Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приро́дні силіка́ти — сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів, клас мінералів, солей кремнієвої, ізо- і гетерополікремнієвих кислот.
Загальний опис
На частку природних силікатів припадає до 80–85 % маси земної кори й мантії Землі та близько 90 % маси гірських порід Місяця. Природні силікати складають близько 25 % відомих мінеральних видів. У природі відомо понад 700 природних силікатів, включаючи найважливіші породотвірні мінерали (польові шпати, піроксени, амфіболи, слюди і інш.). Основним елементом структури силікатів є тетраедр [SiO4]4-, а також аніони О2-, ОН-, CO32-, SO42-, Cl- та інші. Роль катіонів в природних силікатах відіграють переважно елементи 2-го, 3-го і 4-го періодів періодичної системи елементів, серед яких Na, Mg, AI, Fe, К, Са, Mn найбільш поширені в земній корі і складають разом з O і Si до 99 % її об'єму. Досить звичайні також Ti, Zn, TR. Менш поширені силікати V, Ni, Nb, Th, U, Sr, Cs, Ba. Особливе місце займають нечисленні природні силікати, в яких катіонами виступають халькофільні елементи: Cu, Zn, Sn, Pb, As, Sb і Bi. Більша частина природних силікатів — основні, значно менша — кислі і кисло-основні. Серед природних силікатів багато кристалогідратів.
Найважливіша кристалоструктурна характеристика природних силікатів — будова їх аніонів, виходячи з якої розрізнюються силікати з острівними, ланцюжковими, стрічковими, сітчастими і каркасними радикалами. Більшість природних силікатів мають низьку симетрію. Близько 45 % з них належать до моноклінної, 20 % — до ромбічної, 9 % — до триклінної, 7 % — до тетрагональної, 10 % — до тригональної і гексагональної, 9 % — до кубічної сингонії. Значна кількість природних силікатів безбарвні або білі. Силікати Fe, Mn, Ni, Ti, Zr, V, Cu, TR та ін. елементів часто забарвлені в різні кольори. Блиск скляний до алмазного. У тонких шліфах прозорі. Більшість силікатів каркасної і шаруватої структури, мають низьку густину (2000–3000 кг/м³). Твердість від 4–5 до 6–8. Використовують природні силікати як будівельний матеріал і у виробництві вогнетривких матеріалів, у скляній промисловості тощо.
Різновиди
Розрізняють:
- рідкісноземельний (бритоліт);
- силікат-апатит церіїстий (бритоліт);
- силікат-віїкіт (різновид — мінералів групи пірохлору, який містить 2–16 % SiO2);
- силікат волокнистий (силіманіт);
- силікати-в'язані (те саме, що силікати каркасні),
- силікати каркасні (силікати в основі структури яких знаходиться тримірний каркас з формулою [AlmSin-mO2n]m, де m найчастіше дорівнює 0, 1 або 2, а n — 1 або 4);
- (силікати, і основі структури яких знаходяться кільця, складені кремнієкисневими тетраедрами зі спільними вершинами; серед них найпоширенішими є силікати з шестерними кільцями з радикалом [Si6O18]12- (наприклад, берил — Al2Be3[Si6O18]) і зі складними двоповерховими кільцями (наприклад, турмалін — Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)3Al6(BO3)3(OH, F)4[Si6O18]));
- силікати ланцюжкові (мета- і диметасилікати, в основі структури яких лежать кремнієкисневі ланцюжки — сполучення кремнієкисневих тетраедрів, в яких два йони кисню насичені повністю, а два — тільки наполовину; ланцюжки об'єднуються в структурі мінералів катіонами, які зв'язуються з вільними валентностями кисню);
- силікати острівні (силікати, в основі структури яких лежать ізольовані тетраедри і групи тетраедрів SiO4 з радикалами [SiO4]4- i [Si2O7]6-; до них належать орто- і діортосилікати, більшість з яких є важливими породотвірними мінералами, наприклад, олівін — (Mg, Fe)2[SiO4], каламін — Zn4[(OH)2|Si2O7]•H2O, епідот — Ca2(Al, Fe3+)Al2[O|OH|SiO4|Si2O7]);
- силікати цементні (амфіболоїди, які містять групу Са(ОН)2 — ксонотліт, , гілебрандит та ін.);
- силікати шаруваті (силікати, в основі структури яких знаходяться безперервні шари тетраедрів SiO4 з радикалами [Si2O5]2- i [(Si, Al)4O10]4-; до них належать важливі породотвірні мінерали, наприклад, каолініт — Al4(OH)8[Si4O10], мусковіт — KAl2[(OH, F)2|AlSi3O10], маргарит — CaAl2[(OH)2|Al2Si2O10] та ін.);
- силікат сульфат-апатит (вілкеїт — різновид апатиту з родовища Крестмор, США, який містить 12,28 % SO3 i 9,62 % SiO2 з наявністю йонів F);
- силікат торіїстий (торит);
- силікат цезіїстий (полуцит);
- силікат церіїстий (церит);
- силікат Чермака (гіпотетичний член ізоморфного ряду глиноземних піроксенів — Mg[Al2SiO6], який, за Г. Чермаком, входить до складу авгітів).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- W. L. Bragg: The structure of silicates. In: Z. Kristallogr. 74. 1930, 237–305.
