Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Похвала Глупоті» (лат. Moriae Encomium, sive Stultitiae Laus) — один з найвідоміших творів Еразма Роттердамського, гуманіста доби Відродження, написаний ним 1509 року й виданий 1511 року.
| Похвала Глупоті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Stultitiae Laus | ||||
 | ||||
| Жанр | сатира | |||
| Тема | філософія | |||
| Автор | Еразм Ротердамський | |||
| Мова | латина | |||
| Написано | 1509 | |||
| Опубліковано | 1511 | |||
| Переклад | Володимир Литвинов, Кобів Йосип Устимович | |||
| Попередній твір | d | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Історія написання
Намір написання безсмертної сатири «Похвала Глупоті» визрів у Еразма 1509 року дорогою з Італії в Англію, куди він вирушив на запрошення англійських друзів, окрилений надією, що новий король Англії Генріх VIII стане покровителем гуманістів, а Англія — центром гуманізму. Прізвище друга, Томаса Мора асоціювалося в Еразма з грецьким словом «моріа» — глупота, яке становило повний контраст до глибокої мудрості, ерудиції та культурності англійського друга. Таке випадкове зіставлення осяяло подорожнього думкою обрати собі за героя твору Глупоту. Такий задум, надзвичайно оригінальний та дотепний, відкривав перед автором необмежені можливості вільно, нібито від імені Глупоти, поглянути на сучасну дійсність й зачепити низку важливих питань з точки зору властивої всім часам глупоти, піддати нищівній критиці вади й пороки тогочасного суспільного ладу. Твір було написано в серпні 1509 року в Англії у будинку Томаса Мора протягом кількох днів у пориві творчого натхнення й видано у Парижі 1511 року.
Гостра дотепність, тонка іронія, проникливий критицизм, небуденний хист помітити порочне й потворне — якості, що давали Еразмові право стати неперевершеним сатириком.
Сатиру на феодальний суспільний лад Еразм вирішив створити у формі пародійного панегірика, адже, як сам він зазначав у одному зі своїх листів французькому гуманістові , «твори, написані жартівливим стилем, не такі нудні і приносять читачеві більшу користь, аніж сповнені бундючної серйозності».
Сам твір є певним зрізом сприйняття Еразмом Роттердамським сучасного йому суспільства. Наскрізною лінією проходить незгода автора зі стоїками в пункті сприйняття глупоти, невігластва (стоїки стверджували, що це життя не розумом, а почуттями). Також прикметним є відстороненість самого автора від конфлікту Глупоти та Мудрості — він просто зводить їх разом, і відступається, аби вони самі мірялися силою. Сам Еразм Роттердамський «Похвалу Глупоті», на відміну від багатьох дослідників, не вважав за свій найкращий твір. На його думку, таким було видання грецького тексту Нового заповіту і його новий латинський переклад.
