Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прибережні дощові ліси М янми ідентифікатор WWF IM0132 індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широко

Прибережні дощові ліси М'янми

Прибережні дощові ліси М'янми

Прибережні дощові ліси М'янми (ідентифікатор WWF: IM0132) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в прибережних районах на заході і півдні М'янми.

Прибережні дощові ліси М'янми
imageЛандшафт штату Мон
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси
Статус збереження вразливий
 WWF IM0132
Межі Прісноводні заболочені ліси дельти Іраваді
Вологі листяні ліси басейну Іраваді
Гірські дощові ліси Каї та Карену
Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу
Дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину
Бірманські мангри
Напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду
Площа, км² 64 222
Країни М'янма, Бангладеш
Охороняється 3534 км² (6 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон прибережних дощових лісів М'янми простягається вздовж узбережжя Бенгальської затоки та Андаманського моря, від річки [en] на кордоні М'янми та Бангладеш на південь до островів [en] в регіоні Танінтаї. В штаті Ракайн регіон обмежений на сході Араканськими горами, в яких він переходить у дощові ліси Мізораму, Маніпуру та Качину. В областях Іраваді, Янгон та Баго екорегіон охоплює нижню частину басейнів Іраваді та Сітауна і простягається через внутрішні райони континенту, південніше екорегіону вологих листяних лісів басейну Іраваді та північніше екорегіону прісноводних заболочених лісів дельти Іраваді. Далі на південь екорегіон знову простягається вздовж прибережних районів М'янми, охоплюючи більшу частину штату Мон та частину області Танінтаї. На схід від нього, в горах [en], поширені напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду. У деяких прибережних районах М'янми, зокрема в гирлах річок, ліси регіону переходять у бірманські мангри.

Клімат

В межах екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів перевищує 4000 мм, більшість з яких випадає з червня по серпень, коли з Бенгальської затоки дмуть південно-західні мусони. Середньорічна температура становить близько 30 °C.

Флора

Рясні мусонні дощі призвели до формування пишних дощових лісів, у яких переважають вічнозелені та напіввічнозелені породи дерев, зокрема представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), характерні для багатьох тропічних лісів Азії. Серед дерев, що переважають у дощових лісах регіону, слід відзначити смоляне дерево (Dipterocarpus alatus), [en] (Dipterocarpus turbinatus), [en] (Dipterocarpus obtusifolius), [en] (Dipterocarpus gracilis), [en] (Anisoptera scaphula), [en] (Hopea odorata) та [en] (Parashorea stellata). Також в лісах екорегіону ростуть [en] (Lagerstroemia calyculata), [en] (Lagerstroemia floribunda), [en] (Lagerstroemia speciosa), [sv] (Pentace burmanica) та [en] (Swintonia floribunda). В підліску діптерокарпових лісів поширені [en] (Calamus spp.) та бамбуки [sv].

У південній частині екорегіону, в басейні [en], зустрічаються прісноводні та солонуватоводні [en], в яких переважають різні види [en] (Heritiera spp.). У прісноводних заболочених лісах також поширені [en] (Aglaia cucullata), дерева гурджун (Dipterocarpus turbinatus), [en] (Intsia bijuga), [en] (Combretum trifoliatum) та прісноводні мангри (Barringtonia acutangula), а на солонуватих болотах — [en] (Bruguiera parviflora), [en] (Aquilaria malaccensis), [sv] (Sonneratia griffithii) та [sv] (Cynometra iripa). В дельті Великого Тенассеріму поширені великі масиви мішаних чагарників та невисоких лісів, відомих як кен-б'яук. Основу цих лісів складають [en] (Elaeocarpus hygrophilus), [en] (Calophyllum polyanthum), [sv] (Litsea nitida), [sv] (Diospyros burmanica) та різні види [en] (Eugenia spp.).

Фауна

Фауна екорегіону вирізняється високим біорізноманіттям, хоча рівень ендемізму в регіоні не дуже високий. Прибережні дощові ліси М'янми характеризуються високим різноманіттям фауни передусім завдяки своїй пишній рослинності, широкому діапазону природних середовищ (від мангрових заростей до гір), а також завдяки географічному положенню на перетині між Зондським, Індокитайським та Індійським субрегіонами.

Серед рідкісних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити індійського слона (Elephas maximus indicus), гаура (Bos gaurus), індійського замбара (Rusa unicolor), чепрачного тапіра (Tapirus indicus), макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), білорукого гібона (Hylobates lar), темного лутунга (Trachypithecus obscurus), індокитайського тигра (Panthera tigris corbetti), індокитайського леопарда (Panthera pardus delacouri), димчасту пантеру (Neofelis nebulosa), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), гірського куона (Cuon alpinus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus) та ендемічного бірманського гіпсуга (Hypsugo lophurus). Раніше в регіоні зустрічалися [en] (Dicerorhinus sumatrensis lasiotis), однак останній представник цього підвиду у М'янмі був вбитий у 1984 році.

В межах екорегіону зустрічається понад 350 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Polyplectron bicalcaratum), зеленоногу куріпку (Tropicoperdix chloropus), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), дворогого гомрая (Buceros bicornis), двобарвного пінона (Ducula bicolor), індокитайського вінаго (Treron curvirostra), [en] (Strix seloputo), [en] (Ketupa ketupu), [en] (Psittacula roseata), індійського кориліса (Loriculus vernalis), кармінововолу нектаринку (Leptocoma calcostetha), малого личинкоїда (Pericrocotus cinnamomeus), бірманського бюльбюля (Pycnonotus blanfordi) та майже ендемічного [en] (Pycnonotus davisoni).

Збереження

Оцінка 2017 року показала, що 3534 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 50 % території екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають: [en], [en] та [en].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.

