Права людини та зміна клімату є концептуальною та правовою базою, згідно з якою міжнародні права людини та їх зв'язок із глобальним потеплінням вивчаються, аналізуються та вирішуються. Ця структура використовувалася урядами, організаціями ООН, міжурядовими та неурядовими організаціями, захисниками прав людини та навколишнього середовища, а також науковцями для керівництва національною та міжнародною політикою щодо зміни клімату відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та основні міжнародні документи з прав людини. У 2022 році Робоча група II МГЕЗК запропонувала, що «кліматична справедливість включає правосуддя, яке пов’язує розвиток і права людини для досягнення підходу, заснованого на правах, до вирішення проблеми зміни клімату».
Права людини та зміна клімату | |
Аналіз прав людини та зміни клімату зосереджується на очікуваних наслідках для людей, пов’язаних із глобальними екологічними явищами, включаючи підвищення рівня моря, опустелювання, підвищення температури, екстремальні погодні явища та зміни опадів, а також заходи з адаптації та пом’якшення, вжиті урядами у відповідь на ті явища, які можуть передбачати права людини або пов'язані з ними правовий захист. Багато юридичних підходів до зміни клімату використовують право на здорове довкілля, інші суміжні права або інші підходи з екологічного законодавства, такі як права природи, щоб відстоювати нові або необхідні дії з боку урядів і приватних суб'єктів, шляхом захисту кліматичної справедливості та судових позовів щодо клімату.
8 жовтня 2021 року Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, яка визнає право людини на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля – резолюцію 48/13.
Історія
У 2005 році активістка інуїтів Шейла Ватт-Клутьє подала петицію до Міжамериканської комісії з прав людини з проханням полегшити «порушення прав людини в результаті впливу глобального потепління та зміни клімату, спричинених діями та бездіяльністю Сполучених Штатів». Петицію було відхилено, але Комісія запросила та заслухала свідчення про взаємозв’язок між правами людини та зміною клімату від представників інуїтів у 2007 році.
Того ж року в Декларації Мале про людський вимір глобальної зміни клімату прямо зазначено (і вперше в міжнародній угоді), що «зміна клімату має чіткі та безпосередні наслідки для повного здійснення прав людини», і закликала до Системі прав людини Організації Об’єднаних Націй необхідно терміново вирішити це питання».
Наступного року Рада ООН з прав людини (HRC) одноголосно прийняла резолюцію 7/23, визнавши, що «зміна клімату становить безпосередню і далекосяжну загрозу для людей і громад у всьому світі та має наслідки для повного здійснення прав людини», і посилаючись на Статут Організації Об’єднаних Націй, Загальну декларацію прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. HRC підтвердив і розширив ці заяви резолюціями 10/4 від 25 березня 2009 року та 18/22 від 30 вересня 2011 року.
У 2009 році Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) опублікувало аналітичне дослідження, в якому було визначено конкретні права та групи людей, на які можуть негативно вплинути кліматичні зміни. Доповідь базувалася на матеріалах близько 30 країн, а також десяти агенцій ООН та десятків інших організацій. Основними проблемами у звіті є переміщені особи, ризики конфлікту та безпеки, а також порушення прав корінних народів, жінок і дітей.
У 2010 році Конференція Сторін РКЗК ООН відтворила формулювання КПЧ, що визначає зв’язок між правами людини та зміною клімату, у своїй доповіді про Конференцію ООН зі зміни клімату 2010 року в Канкуні, Мексика. У звіті про підсумки Конференції наголошувалося, що «Сторони повинні у всіх діях, пов’язаних зі зміною клімату, повністю поважати права людини».
Останніми роками все більше визнається зв’язок між правами людини та навколишнім середовищем, але все ще залишається багато питань, пов’язаних із взаємозв’язком між ними. Як результат, у 2012 році КПЧ встановив мандат щодо зобов’язань щодо прав людини, пов’язаних із користуванням безпечним, чистим, здоровим та стійким навколишнім середовищем. У попередній доповіді призначеного незалежного експерта Джона Х. Нокса також зазначено, що для забезпечення більшої концептуальної ясності застосування зобов’язань щодо прав людини, пов’язаних з навколишнім середовищем, необхідно мати пріоритет.
У 2014 році всі 78 мандатарів спеціальних процедур Організації Об’єднаних Націй опублікували спільну заяву до Дня прав людини, в якій закликали держави включити свої існуючі зобов’язання в рамках прав людини в переговори щодо зміни клімату. Це призведе до виведення прав тих, хто постраждав від зміни клімату, на перший план усіх стратегій реагування.
Станом на березень 2015 року, зараз є Спеціальний доповідач з прав людини та навколишнього середовища, продовження мандату колишнього незалежного експерта із зобов’язань щодо прав людини, пов’язаних із здійсненням права на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля. Напередодні Конференції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату 2015 року в Парижі, Спеціальний доповідач поінформував держави, що вони повинні забезпечити, щоб їхні зобов’язання з прав людини охоплювали відповідну перспективу щодо зміни клімату під час переговорів щодо майбутніх угод.
Паризька угода, прийнята 12 грудня 2015 року на Конференції Сторін, є найважливішим показником підвищення обізнаності щодо взаємозв’язку зміни клімату та прав людини. Паризька угода є першою кліматичною угодою, яка визнає актуальність прав людини, в якій зазначено:
Сторони повинні, вживаючи заходів щодо вирішення проблеми зміни клімату, поважати, заохочувати та враховувати свої відповідні зобов’язання щодо прав людини, права на здоров’я, прав корінних народів, місцевих громад, мігрантів, дітей, осіб з інваліднісю та людей, які перебувають у вразливих ситуаціях та право на розвиток, а також гендерна рівність, розширення прав і можливостей жінок і рівність між поколіннями.
Закон про права людини та зміна клімату
Зміна клімату спричиняє не тільки екологічні зміни, але також впливає на соціальні, економічні, політичні, культурні та правові аспекти суспільства в усьому світі. КПЧ підтвердив, що зобов’язання щодо прав людини здатні посилити як міжнародну, так і національну політику у сфері зміни клімату.Стокгольмська декларація 1972 року стала основою для подальшої розробки права людини на якість навколишнього середовища.
Захист довкілля зазвичай не включається в договори про права людини. Скоріше захист навколишнього середовища походить від прав, які захищають ці договори, таких як права на життя, їжу, воду та здоров’я. У майбутньому закон про права людини в контексті формування політики щодо зміни клімату може допомогти встановити мінімальні стандарти основних прав людини, які можуть бути прийняті в міжнародних та національних заходах пом’якшення наслідків та адаптації.
У 2021 році на своїй 48-й сесії Рада з прав людини прийняла Резолюцію 13: Право людини на чисте, здорове та стійке довкілля.
Залучені права
Більшість міжнародних заяв щодо прав людини та зміни клімату підкреслюють потенційний негативний вплив зміни клімату на права на життя, їжу, воду, здоров’я, житло, розвиток та самовизначення. Ці права перераховані в основних конвенціях міжнародного права прав людини, хоча не всі члени HRC або сторони РКЗК ООН підписали ці конвенції.