Матеріал для написання
Для написання блазенського панегірика на честь Глупоти Еразм мав, як сам зазначає в передмові до твору, прототипи в античній літературі, яка знала пародії на героїчний епос, трактування поважних тем у зниженому тоні й, навпаки, нікчемних у серйозно-піднесеному. Так, в античні часи здобули популярність парадоксальні панегірики ( — міфічному цареві-лиходію, , , тощо). Особливо близьким був авторові «Похвали Глупоті» Луціан, талановитий грецький сатирик II ст., улюблений письменник літераторів, учених і художників епохи Відродження. Він нещадно картав з позицій здорового глузду релігійний фанатизм, забобони, віру в чудеса, псевдофілософію, пророків-шарлатанів тощо. Також й у сучасній йому літературі Еразм міг знайти чимало матеріалу, в якому викривалися суспільні вади. Це в першу чергу «Корабель дурнів» — віршована сатира німецького письменника-гуманіста Себастьяна Бранта, видана 1494 року, в якій висміяно різноманітні прояви людської глупоти. Серед «дурнів» — вчені педанти, лікарі-дурисвіти, оманливі астрологи, п'яниці та ненажери, хвальки та грубіяни, перелюбники й картярі, модники та модниці — одним словом, різноманітна компанія негативних персонажів, які зібралися в подорож у країну Глупоти — . Брантова сатира щільно перегукується з традицією німецької фольклорної сатирично-гумористичної літератури про дурнів (Narrenliteratur). Гідно продовжує її лінію й Еразмова «Похвала Глупоті». Дане поєднання античної традиції у формі пародійного панегірика з «літературою для дурнів» виявилось надзвичайно вдалим. Було тут новаторством те, що панегірик на честь Глупоти виголошується не від автора чи іншої, сторонньої, особи, а вкладений у вуста самої Глупоти, від імені якої ведеться оповідь, Глупоти, яка в самопохвалі називає себе найбільшою добродійкою роду людського. Завдяки такому прийомові «Похвала Глупоті» являє собою вельми оригінальний та дотепний автопанегірик. Гротескний характер твору посилюється ще й тим, що Глупота виступає доречно, висловлює мудрі та влучні спостереження про суспільні хвороби того часу.
Сюжет
«Похвалу Глупоті» Еразм присвятив своєму найкращому другові Томасові Мору. В передмові автор пояснює свій намір — написати похвальне слово на честь Глупоти. Він розуміє, що його задум може декому видатись несерйозним, але перед ним стоїть поважне завдання — висміяти все потворне й кумедне в людському житті для того, щоб розумний читач виніс із цього користь для себе. Композиція «перелицьованого» панегірика, не зважаючи на деякі відхилення від основної теми, властиві невимушеній бесіді Глупоти (Морії), досить чітка. В широкому вступі Глупота в тозі вченого, з ковпаком блазня на голові й за всіма правилами риторики знайомить слухачів зі своєю особою, родоводом та оточенням. Її батьком є Плутос, всемогутній бог багатства та наживи, якому є підвладними і безсмертні боги, і смертні люди, без втручання якого ніщо на світі не діється.
Від його присудів залежать війни, мир, державна влада, ради, суди, народні збори, договори, союзи, закони, мистецтва, вчені праці…
Матір'ю Глупоти-Морії є безтурботна німфа Неотета (Юність). Випестили Глупоту дві чарівні німфи: Мете (П'янкість) та Апедія (Невихованість). Її невідступними супутницями й подругами були: Самозакоханість, Улесливість, Забутливість, Лінь, Насолода, Безрозсудність, Обжерливість; надійними чоловічими помічниками — Гультяй та Непробудний Сон. При допомозі такого товариства вона тримає під своєю владою весь рід людський. Прикметним також є, що Глупота чекала на визнання людьми своїх здобутків, але не дочекалась такого, тому сама вирішили виступити перед ними з одою собі. За вступом іде перша — загальна — частина твору, присвячена доказам універсальної сили Глупоти, яка начебто лежить в основі природи та життя людей. Вихваляючи себе, Глупота намагається довести свою незаперечну перевагу перед Мудрістю, широко розводиться про незліченні добродійства, якими вона осипає людей, хоч вони й не вміють як слід оцінити її заслуг. Запевняє, що без Глупоти життя було б нестерпне, нецікаве, що вона — основа радощів, всілякого процвітання та щастя. Уся ця тирада Глупоти про благодійства, які вона нібито приносить людству, є, по суті, увертюрою до другої частини, де вміщено нищівну критику всього укладу середньовічного життя. Тільки тепер твір стає справжньою сатирою. В першу чергу Еразм різко засуджує загальну рису середньовічного суспільства — облудну побожність, яка виявляється в надмірному культі ікон та в бубонінні молитов, таврує зловживання у відпущенні гріхів. Далі йде конкретний опис різних видів та форм Глупоти в середньовічному суспільстві від нижчих його верств до вищих кіл. Перед читачем дефілюють довгою колоною послідовники й прихильники Глупоти — представники різних станів та професій: купці, які наживають багатство оманою; граматики, які втовкмачують у голови дітей всілякі нісенітниці; марнолюбні поети; обмежені ритори; письменники-плагіатори; правознавці-крутії, які займаються словоблуддям; балакучі діалектики; довгобороді філософи, які видають себе за всезнайків; астрологи-шарлатани.