Посилання

  • «Myanmar coastal rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Myanmar Coastal Rainforests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Priberezhni doshovi lisi M yanmi identifikator WWF IM0132 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v priberezhnih rajonah na zahodi i pivdni M yanmi Priberezhni doshovi lisi M yanmi Landshaft shtatu Mon Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0132 Mezhi Prisnovodni zabolocheni lisi delti Iravadi Vologi listyani lisi basejnu Iravadi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu Birmanski mangri Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu Plosha km 64 222 Krayini M yanma Bangladesh Ohoronyayetsya 3534 km 6 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion priberezhnih doshovih lisiv M yanmi prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Bengalskoyi zatoki ta Andamanskogo morya vid richki en na kordoni M yanmi ta Bangladesh na pivden do ostroviv en v regioni Tanintayi V shtati Rakajn region obmezhenij na shodi Arakanskimi gorami v yakih vin perehodit u doshovi lisi Mizoramu Manipuru ta Kachinu V oblastyah Iravadi Yangon ta Bago ekoregion ohoplyuye nizhnyu chastinu basejniv Iravadi ta Sitauna i prostyagayetsya cherez vnutrishni rajoni kontinentu pivdennishe ekoregionu vologih listyanih lisiv basejnu Iravadi ta pivnichnishe ekoregionu prisnovodnih zabolochenih lisiv delti Iravadi Dali na pivden ekoregion znovu prostyagayetsya vzdovzh priberezhnih rajoniv M yanmi ohoplyuyuchi bilshu chastinu shtatu Mon ta chastinu oblasti Tanintayi Na shid vid nogo v gorah en poshireni napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu U deyakih priberezhnih rajonah M yanmi zokrema v girlah richok lisi regionu perehodyat u birmanski mangri KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv perevishuye 4000 mm bilshist z yakih vipadaye z chervnya po serpen koli z Bengalskoyi zatoki dmut pivdenno zahidni musoni Serednorichna temperatura stanovit blizko 30 C FloraRyasni musonni doshi prizveli do formuvannya pishnih doshovih lisiv u yakih perevazhayut vichnozeleni ta napivvichnozeleni porodi derev zokrema predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae harakterni dlya bagatoh tropichnih lisiv Aziyi Sered derev sho perevazhayut u doshovih lisah regionu slid vidznachiti smolyane derevo Dipterocarpus alatus en Dipterocarpus turbinatus en Dipterocarpus obtusifolius en Dipterocarpus gracilis en Anisoptera scaphula en Hopea odorata ta en Parashorea stellata Takozh v lisah ekoregionu rostut en Lagerstroemia calyculata en Lagerstroemia floribunda en Lagerstroemia speciosa sv Pentace burmanica ta en Swintonia floribunda V pidlisku dipterokarpovih lisiv poshireni en Calamus spp ta bambuki sv U pivdennij chastini ekoregionu v basejni en zustrichayutsya prisnovodni ta solonuvatovodni en v yakih perevazhayut rizni vidi en Heritiera spp U prisnovodnih zabolochenih lisah takozh poshireni en Aglaia cucullata dereva gurdzhun Dipterocarpus turbinatus en Intsia bijuga en Combretum trifoliatum ta prisnovodni mangri Barringtonia acutangula a na solonuvatih bolotah en Bruguiera parviflora en Aquilaria malaccensis sv Sonneratia griffithii ta sv Cynometra iripa V delti Velikogo Tenasserimu poshireni veliki masivi mishanih chagarnikiv ta nevisokih lisiv vidomih yak ken b yauk Osnovu cih lisiv skladayut en Elaeocarpus hygrophilus en Calophyllum polyanthum sv Litsea nitida sv Diospyros burmanica ta rizni vidi en Eugenia spp FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam hocha riven endemizmu v regioni ne duzhe visokij Priberezhni doshovi lisi M yanmi harakterizuyutsya visokim riznomanittyam fauni peredusim zavdyaki svoyij pishnij roslinnosti shirokomu diapazonu prirodnih seredovish vid mangrovih zarostej do gir a takozh zavdyaki geografichnomu polozhennyu na peretini mizh Zondskim Indokitajskim ta Indijskim subregionami Sered ridkisnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti indijskogo slona Elephas maximus indicus gaura Bos gaurus indijskogo zambara Rusa unicolor cheprachnogo tapira Tapirus indicus makaku kraboyida Macaca fascicularis bilorukogo gibona Hylobates lar temnogo lutunga Trachypithecus obscurus indokitajskogo tigra Panthera tigris corbetti indokitajskogo leoparda Panthera pardus delacouri dimchastu panteru Neofelis nebulosa zolotistu kotopumu Catopuma temminckii girskogo kuona Cuon alpinus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus ta endemichnogo birmanskogo gipsuga Hypsugo lophurus Ranishe v regioni zustrichalisya en Dicerorhinus sumatrensis lasiotis odnak ostannij predstavnik cogo pidvidu u M yanmi buv vbitij u 1984 roci V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 350 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Polyplectron bicalcaratum zelenonogu kuripku Tropicoperdix chloropus smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus dvorogogo gomraya Buceros bicornis dvobarvnogo pinona Ducula bicolor indokitajskogo vinago Treron curvirostra en Strix seloputo en Ketupa ketupu en Psittacula roseata indijskogo korilisa Loriculus vernalis karminovovolu nektarinku Leptocoma calcostetha malogo lichinkoyida Pericrocotus cinnamomeus birmanskogo byulbyulya Pycnonotus blanfordi ta majzhe endemichnogo en Pycnonotus davisoni ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 3534 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami She blizko 50 teritoriyi ekoregionu vkriti lisami odnak perebuvayut poza mezhami zapovidnikiv Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Myanmar coastal rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Myanmar Coastal Rainforests One Earth

Дата публікації:
Топ