Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Префекту́ра А́йті (яп. 愛知県, あいちけん, МФА: [ai̯t͡ɕi̥ keɴ]) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в центральній частині острова Хонсю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Наґоя. Межує з префектурами Міє, Сідзуока, Ґіфу й Наґано. Заснована 1872 року на основі провінцій Оварі та Мікава. Площа становить 5165,04 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення складала 1440 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, комерція, посередницький бізнес, туризм. На території префектури розташовані Наґойський замок, святилище Ацута, місце битв при Окехадзамі, Наґасіно та інші численні історичні пам'ятки й місця. Батьківщина загальнонаціональних героїв-самураїв — Оди Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі, Токуґави Ієясу, Като Кійомаси, Фукусіми Масанорі та інших. Формально поділяється на три регіони — Оварі, Західна Мікава і Східна Мікава. Перші два є найбільш заселеними і економічно розвиненими. В Оварі розміщений мегаполіс Наґоя, який часто називають «серединною столицею Японії». В Західній Мікаві розташована штаб-квартира компанії Тойота, одного з гігантів японського автомобілебудування.
| Префектура Айті | |
|---|---|
 | |
 Префектура на карті Японії | |
| Країна |  Японія |
| Регіон | Чюбу, Східномор'я |
| Наґоя | |
| Код | 23000-6 |
| ISO | JP-23 |
| Площа | 5165,04 км² (є невизначені кордони) |
| Населення | 7 415 267 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
| Густота | 1440 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
| • | |
Географія
Префектура Айті розташована майже посередині Японського архіпелагу. Вона межує на півночі з префектурами Ґіфу і Наґано, на заході з Міє, а на сході з Сідзуокою. На півдні і південному заході Айті омивається водами Тихого океану, а також заток Ісе і Мікава.
Площа префектури Айті становить близько 5164,57 км². Вона дорівнює 1,4 % усієї площі Японії. Протяжність префектури з півночі на південь становить 94 км, а з заходу на схід — 106 км. Берегова лінія дорівнює 597 км. За площею Айті посідає 28-е місце у країні серед інших префектур.
У західній частині префектури Айті знаходиться утворена річкою Кісо рівнина Міно-Оварі, 2-га за величиною в Японії, а також пагорби Оварі, розташовані на схід від цієї рівнини. Пагорби простягаються на південь, формуюючи півострів Тіта. Центром префектури протікає , у верхній течії якої розташовані Мікавські гори, а у нижній — рівнина Окадзакі. Сходом префектури Айті біжить : гори Сітара, Яна і Юміхарі знаходяться у її верхній течії, а рівнина Тойохасі, від якої простягається , — у нижній.
Найвищою точкою префектури Айті є гора , висотою 1415 м над рівнем моря.
Клімат в префектурі, в цілому, помірний, що є наслідком впливу теплої тихоокеанської течії . Щорічна середня температура становить 19 °C. Префектурний центр Наґоя влітку є найспектонішим місцем в Айті. Щорічна кількість опадів становить близько 1500—1600 мм, при цьому вони переважають у гірських районах префектури.
Історія
У 6—7 століттях територія сучасної перфектури Айті входила до складу японської держави Ямато і поділялася з заходу на схід на три провінції: Оварі, Мікава і Хо. Після реформ Тайка 645 року, Хо була приєднана до Мікави. Оварі й Мікава проіснували до середини 19 століття, до кінця періоду Едо.
У 1871 році, в результаті впровадження в Японії прямого імператорського правління, уряд провів адміністративну реформу. Провінція Оварі, за винятком півострова Тіта була перетворена на префектуру Наґоя, а провінція Мікава, разом із цим півостровом, — у префектуру Нуката. У квітні 1872 року префектура Наґоя була перейменована в префектуру Айті, а 27 листопада того ж року до неї була приєднана ліквідована префектура Нуката.
На кінець 19 — початок 20 століття в префектурі нараховувалось 2900 містечок та сіл. Проте на 1970 рік, внаслідок урбанізації регіону, залишилося лише 88 муніципалітетів. Станом на 2008 рік, у результаті так званого об'єднання та укрупнення населених пунктів у 1990-х і 2000-х років, в префектурі Айті залишилося 35 міст, 24 містечка і 2 села.
