Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Кліматична справедливість — це термін, який використовується для обрамлення глобального потепління як етичної та політичної проблеми, а не просто природоохоронного або фізичного характеру. Це робиться шляхом поєднання наслідків зміни клімату до концепцій справедливості, зокрема екологічної та соціальної справедливості, а також розглядаючи такі питання, як рівність, права людини, колективні права та історичні обов'язки щодо зміни клімату. Основна ідея кліматичного правосуддя полягає в тому, що ті, хто найменш відповідальний за зміну клімату, зазнають найважчих наслідків. Іноді цей термін також використовується для ознайомлення з фактичними судовими діями з питань зміни клімату.
Характерні впливи зміни клімату
Здатність населення пом'якшити та адаптуватись до негативних наслідків зміни клімату визначається такими факторами, як дохід, раса, клас, стать, капітал та політичне представництво. Оскільки громади з низьким рівнем доходу володіють незначною кількістю адаптаційних ресурсів, вони особливо вразливі до кліматичних змін. Люди, що живуть у бідності або в нестабільних умовах, як правило, не мають ні ресурсів, ні страхового покриття, необхідного для захисту від екологічних катастроф. Крім того, такі групи населення часто отримують нерівномірну частку допомоги у разі стихійних лих.
Історія використання терміну
У 2000 році, одночасно з Sixth Conference of the Parties (COP 6), в Гаазі відбувся перший саміт з питань клімату. Цей саміт мав на меті «підтвердити, що зміна клімату є проблемою права людини» та «побудувати союзи між державами та кордонами» проти зміни клімату та на користь сталого розвитку.
Згодом, у серпні-вересні 2002 року міжнародні екологічні групи зустрілися у Йоганнесбурзі на Саміт Землі. На цьому саміті, також відомому під назвою «Ріо + 10», як це відбулося десять років після Саміту Землі 1992 року, було прийнято Балійські принципи кліматичного правосуддя.
Балі, Принципи кліматичного правосуддя, стаття 18, 29 серпня, 2002
Дурбанська група з питань кліматичного правосуддя була сформована на міжнародній зустрічі в Дурбані, Південна Африка у 2004 році. Тут представники громадських організацій та народних рухів обговорили реалістичну політику боротьби зі зміною клімату.
На конференції 2007 року на Балі була заснована глобальна коаліція «Кліматична справедливість зараз!» і в 2008 році Глобальний гуманітарний форум зосередив увагу на кліматичній справедливості, на його інагураційній нараді в Женеві.
В 2009 році в ході підготовки до Копенгагенського саміту була сформована мережа дій щодо кліматичного правосуддя. У ході саміту було запропоновано громадянську непокорність та безпосередні дії, і багато кліматичних активістів використовували гасло «зміна системи, а не зміна клімату».
У квітні 2010 року в Тікіпая, Болівія, відбулася Всесвітня Народна Конференція з питань зміни клімату та прав матері Землі. Його влаштував уряд Болівії як глобальне зібрання громадянських суспільств та урядів. Конференція опублікувала «Народну угоду», що, зокрема, закликає до кліматичної справедливості.
Суперечливі інтерпретації
Одним із суперечливих питань у дебатах щодо кліматичного правосуддя є те, наскільки капіталізм розглядається як його першопричина. Це питання часто веде, з одного боку, до суттєвих розбіжностей між ліберальними та консервативними екологічними групами, а з іншого — лівих та радикальних організацій. Попри те, що перші часто схильні звинувачувати неолібералізм за зміну клімату, останній розглядає капіталізм з його експлуататорськими рисами як основну центральну проблему.
Юридичні дії з питань зміни клімату
Проти держав
Нідерланди
У 2012 році голландський адвокат Роджер Кокс висловив ідею судового втручання для примушення протидії зміні клімату. У 2013 році Фонд Ургенда з 900 співвласників подав позов проти уряду Нідерландів «за не прийняття достатніх заходів для зменшення викидів парникових газів, що спричиняють небезпечні зміни клімату».
