Провулок Людмили Гурченко провулок у Шевченківському районі Харкова Довжина 110 метрів Починається від провулку Кравцова

Провулок Людмили Гурченко — провулок у Шевченківському районі Харкова. Довжина 110 метрів. Починається від провулку Кравцова, йде на північ, закінчуючись у середині кварталу розгалуженими проїздами.

Провулок Людмили Гурченко Харків

Місцевість	Центр
Район	Шевченківський район
Назва на честь	Л. М. Гурченко
Колишні назви
Харинський, Саммеровський провулок
Загальні відомості
Протяжність	110 м
Координати початку	49°59′45″ пн. ш. 36°13′47″ сх. д. / 49.995972° пн. ш. 36.229806° сх. д. / 49.995972; 36.229806
Координати кінця	49°59′48″ пн. ш. 36°13′46″ сх. д. / 49.996889° пн. ш. 36.229694° сх. д. / 49.996889; 36.229694
поштові індекси	61057
Транспорт
Найближчі станції метро	Історичний музей, 380 м
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до № 10
Архітектурні пам'ятки	№ 1, 3-Б
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450267
Мапа

Провулок Людмили Гурченко у Вікісховищі

Історія

Провулок заснований у кінці XVIII — на початку XIX століття, деякий час він залишався безіменним. Перша назва провулка — Харинський, по прізвищу Олександри Гаврилівни Хариної, яка оселилася тут у 1870-х роках. О. Г. Харина, вдова надвірного радника, відома в Харкові своєю громадською діяльністю, була опікункою двох жіночих гімназій. Їй належав будинок (нині № 3-Б), спроєктований у вигляді замку з вежею, архітектор, імовірно, О. К. Гірш.

В 1920 році в цьому будинку розмістилася Всеукраїнська кооперативна спілка споживчих товариств, тут же оселився її голова Іван Адамович Саммер. Після його смерті провулок назвали Саммеровським. У роки німецької окупації (1942—1943) провулку повертали первісну назву. В 2015 році Саммеровський провулок перейменували на честь радянської акторки та співачки Людмили Гурченко.

У 2016 році на одному з будинків на початку провулку намальовано мурал на честь Людмили Гурченко.

Будівлі

Будинок № 1 — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 441. Житловий будинок, 2-а пол. XIX століття.
Будинки № 3, 3-Б — Пам'ятка архітектури Харкова, охоронний № 442. Житловий будинок, 2-а пол. XIX століття, архітектор, імовірно, О. К. Гірш.

Будинок №1
Будинок №3
Будинок №3-Б

Примітки

Володимир Тимофієнко. . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
Станислав Шварц. Путешествие в провинциальную столицу. Ст. 4

Джерела

Єдиний адресний реєстр міста Харкова
Переулок Людмилы Гурченко (ранее — Саммеровский пер.)
Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 21 грудня 2021.

[1] Володимир Тимофієнко. . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

[2] Станислав Шварц. Путешествие в провинциальную столицу. Ст. 4