Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пчоли не до 1945 року Куртлук крим Qurtluq рос Пчелиное село в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим

Пчолине

Пчолине

Пчоли́не (до 1945 року — Куртлук, крим. Qurtluq, рос. Пчелиное) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зеленогірській сільській раді.

село Пчолине
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада Зеленогірська сільська рада
Облікова картка Пчолине 
Основні дані
Населення 14
Поштовий індекс 97644
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 44°56′08″ пн. ш. 34°32′50″ сх. д. / 44.93556° пн. ш. 34.54722° сх. д. / 44.93556; 34.54722Координати: 44°56′08″ пн. ш. 34°32′50″ сх. д. / 44.93556° пн. ш. 34.54722° сх. д. / 44.93556; 34.54722
Місцева влада
Адреса ради 97640, АРК, Білогірський район, с. Зеленогірське, вул. Леніна, 2
Карта
image
image
Пчолине
image
image
Пчолине
Мапа

image Пчолине у Вікісховищі

Географія

Пчолине — крихітне село на південному-сході районі, високо в горах Головного пасма Кримських гір, практично, на Карабі-яйлі, у верхів'ях струмка Молбай-Узень (також Церик-Узень), лівого припливу Тана-Су. Одне з найвисокогірніших сіл у Криму — висота центра села над рівнем моря 552 метра. Найближче село — Голованівка — за 9 км нижче по річці. Відстань до райцентру — близько 20 кілометрів (шосе), до найближчої залізничної станції Сімферополь — приблизно 63 кілометра. Транспортне сполучення здійснюється за регіональній автодорозі від шосе Білогірськ — Привітне (по українській класифікації — ).

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
Пчолине {{{2}}} —

Перепис населення 2001 року показала наступний розподіл за носіями мови

Мова Відсоток
російська 78.57
українська 14.29
білоруська 7.14

Динаміка чисельності

Сучасний стан

На 2017 рік в Пчолином існує 3 вулиці — Гірська, Лісова і Польова; на 2009 рік, по даним сільради, село займало площу 15,3 гектара на якій, в 11 дворах, мешкало 15 осіб.

Історія

Перше документальне згадування села зустрічається в Камеральном Описі Криму… 1784 рокі, судячи, в останній період Кримського ханства Куртлук входив в Карасубазарський кадилик Карасубазарського каймакамства. Після анексії Кримського ханства (8) 19 квітня 1783 року, (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території минулого Кримського Ханства було утворена Таврійська область і селище було приписано до Сімферопольського повіту. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 роки, входила в Акмечетський повіт, Новоросійськой губернії. По новому адміністративному поділу, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійськой губернії, Куртлук війшов в склад Сімферопольського повіту.

У Відомостях про всі поселення в Сімферопольськом повіті що складаються зі свідченням у якій волості скільки числом дворів і душ… від 9 жовтня 1805 року, Куртлук, чогось, не записаний, а на військово-топографічній карті генерал-майора 1817 року позначений Куртлук з 15 подвір'ямм. Після реформи волостного поділу 1829 року Куртлук, згідно з «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишився в складі перетворенної Аргінської волості. На карті 1836 року в селищі 17 дворів. Мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туречинну, селище помітно спустіло і на карті 1842 року Куртлук позначений умовним знаком «мале селище», мається на увазі, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земськой реформи Олександра II, селище приписали до . В «Списку населених Таврічеськой губернії по відомостях 1864 року», складеному по результатам VIII ревізії 1864 року, Куртлук — власницьке татарське селище з 18 дворами, 117 мешканців і мечеттю при фонтані. По обстеженням професора о. Н. Козловського початку 1860-х років, в поселенні «є удосталь джерела і гірські струмки», також були колодязі з прісної водой глубиной не більше 3—5 саженей (6—10 м). На трьохверстовій карті Шуберта 1865—1876 року в селищі Куртлук позначено 6 дворів. В «Пам'ятной книзі Таврічеськой губернії 1889 року», по результатам Х ревізії 1887 року, записан Куртлук з 25 дворами і 125 мешканцями. На верстовий карті 1890 року в селищі позначено 38 дворів з татарським населенням.