Войовничий похмурий «мудрець», якого викриває красномовна Морія, — це у своєму роді вельми розвинутий псевдо-раціоналізм середньовічної схоластики, де розум, поставлений на службу вірі, педантично розробляв найскладнішу систему регламентації і норм поведінки. Старечому розуму схоластів, занепадаючій мудрості неуків-опікунів життя, шановних магістрів теології протистоїть Морія — новий принцип Природи, висунутий гуманізмом Відродження. Цей принцип відбивав прилив життєвих сил у європейському суспільстві в момент народження нової ери.
Але найвищої сили викриття й сатиричного таврування досягає письменник у зображенні богословського стану. Навіть Глупота вагається, чи зачіпати це смердюче болото, але після вдаваного вагання атака на теологів розгортається з неймовірною ущипливістю. Наводиться перелік абсурдних тем-головоламок, які розгадували тогочасні теологи-схоластики в безплідних дискусіях, до яких вони вдавалися. З іронічною зневагою та відвертим знущанням охарактеризовано ченців. Вони в Еразма є невігласами, нехлюями, грубими, безсоромними, розпусними, побожними лише про людське око, — предметом загального презирства. Не обійшлося й без насмішок над безглуздими проповідями церковників. Висміювання богословського стану сатирик перериває для того, щоб ущипливо поглузувати з панівного класу феодального суспільства — дворян та світської влади. Так, монархи, замість того, щоб дбати про загальне добро, думають лише про особисті вигоди та втіхи. Дармоїдами та підлабузниками змальовані придворні сановники. Й ані в королів, ані в придворних сановників немає й на гріш здорового глузду. Тепер приходить черга на сатиричний обстріл вищого ешелону духовенства — єпископів та кардиналів. Їхній норов нічим не відрізняється від правителів світських високопоставлених осіб. Вище духовенство далеке від скромності й убозтва апостолів. Також гнівно засуджуються війни, які ведуться римськими первосвящениками нібито з ворогами церкви. У заключній частині тексту Глупота хоче довести парадоксальну тезу: мовляв, ідеальне щастя — це найвища форма безумства. Гідним уваги є те, що об'єктом сатиричних стріл Еразма не стали ані селяни, ані ремісники, очевидно, тому, що ці соціальні верстви Еразм вважав найздоровішими в тогочасному суспільстві, на їхньому боці була його симпатія. Сміх «Похвали Глупоті» багатий своїми інтонаціями: він подекуди добродушний, деколи іронічний, але переважно гостросатиричний, дошкульно-вбивчий.