Адміністративний поділ
Демографія
Префектура Айті є однією з найбільш заселених префектур Японії. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року, її населення становило 7 254 704 мешканців, а густота населення — 1 383 осіб/км². Це 4-а за кількістю населення префектура Японії, після Токіо, Канаґави і Осаки.
Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення становила 1440 осіб/км².
Економіка
Станом на 2008 рік валовий внутрішній продукт префектури Айті дорівнює понад 35,5 трильйонів єн. Це 3-й за величиною показник в Японії після Токіо і префектури Осака.
Найрозвиненішим сектором економіки Айті є третинний — послуги і комерція. Він становить понад 50 % ВВП префектури. Вторинний сектор економіки, представлений промисловістю — текстильною, металургійною, хімічною, автомобільною, машинобудівною та іншими. Він складає 40 %. Цей високий відсоток є особливістю господарчої структури префектури.
Первинний сектор економіки
У префектурі Айті знаходиться 91 746 сільськогосподарських дворів. Загальна кількість осіб, зайнятих у сільському господарстві, становить 100 261 чоловік. Прибутки від нього становлять 3 275 мільярдів єн, що є 5-ю за величиною в усій Японії. За вирощуванням декоративних рослин префектура Айті посідає 1-е місце в країні.
Префектура відома першокласною японською деревиною. Під вирощування лісу відведено площу у 219 848 га. Айті займає 1-е місце в країні за обсягом експорту лісу і дерев'яних виробів.
Провідними галузями рибальства у префектурі Айті є розведення , японських креветок, молодих сардин, вугрів і золотих рибок. Префектура займає 1-е місце в Японії за вирощуванням молюсків , кадзамі та . В цілому, показники префекутри Айті у рибальстві є середніми порівняно з іншими префектурами Японії.
Вторинний сектор економіки
Префектура Айті є місцем найбільшої концентрації промислових підприємств в усій Японії. Їх прибутки у 2005 році становили понад 39,5 трильйонів єн. На 23 125 підприємствах різної величини зайнято 816 755 осіб. Найбільш рентабельними галузями промисловості у префектурі є літакобудування, машинобудування (підприємства Toyota Motor Corporation, Central Japan Railway Company) і виготовлення електроприладів.
У префектурі також виготовляють традиційні ремісничі вироби, які мають багатовікову історію. Це арімацувські і нарумські фарбовані ворсинчасті тканини, наґойські фарбовані тканини , наґойські чорні тканини з монами, акіцувська кераміка, сетоська фарбована кераміка, токонамеська кераміка, наґойські комоди з павловнії, наґойські і мікавські буддистські вівтарі, тойохаські пензлі, окадзаківські кам'яні вироби та скульптури, а також оварійська емальовано-розписна кераміка.
Третинний сектор економіки
У префектурі Айті зафіксовано 86 922 підприємств, зайнятих у комерції. Серед них 25 547 зайняті оптовим продажем товарів, а 61 375 — продажем у роздріб. Кількість зайнятих у комерції осіб становить 698 790. З них 267 382 чоловік працюють на підприємствах, що спеціалізуються на оптовій торгівлі, а 431 408 чоловік — на підприємствах, що спеціалізуються на роздрібній торгівлі. Загальний обсяг продаж на цих підприємствах у 2004 році склав понад 40 трильйонів єн. Це 3-й показник за обсягом продаж у всій Японії, після Токіо і префектури Осака.
Освіта
Державні
- Наґойський університет
- Айтівський педагогічний університет
- Наґойський технічний університет
- Тойохасівський технологічний університет
Приватні
Культура
Головним місцем паломництва туристів є синтоїстське святилище Ацута, в якому зберігається священний меч , один з трьох реліквій імператорської династії. Святилище має музей скарбницю, де зберігається близько 3000 історичних і культурних цінностей. Щороку у червні проводиться свято Ацута мацурі — змагання з різних видів японських бойових мистецтв.