Після земськой реформи 1890-х років селище залишалося в складі перетворенной Зуйської волості. Згідно «…Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», в селищі Куртлук, яка входила в Аргінська сільська община, було 186 мешканців в 15 домогосподарствах, при цьому 1 господар мав 10 десятин власній землі, інші — безземельні. На докладній карті 1893 року в селищі позначено 38 дворів з татарським населенням. По «…Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1902 рік» в селищі Куртлук, яка входила в Аргінську сільську громаду, було 172 мешканці в 15 домогосподарствах. За Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.ІІ-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік, у селі Куртлук (на землі Адаменко) Зуйської волості Сімферопольського повіту налічувалося 32 двори з татарським населенням у кількості 160 осіб приписних жителів.

Після встановлення в Криму радянської влади, за ухвалою Кримревкому від 8 січня 1921 року було скасовано волосну систему і село увійшло до складу новоствореного Карасубазарського району, Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи ліквідувалися, Карасубазарський район став самостійною адміністративною одиницею, і село включили в його склад. Згідно Списку населених пунктів Кримсткой АССР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, в селі Куртлук, в складі скасованого до 1940 року сільради Карасубазарського району, налічувалося 53 двори, їх 52 селянських, населення становило 239 осіб, всі татари, діяла татарська школа. По даним перепесу населення 1939 року в селі мешкало 295 осіб. В період окупації Криму, 21 і 22 грудня 1943 рокі, під час операцій «7-го відділу головнокомандування» 17-той армії вермахту против партизанських формуваннь, була проведена операція по заготовці продуктів с з масованим застосуванням військової сили, внаслідок якої село Куртлук було спалено та всіх жителів вивезено до .

У 1944 році, після деокупації Криму від німців, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 года було прийнято постанову № ГОКО-6372с «О перенаселенні колгоспників в райони Криму», на виконання якого в район завезли переселенців: 6000 осіб зі Тамбовськой та 2100 — Курськой області, а в початку 1950-х років відбулася друга хвиля переселенців з різних областей України. З 25 червня 1946 року Куртлук в складі Кримськой області РРФСР. Указом Президії Верховної Ради РСР, від 18 травня 1948 року, Куртлук було перейменовано в Пчолине. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР в склад УРСР. Час включення в склад Криничневськой сільради поки не встановлено: на 15 червня 1960 року село вже вважалося в його складі. По даним перепису 1989 року в селі мешкало 8 осіб. 18 липня того-ж року село передано зі складу Криничненської сільради в Зеленогірську. З 12 лютого 1991 року село в відновленій Кримськой АРСР, 26 лютого 1992 року перейменовану в Автономну Республіку Крим. З 21 березня 2014 року село в складі Криму анексоване Росією.