Право на життя
Право на життя захищене статтею 6 МПГПП, де кожна людина має невід'ємне право на життя. Право на життя нерозривно пов'язане з мірою реалізації інших прав. Існують як прогнозовані, так і спостережувані наслідки зміни клімату для права на життя. У четвертому звіті з оцінки Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) прогнозується збільшення кількості людей, які страждають від смертей і травм через збільшення повеней, штормів, спеки, пожеж і посух. Зміна клімату в рівній мірі вплине на право на життя через збільшення голоду, недоїдання та пов’язаних з ними розладів, що впливають на ріст і розвиток дітей, респіраторну захворюваність та рівень озону на землі. Підвищення рівня моря є одним із наслідків зміни клімату, що виникає в результаті потепління води та танення льодовикових щитів. Вимірювання підвищення рівня моря є складною справою, проте МГЕЗК прогнозує підвищення глобального середнього рівня моря від 0,44 м до 0,74 м до 2100 року. Для низинних прибережних островів, таких як Мале на Мальдівах, підвищення рівня моря на 0,5 метра затопить 15 відсотків острова до 2025 року і затопить половину його до 2100 року. Оскільки 42 відсотки населення проживає в межах 100 метрів від узбережжя, навіть часткова повінь може призвести до утоплення, травм і загибелі людей.
Спостережувані наслідки – це ті, коли право на життя вже перешкоджало праву на життя. Існують труднощі у вивченні впливу самих кліматичних змін через проблему масштабу; зміна клімату вимірюється десятиліттями. Існує більш ніж 95-% шанс, що протягом десятиліття 1998–2008 років антропогенна зміна клімату в чотири рази збільшила ризик надзвичайної літньої спеки в Європі. Імовірність 75% того, що хвиля спеки в Європі 2003 року була пов’язана зі зміною клімату. Виходячи з цього, рівень надлишкової смертності від цієї події склав 15 000 смертей лише у Франції.
Право на харчування
Згідно статті II МПЕСКП держави-учасниці Пакту повинні максимізувати свої наявні ресурси для досягнення права на достатнє харчування. Зміна клімату вплине на всі чотири стовпи продовольчої безпеки; корисність, доступність, використання та стабільність. У доповіді Спеціального доповідача з питань права на їжу за 2008 рік зазначено, що спосіб вирощування їжі у світі повинен зазнати радикальних змін, щоб впоратися зі зростанням населення та наслідками зміни клімату, уникаючи при цьому екологічного колапсу. Паризька угода визнає фундаментальний пріоритет забезпечення продовольчої безпеки та особливу вразливість систем виробництва харчових продуктів до несприятливих наслідків зміни клімату. Стаття 2 закликає до адаптації до несприятливих наслідків зміни клімату та до зниження викидів парникових газів у спосіб, який не загрожуватиме виробництву харчових продуктів. У четвертому звіті МГЕЗК про оцінку прогнозується, що виробництво їжі буде зростати в середніх і високих широтах із підвищенням температури від 1° до 3°C, однак у нижчих широтах врожайність сільськогосподарських культур зменшиться, що збільшує ризик продовольчої безпеки в бідних регіонах світу. За оцінками Програми розвитку ООН, ще 600 мільйонів людей зіткнуться з недоїданням через зміну клімату. Це, ймовірно, матиме особливо руйнівний вплив на Африку на південь від Сахари.
Право на воду
Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (КЕСКП) зазначає, що право на воду є не лише важливою умовою виживання, але й те, що воно нерозривно пов’язане з іншими правами, такими як; житло, досяжний рівень здоров'я, достатній рівень життя та право на харчування. У Stern Review стверджується, що люди найсильніше відчують наслідки зміни клімату через зміни в моделях розподілу води по всьому світу. У тих районах, які вже відчувають посушливі умови, буде спостерігатися подальше зниження доступності води, при цьому кілька (але не всі) кліматичні моделі передбачають зниження річного стоку до 30 відсотків у Середземноморському басейні, глобальне підвищення температури у частинах південної Африки та південної частини Америка на 2 °C і на 40-50% для 4°C. У п’ятому звіті про оцінку МГЕЗК зазначено, що ризики, пов’язані з прісною водою, значно збільшуються із збільшенням концентрації парникових газів, причому зміна клімату в ХХІ столітті, за прогнозами, призведе до значного скорочення відновлюваних ресурсів поверхневих і підземних вод у більшості сухих субтропічних регіонів.
Право на здоров'я
Стаття 12 МПЕСКП визначає «право на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я». Більшість національних конституцій певним чином захищає право на здоров’я, і воно широко захищене в інших міжнародних та регіональних документах. Зміна клімату призведе до посилення відмінностей у здоров’ї між багатими та бідними в різних частинах світу. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), з 1970 року зміна клімату спричиняє 150 000 смертей щороку через збільшення частоти поширення діареї, малярії та недоїдання, переважно в Африці та інших регіонах, що розвиваються. Підвищення температури в 1°C в порівнянні з доіндустріальними рівнями може подвоїти річну смертність від зміни клімату (за даними ВООЗ).
Право на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля
8 жовтня 2021 року Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, яка визнає право людини на безпечне, чисте, здорове та стійке довкілля – резолюцію 48/13.
Конкретні питання
Зміщення
Потенційна кліматична міграція в даний час є одним із найбільш спірних наслідків зміни клімату. Дослідження показують, що зміна клімату може спричинити від 50 до 200 мільйонів нових внутрішньо переміщених осіб та міжнародних біженців до 2100 року. «Мегадельти» в Азії, Африці та невеликих островах піддаються високому ризику повеней і штормів, що спричинить масштабне переміщення місцевого населення. Міграція, спричинена зміною клімату, вплине або порушить основні міжнародні норми прав людини.
Кліматична справедливість
Існує значна дискусія навколо концепції кліматичної справедливості для екологічного мігранта або «кліматичного біженця». Ця концепція має на меті заповнити прогалину в правовому та політичному секторах для мільйонів людей, які не можуть отримати міжнародно-правовий захист, оскільки це джерело міграції ще не включене в регіональне та міжнародне право. Наразі не існує встановленого визначення того, кого можна віднести до кліматичних біженців, оскільки воно ще не закріплено в міжнародному праві. У 2014 році Сієго Алесана покинув невелику острівну державуТувалу, що розвивається через невизначеність, пов’язану з негативними наслідками зміни клімату. Тувалу знаходиться на висоті всього 4,6 м над рівнем моря і стикається з неминучою небезпекою через підвищення рівня моря. Хоча наслідки зміни клімату були висунуті від імені Алесани та його родини, справа здебільшого ґрунтувалася на гуманітарних мотивах. Однак Трибунал з питань імміграції та захисту справді заявив, що погіршення стану навколишнього середовища, викликане зміною клімату, вже є особливістю життя в Тувалу. Хоча це рішення не ґрунтувалося на впливах зміни клімату, це не означає, що фактори, пов’язані зі зміною клімату, взагалі не були враховані.Міжнародна організація з міграції висунула робоче визначення екологічного мігранта:
Екологічні мігранти – це особи або групи осіб, які, переважно через раптову або прогресуючу зміну навколишнього середовища, що негативно впливає на їхнє життя чи умови життя, зобов’язані покинути свої звичні домівки або вирішили це зробити, тимчасово чи назавжди, та які переміщуються всередині своєї країни чи за кордон.