Попит та перевидання
Твір мав великий успіх у народі, на подив, а іноді й жах Еразма. Ба більше, навіть Папа Лев Х оцінив текст кумедним. У «Похвалі Глупоті», як зазначав В. Кайзер, ніби «було вміщено всього Еразма», «відбито всі переливи багатозначного, часто невловимого сенсу, й водночас неперевершеність його особистості»[]. Книга відразу здобула велику популярність, хоча й була розрахованою на обмежене коло читачів — лише на тих, хто знав латину (твір було написано витонченою латинською мовою). Красномовним свідченням цього є численні перевидання, що почали друкуватися у різних містах Європи: Страсбурзі, Лувені, Базелі, Венеції. Протягом шести років, з початку видання, книга перевидавався 12 разів, причому його тиражі, як на той час, були досить значними й швидко розходилися (базельське видання налічувало 1800 примірників)[]. Секрет гучного успіху полягав, зрозуміло, в оригінальному сюжеті, викривальному змістові, злободенності та влучному гуморі. Сприяли успіхові також й ілюстрації у формі гравюр на дереві, виконані відомим художником Гансом Гольбейном Молодшим (він також був автором відомого портрету Еразма Роттердамського)[]. Незабаром, ще за життя письменника, починають з'являтися перші переклади «Похвали Глупоті» західноєвропейськими мовами (загалом — 40 перекладів різними мовами): чеською (1514 рік), французькою (1517 рік), німецькою (1520 рік), італійською (1539 рік), англійською (1549 рік). «Похвала Глупоті» мала виразний вплив на Франсуа Рабле, в чиєму романі «Гаргантюа і Пантагрюель» наявні прямі запозичення з вищезазначеного твору. Помітний вплив дав про себе знати й на розвитку прогресивної думки XVII—XVIII ст.[]
Український переклад
- Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди. К.: Основи, 1993. 320 с.
- Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. К.: «Толока», 2012. 193 с.
Джерела
- Энциклопедия для детей. Том 15. Всемирная литература. Ч. 1. От зарождения словесности до Гёте и Шиллера/Глав. ред. М. Д. Аксёнова. — М. : Аванта+, 2001. — 672 с.:ил. — С.: 394—395.
- Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: «Вища школа», 1982. — 440 с. — С.: 204—231 (Розділ 4).
- История всемирной литературы в девяти томах. Том третий/Глав. ред. Г. П. Бердников, отв. ред. Н. И. Балашов. — М.: Издательство «Наука», 1985.
- Похвала // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 260.
Примітки
- Еразм Роттердамський. Похвала Глупоті. Глава 7
- Пинский Л. Реализм эпохи Возрождения. — М. : Худож. литература, 1961, с. 70-71
- Johan Huizinga, Érasme, Paris, Gallimard, 1955, p. 135.
- це особливо кумедно, коли зважати на характер критики папства у творі.
- Похвала Глупоті. Домашні бесіди - Еразм Ротердамський - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 22 жовтня 2022.
- Похвала Глупоті (вид. 2012) - Еразм Ротердамський - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 10 січня 2023.
Посилання
- The Praise of Folly, перекладена Джоном Вілсоном у 1668 році, на сайті проєкту «Гутенберг».
