Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прої́ждже — село в Україні, у Старобільській міській громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 938 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Лиманська сільська рада.
| село Проїждже | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Старобільська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1755 |
| Населення | 938 |
| Площа | 3,38 км² |
| Густота населення | 309,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92722 |
| Телефонний код | +380 6461 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′26″ пн. ш. 38°58′29″ сх. д. / 49.39056° пн. ш. 38.97472° сх. д.Координати: 49°23′26″ пн. ш. 38°58′29″ сх. д. / 49.39056° пн. ш. 38.97472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 60 м |
| Водойми | річка Айдар, Балка Проїзджа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92720, Луганська обл., Старобільський р-н, с.Лиман, вул.Дибка,100 |
| Карта | |
  Проїждже | |
 Проїждже | |
| Мапа | |
| | |
Географія
На південно-західній околиці села Балка Проїзджа впадає у річку Айдар.
Історія
За селом Проїждже знаходяться високі козацькі могили, що біля Гетьманського шляху (таких могил 28).
Шлях називається Гетьманським через те, що ним проїжджав гетьман України Дмитро Вишневецький, який разом зі своїм загоном у 1559 році у битві над Айдаром завдав поразки кримським татарам. Річка Айдар згадується в літописах з 1503 року під назвами Гайдар, Одар, Айдара. Існує припущення, що цю назву дали татари (від тюркського «ай»- святий, благословенний, «дар» — долина, ущелина) — благословенна долина.
Місце, де розташоване село, належить до колись нічийного Дикого поля, через яке татари робили свої набіги на Україну. Але поступово вона заселялася українськими козаками, вихідцями з Чернігівщини, Полтавщини, Курщини.
Слово «проїждже» вперше письмово знаходиться в матеріалах за 1777-1784 роки. Але хутір з такою назвою був заснований набагато раніше, бо він згадується ще при описі Булавінського повстання 1707-1709 років. В про це сказано: «Активну участь у повстанні взяли жителі Іванівської Луки (нині Булавинівки), куди після розгрому карателів під керівництвом Юрія Долгорукого у Шульгин-містечку Кіндрат Булавін переніс свій табір. Неподалік від села було збудовано лінію укріплень, що тяглася від річки Айдар до села Проїждже…»
Проїждже спершу називалося Кашубівкою. Заселення почалося з кутка Одноребрівка (тепер вулиця 8 Березня) та кутка Красний план (тепер вулиця Лугова). Кашубівкою хутір називався завдяки прізвищу Кашуба, його мали багато мешканців Булавинівки, які першими поселилися у вищезгаданих кутах.
Щодо самої назви Проїждже, існує припущення, що під час Булавінського повстання в яру, який нині знаходиться на території села, стояв заслін, на якому пропускали повстанців, кажучи: «Проїжджай».
У документах за 1830 рік про це поселення написано: «…загальна кількість будинків — 119, число господарів — 50, помічників — 61, військових і селян різних звань — 369, жіночої статі — 458».
Кріпацтво на даній території запроваджене пізніше, ніж в інших місцях України,- в 1783 році.
До революції Проїждже відносилося в різні часи до Воронезької, Харківської, Острозької, Слобідсько-Української губерній, входило до . Проїжджани ходили до булавинівської церкви святого Дмитра, яка була споруджена 1782 році на місці поховання загиблих повстанців — булавінців. А в 1910-1913 селяни збудували на власні кошти церкву і в Проїжджому — відтоді воно перетворюється із слободи в село. Святиня стала шедевром архітектури села. Церкву було освячено 14 жовтня 1913-в день Покрови Пресвятої Богородиці.
Збереглася фотографія цієї церкви — вона стояла на найвищому в селі місці (в теперішньому центрі села, за теперішніми магазинами), мала високу дзвіницю з шістьма виготовленими з міді та срібла дзвонами вагою від одного до шістдесяти пудів (відповідно 16 і 960 кілограмів). Малі дзвони застосовувались у будні дні, а великі у річні свята. Церква була найкращою в окрузі. У 1931 році її закрили, а через два десятиліття зруйнували . У 1988 році при спорудженні сільського ставка біля , було знайдено один з церковних дзвонів.