Поки не буде юридично обов’язкового визначення того, що є екологічним мігрантом, буде важко здійснити справжнє правосуддя. Концепція кліматичної справедливості передбачала б, що всі права людини реалізуються найбільш прозорим чином, щоб підтримувати базові стандарти перед обличчям дещо невідомих наслідків зміни клімату.
Конфлікт
Міжнародна миротворча НГО International Alert називає 46 країн, у яких наслідки зміни клімату (зокрема дефіцит води, втрата орних земель, екстремальні погодні явища, скорочення вегетаційного періоду та танення льодовиків) можуть взаємодіяти з економічними, соціальними та політичними силами для створення «високого ризику насильницького конфлікту».
Корінні народи
Коли справа доходить до дискусій про вплив зміни клімату на населення, корінні народи займають унікальну позицію. Багато корінного населення веде спосіб життя, який, у свою чергу, сильно порушується, коли йдеться про вплив зміни клімату. У багатьох країнах муніципальне право застосовується до корінних народів по-різному, ніж до решти населення, що ускладнює будь-який засіб правового захисту.Зміна клімату впливає на корінні народи по-різному не лише через їх фізичні та духовні зв’язки із землею та водою, а й тому, що вони мають спеціалізовані екологічні та традиційні знання, які можна використати для пошуку найкращої стратегії пом’якшення цих наслідків.
Органи ООН з прав людини визначили права корінних народів як особливо вразливі до руйнівних наслідків зміни клімату. Через зміну клімату засоби до існування та культурна самобутність корінного населення опинилися під загрозою у всьому світі в Північній Америці, Європі, Латинській Америці, Африці, Азії та Тихому океані. Постраждало близько 370 мільйонів корінних жителів.
Права дітей
Дослідники з Інституту закордонного розвитку виявили, що діти в Південній Азії можуть бути особливо вразливими до порушень прав людини після кліматичних катастроф. Це може включати гендерне насильство, дитячу працю, розпад сімей та перешкоди для їхнього розвитку та навчання. Дослідники стверджують, що права дитини рідко мають пріоритет у політиці зниження ризику катастроф або адаптації до зміни клімату, і що політика адаптації до зміни клімату має пристосувати заходи для вирішення важливих аспектів прав дитини, зокрема захисту та освіти дитини.
Розвиток
Враховуючи, що багато з найбідніших громадян світу повністю або частково залежать від навколишнього середовища своїм щоденним життям, багато міжнародних агенцій розвитку вважають зміну клімату та розвиток «нерозривно пов’язаними».
Див. також
Зовнішні посилання
- Права людини та зміна клімату. УВКПЛ.
- Правозахисний підхід до боротьби зі зміною клімату. УВКПЛ.
- Права людини та зміна клімату: практичні кроки для впровадження. Центр міжнародного екологічного права , 25 лютого 2009 року.
- Права людини та зміна клімату. Комісія з прав людини та рівних можливостей (Австралія) 2008
- Економічні, соціальні та культурні права та зміна клімату: Юридичний довідковий посібник. Центр міжнародного права сталого розвитку, вчені виступають проти бідності та ініціатива GEM в Єльському університеті.
- Декларація прав людини та зміни клімату
Посилання
- Stephen Humphreys, ред. (2010). Human rights and climate change. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 652432164.
- New UN Report Details Link between Climate Change and Human Rights. UN Environment (англ.). 5 жовтня 2017. Процитовано 20 березня 2022.
- Rajamani, Lavanya (26 червня 2019). Integrating Human Rights in the Paris Climate Architecture: Contest, Context, and Consequence. Climate Law. 9 (3): 180—201. doi:10.1163/18786561-00903003. ISSN 1878-6553.
- AR6 Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability — IPCC. Процитовано 20 березня 2022.
- The right to a clean and healthy environment: 6 things you need to know. UN News. 15 жовтня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- a/hrc/48/l.23/rev.1. undocs.org. Процитовано 9 листопада 2021.
- (PDF). Inuit Circumpolar Council. 7 грудня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 5 June 2013. Процитовано 25 квітня 2012.
- Sieg, Richard (2 березня 2007). . Архів оригіналу за 1 July 2010. Процитовано 25 квітня 2012.
- Limon, Marc (2009). HUMAN RIGHTS AND CLIMATE CHANGE: CONSTRUCTING A CASE FOR POLITICAL ACTION (PDF). Harvard Environmental Law Review. 33 (2): 439—476. Процитовано 25 квітня 2012.
- Malé Declaration on the Human Dimension of Global Climate Change (PDF). Center for International Environmental Law. 14 листопада 2007.
- UNHRC Resolution 7/23, Human rights and climate change (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. 28 березня 2008.
- UNHRC Resolution 10/4, Human rights and climate change (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. 25 березня 2009.
- . United Nations. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 15 травня 2022.
- (PDF). United Nations. 15 січня 2009. A/HRC/10/61. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2011. Процитовано 25 квітня 2012.
- OHCHR study on the relationship between climate change and human rights: Submissions and reference documents received. Процитовано 25 квітня 2012.
- See (PDF). United Nations. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2011. Процитовано 25 квітня 2012., n.8, at 15-22.
- (PDF). United Nations. 19 квітня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2023. Процитовано 15 травня 2022.
- Statement of the United Nations Special Procedures Mandate Holders on the occasion of the Human Rights Day Geneva, 10 December 2014. Office of the High Commissioner for Human Rights (амер.). Процитовано 5 вересня 2017.
- (PDF). United Nations. 7 квітня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2023. Процитовано 15 травня 2022.
- COP21: "States' human rights obligations encompass climate change" – UN expert. Office of the High Commissioner for Human Rights (амер.). Процитовано 5 вересня 2017.
- Adoption of the Paris Agreement (PDF). UN Framework Convention on Climate Change. 12 грудня 2015. FCCC/CP/2015/L.9/Rev.1.
- Birnie, Patricia W. (2009). International law and the environment (вид. 3rd). Oxford: Oxford University Press. ISBN . OCLC 271647969.
- McInerney-Lankford, Siobhán Alice; Darrow, Mac; Rajamani, Lavanya (2011). Human rights and climate change: a review of the international legal dimensions. Washington, DC: World Bank. ISBN . OCLC 724352139.
- See Malé Declaration, n.4; UNHRC Resolution 18/22, n.7; A/HRC/10/61, n.8; FCCC/CP/2010/7/Add.1, n.10.
- Human rights, climate change and cross-border displacement. Universal Rights Group (амер.). Процитовано 10 лютого 2016.
- International Covenant on Civil and Political Rights (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. 23 березня 1976.
- Report of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights on the relationship between climate change and human rights (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. 15 січня 2009. A/HRC/10/61.
- . CU Sea Level Research Group (англ.). University of Colorado. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- Rajendra K. Pachauri, ред. (2007). (PDF). Geneva: IPCC. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2015.
- Christidis, Nikolaos; Stott, Peter A.; Jones, Gareth S.; Shiogama, Hideo; Nozawa, Toru; Luterbacher, Jürg (1 лютого 2012). Human activity and anomalously warm seasons in Europe. International Journal of Climatology (англ.). 32 (2): 225—239. Bibcode:2012IJCli..32..225C. doi:10.1002/joc.2262. ISSN 1097-0088.
