Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гази природні горючі (рос.газы природные горючие, англ. combustible natural gases; нім. natürliche Brenngase n pl) — суміші газів земної кори — вуглеводні метанового ряду і невуглеводневих компонентів — здатних горіти.
Поширення
Зустрічаються в осадовому чохлі земної кори у вигляді вільних скупчень, а також у розчиненому (в нафті і пластових водах), розсіяному (сорбовані породами) і твердому (в газогідратних покладах) станах.
Склад
Природні горючі гази являють собою суміш газоподібних сполук і елементів, таких, як вуглеводні парафінового ряду від СН4 до С5Н12, СО2, N2, H2, CO, SO2 і рідкісних газів — аргону, ксенону, неону, криптону, гелію.
Найчастіше вони представлені метаном (вміст до 85–90 %), етаном, пропаном, бутаном і пентаном (сумарний вміст 0,1–20 %), а також парами легких рідких вуглеводнів.
Вуглеводні, важчі від пентану, наявні в основному в газах нафтових і газоконденсатних родовищ. Теплотворна здатність 32,7 МДж/м³.
Невуглеводневі компоненти представлені головним чином азотом, вуглекислим газом, водяними парами, сполуками сірки (сірководень, меркаптани, тощо), гелієм, аргоном, зустрічаються водень, ртуть, пари летких жирних кислот.
Вміст вуглекислого газу змінюється від часток відсотка до 10–15 %, часом більше, наприклад, в Астраханському родовищі концентрація СО2 22 %. Концентрація азоту в природних горючих газах зазвичай не перевищує 10 % (часто 2–3 %), в газах окремих нафтогазоносних басейнів його вміст може сягати 30–50 % (наприклад, у Волго-Уральському) і більше; відомі родовища з переважним вмістом азоту (Чу-Сарисуйська газоносна область: Амангельдинське родовище — 80 % N2 і 16 % CH4; Учаральське родовище 99 % N2).
Кількість сірководню зазвичай не перевищує 2–3 %, як виняток відомі газові поклади із вмістом сірководню 15–20 % і більше (Астраханське родовище — 22,5 %). Концентрації гелію переважно складають соті і тисячні частки відсотка; в США і Канаді є родовища із вмістом гелію 5–8 % (Ратлснейк — 7,6 %; Модл-Дом — 7,2 %).
Класифікація
Різні шляхи генезису і різний склад утруднюють класифікацію природних горючих газів. Так, наприклад, класифікація К. П. Кофанова не об'єднує всі природні гази, а торкається тільки вуглеводневої їх частини. Автор підрозділяє всі поклади газів за вмістом в них етану і пропану на такі групи:
- 1) етан-пропанова (С2>С4);
- 2) пропан-етанова (С4>С2);
- 3) змішана, що характеризується однаковими або близькими співвідношеннями С2 і С4.
Перша група найбільш поширена і зустрічається у всіх видах покладів «сухих» газових, газонафтових і газоконденсатних родовищ. Друга група властива тільки газоконденсатним покладам. Третя — змішана — поширена менше і зустрічається як в нафтових, так і в газових родовищах.
Генетична класифікація природних газів, зокрема вуглеводневих, будується авторами залежно від їх погляду на походження нафти і газу. Тому будь-яка генетична класифікація є суб'єктивною. Дж. Амікс і ін. виділяють 5 різновидів пластових флюїдів (за фазовим станом).
- 1. «Сухий газ», який характеризується відсутністю в сепараторі рідини, що конденсується.
- 2. «Жирний газ» з газовим чинником 10 000–18 000 м³/м³ рідиною густиною менше 0,74 г/см³.
- 3. з газовим чинником від 1400 до 12 500 м³/м³ і рідиною густиною між 0,78 і 0,74 г/см³.
- 4. «Нафта з високою усадкою» з газовим чинником від 180 до 1400 м³/м³ і густиною 0,74–0,80 г/см³.
- 5. «Нафта з низькою усадкою» з газовим чинником менше 180 м³/м³ і густиною більше 0,80 г/см³.