- W. A. Deer, W. A. Howie und J. Zussman: Rock-Forming Minerals, Volume 1A: Orthosilicates. Longman, London, 2. Auflage, 1982.
- I. Kostov: Crystal chemistry and classification of silikate minerals. In: Geokhimiya, Mineralogiya i Petrologiya. 1. 1975, 5–41.
- F. Liebau: Die Systematik der Silicate. In: Naturwissenschaften. 49. 1962, 481–491.
- F. Liebau: Structural Chemistry of Silicates. Springer-Verlag, Berlin 1985.
- S. Matthes: Mineralogie. Springer-Verlag, Berlin, 4. Auflage, 1993. (inzwischen gibt es eine neue Ausgabe, Datum unbekannt)
Інтернет-ресурси
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Природні силікати |
- Mindat.org, Dana classification
- Webmineral: Dana's New Silicate Classification
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priro dni silika ti spoluki dioksidu kremniyu z oksidami inshih himichnih elementiv klas mineraliv solej kremniyevoyi izo i geteropolikremniyevih kislot Hrizokola vodnij silikat midi Zagalnij opisNa chastku prirodnih silikativ pripadaye do 80 85 masi zemnoyi kori j mantiyi Zemli ta blizko 90 masi girskih porid Misyacya Prirodni silikati skladayut blizko 25 vidomih mineralnih vidiv U prirodi vidomo ponad 700 prirodnih silikativ vklyuchayuchi najvazhlivishi porodotvirni minerali polovi shpati pirokseni amfiboli slyudi i insh Osnovnim elementom strukturi silikativ ye tetraedr SiO4 4 a takozh anioni O2 ON CO32 SO42 Cl ta inshi Rol kationiv v prirodnih silikatah vidigrayut perevazhno elementi 2 go 3 go i 4 go periodiv periodichnoyi sistemi elementiv sered yakih Na Mg AI Fe K Sa Mn najbilsh poshireni v zemnij kori i skladayut razom z O i Si do 99 yiyi ob yemu Dosit zvichajni takozh Ti Zn TR Mensh poshireni silikati V Ni Nb Th U Sr Cs Ba Osoblive misce zajmayut nechislenni prirodni silikati v yakih kationami vistupayut halkofilni elementi Cu Zn Sn Pb As Sb i Bi Bilsha chastina prirodnih silikativ osnovni znachno mensha kisli i kislo osnovni Sered prirodnih silikativ bagato kristalogidrativ Najvazhlivisha kristalostrukturna harakteristika prirodnih silikativ budova yih anioniv vihodyachi z yakoyi rozriznyuyutsya silikati z ostrivnimi lancyuzhkovimi strichkovimi sitchastimi i karkasnimi radikalami Bilshist prirodnih silikativ mayut nizku simetriyu Blizko 45 z nih nalezhat do monoklinnoyi 20 do rombichnoyi 9 do triklinnoyi 7 do tetragonalnoyi 10 do trigonalnoyi i geksagonalnoyi 9 do kubichnoyi singoniyi Znachna kilkist prirodnih silikativ bezbarvni abo bili Silikati Fe Mn Ni Ti Zr V Cu TR ta in elementiv chasto zabarvleni v rizni kolori Blisk sklyanij do almaznogo U tonkih shlifah prozori Bilshist silikativ karkasnoyi i sharuvatoyi strukturi mayut nizku gustinu 2000 3000 kg m Tverdist vid 4 5 do 6 8 Vikoristovuyut prirodni silikati yak budivelnij material i u virobnictvi vognetrivkih materialiv u sklyanij promislovosti tosho RiznovidiRozriznyayut ridkisnozemelnij