- Fouillet, A.; Rey, G.; Laurent, F.; Pavillon, G.; Bellec, S.; Guihenneuc-Jouyaux, C.; Clavel, J.; Jougla, E.; Hémon, Denis (2006). Excess mortality related to the August 2003 heat wave in France. International Archives of Occupational and Environmental Health (англ.). 80 (1): 16—24. doi:10.1007/s00420-006-0089-4. ISSN 0340-0131. PMC 1950160. PMID 16523319.
- International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights, 1966: article 2(1), 11(1) and 23.
- De Schutter, Olivier (8 вересня 2008). Report of the Special Rapporteur on the right to food; Building resilience: a human rights framework for world food and nutrition security (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. A/HRC/9/23.
- R.K. Pachauri, ред. (2014). Climate Change 2014: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (PDF).
- (PDF). Human Development Report: 8. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- M.L. Parry, ред. (2007). Climate Change 2007: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Contribution of Working Group II to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change (PDF). Cambridge University Press. с. 275.
- General Comment No. 15: The Right to Water (Arts. 11 and 12 of the Covenant) (PDF). Refworld. 20 січня 2003. E/C.12/2002/11.
- The Stern Review on the Economic Effects of Climate Change. Population and Development Review (англ.). 32 (4): 793—798. 1 грудня 2006. doi:10.1111/j.1728-4457.2006.00153.x. ISSN 1728-4457.
- International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights, 1966
- McInerney-Lankford, Siobhan; Darrow, Mac; Rajamani, Lavanya (2011). Human Rights and Climate Change: A Review of the International Legal Dimensions. World Bank Publications. ISBN .
- Docherty, Bonnie; Tyler Giannini (2009). Confronting a Rising Tide: A Proposal for a Convention on Climage Change Refugees (PDF). Harvard Environmental Law Review. 33: 349—403. Процитовано 25 квітня 2012.
- Displacement Caused by the Effects of Climate Change: Who Will Be Affected and What Are the Gaps in the Normative Framework for Their Protection? | Brookings Institution. Brookings (амер.). 16 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
- Manou, Dimitra; Baldwin, Andrew; Cubie, Dug; Mihr, Anja; Thorp, Teresa M. (12 травня 2017). Climate change, migration and human rights law and policy perspectives. London. ISBN . OCLC 987699915.
- AD (Tuvalu ). New Zealand Legal Information Institute. 4 червня 2014. 501370. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Vernon Rive. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- Definitional Issues. International Organization for Migration (англ.). 29 січня 2015. Процитовано 9 вересня 2017.
- Smith, Dan; Janani Vivekananda (November 2007). (PDF). International Alert. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 15 травня 2022.
- Abate, Randall, ред. (2013). Climate change and Indigenous peoples: the search for legal remedies. Cheltenham, UK: Edward Elgar. ISBN . OCLC 811732784.
- Gerrard, Emily (2008). Climate change and human rights: issues and opportunities for Indigenous peoples. University of New South Wales Law Journal. 31.
- Climate change and indigenous peoples. www.ohchr.org. Процитовано 12 січня 2021.
- Hampson, Françoise (13 липня 2004). The Human Rights Situation of Indigenous Peoples in States and Territories Threatened With Extinction for Environmental Reason (PDF). Office of the High Commissioner for Human Rights. E/CN.4/Sub.2/AC.4/2004/CRP.1.
- Williams, Jay (1 травня 2012). The impact of climate change on indigenous people – the implications for the cultural, spiritual, economic and legal rights of indigenous people. The International Journal of Human Rights. 16 (4): 648—688. doi:10.1080/13642987.2011.632135. ISSN 1364-2987.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2013. Процитовано 12 січня 2021.
- (PDF). U.S. Agency for International Development. November 2008. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2009.
- Khoday, Kishan (7 травня 2007). (PDF). Human Development Report Office Occasional Paper. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2017. Процитовано 26 квітня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prava lyudini ta zmina klimatu ye konceptualnoyu ta pravovoyu bazoyu zgidno z yakoyu mizhnarodni prava lyudini ta yih zv yazok iz globalnim poteplinnyam vivchayutsya analizuyutsya ta virishuyutsya Cya struktura vikoristovuvalasya uryadami organizaciyami OON mizhuryadovimi ta neuryadovimi organizaciyami zahisnikami prav lyudini ta navkolishnogo seredovisha a takozh naukovcyami dlya kerivnictva nacionalnoyu ta mizhnarodnoyu politikoyu shodo zmini klimatu vidpovidno do Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu RKZK OON ta osnovni mizhnarodni dokumenti z prav lyudini U 2022 roci Robocha grupa II MGEZK zaproponuvala sho klimatichna spravedlivist vklyuchaye pravosuddya yake pov yazuye rozvitok i prava lyudini dlya dosyagnennya pidhodu zasnovanogo na pravah do virishennya problemi zmini klimatu Prava lyudini ta zmina klimatu Analiz prav lyudini ta zmini klimatu zoseredzhuyetsya na ochikuvanih naslidkah dlya lyudej pov yazanih iz globalnimi ekologichnimi yavishami vklyuchayuchi pidvishennya rivnya morya opustelyuvannya pidvishennya temperaturi ekstremalni pogodni yavisha ta zmini opadiv a takozh zahodi z adaptaciyi ta pom yakshennya vzhiti uryadami u vidpovid na ti yavisha yaki mozhut peredbachati prava lyudini abo pov yazani z nimi pravovij zahist Bagato yuridichnih pidhodiv do zmini klimatu vikoristovuyut pravo na zdorove dovkillya inshi sumizhni prava abo inshi pidhodi z ekologichnogo zakonodavstva taki yak prava prirodi shob vidstoyuvati novi abo neobhidni diyi z boku uryadiv i privatnih sub yektiv shlyahom zahistu klimatichnoyi spravedlivosti ta sudovih pozoviv shodo klimatu 8 zhovtnya 2021 roku Rada OON z prav lyudini uhvalila rezolyuciyu yaka viznaye pravo lyudini na bezpechne chiste zdorove ta stijke dovkillya rezolyuciyu 48 13 IstoriyaAktivistka inuyitiv Shejla Vatt Klutye podala peticiyu do Mizhamerikanskoyi komisiyi z prav lyudini U 2005 roci aktivistka inuyitiv Shejla Vatt Klutye podala peticiyu do Mizhamerikanskoyi komisiyi z prav lyudini z prohannyam polegshiti porushennya prav lyudini v rezultati vplivu