«Сухий газ» складається в переважній більшості випадків з метану з домішкою етану і дуже невеликої кількості важких вуглеводневих газів. Азотно-метанові і азотні гази також можна віднести до цієї групи. Рідка фаза в «сухих газах» може утворитися тільки за рахунок конденсації водяної пари, оскільки «сухий газ» може містити воду. Єдиним виключенням є скупчення азотних газів які потрапляють в групу «сухий газ». «Жирний газ» містить набагато більше важких вуглеводнів, ніж «сухий газ». Тому при збереженні пластової температури цей флюїд знаходиться в однофазному газоподібному стані. Термін «жирний газ» виник у зв'язку з тим, що умови, існуючі в сепараторі, відповідають для цього флюїду двофазній області і в сепараторі конденсується рідка вуглеводнева фаза. При природній міграції флюїду, у випадку попадання його в пласти неглибокого залягання, «жирний газ» може утворити рідку вуглеводневу фазу.
Таким чином, «жирні гази» є проміжною ланкою між «сухими» і «конденсатними газами». З «сухими газами» їх зближує неможливість утворення рідкої фази в системі при температурі пласта, з «конденсатними» — поява рідкої фази в сепараторі і можливість її появи в надрах Землі в процесі субвертикальної міграції флюїду або здіймання товщі при тектонічних переміщеннях. «Конденсатний газ» в порівнянні з «жирним» містить більше важких компонентів; кількість рідини, що виділяється в сепараторі на 1 м³ газу, і її густина також збільшуються. Головна різниця між «конденсатним газом» та «сухим» і «жирним» — це можливість ретроградної ізотермічної конденсації в пластових умовах.
Характеристики
Факторами, які визначають вологість газу, є тиск, температура, склад, а також кількість солей, розчинених у воді, яка контактує з даним газом. Чим більше в природному горючому газі важких вуглеводнів і азоту, тим нижча його вологість. Наявність сірководню і вуглекислого газу збільшує його вологість. При промисловій обробці, транспортуванні і переробці природного горючого газу наявність пари води в них зумовлює утворення конденсату водяної пари і льодяних пробок, що ускладнює експлуатацію газопроводів і апаратів.
Наявність вологи в газах при підвищеному тиску і зниженій температурі зумовлює утворення і відкладання в газопроводах і технологічних апаратах гідратів вуглеводневих газів. Для видалення вологи з газів використовують різні фізичні і фізико-хімічні методи осушування газів.
Походження
Станом на початок ХХІ ст. походження природних горючих газів пояснюється органічною і неорганічною теоріями походження вуглеводнів. Згідно з першою теорією газоподібні вуглеводні ґенеруються, головним чином в процесі перетворення гумусової і сапропелевої органічної речовини.
Згідно з неорганічною або абіогенною теорією, яка розвинута в основному на початку ХХІ ст., нафта і газ утворюються внаслідок синтезу з вуглецю і водню в умовах високих температур і тиску глибинних зон земної кори. Формування газових покладів відбувається внаслідок міграції газу з материнських товщ і акумуляції їх в природних резервуарах.
На початку ХХІ ст. більшість вчених вважають, що в походженні природного газу задіяні обидва механізми — біогенний і абіогенний.
Геологічні запаси
Переважна частина розвіданих запасів природного газу (понад 90 %) укладена в чисто газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу у світі — понад 80 трлн м³. З надр видобуто близько 50 трлн м³. Щорічно видобувається близько 2 трлн м³ газу.
За оцінками (1998) розвідані запаси газу складають в млрд т. умовного палива: світові 172,8; Європа — 6,5; Україна — 1,1.
За прогнозами «Римського клубу» вичерпання планетарних запасів природних горючих газів з урахуванням нових розвіданих ресурсів слід очікувати близько 2050 р. Усього у світі відомо більше 10 тис. газових родовищ, однак основні запаси газу зосереджені в невеликому числі унікальних (більше за 1 трлн м³) і найбільших (0,1-1,0 трлн м³) газових і газоконденсатних родовищ.
Аналіз розподілу початкових запасів газу по 180 найбільших родовищ світу показує, що в кайнозойських відкладах зосереджено 11 %, в мезозойських — 65,5 % і палеозойських 23,5 %. На глибині до 1000 м міститься 13,6% запасів газу, в інтервалі 1000-3000 м — 73,4 %, 3000-5000 м — 12,9 % і нижче за 5000 м — 1,1 %.