Недалеко від міста знаходиться парк Мейдзі-мура — музей просто неба, розташований на пагорбі, покритому зеленню, в якому зі всіх куточків країни зібрані споруди, типові для епохи Мейдзі (1868–1912).
Префектура Айті стала місцем проведення , на якій була представлена і Україна.
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Іто Ґохей, Іто Тацуо. Префектура Айті // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґакукан, 1994—1997.
- Назва префектури Айті походить від однойменного повіту, в якому знаходився префектурний центр Наґоя. Назва місцевості і повтіу Айті, ймовірно, пов'язана із лагуною Аюті (年魚市潟), багатою на рибу . Згадка про цю лагуну, розташованою на території сучасної Наґої, міститься у антології японської поезії 7—8 століть «Манйосю». Припускають, що з часом слово «Аюті» змінилося на «Айті».[1]
- . Архів оригіналу за 25.01.2007. Процитовано 28.01.2007.
- За даними сайту префектури Айті [2].
- Дані сайту префектури Айті за 2005 рік
- Японською: арімацу-нарумі сіборі (有松・鳴海絞, ありまつ・なるみしぼり). Арімацу і Нарумі — райони сучаної Наґої.
- Японською: наґоя юдзен (名古屋友禅, なごやゆうぜん).
- Японською: наґоя куро-мон цукідзоме (名古屋黒紋付染, なごやくろもんつきぞめ).
- Японською: акіцу-які (赤津焼, あかづやき). Акціу — сучасний район міста Сето.
- Японською: сето сомецукі-які (瀬戸染付焼, せとそめつけやき).
- Японською: токонаме-які (常滑焼, とこなめやき).
- Японською: наґоя кірі тансу (名古屋桐箪笥, なごやきりたんす).
- Японською: наґоя буцудан (名古屋仏壇, なごやぶつだん).
- Японською: мікава буцудан (三河仏壇, みかわぶつだん).
- Японською: тойохасі фуде (豊橋筆, とよはしふで).
- Японською: тойохасі фуде (岡崎石工品, とよはしふで).
- Японською: тойохасі фуде (尾張七宝, おわりしっぽう).
- Дані сайту Традиційні ремесла Японії [3] [ 2016-03-06 у Wayback Machine.].
- Дані сайту префектури Айті за 2004 рік
Джерела та література
- (яп.) Префектура Айті // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Айті (23). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1989.
Префектура Айті // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『愛知県史』愛知県史編さん委員会編集、名古屋：愛知県 1993 («Історія префектури Айті». У 27 томах, Наґоя: 1993)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Айті
- (яп.) Префектура Айті. Офіційна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ajti Prefektu ra A jti yap 愛知県 あいちけん MFA ai t ɕi keɴ prefektura v Yaponiyi v regioni Chyubu Shidnomor ya Roztashovana v centralnij chastini ostrova Honsyu na uzberezhzhi Tihogo okeanu Administrativnij centr prefekturi Nagoya Mezhuye z prefekturami Miye Sidzuoka Gifu j Nagano Zasnovana 1872 roku na osnovi provincij Ovari ta Mikava Plosha stanovit 5165 04 km Stanom na 1 serpnya 2011 roku v prefekturi meshkalo 7 415 267 osib Gustota naselennya skladala 1440 osib km Osnovoyu ekonomiki ye avtomobilebuduvannya mashinobuduvannya komerciya poserednickij biznes turizm Na teritoriyi prefekturi roztashovani Nagojskij zamok svyatilishe Acuta misce bitv pri Okehadzami Nagasino ta inshi chislenni istorichni pam yatki j miscya Batkivshina zagalnonacionalnih geroyiv samurayiv Odi Nobunagi Tojotomi Hidejosi Tokugavi Iyeyasu Kato Kijomasi Fukusimi Masanori ta inshih Formalno podilyayetsya na tri regioni Ovari Zahidna Mikava i Shidna