnak panivnoyu porodoyu ye v landshafti de tomu Bar klasifikuyetsya yak chastina de Bar47 56 00 pn sh 8 30 00 sh d 47 93333333 pn sh 8 5 sh d 47 93333333 8 5Krayina NimechchinaTip landshaftBarBar Nimechchina Bar u VikishovishiMezhiMezhi za godinnikovoyu strilkoyu de na pivnochi de 100 na pivnichnomu shodi de abo zgidno z inshim podilom de na shodi ta pivdennomu shodi de na pivdennomu zahodi de na zahodi Serednij Shvarcvald na pivnichnomu zahodi Na shodi ta pivdni Bar mezhuye z gorami z vidnosno rivnomirnoyu visotoyu blizko 900 m Blattalde Fyurstenberg tosho na pivdennij shid visota padaye do rajonu Alb Vutah yakij prodovzhuye richku Geue ale stikaye do Vutahu Na pivdennomu shodi vin viddilenij vid Gegau hrebtami Baralb i en OpisDzherela Nekkaru de i Dunayu v zamkovomu parku Donaueshingen znahodyatsya v Bari Prote richki tvirni Dunayu Brigah i Breg yaki zlivayutsya razom mayut dzherela za mezhami Baru poblizu Furtvangena ta Sent Georgena v Shvarcvaldi Prote v Bari ye dzherela Kreenbaha ta Elti pershih pritok Dunayu pislya togo yak Dunaj uhodit pid zemlyu poblizu Immendingena ta Meringena de Dunaj povnistyu prosochuyetsya protyagom bilshoyi chastini roku Bilya Donaueshingena odnogo z najholodnishih misc u Nimechchini ye neglibokij basejn holodnogo povitrya U serednomu za bagatorichnij period tut pershij nichnij zamorozok buvaye 20 veresnya navit ranishe nizh u susidnomu Shvarcvaldi Pivnichnij shid vid Baru rozsichenij glibokimi dolinami z gorami Gogenkarpfen i Lupfen Mista j selisha v BaariNevelike mistechko Fyurstenberg u Bari bilya Donaueshingena yake znishila velika pozhezha 1841 roku ne vidnovleno viglyad blizko 1840 roku Bar lezhit u centri de i mistit rajon Shvarcvald Bar za vinyatkom jogo pivnichno zahidnih rajoniv najzahidnishu chastinu rajonu Tutlingen ta najpivdennishu chastinu rajonu Rotvajl i prostyagayetsya na zahodi v rajon Brajsgau Gohshvarcvald Mista serednogo rozmiru Donaueshingen i Fillingen Shvenningen roztashovani v Bari a zahidna chastina rajonu Fillingen vzhe vidnesena do Shvarcvaldu Neveliki mista Bara z pivnochi na pivden de Bad Dyurrgajm Brojnlingen Gyufingen i Blumberg takozh istorichno roztashovani na Bari ale ne vidneseni do Baru v dovidniku prirodnoyi prostorovoyi strukturi Nimechchini Inshi nezalezhni gromadi z pivnochi na pivden Dauhingen de de de de Tuningen Brigahtal de Talgajm Menhvajler i u Shvarcvaldi takozh inodi vidnosyat do Bara Vid z Fyurstenberga na BarIstoriyaSpochatku v Karolinzkij Alemaniyi bulo tri en Shinij Zahidnij i Albuyinsbar Ce buli veliki administrativni odinici yaki skladalisya z kilkoh rajoniv Teritoriya navkolo Rotvajlya utvoryuvala grafstvo Bar z VIII po X stolittya Piznishe grafi Zulc poyednalisya z Barami yaki z yavilisya na cij teritoriyi she v XI stolitti U 1282 roci graf German fon Zulc zalishiv grafstvo Bar korolyu Rudolfu I yakij viddav jogo grafu Genrihu fon Fyurstenbergu Vin zalishavsya za jogo nashadkami do HIH stolittya PrimitkiEmil Meynen Josef Schmithusen u a Handbuch der naturraumlichen Gliederung Deutschlands Bundesanstalt fur Landeskunde Remagen Bad Godesberg 1953 1962 9 Lieferungen in 8 Buchern aktualisierte Karte 1 1 000 000 mit Haupteinheiten 1960 Naturraumsteckbriefe der LUBW siehe 121 Baar PDF 7 1 MB Hinweise Der Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine des weist nur 376 km aus da dort Teile der Baar zum Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine ausgelagert wurden Baar Eintrag in Meyers Konversationslexikon Vierte Auflage 1885 1892 2 Band S 200 Online auf peter hug ch vom 8 Mai 2007 Joachim Sturm Die Blumberger Geschichte In Schwarzwalder Bote Ausgabe Blumberg vom 29 Juni 2011 Online auf schwarzwaelder bote de LiteraturaUlrich Lutz Die Herrschaftsverhaltnisse in der Landgrafschaft Baar in der Wende vom 15 zum 16 Jahrhundert Ein Beitrag zur Entstehung des Territorialstaates und zur Geschichte des Bauernkriegs Buhl Baden 1979 ISBN 3 7826 0046 0 Gunther Reichelt Wo Donau und Neckar entspringen Die Baar Otto Morys Hofbuchhandlung Donaueschingen 1990 ISBN 3 9802492 0 4 Gunther Reichelt Hrsg Die Baar Wanderungen durch Landschaft und Kultur Neckar Verlag Villingen Schwenningen 1972 Gunther Reichelt Baartage Beobachtungen und Bilder Verlag der Morys Hofbuchhandlung Donaueschingen 2008 ISBN 978 3 9802492 3 2 Gunther Reichelt Baarwanderungen Streifzuge durch Landschaft und Kultur mit 45 Wanderrouten 2 uberarbeitete und erweiterte Auflage Morys Hofbuchhandlung Donaueschingen 2010 ISBN 978 3 9802492 5 6 Erstausgabe unter dem Titel Baarwanderungen Streifzuge durch Landschaft und Kultur mit Prominenten der Region 200 Jahre Verein fur Geschichte und Naturgeschichte der Baar Baar Verein Unter Verwendung der Mitteilungen von Raimund Fleischer Verein fur Geschichte und Naturgeschichte der Baar Donaueschingen 2004 ISBN 3 00 013975 3 Alexander Siegmund Hrsg Faszination Baar Portrats aus Natur und Landschaft 2 uberarbeitete und erweiterte Auflage Mory Donaueschingen 2006 ISBN 3 9802492 2 0 Erstausgabe im Selbstverlag Hufingen 2004 ISBN 3 00 012635 X Otto Schaub Zur Geologie der Baar In Deutscher Alpenverein Sektion Baar Hrsg 100 Jahre Deutscher Alpenverein Sektion Baar 1908 2008 S 59 75 Hugo Siefert Hagelabwehr auf der Baar 1810 2010 In Schriften der Baar 54 2011 S 91 96 online L Reich Die badische Landschaft Baar und ihre Bewohner In Badenia oder das badische Land und Volk Erster Band Heidelberg 1859 S 431 461 online in der Google Buchsuche Posilannyader LUBW siehe 121 Baar PDF 7 1 MB Hinweise

Дата публікації:
Топ