Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поляріс (англ. Polaris) — назва раннього оповідання Говарда Лавкрафта, написаного навесні або влітку 1918 року і надрукованого в аматорському журналі Philosopher у грудні 1920 року.
| Автор | Говард Лавкрафт |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Polaris |
| Країна |  США |
| Мова | англійська |
| Серія | Цикл снів |
| Жанр | d |
| Видано | грудень 1920 |
| Видано українською | Видавництво Жупанського |
| Перекладач(і) | Остап Українець, |
| Попередній твір | Люба Ерменґард |
| Наступний твір | За стіною сну |
Цей твір належить до групи фентезійних оповідань і описує, як безіменного оповідача від першої особи переслідує світло Полярної зірки, він мандрує уві сні до міфічної країни і врешті-решт стикається з тим, що його реальний світ також здається сном, від якого він не може прокинутись.
Сюжет
Крізь північне вікно оповідач бачить Полярну зірку, яка здається нерухомою своїм «сяйвом», тоді як сузір'я північного неба, такі як Велика Ведмедиця та Кассіопея, здаються рухомими. На світанку він бачить Арктур, що мерехтить над цвинтарем, а далеко на сході примарно мерехтить волосся Вероніки, в той час, як нерухома Полярна зірка дивиться на нього, «немов блукаюче око, що не спить», ніби хоче передати послання. Коли після спалаху північного сяйва небо нарешті затягнулося хмарами, він засинає, і йому сниться, що він блукає країною Ломар і мармуровим містом Олато з його блідими стінами, вежами, колонами і куполами. Незабаром він впізнає шляхетно вбраних чоловіків, мову яких розуміє, хоча ніколи раніше не розмовляв нею.
Прокинувшись, він не може викинути сон з голови і незабаром хоче вийти з безтілесного стану, щоб мати змогу звернутися до «поважних бородатих чоловіків» і висловити свою думку. Нарешті він відчуває зміну, фізично опиняється серед людей і знову не відчуває себе чужим.
Його друг Алос, командувач військами, говорить про загрозу для Ломару з боку наступаючих інуто, «присадкуватих пекельних жовтих дияволів», які спустошують імперію та беруть в облогу міста. Безжальних воїнів не стримують поняття честі, які гальмують ломарський народ. Щоб мати змогу відправити людей Олатое в бій, Алос нагадує їм про традиції і згадує предків, які хоробро протистояли «довгоруким людожерам». Він не хоче, щоб старезний оповідач, схильний до непритомності, був на фронті, але доручає йому важливу роль — охороняти столицю з вежі, адже, попри довгі години, проведені над «Пнакотичними рукописами», він має найгостріші очі в місті".
Тож він підіймається на сторожову вежу, щоб звідти подати сигнал про пожежу і попередити солдатів про наближення інуто. Не спавши кілька днів, він відчуває свинцеву втому і відчайдушно бореться зі сном. Крізь щілину в даху мерехтить Полярна зірка і коситься на нього, «як злий ворог і спокусник». З гіпнотичною монотонністю він шепоче вірші, щоб заколисати його: «Дрімай, наглядачу, нехай сфери / Кружляють і повернуть мене / Через добрих двадцять тисяч років / Туди, де я зараз був». Так він занурюється в сон, а коли, здавалося б, прокидається, розуміє, що все ще спить і бачить крізь вікно «жахливі дерева, що гойдаються на болоті снів». Він благає істот зі сну розбудити його до того, як інуто захоплять місто, але його не чують. Ломар існує лише в його уяві, що цей регіон віками вкритий льодом і населений лише «жовтими істотами», «ескімосами». Його мучить почуття провини за те, що він зрадив Олато, і він відчуває, що Полярна зірка знову моргає йому.
Навіювання
Критик Вільям Фулвілер пише, що «Поляріс» — одне з найбільш автобіографічних оповідань Лавкрафта, що відображає його почуття провини, розчарування і непотрібності під час Першої світової війни. Як і оповідачеві, Лавкрафту було «відмовлено в ролі воїна», бо він «був слабким і піддавався раптовим зомлінням, коли піддавався стресу і труднощам».
Як і багато оповідань Лавкрафта, «Поліріс» була частково натхненна сном, який він описав у листі: «Кілька ночей тому я бачив дивний сон про дивне місто — місто з безліччю палаців і позолочених куполів, що лежить в улоговині між грядами сірих, жахливих пагорбів….. Як я вже казав, я знав це місто візуально. Я був у ньому і навколо нього. Але, безумовно, я не мав тілесного існування».
Лавкрафт зауважив особливу схожість стилю оповідання зі стилем лорда Дансані, твори якого він не читав ще рік. Він пише: "Поляріс вельми цікавий тим, що я написав його в 1918 — до того, як прочитав хоч слово з лорда Дансені.
Енциклопедія Г. Ф. Лавкрафта припускає, що Лавкрафт і Дансані перебували під впливом віршів у прозі Едгара Аллана По.
Географія
- Ломар (англ. Lomar) — королівство в Країні снів з великими рівнинами, горами і плато. Кордони королівства спустошували Інути, що брали в облогу багато міст.