Mikava Pershi dva ye najbilsh zaselenimi i ekonomichno rozvinenimi V Ovari rozmishenij megapolis Nagoya yakij chasto nazivayut seredinnoyu stoliceyu Yaponiyi V Zahidnij Mikavi roztashovana shtab kvartira kompaniyi Tojota odnogo z gigantiv yaponskogo avtomobilebuduvannya Prefektura Ajti Prefektura na karti YaponiyiKrayinaYaponiyaRegionChyubu Shidnomor yaNagoyaKod23000 6ISOJP 23Plosha5165 04 km ye neviznacheni kordoni Naselennya7 415 267 osib Stanom na 1 serpnya 2011 Gustota1440 osib km Zv yazokOficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyektGeografiyaUrochishe Ko ran bilya gori Imori v Tojota Ajti Odne z vidomih misc lyubuvannya chervonim klenovim listyam voseni Prefektura Ajti roztashovana majzhe poseredini Yaponskogo arhipelagu Vona mezhuye na pivnochi z prefekturami Gifu i Nagano na zahodi z Miye a na shodi z Sidzuokoyu Na pivdni i pivdennomu zahodi Ajti omivayetsya vodami Tihogo okeanu a takozh zatok Ise i Mikava Plosha prefekturi Ajti stanovit blizko amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05164 0570000 5164 57 km Vona dorivnyuye 1 4 usiyeyi ploshi Yaponiyi Protyazhnist prefekturi z pivnochi na pivden stanovit 94 km a z zahodu na shid 106 km Beregova liniya dorivnyuye 597 km Za plosheyu Ajti posidaye 28 e misce u krayini sered inshih prefektur U zahidnij chastini prefekturi Ajti znahoditsya utvorena richkoyu Kiso rivnina Mino Ovari 2 ga za velichinoyu v Yaponiyi a takozh pagorbi Ovari roztashovani na shid vid ciyeyi rivnini Pagorbi prostyagayutsya na pivden formuyuyuchi pivostriv Tita Centrom prefekturi protikaye u verhnij techiyi yakoyi roztashovani Mikavski gori a u nizhnij rivnina Okadzaki Shodom prefekturi Ajti bizhit gori Sitara Yana i Yumihari znahodyatsya u yiyi verhnij techiyi a rivnina Tojohasi vid yakoyi prostyagayetsya u nizhnij Najvishoyu tochkoyu prefekturi Ajti ye gora visotoyu 1415 m nad rivnem morya Klimat v prefekturi v cilomu pomirnij sho ye naslidkom vplivu teployi tihookeanskoyi techiyi Shorichna serednya temperatura stanovit 19 C Prefekturnij centr Nagoya vlitku ye najspektonishim miscem v Ajti Shorichna kilkist opadiv stanovit blizko 1500 1600 mm pri comu voni perevazhayut u girskih rajonah prefekturi IstoriyaDokladnishe provinciya Ovari ta provinciya Mikava Nagojskij zamok buv zvedenij 1612 roku i zrujnovanij pid chas nalotu aviaciyi SShA 1945 roku Golovna bashta zamku i osnovni ukriplennya vidnovleni u 1959 roci U 6 7 stolittyah teritoriya suchasnoyi perfekturi Ajti vhodila do skladu yaponskoyi derzhavi Yamato i podilyalasya z zahodu na shid na tri provinciyi Ovari Mikava i Ho Pislya reform Tajka 645 roku Ho bula priyednana do Mikavi Ovari j Mikava proisnuvali do seredini 19 stolittya do kincya periodu Edo U 1871 roci v rezultati vprovadzhennya v Yaponiyi pryamogo imperatorskogo pravlinnya uryad proviv administrativnu reformu Provinciya Ovari za vinyatkom pivostrova Tita bula peretvorena na prefekturu Nagoya a provinciya Mikava razom iz cim pivostrovom u prefekturu Nukata U kvitni 1872 roku prefektura Nagoya bula perejmenovana v prefekturu Ajti a 27 listopada togo zh roku do neyi bula priyednana likvidovana