globalnogo poteplinnya ta zmini klimatu sprichinenih diyami ta bezdiyalnistyu Spoluchenih Shtativ Peticiyu bulo vidhileno ale Komisiya zaprosila ta zasluhala svidchennya pro vzayemozv yazok mizh pravami lyudini ta zminoyu klimatu vid predstavnikiv inuyitiv u 2007 roci Togo zh roku v Deklaraciyi Male pro lyudskij vimir globalnoyi zmini klimatu pryamo zaznacheno i vpershe v mizhnarodnij ugodi sho zmina klimatu maye chitki ta bezposeredni naslidki dlya povnogo zdijsnennya prav lyudini i zaklikala do Sistemi prav lyudini Organizaciyi Ob yednanih Nacij neobhidno terminovo virishiti ce pitannya Nastupnogo roku Rada OON z prav lyudini HRC odnogolosno prijnyala rezolyuciyu 7 23 viznavshi sho zmina klimatu stanovit bezposerednyu i dalekosyazhnu zagrozu dlya lyudej i gromad u vsomu sviti ta maye naslidki dlya povnogo zdijsnennya prav lyudini i posilayuchis na Statut Organizaciyi Ob yednanih Nacij Zagalnu deklaraciyu prav lyudini Mizhnarodnij pakt pro ekonomichni socialni ta kulturni prava ta Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava HRC pidtverdiv i rozshiriv ci zayavi rezolyuciyami 10 4 vid 25 bereznya 2009 roku ta 18 22 vid 30 veresnya 2011 roku U 2009 roci Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini UVKPL opublikuvalo analitichne doslidzhennya v yakomu bulo viznacheno konkretni prava ta grupi lyudej na yaki mozhut negativno vplinuti klimatichni zmini Dopovid bazuvalasya na materialah blizko 30 krayin a takozh desyati agencij OON ta desyatkiv inshih organizacij Osnovnimi problemami u zviti ye peremisheni osobi riziki konfliktu ta bezpeki a takozh porushennya prav korinnih narodiv zhinok i ditej U 2010 roci Konferenciya Storin RKZK OON vidtvorila formulyuvannya KPCh sho viznachaye zv yazok mizh pravami lyudini ta zminoyu klimatu u svoyij dopovidi pro Konferenciyu OON zi zmini klimatu 2010 roku v Kankuni Meksika U zviti pro pidsumki Konferenciyi nagoloshuvalosya sho Storoni povinni u vsih diyah pov yazanih zi zminoyu klimatu povnistyu povazhati prava lyudini Ostannimi rokami vse bilshe viznayetsya zv yazok mizh pravami lyudini ta navkolishnim seredovishem ale vse she zalishayetsya bagato pitan pov yazanih iz vzayemozv yazkom mizh nimi Yak rezultat u 2012 roci KPCh vstanoviv mandat shodo zobov yazan shodo prav lyudini pov yazanih iz koristuvannyam bezpechnim chistim zdorovim ta stijkim navkolishnim seredovishem U poperednij dopovidi priznachenogo nezalezhnogo eksperta Dzhona H Noksa takozh zaznacheno sho dlya zabezpechennya bilshoyi konceptualnoyi yasnosti zastosuvannya zobov yazan shodo prav lyudini pov yazanih z navkolishnim seredovishem neobhidno mati prioritet U 2014 roci vsi 78 mandatariv specialnih procedur Organizaciyi Ob yednanih Nacij opublikuvali spilnu zayavu do Dnya prav lyudini v yakij zaklikali derzhavi vklyuchiti svoyi isnuyuchi zobov yazannya v ramkah prav lyudini v peregovori shodo zmini klimatu Ce prizvede do vivedennya prav tih hto postrazhdav vid zmini klimatu na pershij plan usih strategij reaguvannya Stanom na berezen 2015 roku zaraz ye Specialnij dopovidach z prav lyudini ta navkolishnogo seredovisha prodovzhennya mandatu kolishnogo nezalezhnogo eksperta iz zobov yazan shodo prav lyudini pov yazanih iz zdijsnennyam prava na bezpechne chiste zdorove ta stijke dovkillya Naperedodni Konferenciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij zi zmini klimatu 2015 roku v Parizhi Specialnij dopovidach poinformuvav derzhavi sho voni povinni zabezpechiti shob yihni zobov yazannya z prav lyudini ohoplyuvali vidpovidnu perspektivu shodo zmini klimatu pid chas peregovoriv shodo majbutnih ugod Parizka ugoda prijnyata 12 grudnya 2015 roku na Konferenciyi Storin ye najvazhlivishim pokaznikom pidvishennya obiznanosti shodo vzayemozv yazku zmini klimatu ta prav lyudini Parizka ugoda ye pershoyu klimatichnoyu ugodoyu yaka viznaye aktualnist prav lyudini v yakij zaznacheno Storoni povinni vzhivayuchi zahodiv shodo virishennya problemi zmini klimatu povazhati zaohochuvati ta vrahovuvati svoyi vidpovidni zobov yazannya shodo prav lyudini prava na zdorov ya prav korinnih narodiv miscevih gromad migrantiv ditej osib z invalidnisyu ta lyudej yaki perebuvayut u vrazlivih situaciyah ta pravo na rozvitok a takozh genderna rivnist rozshirennya prav i mozhlivostej zhinok i rivnist mizh pokolinnyami Zakon pro prava lyudini ta zmina klimatuZmina klimatu sprichinyaye ne tilki ekologichni zmini ale takozh vplivaye na socialni ekonomichni politichni kulturni ta pravovi aspekti suspilstva v usomu sviti KPCh pidtverdiv sho zobov yazannya shodo prav lyudini zdatni posiliti yak mizhnarodnu tak i nacionalnu politiku u sferi zmini klimatu Stokgolmska deklaraciya 1972 roku stala osnovoyu dlya podalshoyi rozrobki prava lyudini na yakist navkolishnogo seredovisha Zahist dovkillya zazvichaj ne vklyuchayetsya v dogovori pro prava lyudini Skorishe zahist navkolishnogo seredovisha pohodit vid prav yaki zahishayut ci dogovori takih yak prava na zhittya yizhu vodu ta zdorov ya U majbutnomu zakon pro prava lyudini v konteksti formuvannya politiki shodo zmini klimatu mozhe dopomogti vstanoviti minimalni standarti osnovnih prav lyudini yaki mozhut buti prijnyati v mizhnarodnih ta nacionalnih zahodah pom yakshennya naslidkiv ta adaptaciyi U 2021 roci na svoyij 48 j sesiyi Rada z prav lyudini prijnyala Rezolyuciyu 13 Pravo lyudini na chiste zdorove ta stijke dovkillya Zalucheni pravaBilshist mizhnarodnih zayav shodo prav lyudini ta zmini klimatu pidkreslyuyut potencijnij negativnij vpliv zmini klimatu na prava na zhittya yizhu vodu zdorov ya zhitlo rozvitok ta samoviznachennya Ci prava pererahovani v osnovnih konvenciyah mizhnarodnogo prava prav lyudini hocha ne vsi chleni HRC abo storoni RKZK OON pidpisali ci konvenciyi Pravo na zhittya Pravo na zhittya zahishene statteyu 6 MPGPP de kozhna lyudina maye nevid yemne pravo na zhittya Pravo na zhittya nerozrivno pov yazane z miroyu realizaciyi inshih prav Isnuyut yak prognozovani tak i sposterezhuvani naslidki zmini klimatu dlya prava na zhittya U chetvertomu zviti z ocinki Mizhuryadovoyi grupi ekspertiv zi zmini klimatu Intergovernmental Panel on Climate Change IPCC prognozuyetsya zbilshennya kilkosti lyudej yaki strazhdayut vid smertej i travm cherez zbilshennya povenej shtormiv speki pozhezh i posuh Zmina klimatu