З піщаними колекторами пов'язано 76,3 % запасів, з карбонатними — 23,7 %. Глинистими покришками контролюється 65,7 % запасів газу, соленосними — 34,3 %. Переважна більшість запасів газу (91 %) зосереджена в пастках структурного типу.
На території України відкрито понад 120 родовищ природного горючого газу — у Придніпровсько-Донецькій і Передкарпатській нафтогазоносних областях та Причорномор'ї і акваторії Азовського моря.
Застосування
Природні горючі гази — високоефективний енергоносій і цінна хімічна сировина. Вони дозволяють здійснювати принципово нові технологічні процеси — швидкісне конвекційне і радіаційне нагрівання, безпосереднє спалення в рідинах і розплавах, безокиснювальне нагрівання металів і т.і.
З них виробляють метанол, формальдегід, оцтову кислоту, ацетон і т. д. Природні горючі гази широко застосовують для отримання аміаку, спиртів, олефінових вуглеводнів, передусім етилену і пропілену, які в свою чергу є сировиною для пластичних мас, синтетичних каучуків, штучного волокна і т.і. Сірчисті природні гази використовують для отримання елементарної сірки.
У багатьох технологічних процесах дуже ефективна заміна електроенергії і пари продуктами згоряння природних горючих газів. Так, при заміні електроенергії коефіцієнт використання первинного палива зростає з 0,35 до 0,6–0,7. Застосування природних горючих газів скорочує питому витрату палива в доменному виробництві на 10 % (з підвищенням продуктивності на 2–4 %), в мартенівському виробництві на 5–7 % (з підвищенням продуктивності на 7–10 %), в процесах нагрівання металу на 2–5%, при виробництві метанолу на 8–10 %. Природні горючі гази дають змогу здійснити принципово нові технологічні процеси — швидкісне конвективне і радіаційне нагрівання, спалювання безпосередньо в рідинах і розплавах, безокислювальне нагрівання металів і т. д. Природні горючі гази — цінна хімічна сировина для виробництва метанолу, формальдегіду, оцтової кислоти, ацетону та інших органічних сполук. Конверсією киснем або водяною парою з метану (основного компонента природних горючих газів) отримують синтез-газ (СО+Н2), широко застосовуваний для отримання аміаку, спиртів та інших органічних продуктів; піролізом і дегідрогенізацією метану — ацетилен, сажу і водень.
Природні горючі гази застосовують також для отримання олефінових вуглеводнів, перш за все етилену і пропилену, які в свою чергу є сировиною для подальшого органічного синтезу. З них виробляють пластичні маси, синтетичні каучуки, штучні волокна та ін. Сірководневмісні гази використовують для отримання елементарної сірки.
Див. також
Література
- Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — .
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazi prirodni goryuchi ros gazy prirodnye goryuchie angl combustible natural gases nim naturliche Brenngase n pl sumishi gaziv zemnoyi kori vuglevodni metanovogo ryadu i nevuglevodnevih komponentiv zdatnih goriti Virobniki prirodnogo gazu krayini poznacheni korichnevim ta chervonim kolorami ye najbilshimi virobnikami prirodnogo gazu PoshirennyaZustrichayutsya v osadovomu chohli zemnoyi kori u viglyadi vilnih skupchen a takozh u rozchinenomu v nafti i plastovih vodah rozsiyanomu sorbovani porodami i tverdomu v gazogidratnih pokladah stanah SkladPrirodni goryuchi gazi yavlyayut soboyu sumish