Примітки

  1. Горный Крым. ЭтоМесто.ru. 2010. Процитовано 13 липня 2015.
  2. Сергей Ткаченко. Село Пчелиное — самое высокогорное село в Крыму. Крымская правда. оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  3. Прогноз погоды в с. Пчелиное (Крым). Weather.in.ua. оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  4. Маршрут Белогорск — Пчелиное. Довезуха РФ. Процитовано 27 листопада 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Маршрут Симферополь — Пчелиное. Довезуха РФ. оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  6. (PDF). Правительство Республики Крым. 11 березня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2018. Процитовано 27 листопада 2017.
  7. Перечень автомобильных дорог общего пользования местного значения Автономной Республики Крым. Совет министров Автономной Республики Крым. 2012. оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 2015-06-245.
  9. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 85. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
  10. Вернер К.А.. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии : ( )[рос.]. — Симферополь : Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  12. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
  13. Часть 2. Выпуск 7. Список населенных пунктов. Феодосийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 2.
  14. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 86, 87. — 219 с.
  15. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь : Ватан, 1995. — Т. 2 : Л — Я. — 425 с. — 100 000 экз.
  16. Города и села Украины, 2009, Зеленогорский сельсовет.
  17. Численность населения Крымского федерального округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Федеральная служба государственной статистики. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 листопада 2017.
  18. Крым, Белогорский район, Пчелиное. КЛАДР РФ. оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2017.
  19. Лашков Ф. Ф. Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  20. Сперанський М.М. (упорядник). Повне зібрання законів Російської Імперії. Зібрання Перше. 1649—1825 гг.. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  21. Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  22. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  23. Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  24. Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
  25. Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 126.
  26. Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 2021-3-4.
  28. Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  30. Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865-1876. Лист XXXIV-13-b. Археологическая карта Крыма. оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  31. Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо. ЭтоМесто.ru. 1890. Процитовано 2 грудня 2017.
  32. Б. Б. Веселовский. Т. IV // История земства за сорок лет. — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911. — 696 с.
  33. Верстовка Крыма от Военно-топографического Депо. ЭтоМесто.ru. 1890. Процитовано 13 липня 2015.
  36. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель / И. М. Саркизов-Серазини. — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  37. Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 4 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  38. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 389.(рос.)
  39. Prof. Dr. . Журнал боевых действий военно-экономической инспекции 105 (Крым) с 1 октября 1943 по 31 декабря 1943 года, приложения к журналу боевых действий // Журнал боевых действий Верховного командования вермахта (Wehrmacht Operation Staff) 1 января 1943 - 31 декабря 1943 : ( )[нім.] = Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht (Wehrmachtführungsstab) 1. Januar 1943 - 31. Dezember 1943 / herausgeber Prof. Dr. [en]. — München : Bernard & Graefe, 1982. — Bd. III/2 (6). — .
  40. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44 «О крымских татарах»
  41. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма»
  42. Сеитова Эльвина Изетовна. Трудовая миграция в Крым (1944–1976) : [ 30 листопада 2021] // Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки : журнал. — 2013. — Т. 155, № 3—1. — С. 173—183. — ISSN 2541-7738.
  43. Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  44. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
  45. Закон СССР от 26.04.1954 О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР
  46. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 19. — 5000 экз.
  47. Картка постанови (укр.). Верховна Рада України. оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  48. О восстановлении Крымской Автономной Советской Социалистической Республики. Народный фронт «Севастополь-Крым-Россия». оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  49. Закон Крымской АССР от 26 февраля 1992 года № 19-1 «О Республике Крым как официальном названии демократического государства Крым». Ведомости Верховного Совета Крыма, 1992 г., № 5, ст. 194. 1992. Архів оригіналу за 27 січня 2016.
  50. Федеральный закон Российской Федерации от 21 марта 2014 года № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов — Республики Крым и города федерального значения Севастополя»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pcholi ne do 1945 roku Kurtluk krim Qurtluq ros Pchelinoe selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Zelenogirskij silskij radi selo Pcholine Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bilogirskij rajon Rada Zelenogirska silska rada Oblikova kartka Pcholine Osnovni dani Naselennya 14 Poshtovij indeks 97644 Telefonnij kod 380 6559 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 56 08 pn sh 34 32 50 sh d 44 93556 pn sh 34 54722 sh d 44 93556 34 54722 Koordinati 44 56 08 pn sh 34 32 50 sh d 44 93556 pn sh 34 54722 sh d 44 93556 34 54722 Misceva vlada Adresa radi 97640 ARK Bilogirskij rajon s Zelenogirske vul Lenina 2 Karta Pcholine Pcholine Mapa Pcholine u VikishovishiGeografiyaPcholine krihitne selo na pivdennomu shodi rajoni visoko v gorah Golovnogo pasma Krimskih gir praktichno na Karabi yajli u verhiv yah strumka Molbaj Uzen takozh Cerik Uzen livogo priplivu Tana Su Odne z najvisokogirnishih sil u Krimu visota centra sela nad rivnem morya 552 metra Najblizhche selo Golovanivka za 9 km nizhche po richci Vidstan do rajcentru blizko 20 kilometriv shose do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Simferopol priblizno 63 kilometra Transportne spoluchennya zdijsnyuyetsya za regionalnij avtodorozi vid shose Bilogirsk Privitne po ukrayinskij klasifikaciyi NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya ZminaPcholine 2 Perepis naselennya 2001 roku pokazala nastupnij rozpodil za nosiyami movi Mova Vidsotok rosijska 78 57 ukrayinska 14 29 biloruska 7 14 Dinamika chiselnosti 1864 rik 117 osib 1889 rik 125 osib 1892 rik 186 osib 1902 rik 172 osib 1915 rik 160 osib 1926 rik 239 osib 1939 rik 295 osib 1989 rik 8 osib 2001 rik 14 osib 2009 rik 15 osib 2014 rik 12 osib Suchasnij stanNa 2017 rik v Pcholinom isnuye 3 vulici Girska Lisova i Polova na 2009 rik po danim silradi selo zajmalo ploshu 15 3 gektara na yakij v 11 dvorah meshkalo 15 osib IstoriyaPershe dokumentalne zgaduvannya sela zustrichayetsya v Kameralnom Opisi Krimu 1784 roki sudyachi v ostannij period Krimskogo hanstva Kurtluk vhodiv v Karasubazarskij kadilik Karasubazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimskogo hanstva 8 19 kvitnya 1783 roku 8 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi minulogo Krimskogo Hanstva bulo utvorena Tavrijska oblast i selishe bulo pripisano do Simferopolskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 roki vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoj guberniyi Po novomu administrativnomu podilu pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoj guberniyi Kurtluk vijshov v sklad Simferopolskogo povitu U Vidomostyah pro vsi poselennya v Simferopolskom poviti sho skladayutsya zi svidchennyam u yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 9 zhovtnya 1805 roku Kurtluk chogos ne zapisanij a na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 roku poznachenij Kurtluk z 15 podvir yamm Pislya reformi volostnogo podilu 1829 roku Kurtluk zgidno z Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku zalishivsya v skladi peretvorennoyi Arginskoyi volosti Na karti 1836 roku v selishi 17 dvoriv Mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar v Turechinnu selishe pomitno spustilo i na karti 1842 roku Kurtluk poznachenij umovnim znakom male selishe mayetsya na uvazi menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoj reformi Oleksandra II selishe pripisali do V Spisku naselenih Tavricheskoj guberniyi po vidomostyah 1864 roku skladenomu po rezultatam VIII reviziyi 1864 roku Kurtluk vlasnicke tatarske selishe z 18 dvorami 117 meshkanciv i mechettyu pri fontani Po obstezhennyam profesora o N Kozlovskogo pochatku 