Ось що пише про церкву у спогадах та ілюструє її велич у формі малюнка син розкуркуленого селянина Скрипник Дмитро Васильович (1919 р. н.):
«Всего высота примерно 80 метров. Колокольня 60-70 метров, с северной стороны, наверно, была вмонтирована бутылка, так как на непогоду она свистела на всю деревню . Но этого секрета так никто и не узнал. При мне был снят самый высокий крест. Снимал местный житель села: выпил залпом бутылку водки и полез наверх. Это я видел собственными глазами. Сразу возле входа в ограду был похоронен коммунар, где всегда был митинг. Таких церквей в Луганской области было построено 5. Возможно, которые сохранили ее архитектуру. Называли ее Пятиглавая пресвятой Богородицы. Внутри было два корпуса: левый – женский ,правый – мужской. Возле входа колонка для воды и рядом магазин; сзади, вернее сбоку кладбище, там же амбары. А вот школа – не помню, или была построена, или ее ремонтировали. Потому что я, когда бегал по лесом, то проколол гвоздем соткой между пальцев, а брали материал с амбаров…»
Цікава історична річ є в сільській школі — бронзовий дзвоник, на якому дата виготовлення 1897 рік. А сама школа була відкрита в 1900 році. Перша сільська вчителька Любов Опанасівна Яковлева.
Позначилися на житті і Столипінська земельна реформа, і революційні події. За результатами земельної реформи на проїжджанських землях виникли два хутори — Піщаний та Голубівка. Під час революції загинуло п'ятнадцять проїжджан. Від розкуркулення в 1930-1931 роках постраждали 70 дворів(230 чоловік). Під час голодомору в 1932-33 роках в селі померло приблизно 384 людини, а ще 235 у Другій Світовій війні — в пам'ять про них проїжджани в 1971 році встановили пам'ятник «Скорботна мати». У 1974 було збудовано будинок культури, в якому зараз розміщені сільська бібліотека та музей.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 365 людей.
- Світлини
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 4 травня 2016.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР.Луганска область.- К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939с.
- стаття з газети .О.Погорєлого, пенсіонера, історика села Проїждже
Посилання
- Погода в селі Проїждже [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Моє рідне село Проїждже
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proyi zhdzhe selo v Ukrayini u Starobilskij miskij gromadi Starobilskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 938 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Limanska silska rada selo Proyizhdzhe Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Starobilskij rajon Gromada Starobilska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1755 Naselennya 938 Plosha 3 38 km Gustota naselennya 309 47 osib km Poshtovij indeks 92722 Telefonnij kod 380 6461 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 23 26 pn sh 38 58 29 sh d 49 39056 pn sh 38 97472 sh d 49 39056 38 97472 Koordinati 49 23 26 pn sh 38 58 29 sh d 49 39056 pn sh 38 97472 sh d 49 39056 38 97472 Serednya visota nad rivnem morya 60 m Vodojmi richka Ajdar Balka Proyizdzha Misceva vlada Adresa radi 92720 Luganska obl Starobilskij r n s Liman vul Dibka 100 Karta Proyizhdzhe Proyizhdzhe Mapa Proyizhdzhe u VikishovishiGeografiyaNa pivdenno zahidnij okolici sela Balka Proyizdzha vpadaye u richku Ajdar IstoriyaZa selom Proyizhdzhe znahodyatsya visoki kozacki mogili sho bilya Getmanskogo shlyahu takih mogil 28 Shlyah nazivayetsya Getmanskim cherez te sho nim proyizhdzhav getman Ukrayini Dmitro Vishneveckij yakij razom zi svoyim zagonom u 1559 roci u bitvi nad Ajdarom zavdav porazki krimskim tataram Richka Ajdar zgaduyetsya v litopisah z 1503 roku pid nazvami Gajdar Odar Ajdara Isnuye pripushennya sho cyu nazvu dali tatari vid tyurkskogo aj svyatij blagoslovennij dar dolina ushelina blagoslovenna dolina Misce de roztashovane selo nalezhit do kolis nichijnogo Dikogo polya cherez yake tatari robili svoyi nabigi na Ukrayinu Ale postupovo vona zaselyalasya ukrayinskimi kozakami vihidcyami z Chernigivshini Poltavshini Kurshini Slovo proyizhdzhe vpershe pismovo znahoditsya v materialah za 1777 1784 roki Ale hutir z takoyu nazvoyu buv zasnovanij nabagato ranishe bo vin zgaduyetsya she pri opisi Bulavinskogo povstannya 1707 1709 rokiv V pro ce skazano Aktivnu uchast u povstanni vzyali zhiteli Ivanivskoyi Luki nini Bulavinivki kudi pislya