v rivnij miri vpline na pravo na zhittya cherez zbilshennya golodu nedoyidannya ta pov yazanih z nimi rozladiv sho vplivayut na rist i rozvitok ditej respiratornu zahvoryuvanist ta riven ozonu na zemli Pidvishennya rivnya morya ye odnim iz naslidkiv zmini klimatu sho vinikaye v rezultati poteplinnya vodi ta tanennya lodovikovih shitiv Vimiryuvannya pidvishennya rivnya morya ye skladnoyu spravoyu prote MGEZK prognozuye pidvishennya globalnogo serednogo rivnya morya vid 0 44 m do 0 74 m do 2100 roku Dlya nizinnih priberezhnih ostroviv takih yak Male na Maldivah pidvishennya rivnya morya na 0 5 metra zatopit 15 vidsotkiv ostrova do 2025 roku i zatopit polovinu jogo do 2100 roku Oskilki 42 vidsotki naselennya prozhivaye v mezhah 100 metriv vid uzberezhzhya navit chastkova povin mozhe prizvesti do utoplennya travm i zagibeli lyudej Sposterezhuvani naslidki ce ti koli pravo na zhittya vzhe pereshkodzhalo pravu na zhittya Isnuyut trudnoshi u vivchenni vplivu samih klimatichnih zmin cherez problemu masshtabu zmina klimatu vimiryuyetsya desyatilittyami Isnuye bilsh nizh 95 shans sho protyagom desyatilittya 1998 2008 rokiv antropogenna zmina klimatu v chotiri razi zbilshila rizik nadzvichajnoyi litnoyi speki v Yevropi Imovirnist 75 togo sho hvilya speki v Yevropi 2003 roku bula pov yazana zi zminoyu klimatu Vihodyachi z cogo riven nadlishkovoyi smertnosti vid ciyeyi podiyi sklav 15 000 smertej lishe u Franciyi Pravo na harchuvannya Moryaki VMS SShA rozdayut yizhu vid nekomercijnoyi organizaciyi Diti proti golodu zhitelyam La Gonave Gayiti 2010 rik Zgidno statti II MPESKP derzhavi uchasnici Paktu povinni maksimizuvati svoyi nayavni resursi dlya dosyagnennya prava na dostatnye harchuvannya Zmina klimatu vpline na vsi chotiri stovpi prodovolchoyi bezpeki korisnist dostupnist vikoristannya ta stabilnist U dopovidi Specialnogo dopovidacha z pitan prava na yizhu za 2008 rik zaznacheno sho sposib viroshuvannya yizhi u sviti povinen zaznati radikalnih zmin shob vporatisya zi zrostannyam naselennya ta naslidkami zmini klimatu unikayuchi pri comu ekologichnogo kolapsu Parizka ugoda viznaye fundamentalnij prioritet zabezpechennya prodovolchoyi bezpeki ta osoblivu vrazlivist sistem virobnictva harchovih produktiv do nespriyatlivih naslidkiv zmini klimatu Stattya 2 zaklikaye do adaptaciyi do nespriyatlivih naslidkiv zmini klimatu ta do znizhennya vikidiv parnikovih gaziv u sposib yakij ne zagrozhuvatime virobnictvu harchovih produktiv U chetvertomu zviti MGEZK pro ocinku prognozuyetsya sho virobnictvo yizhi bude zrostati v serednih i visokih shirotah iz pidvishennyam temperaturi vid 1 do 3 C odnak u nizhchih shirotah vrozhajnist silskogospodarskih kultur zmenshitsya sho zbilshuye rizik prodovolchoyi bezpeki v bidnih regionah svitu Za ocinkami Programi rozvitku OON she 600 miljoniv lyudej zitknutsya z nedoyidannyam cherez zminu klimatu Ce jmovirno matime osoblivo rujnivnij vpliv na Afriku na pivden vid Sahari Pravo na vodu Hlopchik p ye z pid krana v proekti vodopostachannya NEWAH WASH u Puvare Shikhar rajon Udayapur Nepal Komitet z ekonomichnih socialnih i kulturnih prav KESKP zaznachaye sho pravo na vodu ye ne lishe vazhlivoyu umovoyu vizhivannya ale j te sho vono nerozrivno pov yazane z inshimi pravami takimi yak zhitlo dosyazhnij riven zdorov ya dostatnij riven zhittya ta pravo na harchuvannya U Stern Review stverdzhuyetsya sho lyudi najsilnishe vidchuyut naslidki zmini klimatu cherez zmini v modelyah rozpodilu vodi po vsomu svitu U tih rajonah yaki vzhe vidchuvayut posushlivi umovi bude sposterigatisya podalshe znizhennya dostupnosti vodi pri comu kilka ale ne vsi klimatichni modeli peredbachayut znizhennya richnogo stoku do 30 vidsotkiv u Seredzemnomorskomu basejni globalne pidvishennya temperaturi u chastinah pivdennoyi Afriki ta pivdennoyi chastini Amerika na 2 C i na 40 50 dlya 4 C U p yatomu zviti pro ocinku MGEZK zaznacheno sho riziki pov yazani z prisnoyu vodoyu znachno zbilshuyutsya iz zbilshennyam koncentraciyi parnikovih gaziv prichomu zmina klimatu v HHI stolitti za prognozami prizvede do znachnogo skorochennya vidnovlyuvanih resursiv poverhnevih i pidzemnih vod u bilshosti suhih subtropichnih regioniv Pravo na zdorov ya Hvorij na malyariyu Nyangaton Efiopiya Stattya 12 MPESKP viznachaye pravo na najvishij dosyazhnij riven fizichnogo ta psihichnogo zdorov ya Bilshist nacionalnih konstitucij pevnim chinom zahishaye pravo na zdorov ya i vono shiroko zahishene v inshih mizhnarodnih ta regionalnih dokumentah Zmina klimatu prizvede do posilennya vidminnostej u zdorov yi mizh bagatimi ta bidnimi v riznih chastinah svitu Za ocinkami Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya VOOZ z 1970 roku zmina klimatu sprichinyaye 150 000 smertej shoroku cherez zbilshennya chastoti poshirennya diareyi malyariyi ta nedoyidannya perevazhno v Africi ta inshih regionah sho rozvivayutsya Pidvishennya temperaturi v 1 C v porivnyanni z doindustrialnimi rivnyami mozhe podvoyiti richnu smertnist vid zmini klimatu za danimi VOOZ Pravo na bezpechne chiste zdorove ta stijke dovkillya 8 zhovtnya 2021 roku Rada OON z prav lyudini uhvalila rezolyuciyu yaka viznaye pravo lyudini na bezpechne chiste zdorove ta stijke dovkillya rezolyuciyu 48 13 Konkretni pitannyaZmishennya Potencijna klimatichna migraciya v danij chas ye odnim iz najbilsh spirnih naslidkiv zmini klimatu Doslidzhennya pokazuyut sho zmina klimatu mozhe sprichiniti vid 50 do 200 miljoniv novih vnutrishno peremishenih osib ta mizhnarodnih bizhenciv do 2100 roku Megadelti v Aziyi Africi ta nevelikih ostrovah piddayutsya visokomu riziku povenej i shtormiv sho sprichinit masshtabne peremishennya miscevogo naselennya Migraciya sprichinena zminoyu klimatu vpline abo porushit osnovni mizhnarodni normi prav lyudini Klimatichna spravedlivist Isnuye znachna diskusiya navkolo koncepciyi klimatichnoyi spravedlivosti dlya ekologichnogo migranta abo klimatichnogo bizhencya Cya koncepciya maye na meti zapovniti progalinu v pravovomu ta politichnomu sektorah dlya miljoniv lyudej yaki ne mozhut otrimati mizhnarodno pravovij zahist oskilki ce dzherelo migraciyi she ne vklyuchene v regionalne ta mizhnarodne pravo Narazi ne isnuye vstanovlenogo viznachennya togo kogo mozhna vidnesti do klimatichnih bizhenciv oskilki vono she ne zakripleno