У 2015 р. Окружний суд Гааги постановив, що уряд Нідерландів має зробити більше для скорочення викидів парникових газів, щоб захистити своїх громадян від зміни клімату (кліматичний випадок Ургенда). Це було описано як «прецедент-постановка судження» і як «перший в світі спосіб кліматичної відповідальності»
За словами Джеймса Торнтона, головного виконавчого директора компанії «Клієнт Земля», «Найбільш приголомшливо, він базується, по суті, на встановленій науці та древньому принципі обов'язків державної опіки». Таке міркування застосовне в будь-якій правовій системі і обов'язково буде використовуватися судами в інших країнах".
Інше
Після орієнтовного рішення Нідерландів у 2015 році групи в інших країнах спробували застосувати такий же судовий підхід. Наприклад, групи пішли в суд, щоб захистити людей від зміни клімату в Бельгія, Індія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканська Республіка, Швейцарія та Сполучені Штати Америки.
Всупереч компанії
У Сполучених Штатах «друзі Землі» та Грінпіс разом з містами Боулдер, Арката і Окленд перемогли проти Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів та Корпорації приватних інвестицій за кордоном (державні підприємства уряду Сполучених Штатів), які були звинувачені у фінансуванні проектів з викопного палива, що завдають шкоди стабільному клімату, в порушення Національного закону про екологічну політику (справа подана у 2002 році і вирішена у 2009 році).
У 2016 році державний орган Філіппін (Комісія з прав людини) розпочав офіційне розслідування щодо зміни клімату проти 47 найбільших у світі виробників вуглецю.
У 2017 році Сан-Франциско, Окленд та інші прибережні громади Каліфорнії подали позов проти кількох компаній, що займаються викопним паливом, для підвищення рівня моря. У 2018 році місто Нью-Йорк оголосило про те, що подасть на п'ять підприємств, що працюють на викопному паливі (BP, ExxonMobil, Chevron, ConocoPhillips та Shell), до федерального суду через їхній внесок у зміну клімату (від якого місто вже страждає).
Див. також
Примітки
- Black, 2005, с. 19.
- Reuters, «Nine-year-old sues Indian government over climate change inaction» [ 9 квітня 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 7 April 2017 (page visited on 9 April 2017).
- Tone Sutterud and Elisabeth Ulven, «Norway sued over Arctic oil exploration plans» [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 14 November 2017 (page visited on 17 November 2017).
- Tessa Khan, «How climate change battles are increasingly being fought, and won, in court» [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 8 March 2017 (page visited on 9 March 2017).
- Ainées pour la protection du climat [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.], 2016 (page visited on 5 November 2016).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti cherven 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2018 Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo Klimatichna spravedlivist ce termin yakij vikoristovuyetsya dlya obramlennya globalnogo poteplinnya yak etichnoyi ta politichnoyi problemi a ne prosto prirodoohoronnogo abo fizichnogo harakteru Ce robitsya shlyahom poyednannya naslidkiv zmini klimatu do koncepcij spravedlivosti zokrema ekologichnoyi ta socialnoyi spravedlivosti a takozh rozglyadayuchi taki pitannya yak rivnist prava lyudini kolektivni prava ta istorichni obov