Розстрі льний поліго н Комуна рка спецоб єкт НКВС СРСР нині кладовище у районі 24 го кілометра Калузького шосе Московськ

Розстрі́льний поліго́н «Комуна́рка» — спецоб'єкт НКВС СРСР, нині кладовище у районі 24-го кілометра Калузького шосе Московської області. Тут під час Сталінських репресій проводилися масові розстріли.

Розстрільний полігон «Комунарка»

Інформація про цвинтар
^{H G O}
Країна	Росія
Розташування	^d Q21349395? Ленінський район Q18400923? Ленінський район
Відкрито
Статус	^d і пам'ятка історії
Охоронний статус	^d^[1]

Розстрільний полігон «Комунарка» Розстрільний полігон «Комунарка» (Росія)
Розстрільний полігон «Комунарка» у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комунарка.

Історія

Цей об'єкт НКВС СРСР відомий як місце масових розстрілів у 1930–1950 роках. Тут страчували засуджених до «Першої категорії» Воєнною колегією Верховного суду СРСР. Страта відбувалася в день винесення вироку.

За оцінками експертної комісії ФСБ, яка проводилася у 1993 році, на полігоні «Коммунарка» покоїться прах від 10 до 14 тисяч осіб, з них близько 5 тисяч відомі поіменно. За іншими даними — до 30 тисяч, з яких близько 10 тисяч встановлені поіменно.

На території «Коммунарки» поховані останки представників понад 60 національностей, громадян 11 країн. У списку жертв — політичні та громадські діячі Литви, Латвії, Естонії, лідери Комінтерну, які представляли комуністичні рухи Німеччини, Румунії, Франції, Туреччини, Болгарії, Фінляндії, Угорщини. А уряд Монголії, яка вважалася головним та найвірнішим союзником СРСР, був знищений тут у повному складі в один день.

Неподалік від місця розстрілів знаходилася дача наркома НКВС СРСР Генріха Ягоди.

Відомі особи, які були тут страчені

Бєлобородов Олександр Георгійович (1891–1938) — радянський політичний і партійний діяч.
Біценко Анастасія Олексіївна (1875–1938) — революційна діячка Російської імперії. Член ЦК партії соціалістів-революціонерів, член її Бойової організації.
Богомолов Дмитро Васильович (1890–1938) — український та радянський дипломат.
Бухарін Микола Іванович (1888–1938) — радянський діяч, економіст, академік АН СРСР.
Бубнов Андрій Сергійович (1884–1938) — радянський політичний діяч.
Карпеченко Георгій Дмитрович — російський генетик і селекціонер.
Поліванов Євгеній Дмитрович (1891–1938) — радянський лінгвіст, один з перших радянських соціолінгвістів.
Риков Олексій Іванович (1881–1938) — радянський політичний діяч.
Ахундов Рухулла Алі-огли (1897–1938) — азербайджанський революціонер, радянський партійний та державний діяч.
Ікрамов Акмаль Ікрамович (1896–1938) — 1-й секретар ЦК КП(б) Узбекистану.
Ходжаєв Файзулла Убайдуллаєвич (1896–1938) — голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР.
Павлов Дмитро Григорович (1897–1941) — радянський воєначальник, генерал армії.
Коробков Олександр Андрійович (1897–1941) — радянський воєначальник, генерал-майор.

Примітки

Постановление Правительства Московской области № 84/9 от 15.03.2002
Лукіна Марія Вотчина НКВД — спецобъект «Коммунарка»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} 09.07.2008
Мемориал: растрельные списки Коммунарки. Меморіал. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 11 березня 2010. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()
Миколай Фігуровський Спецобъект Монастырь. Грехи чекистов замолят монахи? [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] 11.10.2007

Див. також

Сталінізм

[Постановление_Правительства_Московской_области_№_84/9_от_15.03.2002<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] Постановление Правительства Московской области № 84/9 от 15.03.2002

[lukina-2] Лукіна Марія Вотчина НКВД — спецобъект «Коммунарка»^{[недоступне посилання з квітня 2019]} 09.07.2008

[memorial1-3] Мемориал: растрельные списки Коммунарки. Меморіал. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 11 березня 2010. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= ()

[nikf-4] Миколай Фігуровський Спецобъект Монастырь. Грехи чекистов замолят монахи? [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.] 11.10.2007

[1]