- Das Lob der Torheir, представлений німецькою мовою, на сайті проєкту «Гутенберг».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pohvala Glupoti lat Moriae Encomium sive Stultitiae Laus odin z najvidomishih tvoriv Erazma Rotterdamskogo gumanista dobi Vidrodzhennya napisanij nim 1509 roku j vidanij 1511 roku Pohvala GlupotiStultitiae LausIlyustraciya do knigi Gansa Golbejna Molodshogo 1515 rikZhanrsatiraTemafilosofiyaAvtorErazm RoterdamskijMovalatinaNapisano1509Opublikovano1511PerekladVolodimir Litvinov Kobiv Josip UstimovichPoperednij tvird Cej tvir u VikishovishiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Istoriya napisannyaNamir napisannya bezsmertnoyi satiri Pohvala Glupoti vizriv u Erazma 1509 roku dorogoyu z Italiyi v Angliyu kudi vin virushiv na zaproshennya anglijskih druziv okrilenij nadiyeyu sho novij korol Angliyi Genrih VIII stane pokrovitelem gumanistiv a Angliya centrom gumanizmu Prizvishe druga Tomasa Mora asociyuvalosya v Erazma z greckim slovom moria glupota yake stanovilo povnij kontrast do glibokoyi mudrosti erudiciyi ta kulturnosti anglijskogo druga Take vipadkove zistavlennya osyayalo podorozhnogo dumkoyu obrati sobi za geroya tvoru Glupotu Takij zadum nadzvichajno originalnij ta dotepnij vidkrivav pered avtorom neobmezheni mozhlivosti vilno nibito vid imeni Glupoti poglyanuti na suchasnu dijsnist j zachepiti nizku vazhlivih pitan z tochki zoru vlastivoyi vsim chasam glupoti piddati nishivnij kritici vadi j poroki togochasnogo suspilnogo ladu Tvir bulo napisano v serpni 1509 roku v Angliyi u budinku Tomasa Mora protyagom kilkoh dniv u porivi tvorchogo nathnennya j vidano u Parizhi 1511 roku Gostra dotepnist tonka ironiya proniklivij kriticizm nebudennij hist pomititi porochne j potvorne yakosti sho davali Erazmovi pravo stati neperevershenim satirikom Satiru na feodalnij suspilnij lad Erazm virishiv stvoriti u formi parodijnogo panegirika adzhe yak sam vin zaznachav u odnomu zi svoyih listiv francuzkomu gumanistovi tvori napisani zhartivlivim stilem ne taki nudni i prinosyat chitachevi bilshu korist anizh spovneni bundyuchnoyi serjoznosti Sam tvir ye pevnim zrizom sprijnyattya Erazmom Rotterdamskim suchasnogo jomu suspilstva Naskriznoyu liniyeyu prohodit nezgoda avtora zi stoyikami v punkti sprijnyattya glupoti neviglastva stoyiki stverdzhuvali sho ce zhittya ne rozumom a pochuttyami Takozh prikmetnim ye vidstoronenist samogo avtora vid konfliktu Glupoti ta Mudrosti vin prosto zvodit yih razom i vidstupayetsya abi voni sami miryalisya siloyu Sam Erazm Rotterdamskij Pohvalu Glupoti na vidminu vid bagatoh doslidnikiv ne vvazhav za svij najkrashij tvir Na jogo dumku takim bulo vidannya greckogo tekstu Novogo zapovitu i jogo novij latinskij pereklad Material dlya napisannyaDlya napisannya blazenskogo panegirika na chest Glupoti Erazm mav yak sam zaznachaye v peredmovi do tvoru prototipi v antichnij literaturi yaka znala parodiyi na geroyichnij epos traktuvannya povazhnih tem u znizhenomu toni j navpaki nikchemnih u serjozno pidnesenomu Tak v antichni chasi zdobuli populyarnist paradoksalni panegiriki mifichnomu carevi lihodiyu tosho Osoblivo blizkim buv avtorovi Pohvali Glupoti Lucian talanovitij greckij satirik II st ulyublenij pismennik literatoriv uchenih i hudozhnikiv epohi Vidrodzhennya Vin neshadno kartav z pozicij zdorovogo gluzdu religijnij fanatizm zaboboni viru v chudesa psevdofilosofiyu prorokiv sharlataniv tosho Takozh j u suchasnij jomu literaturi Erazm mig znajti chimalo