v mizhnarodnomu pravi U 2014 roci Siyego Alesana pokinuv neveliku ostrivnu derzhavuTuvalu sho rozvivayetsya cherez neviznachenist pov yazanu z negativnimi naslidkami zmini klimatu Tuvalu znahoditsya na visoti vsogo 4 6 m nad rivnem morya i stikayetsya z neminuchoyu nebezpekoyu cherez pidvishennya rivnya morya Hocha naslidki zmini klimatu buli visunuti vid imeni Alesani ta jogo rodini sprava zdebilshogo gruntuvalasya na gumanitarnih motivah Odnak Tribunal z pitan immigraciyi ta zahistu spravdi zayaviv sho pogirshennya stanu navkolishnogo seredovisha viklikane zminoyu klimatu vzhe ye osoblivistyu zhittya v Tuvalu Hocha ce rishennya ne gruntuvalosya na vplivah zmini klimatu ce ne oznachaye sho faktori pov yazani zi zminoyu klimatu vzagali ne buli vrahovani Mizhnarodna organizaciya z migraciyi visunula roboche viznachennya ekologichnogo migranta Ekologichni migranti ce osobi abo grupi osib yaki perevazhno cherez raptovu abo progresuyuchu zminu navkolishnogo seredovisha sho negativno vplivaye na yihnye zhittya chi umovi zhittya zobov yazani pokinuti svoyi zvichni domivki abo virishili ce zrobiti timchasovo chi nazavzhdi ta yaki peremishuyutsya vseredini svoyeyi krayini chi za kordon Poki ne bude yuridichno obov yazkovogo viznachennya togo sho ye ekologichnim migrantom bude vazhko zdijsniti spravzhnye pravosuddya Koncepciya klimatichnoyi spravedlivosti peredbachala b sho vsi prava lyudini realizuyutsya najbilsh prozorim chinom shob pidtrimuvati bazovi standarti pered oblichchyam desho nevidomih naslidkiv zmini klimatu Konflikt Mizhnarodna mirotvorcha NGO International Alert nazivaye 46 krayin u yakih naslidki zmini klimatu zokrema deficit vodi vtrata ornih zemel ekstremalni pogodni yavisha skorochennya vegetacijnogo periodu ta tanennya lodovikiv mozhut vzayemodiyati z ekonomichnimi socialnimi ta politichnimi silami dlya stvorennya visokogo riziku nasilnickogo konfliktu Korinni narodi Bushmeni Botsvani vruchnu rozpalyuyut vogon Koli sprava dohodit do diskusij pro vpliv zmini klimatu na naselennya korinni narodi zajmayut unikalnu poziciyu Bagato korinnogo naselennya vede sposib zhittya yakij u svoyu chergu silno porushuyetsya koli jdetsya pro vpliv zmini klimatu U bagatoh krayinah municipalne pravo zastosovuyetsya do korinnih narodiv po riznomu nizh do reshti naselennya sho uskladnyuye bud yakij zasib pravovogo zahistu Zmina klimatu vplivaye na korinni narodi po riznomu ne lishe cherez yih fizichni ta duhovni zv yazki iz zemleyu ta vodoyu a j tomu sho voni mayut specializovani ekologichni ta tradicijni znannya yaki mozhna vikoristati dlya poshuku najkrashoyi strategiyi pom yakshennya cih naslidkiv Organi OON z prav lyudini viznachili prava korinnih narodiv yak osoblivo vrazlivi do rujnivnih naslidkiv zmini klimatu Cherez zminu klimatu zasobi do isnuvannya ta kulturna samobutnist korinnogo naselennya opinilisya pid zagrozoyu u vsomu sviti v Pivnichnij Americi Yevropi Latinskij Americi Africi Aziyi ta Tihomu okeani Postrazhdalo blizko 370 miljoniv korinnih zhiteliv Prava ditej Programa prav ditini Doslidniki z Institutu zakordonnogo rozvitku viyavili sho diti v Pivdennij Aziyi mozhut buti osoblivo vrazlivimi do porushen prav lyudini pislya klimatichnih katastrof Ce mozhe vklyuchati genderne nasilstvo dityachu pracyu rozpad simej ta pereshkodi dlya yihnogo rozvitku ta navchannya Doslidniki stverdzhuyut sho prava ditini ridko mayut prioritet u politici znizhennya riziku katastrof abo adaptaciyi do zmini klimatu i sho politika adaptaciyi do zmini klimatu maye pristosuvati zahodi dlya virishennya vazhlivih aspektiv prav ditini zokrema zahistu ta osviti ditini Rozvitok Vrahovuyuchi sho bagato z najbidnishih gromadyan svitu povnistyu abo chastkovo zalezhat vid navkolishnogo seredovisha svoyim shodennim zhittyam bagato mizhnarodnih agencij rozvitku vvazhayut zminu klimatu ta rozvitok nerozrivno pov yazanimi Div takozhPravo na zdorove dovkillya Parizka ugoda Klimatichnij bizhenec Klimatichna spravedlivistZovnishni posilannyaPrava lyudini ta zmina klimatu UVKPL Pravozahisnij pidhid do borotbi zi zminoyu klimatu UVKPL Prava lyudini ta zmina klimatu praktichni kroki dlya vprovadzhennya Centr mizhnarodnogo ekologichnogo prava 25 lyutogo 2009 roku Prava lyudini ta zmina klimatu Komisiya z prav lyudini ta rivnih mozhlivostej Avstraliya 2008 Ekonomichni socialni ta kulturni prava ta zmina klimatu Yuridichnij dovidkovij posibnik Centr mizhnarodnogo prava stalogo rozvitku vcheni vistupayut proti bidnosti ta iniciativa GEM v Yelskomu universiteti Deklaraciya prav lyudini ta zmini klimatuPosilannyaStephen Humphreys red 2010 Human rights and climate change Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 511 76998 6 OCLC 652432164 New UN Report Details Link between Climate Change and Human Rights UN Environment angl 5 zhovtnya 2017 Procitovano 20 bereznya 2022 Rajamani Lavanya 26 chervnya 2019 Integrating Human Rights in the Paris Climate Architecture Contest Context and Consequence Climate Law 9 3 180 201 doi 10 1163 18786561 00903003 ISSN 1878 6553 AR6 Climate Change 2022 Impacts Adaptation and Vulnerability IPCC Procitovano 20 bereznya 2022 The right to a clean and healthy environment 6 things you need to know UN News 15 zhovtnya 2021 Procitovano 3 listopada 2021 a hrc 48 l 23 rev 1 undocs org Procitovano 9 listopada 2021 PDF Inuit Circumpolar Council 7 grudnya 2005 Arhiv originalu PDF za 5 June 2013 Procitovano 25 kvitnya 2012 Sieg Richard 2 bereznya 2007 Arhiv originalu za 1 July 2010 Procitovano 25 kvitnya 2012 Limon Marc 2009 HUMAN RIGHTS AND CLIMATE CHANGE CONSTRUCTING A CASE FOR POLITICAL ACTION PDF Harvard Environmental Law Review 33 2 439 476 Procitovano 25 kvitnya 2012 Male Declaration on the Human Dimension of Global Climate Change PDF Center for International Environmental Law 14 listopada 2007 UNHRC Resolution 7 23 Human rights and climate change PDF Office of the High Commissioner for Human Rights 28 bereznya 2008 UNHRC Resolution 10 4 Human rights and climate change PDF Office of the High Commissioner for Human Rights 25 bereznya 2009 United Nations 30 veresnya 2011 Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 15 travnya 2022 PDF United Nations 15 sichnya 2009 A HRC 10 61 Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2012 OHCHR study on the