gazopodibnih spoluk i elementiv takih yak vuglevodni parafinovogo ryadu vid SN4 do S5N12 SO2 N2 H2 CO SO2 i ridkisnih gaziv argonu ksenonu neonu kriptonu geliyu Najchastishe voni predstavleni metanom vmist do 85 90 etanom propanom butanom i pentanom sumarnij vmist 0 1 20 a takozh parami legkih ridkih vuglevodniv Vuglevodni vazhchi vid pentanu nayavni v osnovnomu v gazah naftovih i gazokondensatnih rodovish Teplotvorna zdatnist 32 7 MDzh m Nevuglevodnevi komponenti predstavleni golovnim chinom azotom vuglekislim gazom vodyanimi parami spolukami sirki sirkovoden merkaptani tosho geliyem argonom zustrichayutsya voden rtut pari letkih zhirnih kislot Vmist vuglekislogo gazu zminyuyetsya vid chastok vidsotka do 10 15 chasom bilshe napriklad v Astrahanskomu rodovishi koncentraciya SO2 22 Koncentraciya azotu v prirodnih goryuchih gazah zazvichaj ne perevishuye 10 chasto 2 3 v gazah okremih naftogazonosnih basejniv jogo vmist mozhe syagati 30 50 napriklad u Volgo Uralskomu i bilshe vidomi rodovisha z perevazhnim vmistom azotu Chu Sarisujska gazonosna oblast Amangeldinske rodovishe 80 N2 i 16 CH4 Ucharalske rodovishe 99 N2 Kilkist sirkovodnyu zazvichaj ne perevishuye 2 3 yak vinyatok vidomi gazovi pokladi iz vmistom sirkovodnyu 15 20 i bilshe Astrahanske rodovishe 22 5 Koncentraciyi geliyu perevazhno skladayut soti i tisyachni chastki vidsotka v SShA i Kanadi ye rodovisha iz vmistom geliyu 5 8 Ratlsnejk 7 6 Modl Dom 7 2 KlasifikaciyaRizni shlyahi genezisu i riznij sklad utrudnyuyut klasifikaciyu prirodnih goryuchih gaziv Tak napriklad klasifikaciya K P Kofanova ne ob yednuye vsi prirodni gazi a torkayetsya tilki vuglevodnevoyi yih chastini Avtor pidrozdilyaye vsi pokladi gaziv za vmistom v nih etanu i propanu na taki grupi 1 etan propanova S2 gt S4 2 propan etanova S4 gt S2 3 zmishana sho harakterizuyetsya odnakovimi abo blizkimi spivvidnoshennyami S2 i S4 Persha grupa najbilsh poshirena i zustrichayetsya u vsih vidah pokladiv suhih gazovih gazonaftovih i gazokondensatnih rodovish Druga grupa vlastiva tilki gazokondensatnim pokladam Tretya zmishana poshirena menshe i zustrichayetsya yak v naftovih tak i v gazovih rodovishah Genetichna klasifikaciya prirodnih gaziv zokrema vuglevodnevih buduyetsya avtorami zalezhno vid yih poglyadu na pohodzhennya nafti i gazu Tomu bud yaka genetichna klasifikaciya ye sub yektivnoyu Dzh Amiks i in vidilyayut 5 riznovidiv plastovih flyuyidiv za fazovim stanom 1 Suhij gaz yakij harakterizuyetsya vidsutnistyu v separatori ridini sho kondensuyetsya 2 Zhirnij gaz z gazovim chinnikom 10 000 18 000 m m ridinoyu gustinoyu menshe 0 74 g sm 3 z gazovim chinnikom vid 1400 do 12 500 m m i ridinoyu gustinoyu mizh 0 78 i 0 74 g sm 4 Nafta z visokoyu usadkoyu z gazovim chinnikom vid 180 do 1400 m m i gustinoyu 0 74 0 80 g sm 5 Nafta z nizkoyu usadkoyu z gazovim chinnikom menshe 180 m m i gustinoyu bilshe 0 80 g sm Suhij gaz skladayetsya v perevazhnij bilshosti vipadkiv z metanu z domishkoyu etanu i duzhe nevelikoyi kilkosti vazhkih vuglevodnevih gaziv Azotno metanovi i azotni gazi takozh mozhna vidnesti do ciyeyi grupi Ridka faza v suhih gazah mozhe utvoritisya tilki za rahunok kondensaciyi vodyanoyi pari oskilki suhij gaz mozhe mistiti vodu Yedinim viklyuchennyam ye skupchennya azotnih gaziv yaki potraplyayut v grupu suhij