rozgromu karateliv pid kerivnictvom Yuriya Dolgorukogo u Shulgin mistechku Kindrat Bulavin perenis svij tabir Nepodalik vid sela bulo zbudovano liniyu ukriplen sho tyaglasya vid richki Ajdar do sela Proyizhdzhe Proyizhdzhe spershu nazivalosya Kashubivkoyu Zaselennya pochalosya z kutka Odnorebrivka teper vulicya 8 Bereznya ta kutka Krasnij plan teper vulicya Lugova Kashubivkoyu hutir nazivavsya zavdyaki prizvishu Kashuba jogo mali bagato meshkanciv Bulavinivki yaki pershimi poselilisya u vishezgadanih kutah Shodo samoyi nazvi Proyizhdzhe isnuye pripushennya sho pid chas Bulavinskogo povstannya v yaru yakij nini znahoditsya na teritoriyi sela stoyav zaslin na yakomu propuskali povstanciv kazhuchi Proyizhdzhaj U dokumentah za 1830 rik pro ce poselennya napisano zagalna kilkist budinkiv 119 chislo gospodariv 50 pomichnikiv 61 vijskovih i selyan riznih zvan 369 zhinochoyi stati 458 Kripactvo na danij teritoriyi zaprovadzhene piznishe nizh v inshih miscyah Ukrayini v 1783 roci Do revolyuciyi Proyizhdzhe vidnosilosya v rizni chasi do Voronezkoyi Harkivskoyi Ostrozkoyi Slobidsko Ukrayinskoyi gubernij vhodilo do Proyizhdzhani hodili do bulavinivskoyi cerkvi svyatogo Dmitra yaka bula sporudzhena 1782 roci na misci pohovannya zagiblih povstanciv bulavinciv A v 1910 1913 selyani zbuduvali na vlasni koshti cerkvu i v Proyizhdzhomu vidtodi vono peretvoryuyetsya iz slobodi v selo Svyatinya stala shedevrom arhitekturi sela Cerkvu bulo osvyacheno 14 zhovtnya 1913 v den Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Zbereglasya fotografiya ciyeyi cerkvi vona stoyala na najvishomu v seli misci v teperishnomu centri sela za teperishnimi magazinami mala visoku dzvinicyu z shistma vigotovlenimi z midi ta sribla dzvonami vagoyu vid odnogo do shistdesyati pudiv vidpovidno 16 i 960 kilogramiv Mali dzvoni zastosovuvalis u budni dni a veliki u richni svyata Cerkva bula najkrashoyu v okruzi U 1931 roci yiyi zakrili a cherez dva desyatilittya zrujnuvali U 1988 roci pri sporudzhenni silskogo stavka bilya bulo znajdeno odin z cerkovnih dzvoniv Os sho pishe pro cerkvu u spogadah ta ilyustruye yiyi velich u formi malyunka sin rozkurkulenogo selyanina Skripnik Dmitro Vasilovich 1919 r n Vsego vysota primerno 80 metrov Kolokolnya 60 70 metrov s severnoj storony naverno byla vmontirovana butylka tak kak na nepogodu ona svistela na vsyu derevnyu No etogo sekreta tak nikto i ne uznal Pri mne byl snyat samyj vysokij krest Snimal mestnyj zhitel sela vypil zalpom butylku vodki i polez naverh Eto ya videl sobstvennymi glazami Srazu vozle vhoda v ogradu byl pohoronen kommunar gde vsegda byl miting Takih cerkvej v Luganskoj oblasti bylo postroeno 5 Vozmozhno kotorye sohranili ee arhitekturu Nazyvali ee Pyatiglavaya presvyatoj Bogorodicy Vnutri bylo dva korpusa levyj zhenskij pravyj muzhskoj Vozle vhoda kolonka dlya vody i ryadom magazin szadi vernee sboku kladbishe tam zhe ambary A vot shkola ne pomnyu ili byla postroena ili ee remontirovali Potomu chto ya kogda begal po lesom to prokolol gvozdem sotkoj mezhdu palcev a brali material s ambarov Cikava istorichna rich ye v silskij shkoli bronzovij dzvonik na yakomu data vigotovlennya 1897 rik A sama shkola bula vidkrita v 1900 roci Persha silska vchitelka Lyubov Opanasivna Yakovleva Poznachilisya na zhitti i Stolipinska zemelna reforma i revolyucijni podiyi Za rezultatami zemelnoyi reformi na proyizhdzhanskih zemlyah vinikli dva hutori Pishanij ta Golubivka Pid chas revolyuciyi zaginulo p yatnadcyat proyizhdzhan Vid rozkurkulennya v 1930 1931 rokah postrazhdali 70 dvoriv 230 cholovik Pid chas golodomoru v 1932 33 rokah v seli pomerlo priblizno 384 lyudini a she 235 u Drugij Svitovij vijni v pam yat pro nih proyizhdzhani v 1971 roci vstanovili pam yatnik Skorbotna mati U 1974 bulo zbudovano budinok kulturi v yakomu zaraz rozmisheni silska biblioteka ta muzej Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu vchinenogo uryadom SRSR u 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv 365 lyudej SvitliniTakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2014 Procitovano 4 travnya 2016 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 939s stattya z gazeti O Pogoryelogo pensionera istorika sela ProyizhdzhePosilannyaPogoda v seli Proyizhdzhe 13 lyutogo 2018 u Wayback Machine Moye ridne selo Proyizhdzhe Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi