Пру́сський ома́ж або прися́га (нім. Preußische Huldigung; пол. Hołd pruski) — офіційна церемонія передачі Альбрехту Гогенцоллерну у васальне володіння Герцогства Пруссія Королем Польським Сиґізмундом I Старим, що відбулася 10 квітня 1525 року.
Передісторія
Під час 5 квітня 1521 року в Торуні між Королівством Польським і Тевтонським орденом укладено перемир'я на чотири роки. Сторони погоджувалися передати вирішення конфлікту третейським суддям — імператору Карлу V і угорському королю Людвіку Яґеллончику.
1525 року термін припинення вогню минав, але імператорське посередництво не давало результатів — урегулювання суперечностей не досягнуто. Великий магістр Тевтонського ордену Альбрехт більше не міг розраховувати на підтримку у війні з боку Імперії, тому продовжував докладати зусиль, щоб отримати допомогу перед неминучим кінцем перемир'я.
1523 року Альбрехт відвідав Мартіна Лютера у Віттенберзі. На зустрічі Лютер порадив великому магістрові одружитися, секуляризувати Орден і стати його світським правителем. Альбрехт прийняв цю ідею та став прихильником протестантизму.
8 квітня 1525 р. протиборчі сторони у Кракові підписали мирний договір, який офіційно завершував польсько-тевтонську війну 1519–1521 років. Відповідно договору, Альбрехт отримував право на створення васального по відношенню до Польщі Герцогства Пруссія шляхом секуляризації держави Тевтонського ордена. Сам Альбрехт ставав світським правителем Пруссії з герцогським титулом, який передавався у спадок. Формальним наслідком договору стало проведення церемонії складання присяги.
Подія
10 квітня 1525 р. у столиці Польщі Кракові, на головній площі Ринок, відбулась церемонія омажу — Альбрехт склав ленну присягу на вірність Сиґізмундові I Старому, визнаючи польського короля своїм сюзереном. Альбрехт залишив посаду Великого магістра Тевтонського ордена і здобув титул «Герцог Пруссії». Як символ васальної залежності, Альбрехт здобув від польського короля штандарт з прусським гербом.
Наслідки
Більшість володінь Тевтонського ордена в Пруссії оголошувалися світським Герцогством Пруссія, васальним по відношенню до Польщі.
За Краківською угодою при частковим посередництві Лютера Герцогство Пруссія ставало першою протестантською державою. Для Польщі зі стратегічних міркувань було кращим утворення протестантського лену — Герцогства Пруссія, ніж наявність у Пруссії католицького феодального володіння — Держави Тевтонського ордена, яка формально була підданим Священної Римської імперії та Папи Римського.
Прусський ландтаг, зібраний у Кеніґсберзі, визнав нового Герцога та протестантську реформацію в лютеранську віру. Століття протистояннь між та Орденом закінчилося поразкою останнього.
Тевтонський орден, який обрав нового Великого магістра, продовжив своє існування. Новий Гросмейстер намагався політичними засобами боротися за втрачену владу на прусських територіях, але Орден уже не міг повернути собі колишню могутність.
Історія Прусських присяг
Традиція прусських присяг сходить до 1469 року, коли, після Тринадцятирічної війни та Другого Торунського миру, усі Великі магістри Тевтонського ордена зобов'язані були складати присягу польським правителям протягом шести місяців з моменту свого обрання. Деякі гросмейстери відмовлялись це робити на підставі того, що тевтонські лицарі були під папським суверенітетом. Серед тих, хто відмовився, були Мартін Трухзес фон Ветцгаузен, Фрідріх Саксонський (направив справу в рейхстаг, 1495 р.), а також майбутній Герцог Пруссії Альбрехт.
Дата | Місце проведення | Васал, Гросмейстер | Сеньйор, Король Польський |
---|---|---|---|
1469, 1 грудня | Пйотркув-Трибунальський, сейм | Генріх Рейсс фон Плауен | Казимир IV Ягеллончик |
1470, 20 листопада | Пйотркув-Трибунальський, сейм | Генріх Реффле фон Ріхтенберг | Казимир IV Ягеллончик |
1479, 9 жовтня | Новий Корчин | Мартін Трухзес фон Ветцгаузен | Казимир IV Ягеллончик |
1489, 18 листопада | Радом | Йоганн фон Тіфен | Казимир IV Ягеллончик |
1493, 29 травня | Йоганн фон Тіфен | Ян I Ольбрахт |
Після створення 1525 року Герцогства Пруссія її правителі, починаючи з герцога Альбрехта, складали присягу польським королям до 6 жовтня 1641 року, коли мав місце останній прусський омаж. Після підписання [pl] (1657 р.) прусські правителі більше не вважалися васалами польських королів.