gaz Zhirnij gaz mistit nabagato bilshe vazhkih vuglevodniv nizh suhij gaz Tomu pri zberezhenni plastovoyi temperaturi cej flyuyid znahoditsya v odnofaznomu gazopodibnomu stani Termin zhirnij gaz vinik u zv yazku z tim sho umovi isnuyuchi v separatori vidpovidayut dlya cogo flyuyidu dvofaznij oblasti i v separatori kondensuyetsya ridka vuglevodneva faza Pri prirodnij migraciyi flyuyidu u vipadku popadannya jogo v plasti neglibokogo zalyagannya zhirnij gaz mozhe utvoriti ridku vuglevodnevu fazu Takim chinom zhirni gazi ye promizhnoyu lankoyu mizh suhimi i kondensatnimi gazami Z suhimi gazami yih zblizhuye nemozhlivist utvorennya ridkoyi fazi v sistemi pri temperaturi plasta z kondensatnimi poyava ridkoyi fazi v separatori i mozhlivist yiyi poyavi v nadrah Zemli v procesi subvertikalnoyi migraciyi flyuyidu abo zdijmannya tovshi pri tektonichnih peremishennyah Kondensatnij gaz v porivnyanni z zhirnim mistit bilshe vazhkih komponentiv kilkist ridini sho vidilyayetsya v separatori na 1 m gazu i yiyi gustina takozh zbilshuyutsya Golovna riznicya mizh kondensatnim gazom ta suhim i zhirnim ce mozhlivist retrogradnoyi izotermichnoyi kondensaciyi v plastovih umovah HarakteristikiFaktorami yaki viznachayut vologist gazu ye tisk temperatura sklad a takozh kilkist solej rozchinenih u vodi yaka kontaktuye z danim gazom Chim bilshe v prirodnomu goryuchomu gazi vazhkih vuglevodniv i azotu tim nizhcha jogo vologist Nayavnist sirkovodnyu i vuglekislogo gazu zbilshuye jogo vologist Pri promislovij obrobci transportuvanni i pererobci prirodnogo goryuchogo gazu nayavnist pari vodi v nih zumovlyuye utvorennya kondensatu vodyanoyi pari i lodyanih probok sho uskladnyuye ekspluataciyu gazoprovodiv i aparativ Nayavnist vologi v gazah pri pidvishenomu tisku i znizhenij temperaturi zumovlyuye utvorennya i vidkladannya v gazoprovodah i tehnologichnih aparatah gidrativ vuglevodnevih gaziv Dlya vidalennya vologi z gaziv vikoristovuyut rizni fizichni i fiziko himichni metodi osushuvannya gaziv PohodzhennyaStanom na pochatok HHI st pohodzhennya prirodnih goryuchih gaziv poyasnyuyetsya organichnoyu i neorganichnoyu teoriyami pohodzhennya vuglevodniv Zgidno z pershoyu teoriyeyu gazopodibni vuglevodni generuyutsya golovnim chinom v procesi peretvorennya gumusovoyi i sapropelevoyi organichnoyi rechovini Zgidno z neorganichnoyu abo abiogennoyu teoriyeyu yaka rozvinuta v osnovnomu na pochatku HHI st nafta i gaz utvoryuyutsya vnaslidok sintezu z vuglecyu i vodnyu v umovah visokih temperatur i tisku glibinnih zon zemnoyi kori Formuvannya gazovih pokladiv vidbuvayetsya vnaslidok migraciyi gazu z materinskih tovsh i akumulyaciyi yih v prirodnih rezervuarah Na pochatku HHI st bilshist vchenih vvazhayut sho v pohodzhenni prirodnogo gazu zadiyani obidva mehanizmi biogennij i abiogennij Geologichni zapasiPerevazhna chastina rozvidanih zapasiv prirodnogo gazu ponad 90 ukladena v chisto gazovih abo gazokondensatnih rodovishah Rozvidani zapasi gazu u sviti ponad 80 trln m Z nadr vidobuto blizko 50 trln m Shorichno vidobuvayetsya blizko 2 trln m gazu Za ocinkami 1998 rozvidani zapasi gazu skladayut v mlrd t umovnogo paliva svitovi 172 8 Yevropa 6 5 Ukrayina 1 1 Za prognozami Rimskogo klubu vicherpannya planetarnih zapasiv prirodnih goryuchih gaziv z urahuvannyam novih rozvidanih