yazki shodo zmini klimatu Osnovna ideya klimatichnogo pravosuddya polyagaye v tomu sho ti hto najmensh vidpovidalnij za zminu klimatu zaznayut najvazhchih naslidkiv Inodi cej termin takozh vikoristovuyetsya dlya oznajomlennya z faktichnimi sudovimi diyami z pitan zmini klimatu Diti marshiruyut za klimatichnu spravedlivist 2017 Harakterni vplivi zmini klimatuMiting za klimatichnu spravedlivist 2009 Zdatnist naselennya pom yakshiti ta adaptuvatis do negativnih naslidkiv zmini klimatu viznachayetsya takimi faktorami yak dohid rasa klas stat kapital ta politichne predstavnictvo Oskilki gromadi z nizkim rivnem dohodu volodiyut neznachnoyu kilkistyu adaptacijnih resursiv voni osoblivo vrazlivi do klimatichnih zmin Lyudi sho zhivut u bidnosti abo v nestabilnih umovah yak pravilo ne mayut ni resursiv ni strahovogo pokrittya neobhidnogo dlya zahistu vid ekologichnih katastrof Krim togo taki grupi naselennya chasto otrimuyut nerivnomirnu chastku dopomogi u razi stihijnih lih Istoriya vikoristannya terminuU 2000 roci odnochasno z Sixth Conference of the Parties COP 6 v Gaazi vidbuvsya pershij samit z pitan klimatu Cej samit mav na meti pidtverditi sho zmina klimatu ye problemoyu prava lyudini ta pobuduvati soyuzi mizh derzhavami ta kordonami proti zmini klimatu ta na korist stalogo rozvitku Zgodom u serpni veresni 2002 roku mizhnarodni ekologichni grupi zustrilisya u Jogannesburzi na Samit Zemli Na comu samiti takozh vidomomu pid nazvoyu Rio 10 yak ce vidbulosya desyat rokiv pislya Samitu Zemli 1992 roku bulo prijnyato Balijski principi klimatichnogo pravosuddya Klimatichne pravosuddya stverdzhuye prava spivtovaristv sho zalezhat vid prirodnih resursiv dlya zabezpechennya yih isnuvannya ta kultur shob voni mogli voloditi ta keruvati odnim i tim samim na postijnij osnovi i protistoyit tovarnomu harakteru ta jogo resursam Bali Principi klimatichnogo pravosuddya stattya 18 29 serpnya 2002 Durbanska grupa z pitan klimatichnogo pravosuddya bula sformovana na mizhnarodnij zustrichi v Durbani Pivdenna Afrika u 2004 roci Tut predstavniki gromadskih organizacij ta narodnih ruhiv obgovorili realistichnu politiku borotbi zi zminoyu klimatu Na konferenciyi 2007 roku na Bali bula zasnovana globalna koaliciya Klimatichna spravedlivist zaraz i v 2008 roci Globalnij gumanitarnij forum zoserediv uvagu na klimatichnij spravedlivosti na jogo inaguracijnij naradi v Zhenevi V 2009 roci v hodi pidgotovki do Kopengagenskogo samitu bula sformovana merezha dij shodo klimatichnogo pravosuddya U hodi samitu bulo zaproponovano gromadyansku nepokornist ta bezposeredni diyi i bagato klimatichnih aktivistiv vikoristovuvali gaslo zmina sistemi a ne zmina klimatu U kvitni 2010 roku v Tikipaya Boliviya vidbulasya Vsesvitnya Narodna Konferenciya z pitan zmini klimatu ta prav materi Zemli Jogo vlashtuvav uryad Boliviyi yak globalne zibrannya gromadyanskih suspilstv ta uryadiv Konferenciya opublikuvala Narodnu ugodu sho zokrema zaklikaye do klimatichnoyi spravedlivosti Superechlivi interpretaciyiOdnim iz superechlivih pitan u debatah shodo klimatichnogo pravosuddya ye te naskilki kapitalizm rozglyadayetsya yak jogo pershoprichina Ce pitannya chasto vede z odnogo boku do suttyevih rozbizhnostej mizh liberalnimi ta konservativnimi ekologichnimi grupami a z inshogo livih ta radikalnih organizacij Popri te sho pershi chasto shilni zvinuvachuvati neoliberalizm