Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Президія Югославії серб Председништво СФРJ Predsedništvo SFRJ босн хорв і чорн Predsjedništvo SFRJ словен Predsedstvo SF

Президія Югославії

Президія Югославії

Президія Югославії (серб. Председништво СФРJ / Predsedništvo SFRJ, босн., хорв. і чорн. Predsjedništvo SFRJ, словен. Predsedstvo SFRJ, мак. Председателство на СФРЈ) — державний орган, що очолював СФРЮ. Президію було вперше утворено 1971 року відповідно до поправок до конституції СФРЮ, згодом її було реорганізовано 1974 року з прийняттям нової конституції. У період з 1971 по 1974 Президія складалася з 23 осіб — до неї входило по 3 представники від кожної республіки, по 2 представники від кожного автономного краю та президент СФРЮ Йосип Броз Тіто. У 1974 році кількість членів президії було скорочено до 9 — по одному представнику від кожної республіки та автономного краю і [en] Союзу комуністів Югославії. У 1988 році згідно з поправкою до конституції, представника СКЮ було виключено з числа членів Президії.

Президія Югославії
Загальна інформація
Країнаimage Югославія
Дата створення30 червня 1971
Дата скасування15 червня 1992
ГоловаЙосип Броз Тіто (перший)
(останній)

Представників республік та автономних країв обирали парламенти відповідних регіонів терміном на 5 років. Загалом, за новою конституцією, вибори проводили 4 рази – у 1974, 1979, 1984 та 1989 роках. У разі передчасного звільнення члена Президії з посади проводили довибори, а повноваження достроково обраного члена Президії тривали лише до закінчення терміну його попередника. Одна і та сама людина не могла бути обрана більше 2 разів поспіль.

У 1989 р. представників Словенії та Боснії і Герцеговини було обрано на всенародному голосуванні; парламенти лише затвердили цей вибір.

До своєї смерті в 1980 році беззмінним головою Президії був Тіто, що обіймав посаду довічного президента країни. Після його смерті головами на один рік ставали представники всіх республік та автономних країв по черзі (Македонія – Боснія та Герцеговина – Словенія – Сербія – Хорватія – Чорногорія – Воєводина – Косово). У 1991 році цей порядок було порушено, коли представник Сербії , який ішов із посади голови, перешкодив автоматичному вступу на посаду представника Хорватії Стіпе Месича. Месич став головою Президії лише 1 липня.

Восени 1991 року представники Словенії, Хорватії, Македонії та Боснії і Герцеговини припинили участь у діяльності Президії. 4 члени президії, що залишилися, продовжили роботу до 15 червня 1992 року, коли Добрицю Чосича було обрано першим Президентом Союзної Республіки Югославія.

Примітки

  1. Slobodan Stankovic (1984): Yugoslavia's New State Presidency [ 2011-08-17 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prezidiya Yugoslaviyi serb Predsednishtvo SFRJ Predsednistvo SFRJ bosn horv i chorn Predsjednistvo SFRJ sloven Predsedstvo SFRJ mak Predsedatelstvo na SFRЈ derzhavnij organ sho ocholyuvav SFRYu Prezidiyu bulo vpershe utvoreno 1971 roku vidpovidno do popravok do konstituciyi SFRYu zgodom yiyi bulo reorganizovano 1974 roku z prijnyattyam novoyi konstituciyi U period z 1971 po 1974 Prezidiya skladalasya z 23 osib do neyi vhodilo po 3 predstavniki vid kozhnoyi respubliki po 2 predstavniki vid kozhnogo avtonomnogo krayu ta prezident SFRYu Josip Broz Tito U 1974 roci kilkist chleniv prezidiyi bulo skorocheno do 9 po odnomu predstavniku vid kozhnoyi respubliki ta avtonomnogo krayu i en Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi U 1988 roci zgidno z popravkoyu do konstituciyi predstavnika SKYu bulo viklyucheno z chisla chleniv Prezidiyi Prezidiya YugoslaviyiZagalna informaciyaKrayina YugoslaviyaData stvorennya30 chervnya 1971Data skasuvannya15 chervnya 1992GolovaJosip Broz Tito pershij ostannij Predstavnikiv respublik ta avtonomnih krayiv obirali parlamenti vidpovidnih regioniv terminom na 5 rokiv Zagalom za novoyu konstituciyeyu vibori provodili 4 razi u 1974 1979 1984 ta 1989 rokah U razi peredchasnogo zvilnennya chlena Prezidiyi z posadi provodili dovibori a povnovazhennya dostrokovo obranogo chlena Prezidiyi trivali lishe do zakinchennya terminu jogo poperednika Odna i ta sama lyudina ne mogla buti obrana bilshe 2 raziv pospil U 1989 r predstavnikiv Sloveniyi ta Bosniyi i Gercegovini bulo obrano na vsenarodnomu golosuvanni parlamenti lishe zatverdili cej vibir Do svoyeyi smerti v 1980 roci bezzminnim golovoyu Prezidiyi buv Tito sho obijmav posadu dovichnogo prezidenta krayini Pislya jogo smerti golovami na odin rik stavali predstavniki vsih respublik ta avtonomnih krayiv po cherzi Makedoniya Bosniya ta Gercegovina Sloveniya Serbiya Horvatiya Chornogoriya Voyevodina Kosovo U 1991 roci cej poryadok bulo porusheno koli predstavnik Serbiyi yakij ishov iz posadi golovi pereshkodiv avtomatichnomu vstupu na posadu predstavnika Horvatiyi Stipe Mesicha Mesich stav golovoyu Prezidiyi lishe 1 lipnya Voseni 1991 roku predstavniki Sloveniyi Horvatiyi Makedoniyi ta Bosniyi i Gercegovini pripinili uchast u diyalnosti Prezidiyi 4 chleni prezidiyi sho zalishilisya prodovzhili robotu do 15 chervnya 1992 roku koli Dobricyu Chosicha bulo obrano pershim Prezidentom Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya PrimitkiSlobodan Stankovic 1984 Yugoslavia s New State Presidency 2011 08 17 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