Дата | Місце проведення | Васал, Герцог Пруссії | Сеньйор, Король Польський |
---|---|---|---|
1525, 10 квітня | Краків | Альбрехт | Сигізмунд I Старий |
1569, 19 липня | Люблін, сейм | Альбрехт Фрідріх | Сигізмунд II Август |
1578, 20 лютого | Варшава, перед церквою Св. Анни | Стефан Баторій | |
1611, 16 листопада | Варшава, перед церквою Св. Анни | Сигізмунд III Ваза | |
1621, вересень | Георг Вільгельм, курфюрст Бранденбургу | Сигізмунд III Ваза | |
1633, 21 березня | посли курфюрста Георга Вільгельма | Владислав IV Ваза | |
1641, 6 жовтня | Варшава, перед Королівським замком | Фрідріх Вільгельм I, курфюрст Бранденбургу | Владислав IV Вази |
У мистецтві
- Марчелло Бачареллі (1731–1818), придворний художник короля Польщі, у 1796 році намалював картину «Прусський омаж». Картина знаходиться у Національному музеї у Кракові
- Подія стала темою однієї з найвідоміших картин Яна Матейка «Прусський омаж» («Присяга Пруссії на вірність Польщі») (створена у 1882 р.), яка виставлена у Галереї польського мистецтва XIX ст. у Сукеницях, підрозділі Національного музею у Кракові.
Див. також
Примітки
- Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 3 травня 2015. (пол.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015. (пол.)
Література
- Очерки истории Восточной Пруссии / Кретинин Г.В, Брюшинкин В. Н., Гальцов В. И. — Калининград: ФГУИПП «Янтарный сказ», 2002. — 536 с. (№ 6)
- Vetulani A., Lenno pruskie od traktatu krakowskiego do śmierci księcia Albrechta 1525–1568. Studium historyczno-prawne, Kraków 1930.
- Marian Biskup, Geneza i znaczenie hołdu pruskiego 1525 r., «Komunikaty Mazursko-Warmińskie», 1975, nr 4.
- Bogucka Maria, Hołd Pruski, Wydawnictwo Interpress, Warszawa 1982.
- Boockman H., Zakon krzyżacki. Dwanaście rozdziałów jego historii, wyd. polskie, Warszawa 1998.
- Bogdan Wachowiak, Andrzej Kamieński, Dzieje Brandenburgii-Prus. Na progu czasów nowożytnych (1500–1701), .
- Sebastian Haffner, Prusy bez legendy: Zarys dziejów, Warszawa: Oficyna Historii XIX i XX wieku, 1996. .
- Karol Górski, Zakon Krzyżacki a powstanie państwa pruskiego, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Warszawa 1977.
- Stanisław Szostakowski, Hołd Pruski, Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, Warszawa 1975.
- Halina Blak, Stanisław Grodziski, Hołd Pruski, Wydawnictwo literackie, Kraków 1990.
Посилання
- (пол.)
- . Всемирная история http://www.world-history.ru/. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.(рос.)