relationship between climate change and human rights Submissions and reference documents received Procitovano 25 kvitnya 2012 See PDF United Nations Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2012 n 8 at 15 22 PDF United Nations 19 kvitnya 2012 Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2023 Procitovano 15 travnya 2022 Statement of the United Nations Special Procedures Mandate Holders on the occasion of the Human Rights Day Geneva 10 December 2014 Office of the High Commissioner for Human Rights amer Procitovano 5 veresnya 2017 PDF United Nations 7 kvitnya 2015 Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2023 Procitovano 15 travnya 2022 COP21 States human rights obligations encompass climate change UN expert Office of the High Commissioner for Human Rights amer Procitovano 5 veresnya 2017 Adoption of the Paris Agreement PDF UN Framework Convention on Climate Change 12 grudnya 2015 FCCC CP 2015 L 9 Rev 1 Birnie Patricia W 2009 International law and the environment vid 3rd Oxford Oxford University Press ISBN 9780198764229 OCLC 271647969 McInerney Lankford Siobhan Alice Darrow Mac Rajamani Lavanya 2011 Human rights and climate change a review of the international legal dimensions Washington DC World Bank ISBN 9780821387207 OCLC 724352139 See Male Declaration n 4 UNHRC Resolution 18 22 n 7 A HRC 10 61 n 8 FCCC CP 2010 7 Add 1 n 10 Human rights climate change and cross border displacement Universal Rights Group amer Procitovano 10 lyutogo 2016 International Covenant on Civil and Political Rights PDF Office of the High Commissioner for Human Rights 23 bereznya 1976 Report of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights on the relationship between climate change and human rights PDF Office of the High Commissioner for Human Rights 15 sichnya 2009 A HRC 10 61 CU Sea Level Research Group angl University of Colorado Arhiv originalu za 11 grudnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Rajendra K Pachauri red 2007 PDF Geneva IPCC Arhiv originalu PDF za 17 sichnya 2015 Christidis Nikolaos Stott Peter A Jones Gareth S Shiogama Hideo Nozawa Toru Luterbacher Jurg 1 lyutogo 2012 Human activity and anomalously warm seasons in Europe International Journal of Climatology angl 32 2 225 239 Bibcode 2012IJCli 32 225C doi 10 1002 joc 2262 ISSN 1097 0088 Fouillet A Rey G Laurent F Pavillon G Bellec S Guihenneuc Jouyaux C Clavel J Jougla E Hemon Denis 2006 Excess mortality related to the August 2003 heat wave in France International Archives of Occupational and Environmental Health angl 80 1 16 24 doi 10 1007 s00420 006 0089 4 ISSN 0340 0131 PMC 1950160 PMID 16523319 International Covenant on Economic Social and Cultural Rights 1966 article 2 1 11 1 and 23 De Schutter Olivier 8 veresnya 2008 Report of the Special Rapporteur on the right to food Building resilience a human rights framework for world food and nutrition security PDF Office of the High Commissioner for Human Rights A HRC 9 23 R K Pachauri red 2014 Climate Change 2014 Synthesis Report Contribution of Working Groups I II and III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change PDF PDF Human Development Report 8 2007 Arhiv originalu PDF za 13 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2022 M L Parry red 2007 Climate Change 2007 Impacts Adaptation and Vulnerability Contribution of Working Group II to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change PDF Cambridge University Press s 275 General Comment No 15 The Right to Water Arts 11 and 12 of the Covenant PDF Refworld 20 sichnya 2003 E C 12 2002 11 The Stern Review on the Economic Effects of Climate Change Population and Development Review angl 32 4 793 798 1 grudnya 2006 doi 10 1111 j 1728 4457 2006 00153 x ISSN 1728 4457 International Covenant on Economic Social and Cultural Rights 1966 McInerney Lankford Siobhan Darrow Mac Rajamani Lavanya 2011 Human Rights and Climate Change A Review of the International Legal Dimensions World Bank Publications ISBN 9780821387207 Docherty Bonnie Tyler Giannini 2009 Confronting a Rising Tide A Proposal for a Convention on Climage Change Refugees PDF Harvard Environmental Law Review 33 349 403 Procitovano 25 kvitnya 2012 Displacement Caused by the Effects of Climate Change Who Will Be Affected and What Are the Gaps in the Normative Framework for Their Protection Brookings Institution Brookings amer 16 lyutogo 2017 Procitovano 16 lyutogo 2017 Manou Dimitra Baldwin Andrew Cubie Dug Mihr Anja Thorp Teresa M 12 travnya 2017 Climate change migration and human rights law and policy perspectives London ISBN 9781317222330 OCLC 987699915 AD Tuvalu New Zealand Legal Information Institute 4 chervnya 2014 501370 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Vernon Rive Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Definitional Issues International Organization for Migration angl 29 sichnya 2015 Procitovano 9 veresnya 2017 Smith Dan Janani Vivekananda November 2007 PDF International Alert Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2017 Procitovano 15 travnya 2022 Abate Randall red 2013 Climate change and Indigenous peoples the search for legal remedies Cheltenham UK Edward Elgar ISBN 9781783474172 OCLC 811732784 Gerrard Emily 2008 Climate change and human rights issues and opportunities for Indigenous peoples University of New South Wales Law Journal 31 Climate change and indigenous peoples www ohchr org Procitovano 12 sichnya 2021 Hampson Francoise 13 lipnya 2004 The Human Rights Situation of Indigenous Peoples in States and Territories Threatened With Extinction for Environmental Reason PDF Office of the High Commissioner for Human Rights E CN 4 Sub 2 AC 4 2004 CRP 1 Williams Jay 1 travnya 2012 The impact of climate change on indigenous people the implications for the cultural spiritual economic and legal rights of indigenous people The International Journal of Human Rights 16 4 648 688 doi 10 1080 13642987 2011 632135 ISSN 1364 2987 PDF Arhiv originalu PDF za 6 listopada 2013 Procitovano 12 sichnya 2021 PDF U S Agency for International Development November 2008 Arhiv originalu PDF za 30 chervnya 2009 Khoday Kishan 7 travnya 2007 PDF Human Development Report Office Occasional Paper Arhiv originalu PDF za 25 chervnya 2017 Procitovano 26 kvitnya 2012