resursiv slid ochikuvati blizko 2050 r Usogo u sviti vidomo bilshe 10 tis gazovih rodovish odnak osnovni zapasi gazu zoseredzheni v nevelikomu chisli unikalnih bilshe za 1 trln m i najbilshih 0 1 1 0 trln m gazovih i gazokondensatnih rodovish Analiz rozpodilu pochatkovih zapasiv gazu po 180 najbilshih rodovish svitu pokazuye sho v kajnozojskih vidkladah zoseredzheno 11 v mezozojskih 65 5 i paleozojskih 23 5 Na glibini do 1000 m mistitsya 13 6 zapasiv gazu v intervali 1000 3000 m 73 4 3000 5000 m 12 9 i nizhche za 5000 m 1 1 Z pishanimi kolektorami pov yazano 76 3 zapasiv z karbonatnimi 23 7 Glinistimi pokrishkami kontrolyuyetsya 65 7 zapasiv gazu solenosnimi 34 3 Perevazhna bilshist zapasiv gazu 91 zoseredzhena v pastkah strukturnogo tipu Na teritoriyi Ukrayini vidkrito ponad 120 rodovish prirodnogo goryuchogo gazu u Pridniprovsko Doneckij i Peredkarpatskij naftogazonosnih oblastyah ta Prichornomor yi i akvatoriyi Azovskogo morya ZastosuvannyaPrirodni goryuchi gazi visokoefektivnij energonosij i cinna himichna sirovina Voni dozvolyayut zdijsnyuvati principovo novi tehnologichni procesi shvidkisne konvekcijne i radiacijne nagrivannya bezposerednye spalennya v ridinah i rozplavah bezokisnyuvalne nagrivannya metaliv i t i Z nih viroblyayut metanol formaldegid octovu kislotu aceton i t d Prirodni goryuchi gazi shiroko zastosovuyut dlya otrimannya amiaku spirtiv olefinovih vuglevodniv peredusim etilenu i propilenu yaki v svoyu chergu ye sirovinoyu dlya plastichnih mas sintetichnih kauchukiv shtuchnogo volokna i t i Sirchisti prirodni gazi vikoristovuyut dlya otrimannya elementarnoyi sirki U bagatoh tehnologichnih procesah duzhe efektivna zamina elektroenergiyi i pari produktami zgoryannya prirodnih goryuchih gaziv Tak pri zamini elektroenergiyi koeficiyent vikoristannya pervinnogo paliva zrostaye z 0 35 do 0 6 0 7 Zastosuvannya prirodnih goryuchih gaziv skorochuye pitomu vitratu paliva v domennomu virobnictvi na 10 z pidvishennyam produktivnosti na 2 4 v martenivskomu virobnictvi na 5 7 z pidvishennyam produktivnosti na 7 10 v procesah nagrivannya metalu na 2 5 pri virobnictvi metanolu na 8 10 Prirodni goryuchi gazi dayut zmogu zdijsniti principovo novi tehnologichni procesi shvidkisne konvektivne i radiacijne nagrivannya spalyuvannya bezposeredno v ridinah i rozplavah bezokislyuvalne nagrivannya metaliv i t d Prirodni goryuchi gazi cinna himichna sirovina dlya virobnictva metanolu formaldegidu octovoyi kisloti acetonu ta inshih organichnih spoluk Konversiyeyu kisnem abo vodyanoyu paroyu z metanu osnovnogo komponenta prirodnih goryuchih gaziv otrimuyut sintez gaz SO N2 shiroko zastosovuvanij dlya otrimannya amiaku spirtiv ta inshih organichnih produktiv pirolizom i degidrogenizaciyeyu metanu acetilen sazhu i voden Prirodni goryuchi gazi zastosovuyut takozh dlya otrimannya olefinovih vuglevodniv persh za vse etilenu i propilenu yaki v svoyu chergu ye sirovinoyu dlya podalshogo organichnogo sintezu Z nih viroblyayut plastichni masi sintetichni kauchuki shtuchni volokna ta in Sirkovodnevmisni gazi vikoristovuyut dlya otrimannya elementarnoyi sirki Div takozhPrirodnij gaz Goryuchij gaz Prirodni plastovi vuglevodnevi gazi Suhij gaz Zhirnij gaz Nafta Gaz shilnih poridLiteraturaUkrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4