- . Всемирная история http://www.world-history.ru/. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pru sskij oma zh abo prisya ga nim Preussische Huldigung pol Hold pruski oficijna ceremoniya peredachi Albrehtu Gogencollernu u vasalne volodinnya Gercogstva Prussiya Korolem Polskim Sigizmundom I Starim sho vidbulasya 10 kvitnya 1525 roku Prusskij omazh insha nazva Prisyaga Prussiyi na virnist Polshi hud Yan Matejko 1882 r PeredistoriyaPid chas 5 kvitnya 1521 roku v Toruni mizh Korolivstvom Polskim i Tevtonskim ordenom ukladeno peremir ya na chotiri roki Storoni pogodzhuvalisya peredati virishennya konfliktu tretejskim suddyam imperatoru Karlu V i ugorskomu korolyu Lyudviku Yagellonchiku 1525 roku termin pripinennya vognyu minav ale imperatorske poserednictvo ne davalo rezultativ uregulyuvannya superechnostej ne dosyagnuto Velikij magistr Tevtonskogo ordenu Albreht bilshe ne mig rozrahovuvati na pidtrimku u vijni z boku Imperiyi tomu prodovzhuvav dokladati zusil shob otrimati dopomogu pered neminuchim kincem peremir ya 1523 roku Albreht vidvidav Martina Lyutera u Vittenberzi Na zustrichi Lyuter poradiv velikomu magistrovi odruzhitisya sekulyarizuvati Orden i stati jogo svitskim pravitelem Albreht prijnyav cyu ideyu ta stav prihilnikom protestantizmu 8 kvitnya 1525 r protiborchi storoni u Krakovi pidpisali mirnij dogovir yakij oficijno zavershuvav polsko tevtonsku vijnu 1519 1521 rokiv Vidpovidno dogovoru Albreht otrimuvav pravo na stvorennya vasalnogo po vidnoshennyu do Polshi Gercogstva Prussiya shlyahom sekulyarizaciyi derzhavi Tevtonskogo ordena Sam Albreht stavav svitskim pravitelem Prussiyi z gercogskim titulom yakij peredavavsya u spadok Formalnim naslidkom dogovoru stalo provedennya ceremoniyi skladannya prisyagi PodiyaPrusskij gerb z literoyu S Sigismundus i koronoyu navkolo shiyi orla simvolizuye sho Gercogstvo Prussiya ye vasalom polskogo korolya 10 kvitnya 1525 r u stolici Polshi Krakovi na golovnij ploshi Rinok vidbulas ceremoniya omazhu Albreht sklav lennu prisyagu na virnist Sigizmundovi I Staromu viznayuchi polskogo korolya svoyim syuzerenom Albreht zalishiv posadu Velikogo magistra Tevtonskogo ordena i zdobuv titul Gercog Prussiyi Yak simvol vasalnoyi zalezhnosti Albreht zdobuv vid polskogo korolya shtandart z prusskim gerbom NaslidkiBilshist volodin Tevtonskogo ordena v Prussiyi ogoloshuvalisya svitskim Gercogstvom Prussiya vasalnim po vidnoshennyu do Polshi Za Krakivskoyu ugodoyu pri chastkovim poserednictvi Lyutera Gercogstvo Prussiya stavalo pershoyu protestantskoyu derzhavoyu Dlya Polshi zi strategichnih mirkuvan bulo krashim utvorennya protestantskogo lenu Gercogstva Prussiya nizh nayavnist u Prussiyi katolickogo feodalnogo volodinnya Derzhavi Tevtonskogo ordena yaka formalno bula piddanim Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Papi Rimskogo Prusskij landtag zibranij u Kenigsberzi viznav novogo Gercoga ta protestantsku reformaciyu v lyuteransku viru Stolittya protistoyann mizh ta Ordenom zakinchilosya porazkoyu ostannogo Tevtonskij orden yakij obrav novogo Velikogo magistra prodovzhiv svoye isnuvannya Novij Grosmejster namagavsya politichnimi zasobami borotisya za vtrachenu vladu na prusskih teritoriyah ale Orden uzhe ne mig povernuti sobi kolishnyu mogutnist Istoriya Prusskih prisyagTradiciya prusskih prisyag shodit do 1469 roku koli pislya Trinadcyatirichnoyi vijni ta Drugogo Torunskogo miru usi Veliki magistri Tevtonskogo ordena zobov yazani buli skladati prisyagu polskim pravitelyam protyagom shesti misyaciv z momentu svogo obrannya Deyaki grosmejsteri vidmovlyalis ce robiti na pidstavi togo sho