prefektura Nukata Na kinec 19 pochatok 20 stolittya v prefekturi narahovuvalos 2900 mistechok ta sil Prote na 1970 rik vnaslidok urbanizaciyi regionu zalishilosya lishe 88 municipalitetiv Stanom na 2008 rik u rezultati tak zvanogo ob yednannya ta ukrupnennya naselenih punktiv u 1990 h i 2000 h rokiv v prefekturi Ajti zalishilosya 35 mist 24 mistechka i 2 sela Administrativnij podilDemografiyaPrefektura Ajti ye odniyeyu z najbilsh zaselenih prefektur Yaponiyi Za danimi perepisu provedenogo 1 zhovtnya 2005 roku yiyi naselennya stanovilo 7 254 704 meshkanciv a gustota naselennya 1 383 osib km Ce 4 a za kilkistyu naselennya prefektura Yaponiyi pislya Tokio Kanagavi i Osaki Stanom na 1 serpnya 2011 roku v prefekturi meshkalo 7 415 267 osib Gustota naselennya stanovila 1440 osib km EkonomikaStanom na 2008 rik valovij vnutrishnij produkt prefekturi Ajti dorivnyuye ponad 35 5 triljoniv yen Ce 3 j za velichinoyu pokaznik v Yaponiyi pislya Tokio i prefekturi Osaka Najrozvinenishim sektorom ekonomiki Ajti ye tretinnij poslugi i komerciya Vin stanovit ponad 50 VVP prefekturi Vtorinnij sektor ekonomiki predstavlenij promislovistyu tekstilnoyu metalurgijnoyu himichnoyu avtomobilnoyu mashinobudivnoyu ta inshimi Vin skladaye 40 Cej visokij vidsotok ye osoblivistyu gospodarchoyi strukturi prefekturi Pervinnij sektor ekonomiki Avtomobil Imperatora Yaponiyi Akihito Toyota Century Avtomobil majbutnogo Toyota i unit U prefekturi Ajti znahoditsya 91 746 silskogospodarskih dvoriv Zagalna kilkist osib zajnyatih u silskomu gospodarstvi stanovit 100 261 cholovik Pributki vid nogo stanovlyat 3 275 milyardiv yen sho ye 5 yu za velichinoyu v usij Yaponiyi Za viroshuvannyam dekorativnih roslin prefektura Ajti posidaye 1 e misce v krayini Prefektura vidoma pershoklasnoyu yaponskoyu derevinoyu Pid viroshuvannya lisu vidvedeno ploshu u 219 848 ga Ajti zajmaye 1 e misce v krayini za obsyagom eksportu lisu i derev yanih virobiv Providnimi galuzyami ribalstva u prefekturi Ajti ye rozvedennya yaponskih krevetok molodih sardin vugriv i zolotih ribok Prefektura zajmaye 1 e misce v Yaponiyi za viroshuvannyam molyuskiv kadzami ta V cilomu pokazniki prefekutri Ajti u ribalstvi ye serednimi porivnyano z inshimi prefekturami Yaponiyi Vtorinnij sektor ekonomiki Prefektura Ajti ye miscem najbilshoyi koncentraciyi promislovih pidpriyemstv v usij Yaponiyi Yih pributki u 2005 roci stanovili ponad 39 5 triljoniv yen Na 23 125 pidpriyemstvah riznoyi velichini zajnyato 816 755 osib Najbilsh rentabelnimi galuzyami promislovosti u prefekturi ye litakobuduvannya mashinobuduvannya pidpriyemstva Toyota Motor Corporation Central Japan Railway Company i vigotovlennya elektropriladiv U prefekturi takozh vigotovlyayut tradicijni remisnichi virobi yaki mayut bagatovikovu istoriyu Ce arimacuvski i narumski farbovani vorsinchasti tkanini nagojski farbovani tkanini nagojski chorni tkanini z monami akicuvska keramika setoska farbovana keramika tokonameska keramika nagojski komodi z pavlovniyi nagojski i mikavski buddistski vivtari tojohaski penzli okadzakivski kam yani virobi ta skulpturi a takozh ovarijska emalovano rozpisna