materialu v yakomu vikrivalisya suspilni vadi Ce v pershu chergu Korabel durniv virshovana satira nimeckogo pismennika gumanista Sebastyana Branta vidana 1494 roku v yakij vismiyano riznomanitni proyavi lyudskoyi glupoti Sered durniv vcheni pedanti likari durisviti omanlivi astrologi p yanici ta nenazheri hvalki ta grubiyani perelyubniki j kartyari modniki ta modnici odnim slovom riznomanitna kompaniya negativnih personazhiv yaki zibralisya v podorozh u krayinu Glupoti Brantova satira shilno peregukuyetsya z tradiciyeyu nimeckoyi folklornoyi satirichno gumoristichnoyi literaturi pro durniv Narrenliteratur Gidno prodovzhuye yiyi liniyu j Erazmova Pohvala Glupoti Dane poyednannya antichnoyi tradiciyi u formi parodijnogo panegirika z literaturoyu dlya durniv viyavilos nadzvichajno vdalim Bulo tut novatorstvom te sho panegirik na chest Glupoti vigoloshuyetsya ne vid avtora chi inshoyi storonnoyi osobi a vkladenij u vusta samoyi Glupoti vid imeni yakoyi vedetsya opovid Glupoti yaka v samopohvali nazivaye sebe najbilshoyu dobrodijkoyu rodu lyudskogo Zavdyaki takomu prijomovi Pohvala Glupoti yavlyaye soboyu velmi originalnij ta dotepnij avtopanegirik Grotesknij harakter tvoru posilyuyetsya she j tim sho Glupota vistupaye dorechno vislovlyuye mudri ta vluchni sposterezhennya pro suspilni hvorobi togo chasu Syuzhet Pohvalu Glupoti Erazm prisvyativ svoyemu najkrashomu drugovi Tomasovi Moru V peredmovi avtor poyasnyuye svij namir napisati pohvalne slovo na chest Glupoti Vin rozumiye sho jogo zadum mozhe dekomu vidatis neserjoznim ale pered nim stoyit povazhne zavdannya vismiyati vse potvorne j kumedne v lyudskomu zhitti dlya togo shob rozumnij chitach vinis iz cogo korist dlya sebe Kompoziciya perelicovanogo panegirika ne zvazhayuchi na deyaki vidhilennya vid osnovnoyi temi vlastivi nevimushenij besidi Glupoti Moriyi dosit chitka V shirokomu vstupi Glupota v tozi vchenogo z kovpakom blaznya na golovi j za vsima pravilami ritoriki znajomit sluhachiv zi svoyeyu osoboyu rodovodom ta otochennyam Yiyi batkom ye Plutos vsemogutnij bog bagatstva ta nazhivi yakomu ye pidvladnimi i bezsmertni bogi i smertni lyudi bez vtruchannya yakogo nisho na sviti ne diyetsya Vid jogo prisudiv zalezhat vijni mir derzhavna vlada radi sudi narodni zbori dogovori soyuzi zakoni mistectva vcheni praci Matir yu Glupoti Moriyi ye bezturbotna nimfa Neoteta Yunist Vipestili Glupotu dvi charivni nimfi Mete P yankist ta Apediya Nevihovanist Yiyi nevidstupnimi suputnicyami j podrugami buli Samozakohanist Uleslivist Zabutlivist Lin Nasoloda Bezrozsudnist Obzherlivist nadijnimi cholovichimi pomichnikami Gultyaj ta Neprobudnij Son Pri dopomozi takogo tovaristva vona trimaye pid svoyeyu vladoyu ves rid lyudskij Prikmetnim takozh ye sho Glupota chekala na viznannya lyudmi svoyih zdobutkiv ale ne dochekalas takogo tomu sama virishili vistupiti pered nimi z odoyu sobi Za vstupom ide persha zagalna chastina tvoru prisvyachena dokazam universalnoyi sili Glupoti yaka nachebto lezhit v osnovi prirodi ta zhittya lyudej Vihvalyayuchi sebe Glupota namagayetsya dovesti svoyu nezaperechnu perevagu pered Mudristyu shiroko rozvoditsya pro nezlichenni dobrodijstva yakimi vona osipaye lyudej hoch voni j ne vmiyut yak slid ociniti yiyi zaslug Zapevnyaye sho bez Glupoti zhittya bulo b nesterpne necikave sho vona osnova radoshiv vsilyakogo procvitannya ta shastya Usya cya tirada Glupoti pro blagodijstva yaki vona nibito prinosit lyudstvu ye po suti uvertyuroyu do drugoyi chastini de vmisheno nishivnu kritiku vsogo ukladu serednovichnogo zhittya Tilki teper tvir staye spravzhnoyu satiroyu V pershu chergu Erazm rizko zasudzhuye zagalnu risu serednovichnogo suspilstva obludnu pobozhnist yaka viyavlyayetsya v nadmirnomu kulti ikon ta v buboninni molitov tavruye zlovzhivannya u vidpushenni grihiv Dali jde konkretnij opis riznih vidiv ta form Glupoti v serednovichnomu suspilstvi vid nizhchih jogo verstv do vishih kil Pered chitachem defilyuyut dovgoyu kolonoyu poslidovniki j prihilniki Glupoti predstavniki riznih staniv ta profesij kupci yaki nazhivayut bagatstvo omanoyu gramatiki yaki vtovkmachuyut u golovi ditej vsilyaki nisenitnici marnolyubni poeti obmezheni ritori pismenniki plagiatori pravoznavci krutiyi yaki zajmayutsya slovobluddyam balakuchi dialektiki dovgoborodi filosofi yaki vidayut sebe za vseznajkiv astrologi sharlatani Vojovnichij pohmurij mudrec yakogo vikrivaye krasnomovna Moriya ce u svoyemu rodi velmi rozvinutij psevdo racionalizm serednovichnoyi sholastiki de rozum postavlenij na sluzhbu viri pedantichno rozroblyav najskladnishu sistemu reglamentaciyi i norm povedinki Starechomu rozumu sholastiv zanepadayuchij mudrosti neukiv opikuniv zhittya shanovnih magistriv teologiyi protistoyit Moriya novij princip Prirodi visunutij gumanizmom Vidrodzhennya Cej princip vidbivav priliv zhittyevih sil u yevropejskomu suspilstvi v moment narodzhennya novoyi eri Ale najvishoyi sili vikrittya j satirichnogo tavruvannya dosyagaye pismennik u zobrazhenni bogoslovskogo stanu Navit Glupota vagayetsya chi zachipati ce smerdyuche boloto ale pislya vdavanogo vagannya ataka na teologiv rozgortayetsya z nejmovirnoyu ushiplivistyu Navoditsya perelik absurdnih tem golovolamok yaki rozgaduvali togochasni teologi sholastiki v bezplidnih diskusiyah do yakih voni vdavalisya Z ironichnoyu znevagoyu ta vidvertim znushannyam oharakterizovano chenciv Voni v Erazma ye neviglasami nehlyuyami grubimi bezsoromnimi rozpusnimi pobozhnimi lishe pro lyudske oko predmetom zagalnogo prezirstva Ne obijshlosya j bez nasmishok nad bezgluzdimi propovidyami cerkovnikiv Vismiyuvannya bogoslovskogo stanu satirik pererivaye dlya togo shob ushiplivo pogluzuvati z panivnogo klasu feodalnogo suspilstva dvoryan ta svitskoyi vladi Tak monarhi zamist togo shob dbati pro zagalne dobro dumayut lishe pro osobisti vigodi ta vtihi Darmoyidami ta pidlabuznikami zmalovani pridvorni sanovniki J ani v koroliv ani v pridvornih sanovnikiv nemaye j na grish zdorovogo gluzdu Teper prihodit cherga na satirichnij obstril vishogo eshelonu duhovenstva yepiskopiv ta kardinaliv Yihnij norov nichim ne vidriznyayetsya vid praviteliv svitskih visokopostavlenih osib Vishe duhovenstvo daleke vid skromnosti j uboztva apostoliv Takozh gnivno zasudzhuyutsya vijni yaki vedutsya rimskimi pervosvyashenikami nibito z vorogami cerkvi U zaklyuchnij chastini tekstu Glupota hoche dovesti paradoksalnu tezu movlyav idealne shastya ce najvisha forma bezumstva Gidnim uvagi ye te sho ob yektom