britolit silikat apatit ceriyistij britolit silikat viyikit riznovid mineraliv grupi pirohloru yakij mistit 2 16 SiO2 silikat voloknistij silimanit silikati v yazani te same sho silikati karkasni silikati karkasni silikati v osnovi strukturi yakih znahoditsya trimirnij karkas z formuloyu AlmSin mO2n m de m najchastishe dorivnyuye 0 1 abo 2 a n 1 abo 4 silikati i osnovi strukturi yakih znahodyatsya kilcya skladeni kremniyekisnevimi tetraedrami zi spilnimi vershinami sered nih najposhirenishimi ye silikati z shesternimi kilcyami z radikalom Si6O18 12 napriklad beril Al2Be3 Si6O18 i zi skladnimi dvopoverhovimi kilcyami napriklad turmalin Na Mg Fe Mn Li Al 3Al6 BO3 3 OH F 4 Si6O18 silikati lancyuzhkovi meta i dimetasilikati v osnovi strukturi yakih lezhat kremniyekisnevi lancyuzhki spoluchennya kremniyekisnevih tetraedriv v yakih dva joni kisnyu nasicheni povnistyu a dva tilki napolovinu lancyuzhki ob yednuyutsya v strukturi mineraliv kationami yaki zv yazuyutsya z vilnimi valentnostyami kisnyu silikati ostrivni silikati v osnovi strukturi yakih lezhat izolovani tetraedri i grupi tetraedriv SiO4 z radikalami SiO4 4 i Si2O7 6 do nih nalezhat orto i diortosilikati bilshist z yakih ye vazhlivimi porodotvirnimi mineralami napriklad olivin Mg Fe 2 SiO4 kalamin Zn4 OH 2 Si2O7 H2O epidot Ca2 Al Fe3 Al2 O OH SiO4 Si2O7 silikati cementni amfiboloyidi yaki mistyat grupu Sa ON 2 ksonotlit gilebrandit ta in silikati sharuvati silikati v osnovi strukturi yakih znahodyatsya bezperervni shari tetraedriv SiO4 z radikalami Si2O5 2 i Si Al 4O10 4 do nih nalezhat vazhlivi porodotvirni minerali napriklad kaolinit Al4 OH 8 Si4O10 muskovit KAl2 OH F 2 AlSi3O10 margarit CaAl2 OH 2 Al2Si2O10 ta in silikat sulfat apatit vilkeyit riznovid apatitu z rodovisha Krestmor SShA yakij mistit 12 28 SO3 i 9 62 SiO2 z nayavnistyu joniv F silikat toriyistij torit silikat ceziyistij polucit silikat ceriyistij cerit silikat Chermaka gipotetichnij chlen izomorfnogo ryadu glinozemnih pirokseniv Mg Al2SiO6 yakij za G Chermakom vhodit do skladu avgitiv Div takozhSpisok mineraliv Silikatizaciya DimetasilikatiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s W L Bragg The structure of silicates In Z Kristallogr 74 1930 237 305 W A Deer W A Howie und J Zussman Rock Forming Minerals Volume 1A Orthosilicates Longman London 2 Auflage 1982 I Kostov Crystal chemistry and classification of silikate minerals In Geokhimiya Mineralogiya i Petrologiya 1 1975 5 41 F Liebau Die Systematik der Silicate In Naturwissenschaften 49 1962 481 491 F Liebau Structural Chemistry of Silicates Springer Verlag Berlin 1985 S Matthes Mineralogie Springer Verlag Berlin 4 Auflage 1993 inzwischen gibt es eine neue Ausgabe Datum unbekannt Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prirodni silikatiMindat org Dana classification Webmineral Dana s New Silicate ClassificationPosilannya