tevtonski licari buli pid papskim suverenitetom Sered tih hto vidmovivsya buli Martin Truhzes fon Vetcgauzen Fridrih Saksonskij napraviv spravu v rejhstag 1495 r a takozh majbutnij Gercog Prussiyi Albreht Hronologiya skladannya grosmejsterami Tevtonskogo ordenu prisyagi na virnist polskim korolyam Data Misce provedennya Vasal Grosmejster Senjor Korol Polskij 1469 1 grudnya Pjotrkuv Tribunalskij sejm Genrih Rejss fon Plauen Kazimir IV Yagellonchik 1470 20 listopada Pjotrkuv Tribunalskij sejm Genrih Reffle fon Rihtenberg Kazimir IV Yagellonchik 1479 9 zhovtnya Novij Korchin Martin Truhzes fon Vetcgauzen Kazimir IV Yagellonchik 1489 18 listopada Radom Jogann fon Tifen Kazimir IV Yagellonchik 1493 29 travnya Jogann fon Tifen Yan I Olbraht Pislya stvorennya 1525 roku Gercogstva Prussiya yiyi praviteli pochinayuchi z gercoga Albrehta skladali prisyagu polskim korolyam do 6 zhovtnya 1641 roku koli mav misce ostannij prusskij omazh Pislya pidpisannya pl 1657 r prusski praviteli bilshe ne vvazhalisya vasalami polskih koroliv Hronologiya skladannya Gercogami Prussiyi prisyagi na virnist polskim korolyam Data Misce provedennya Vasal Gercog Prussiyi Senjor Korol Polskij 1525 10 kvitnya Krakiv Albreht Sigizmund I Starij 1569 19 lipnya Lyublin sejm Albreht Fridrih Sigizmund II Avgust 1578 20 lyutogo Varshava pered cerkvoyu Sv Anni Stefan Batorij 1611 16 listopada Varshava pered cerkvoyu Sv Anni Sigizmund III Vaza 1621 veresen Georg Vilgelm kurfyurst Brandenburgu Sigizmund III Vaza 1633 21 bereznya posli kurfyursta Georga Vilgelma Vladislav IV Vaza 1641 6 zhovtnya Varshava pered Korolivskim zamkom Fridrih Vilgelm I kurfyurst Brandenburgu Vladislav IV VaziU mistectviPrusskij omazh hud Marchello Bacharelli 1796 r Marchello Bacharelli 1731 1818 pridvornij hudozhnik korolya Polshi u 1796 roci namalyuvav kartinu Prusskij omazh Kartina znahoditsya u Nacionalnomu muzeyi u Krakovi Podiya stala temoyu odniyeyi z najvidomishih kartin Yana Matejka Prusskij omazh Prisyaga Prussiyi na virnist Polshi stvorena u 1882 r yaka vistavlena u Galereyi polskogo mistectva XIX st u Sukenicyah pidrozdili Nacionalnogo muzeyu u Krakovi Div takozhAlbert gercog Prusiyi Gercogstvo Prussiya Prusskij omazh kartina PrimitkiArhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 3 travnya 2015 pol Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2015 pol LiteraturaOcherki istorii Vostochnoj Prussii Kretinin G V Bryushinkin V N Galcov V I Kaliningrad FGUIPP Yantarnyj skaz 2002 536 s 6 Vetulani A Lenno pruskie od traktatu krakowskiego do smierci ksiecia Albrechta 1525 1568 Studium historyczno prawne Krakow 1930 Marian Biskup Geneza i znaczenie holdu pruskiego 1525 r Komunikaty Mazursko Warminskie 1975 nr 4 Bogucka Maria Hold Pruski Wydawnictwo Interpress Warszawa 1982 Boockman H Zakon krzyzacki Dwanascie rozdzialow jego historii wyd polskie Warszawa 1998 Bogdan Wachowiak Andrzej Kamienski Dzieje Brandenburgii Prus Na progu czasow nowozytnych 1500 1701 ISBN 83 7177 195 9 Sebastian Haffner Prusy bez legendy Zarys dziejow Warszawa Oficyna Historii XIX i XX wieku 1996 ISBN 83 905989 3 0 Karol Gorski Zakon Krzyzacki a powstanie panstwa pruskiego Zaklad Narodowy im Ossolinskich Warszawa 1977 Stanislaw Szostakowski Hold Pruski Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne Warszawa 1975 Halina Blak Stanislaw Grodziski Hold Pruski Wydawnictwo literackie Krakow 1990 Posilannya pol Vsemirnaya istoriya http www world history ru Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 ros Vsemirnaya istoriya http www world history ru Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 ros