satirichnih stril Erazma ne stali ani selyani ani remisniki ochevidno tomu sho ci socialni verstvi Erazm vvazhav najzdorovishimi v togochasnomu suspilstvi na yihnomu boci bula jogo simpatiya Smih Pohvali Glupoti bagatij svoyimi intonaciyami vin podekudi dobrodushnij dekoli ironichnij ale perevazhno gostrosatirichnij doshkulno vbivchij Popit ta perevidannyaTvir mav velikij uspih u narodi na podiv a inodi j zhah Erazma Ba bilshe navit Papa Lev H ociniv tekst kumednim U Pohvali Glupoti yak zaznachav V Kajzer nibi bulo vmisheno vsogo Erazma vidbito vsi perelivi bagatoznachnogo chasto nevlovimogo sensu j vodnochas neperevershenist jogo osobistosti dzherelo Kniga vidrazu zdobula veliku populyarnist hocha j bula rozrahovanoyu na obmezhene kolo chitachiv lishe na tih hto znav latinu tvir bulo napisano vitonchenoyu latinskoyu movoyu Krasnomovnim svidchennyam cogo ye chislenni perevidannya sho pochali drukuvatisya u riznih mistah Yevropi Strasburzi Luveni Bazeli Veneciyi Protyagom shesti rokiv z pochatku vidannya kniga perevidavavsya 12 raziv prichomu jogo tirazhi yak na toj chas buli dosit znachnimi j shvidko rozhodilisya bazelske vidannya nalichuvalo 1800 primirnikiv dzherelo Sekret guchnogo uspihu polyagav zrozumilo v originalnomu syuzheti vikrivalnomu zmistovi zlobodennosti ta vluchnomu gumori Spriyali uspihovi takozh j ilyustraciyi u formi gravyur na derevi vikonani vidomim hudozhnikom Gansom Golbejnom Molodshim vin takozh buv avtorom vidomogo portretu Erazma Rotterdamskogo dzherelo Nezabarom she za zhittya pismennika pochinayut z yavlyatisya pershi perekladi Pohvali Glupoti zahidnoyevropejskimi movami zagalom 40 perekladiv riznimi movami cheskoyu 1514 rik francuzkoyu 1517 rik nimeckoyu 1520 rik italijskoyu 1539 rik anglijskoyu 1549 rik Pohvala Glupoti mala viraznij vpliv na Fransua Rable v chiyemu romani Gargantyua i Pantagryuel nayavni pryami zapozichennya z vishezaznachenogo tvoru Pomitnij vpliv dav pro sebe znati j na rozvitku progresivnoyi dumki XVII XVIII st dzherelo Ukrayinskij perekladErazm Rotterdamskij Pohvala glupoti Domashni besidi K Osnovi 1993 320 s Erazm Rotterdamskij Pohvala glupoti K Toloka 2012 193 s DzherelaEnciklopediya dlya detej Tom 15 Vsemirnaya literatura Ch 1 Ot zarozhdeniya slovesnosti do Gyote i Shillera Glav red M D Aksyonova M Avanta 2001 672 s il S 394 395 Istoriya zarubizhnoyi literaturi Seredni viki ta Vidrodzhennya Lviv Visha shkola 1982 440 s S 204 231 Rozdil 4 Istoriya vsemirnoj literatury v devyati tomah Tom tretij Glav red G P Berdnikov otv red N I Balashov M Izdatelstvo Nauka 1985 Pohvala Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 260 PrimitkiErazm Rotterdamskij Pohvala Glupoti Glava 7 Pinskij L Realizm epohi Vozrozhdeniya M Hudozh literatura 1961 s 70 71 Johan Huizinga Erasme Paris Gallimard 1955 p 135 ce osoblivo kumedno koli zvazhati na harakter kritiki papstva u tvori Pohvala Glupoti Domashni besidi Erazm Roterdamskij Teka avtoriv Chtivo Procitovano 22 zhovtnya 2022 Pohvala Glupoti vid 2012 Erazm Roterdamskij Teka avtoriv Chtivo Procitovano 10 sichnya 2023 PosilannyaThe Praise of Folly perekladena Dzhonom Vilsonom u 1668 roci na sajti proyektu Gutenberg Das Lob der Torheir predstavlenij nimeckoyu movoyu na sajti proyektu Gutenberg