za zminu klimatu ostannij rozglyadaye kapitalizm z jogo ekspluatatorskimi risami yak osnovnu centralnu problemu Yuridichni diyi z pitan zmini klimatuDiv takozh Sudovi spravi shodo zmini klimatu Desyatki tisyach lyudej marshuyut dlya klimatichnogo pravosuddya u Kopengageni 2009 Proti derzhav Niderlandi U 2012 roci gollandskij advokat Rodzher Koks visloviv ideyu sudovogo vtruchannya dlya primushennya protidiyi zmini klimatu U 2013 roci Fond Urgenda z 900 spivvlasnikiv podav pozov proti uryadu Niderlandiv za ne prijnyattya dostatnih zahodiv dlya zmenshennya vikidiv parnikovih gaziv sho sprichinyayut nebezpechni zmini klimatu U 2015 r Okruzhnij sud Gaagi postanoviv sho uryad Niderlandiv maye zrobiti bilshe dlya skorochennya vikidiv parnikovih gaziv shob zahistiti svoyih gromadyan vid zmini klimatu klimatichnij vipadok Urgenda Ce bulo opisano yak precedent postanovka sudzhennya i yak pershij v sviti sposib klimatichnoyi vidpovidalnosti Za slovami Dzhejmsa Torntona golovnogo vikonavchogo direktora kompaniyi Kliyent Zemlya Najbilsh prigolomshlivo vin bazuyetsya po suti na vstanovlenij nauci ta drevnomu principi obov yazkiv derzhavnoyi opiki Take mirkuvannya zastosovne v bud yakij pravovij sistemi i obov yazkovo bude vikoristovuvatisya sudami v inshih krayinah Inshe Pislya oriyentovnogo rishennya Niderlandiv u 2015 roci grupi v inshih krayinah sprobuvali zastosuvati takij zhe sudovij pidhid Napriklad grupi pishli v sud shob zahistiti lyudej vid zmini klimatu v Belgiya Indiya Nova Zelandiya Norvegiya Pivdenno Afrikanska Respublika Shvejcariya ta Spolucheni Shtati Ameriki Vsuperech kompaniyi U Spoluchenih Shtatah druzi Zemli ta Grinpis razom z mistami Boulder Arkata i Oklend peremogli proti Eksportno importnogo banku Spoluchenih Shtativ ta Korporaciyi privatnih investicij za kordonom derzhavni pidpriyemstva uryadu Spoluchenih Shtativ yaki buli zvinuvacheni u finansuvanni proektiv z vikopnogo paliva sho zavdayut shkodi stabilnomu klimatu v porushennya Nacionalnogo zakonu pro ekologichnu politiku sprava podana u 2002 roci i virishena u 2009 roci U 2016 roci derzhavnij organ Filippin Komisiya z prav lyudini rozpochav oficijne rozsliduvannya shodo zmini klimatu proti 47 najbilshih u sviti virobnikiv vuglecyu U 2017 roci San Francisko Oklend ta inshi priberezhni gromadi Kaliforniyi podali pozov proti kilkoh kompanij sho zajmayutsya vikopnim palivom dlya pidvishennya rivnya morya U 2018 roci misto Nyu Jork ogolosilo pro te sho podast na p yat pidpriyemstv sho pracyuyut na vikopnomu palivi BP ExxonMobil Chevron ConocoPhillips ta Shell do federalnogo sudu cherez yihnij vnesok u zminu klimatu vid yakogo misto vzhe strazhdaye Div takozhEkologiya Envajronmentalizm Socialna spravedlivist Greta TunbergPrimitkiBlack 2005 s 19 Reuters Nine year old sues Indian government over climate change inaction 9 kvitnya 2017 u Wayback Machine The Guardian 7 April 2017 page visited on 9 April 2017 Tone Sutterud and Elisabeth Ulven Norway sued over Arctic oil exploration plans 17 listopada 2017 u Wayback Machine The Guardian 14 November 2017 page visited on 17 November 2017 Tessa Khan How climate change battles are increasingly being fought and won in court 9 bereznya 2017 u Wayback Machine The Guardian 8 March 2017 page visited on 9 March 2017 Ainees pour la protection du climat 6 listopada 2016 u Wayback Machine 2016 page visited on 5 November 2016