1860 h rokiv v poselenni ye udostal dzherela i girski strumki takozh buli kolodyazi z prisnoyi vodoj glubinoj ne bilshe 3 5 sazhenej 6 10 m Na trohverstovij karti Shuberta 1865 1876 roku v selishi Kurtluk poznacheno 6 dvoriv V Pam yatnoj knizi Tavricheskoj guberniyi 1889 roku po rezultatam H reviziyi 1887 roku zapisan Kurtluk z 25 dvorami i 125 meshkancyami Na verstovij karti 1890 roku v selishi poznacheno 38 dvoriv z tatarskim naselennyam Pislya zemskoj reformi 1890 h rokiv selishe zalishalosya v skladi peretvorennoj Zujskoyi volosti Zgidno Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik v selishi Kurtluk yaka vhodila v Arginska silska obshina bulo 186 meshkanciv v 15 domogospodarstvah pri comu 1 gospodar mav 10 desyatin vlasnij zemli inshi bezzemelni Na dokladnij karti 1893 roku v selishi poznacheno 38 dvoriv z tatarskim naselennyam Po Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1902 rik v selishi Kurtluk yaka vhodila v Arginsku silsku gromadu bulo 172 meshkanci v 15 domogospodarstvah Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi Ch II ya Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 rik u seli Kurtluk na zemli Adamenko Zujskoyi volosti Simferopolskogo povitu nalichuvalosya 32 dvori z tatarskim naselennyam u kilkosti 160 osib pripisnih zhiteliv Pislya vstanovlennya v Krimu radyanskoyi vladi za uhvaloyu Krimrevkomu vid 8 sichnya 1921 roku bulo skasovano volosnu sistemu i selo uvijshlo do skladu novostvorenogo Karasubazarskogo rajonu Simferopolskogo povitu a v 1922 roci poviti otrimali nazvu okrugiv 11 zhovtnya 1923 roku zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnogo podilu Krimskoyi ARSR bulo vneseno zmini vnaslidok yakih okrugi likviduvalisya Karasubazarskij rajon stav samostijnoyu administrativnoyu odiniceyu i selo vklyuchili v jogo sklad Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimstkoj ASSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku v seli Kurtluk v skladi skasovanogo do 1940 roku silradi Karasubazarskogo rajonu nalichuvalosya 53 dvori yih 52 selyanskih naselennya stanovilo 239 osib vsi tatari diyala tatarska shkola Po danim perepesu naselennya 1939 roku v seli meshkalo 295 osib V period okupaciyi Krimu 21 i 22 grudnya 1943 roki pid chas operacij 7 go viddilu golovnokomanduvannya 17 toj armiyi vermahtu protiv partizanskih formuvann bula provedena operaciya po zagotovci produktiv s z masovanim zastosuvannyam vijskovoyi sili vnaslidok yakoyi selo Kurtluk bulo spaleno ta vsih zhiteliv vivezeno do U 1944 roci pislya deokupaciyi Krimu vid nimciv zgidno z postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari buli deportovani v Serednyu Aziyu 12 serpnya 1944 goda bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s O perenaselenni kolgospnikiv v rajoni Krimu na vikonannya yakogo v rajon zavezli pereselenciv 6000 osib zi Tambovskoj ta 2100 Kurskoj oblasti a v pochatku 1950 h rokiv vidbulasya druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Z 25 chervnya 1946 roku Kurtluk v skladi Krimskoj oblasti RRFSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RSR vid 18 travnya 1948 roku Kurtluk bulo perejmenovano v Pcholine 26 kvitnya 1954 roku Krimska oblast bula peredana zi skladu RRFSR v sklad URSR Chas vklyuchennya v sklad Krinichnevskoj silradi poki ne vstanovleno na 15 chervnya 1960 roku selo vzhe vvazhalosya v jogo skladi Po danim perepisu 1989 roku v seli meshkalo 8 osib 18 lipnya togo zh roku selo peredano zi skladu Krinichnenskoyi silradi v Zelenogirsku Z 12 lyutogo 1991 roku selo v vidnovlenij Krimskoj ARSR 26 lyutogo 1992 roku perejmenovanu v Avtonomnu Respubliku Krim Z 21 bereznya 2014 roku selo v skladi Krimu aneksovane Rosiyeyu PrimitkiGornyj Krym EtoMesto ru 2010 Procitovano 13 lipnya 2015 Sergej Tkachenko Selo Pchelinoe samoe vysokogornoe selo v Krymu Krymskaya pravda originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2017 Prognoz pogody v s Pchelinoe Krym Weather in ua originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2015 Marshrut Belogorsk Pchelinoe Dovezuha RF Procitovano 27 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Marshrut Simferopol Pchelinoe Dovezuha RF originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 PDF Pravitelstvo Respubliki Krym 11 bereznya 2015 Arhiv originalu PDF za 27 sichnya 2018 Procitovano 27 listopada 2017 Perechen avtomobilnyh dorog obshego polzovaniya mestnogo znacheniya Avtonomnoj Respubliki Krym Sovet ministrov Avtonomnoj Respubliki Krym 2012 originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 2015 06 245 Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g M Raevskij sostavitel Sankt Peterburg Tipografiya Karla Vulfa 1865 T XLI S 85 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih del Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii ros Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 1902 S 148 149 Chast 2 Vypusk 7 Spisok naselennyh punktov Feodosijskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona Simferopol 1915 S 2 Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 86 87 219 s Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1995 T 2 L Ya 425 s 100 000 ekz Goroda i sela Ukrainy 2009 Zelenogorskij selsovet Chislennost naseleniya Krymskogo federalnogo okruga gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij Federalnaya sluzhba gosudarstvennoj statistiki originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 listopada 2017 Krym Belogorskij rajon Pchelinoe KLADR RF originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2017 Lashkov F F Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 Speranskij M M uporyadnik Povne zibrannya zakoniv Rosijskoyi Imperiyi Zibrannya Pershe 1649 1825 gg SPb Tipografiya II Otdeleniya Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva Kancelyarii 1830 T XXI 1070 s Grzhibovskaya 1999 Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Grzhibovskaya 1999 Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Karta Muhina 1817 goda Arheologicheskaya karta Kryma originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2015 Grzhibovskaya 1999 Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 126 Topograficheskaya karta poluostrova Kryma so syomki polk Beteva 1835 1840 g Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 2021 3 4 Karta Beteva i Oberga Voenno topograficheskoe depo 1842 g Arheologicheskaya karta Kryma originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2015 Trehverstovaya karta Kryma VTD 1865 1876 List XXXIV 13 b Arheologicheskaya karta Kryma originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 Verstovka Kryma ot Voenno topograficheskogo Depo EtoMesto ru 1890 Procitovano 2 grudnya 2017 B B Veselovskij T IV Istoriya zemstva za sorok let Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 696 s Verstovka Kryma ot Voenno topograficheskogo Depo EtoMesto ru 1890 Procitovano 13 lipnya 2015 I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel I M Sarkizov Serazini Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Administrativno territorialnoe delenie Kryma Arhiv originalu za 4 travnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 S 389 ros Prof Dr Zhurnal boevyh dejstvij voenno ekonomicheskoj inspekcii 105 Krym s 1 oktyabrya 1943 po 31 dekabrya 1943 goda prilozheniya k zhurnalu boevyh dejstvij Zhurnal boevyh dejstvij Verhovnogo komandovaniya vermahta Wehrmacht Operation Staff 1 yanvarya 1943 31 dekabrya 1943 nim Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht Wehrmachtfuhrungsstab 1 Januar 1943 31 Dezember 1943 herausgeber Prof Dr en Munchen Bernard amp Graefe 1982 Bd III 2 6 ISBN 978 3 88199 073 8 Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 O krymskih tatarah Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Seitova Elvina Izetovna Trudovaya migraciya v Krym 1944 1976 30 listopada 2021 Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki zhurnal 2013 T 155 3 1 S 173 183 ISSN 2541 7738 Zakon RSFSR ot 25 06 1946 Ob uprazdnenii Checheno Ingushskoj ASSR i o preobrazovanii Krymskoj ASSR v Krymskuyu oblast Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Zakon SSSR ot 26 04 1954 O peredache Krymskoj oblasti iz sostava RSFSR v sostav Ukrainskoj SSR Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 19 5000 ekz Kartka postanovi ukr Verhovna Rada Ukrayini originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 O vosstanovlenii Krymskoj Avtonomnoj Sovetskoj Socialisticheskoj Respubliki Narodnyj front Sevastopol Krym Rossiya originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Zakon Krymskoj ASSR ot 26 fevralya 1992 goda 19 1 O Respublike Krym kak oficialnom nazvanii demokraticheskogo gosudarstva Krym Vedomosti Verhovnogo Soveta Kryma 1992 g 5 st 194 1992 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Federalnyj zakon Rossijskoj Federacii ot 21 marta 2014 goda 6 FKZ O prinyatii v Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh subektov Respubliki Krym i goroda federalnogo znacheniya Sevastopolya

Дата публікації:
Топ