keramika Tretinnij sektor ekonomiki U prefekturi Ajti zafiksovano 86 922 pidpriyemstv zajnyatih u komerciyi Sered nih 25 547 zajnyati optovim prodazhem tovariv a 61 375 prodazhem u rozdrib Kilkist zajnyatih u komerciyi osib stanovit 698 790 Z nih 267 382 cholovik pracyuyut na pidpriyemstvah sho specializuyutsya na optovij torgivli a 431 408 cholovik na pidpriyemstvah sho specializuyutsya na rozdribnij torgivli Zagalnij obsyag prodazh na cih pidpriyemstvah u 2004 roci sklav ponad 40 triljoniv yen Ce 3 j pokaznik za obsyagom prodazh u vsij Yaponiyi pislya Tokio i prefekturi Osaka OsvitaDerzhavni Nagojskij universitet Ajtivskij pedagogichnij universitet Nagojskij tehnichnij universitet Tojohasivskij tehnologichnij universitet Privatni Ajtivskij universitetKulturaGolovnim miscem palomnictva turistiv ye sintoyistske svyatilishe Acuta v yakomu zberigayetsya svyashennij mech odin z troh relikvij imperatorskoyi dinastiyi Svyatilishe maye muzej skarbnicyu de zberigayetsya blizko 3000 istorichnih i kulturnih cinnostej Shoroku u chervni provoditsya svyato Acuta macuri zmagannya z riznih vidiv yaponskih bojovih mistectv Nedaleko vid mista znahoditsya park Mejdzi mura muzej prosto neba roztashovanij na pagorbi pokritomu zelennyu v yakomu zi vsih kutochkiv krayini zibrani sporudi tipovi dlya epohi Mejdzi 1868 1912 Prefektura Ajti stala miscem provedennya na yakij bula predstavlena i Ukrayina PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Ito Gohej Ito Tacuo Prefektura Ajti Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakukan 1994 1997 Nazva prefekturi Ajti pohodit vid odnojmennogo povitu v yakomu znahodivsya prefekturnij centr Nagoya Nazva miscevosti i povtiu Ajti jmovirno pov yazana iz lagunoyu Ayuti 年魚市潟 bagatoyu na ribu Zgadka pro cyu lagunu roztashovanoyu na teritoriyi suchasnoyi Nagoyi mistitsya u antologiyi yaponskoyi poeziyi 7 8 stolit Manjosyu Pripuskayut sho z chasom slovo Ayuti zminilosya na Ajti 1 Arhiv originalu za 25 01 2007 Procitovano 28 01 2007 Za danimi sajtu prefekturi Ajti 2 Dani sajtu prefekturi Ajti za 2005 rik Yaponskoyu arimacu narumi sibori 有松 鳴海絞 ありまつ なるみしぼり Arimacu i Narumi rajoni suchanoyi Nagoyi Yaponskoyu nagoya yudzen 名古屋友禅 なごやゆうぜん Yaponskoyu nagoya kuro mon cukidzome 名古屋黒紋付染 なごやくろもんつきぞめ Yaponskoyu akicu yaki 赤津焼 あかづやき Akciu suchasnij rajon mista Seto Yaponskoyu seto somecuki yaki 瀬戸染付焼 せとそめつけやき Yaponskoyu tokoname yaki 常滑焼 とこなめやき Yaponskoyu nagoya kiri tansu 名古屋桐箪笥 なごやきりたんす Yaponskoyu nagoya bucudan 名古屋仏壇 なごやぶつだん Yaponskoyu mikava bucudan 三河仏壇 みかわぶつだん Yaponskoyu tojohasi fude 豊橋筆 とよはしふで Yaponskoyu tojohasi fude 岡崎石工品 とよはしふで Yaponskoyu tojohasi fude 尾張七宝 おわりしっぽう Dani sajtu Tradicijni remesla Yaponiyi 3 2016 03 06 u Wayback Machine Dani sajtu prefekturi Ajti za 2004 rikDzherela ta literatura yap Prefektura Ajti Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Ajti 23 Tokio Kadokava Soten 1989 Prefektura Ajti 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap 愛知県史 愛知県史編さん委員会編集 名古屋 愛知県 1993 Istoriya prefekturi Ajti U 27 tomah Nagoya 1993 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Ajti yap Prefektura Ajti Oficijna storinka