- Олатое (англ. Olathoë) — місто-цитадель, розташоване на плато Саркіа (англ. Plateau of Sarkis) між горами Нотон (англ. Noton) і Кадіфонек (англ. Kadiphonek). З примарного мармуру були його стіни і вежі, його колони, куполи і мостові. На мармурових вулицях височіли мармурові стовпи, на верху яких були виліплені обличчя бородатих суворих мужів. Інути намагалися захопити гарнізон цитаделі зненацька, пробравшись вузьким проходом позаду піку Нотон, тоді як головний герой стояв на варті у вежі Тапнен (англ. Thapnen).
- Дайкос (англ. Daikos) — місто, що розташоване на віддалі від Олатое; впало під натиском загарбників Інутів.
- Зобна (англ. Zobna) — місто на півночі королівства Ломар, у якому раніше жили люди з Олатое. Відступаючи перед крижаним покривом, що насувався, вони відкинули волохатих довгоруких канібалів Гнопх-Кехів, які перегородили їм шлях. Так само їхні нащадки коли-небудь будуть змушені тікати з землі Ломара на південь перед льодами, що наступають.
- Долина Баноф (англ. Valley of Banof) — далека западина на плато, над якою нависла серпанок випарів. Можливо, це місце Лавкрафт пізніше описуватиме як Країну кошмарів або чистилище.
Аналіз та критика
На думку Сунанд Т. Джоші, у «Поляріс» Лавкрафт змальовує не фантазію сну, а психологічну одержимість предком, як у своєму оповіданні «Склеп», написаному в 1917 році. За допомогою вірша, вплетеного в оповідання, він натякає на Великий рік або Світовий рік, який був відомий ще в античності і розглядався Платоном у діалозі «Тімей», навіть якщо там йшлося про світовий цикл, після якого планети знову зустрічаються у вихідній точці. Таким чином, Лавкрафт натякає на часовий проміжок близько 26 000 років, з яким оповідач від першої особи подорожує в минуле, щоб возз'єднатися зі своїм предком.
З цієї причини Ломар — не омріяний регіон, а доісторична територія, яка обов'язково повинна знаходитися в Арктиці, як видно з численних алюзій. Таким чином, згадані в оповіданні ескімоси, які живуть під Полярною зіркою, є нащадками інуїтів, тим більше, що цією назвою він хотів натякнути на самоназву інуїтів. Диференціація важлива, оскільки деякі твори Лавкрафта інтерпретуються як «оповідання сновидінь», хоча лише два з них відповідають цій класифікації: "Сновидні пошуки незвіданого Кадата" та «Селефаїс».
Паралелі між оповіданням і твором лорда Дансані, який Лавкрафт відкрив для себе лише через рік, вражають. Він сам звернув увагу на подібність у 1927 році, написавши, що його оповідання цікаве насамперед тим, що він написав його «у 1918 році, ще до того, як я прочитав жодного рядка лорда Дансані». Хоча, за його словами, були люди, які не могли в це повірити, він міг не тільки «повірити йому на слово, але й довести це беззаперечно. Це просто випадок схожого погляду на невідоме і схожого запасу міфічних та історичних мотивів». Це, за його словами, є причиною схожої атмосфери і трактування теми сновидінь, а також «штучної термінології».
Можуть бути й інші причини подібності. Обидва письменники зазнали впливу Едгара Аллана По, хоча у випадку Лавкрафта це може бути більш очевидним. Дунсані зізнався у своїй автобіографії, що потрапив під чари По в юному віці. У шкільній бібліотеці він відкрив і прочитав його оповідання, "і примарна безлюдність і моторошний морок туманних земель Вейра залишалися протягом багатьох років чимось, що здавалося мені більш моторошним, ніж будь-що інше у світі…. " Якщо на Лавкрафта вплинули насамперед такі оповідання жахів, як «Чорний кіт», «Падіння дому Ашерів» та «Лігейя», то на Дунсані більше вплинули вірші в прозі та інші тексти, а також імпульси з Біблії короля Якова, які сформували барвисту мову його ранніх творів. Для Марко Френшковського «Поляріс» демонструє, що модель Дунсані лише підштовхнула його в тому напрямку, який вже був йому притаманний.
В есе Надприродний жах у літературі Лавкрафт присвятив окремий розділ своїй моделі та описав її витіювату прозу, яка з її «архаїчним і східним стилем», «повторами, заснованими на біблійних моделях і повторюваними лейтмотивами», мала сильний вплив на пізніших письменників, таких як «Оскар Уайльд і лорд Дунсані». Проза Лавкрафта, написана в стилі біблійного роману, була «дуже особливою» роботою.
Хоча деякі критики вказували на сюжетну невідповідність призначення вартовим того, хто схильний до непритомності, Джоші каже, що це не має особливого значення. Лавкрафт пронизливо описав, з виразним ритмом і заниженим пафосом, як хтось, здається, плутає сон і реальність.
Література
- Sunand T. Joshi. H. P. Lovecraft — Leben und Werk. Band 1, Deutsch von Andreas Fliedner, Golkonda-Verlag, München 2017, , S. 325—328.
- Sunand T. Joshi, David E. Schultz: Polaris. In: An H.P. Lovecraft Encyclopedia, Hippocampus Press, Westport 2001, , S. 211—212.
Примітки
- William Fulwiler, «Mail-Call of Cthulhu», Black Forbidden Things, p. 171; citing H. P. Lovecraft, «Polaris», Dagon and Other Macabre Tales, p. 21.
- H. P. Lovecraft, Selected Letters Vol. I, p. 62; cited in Joshi and Schultz, p. 211.
- Г. Ф. Лавкрафт «Полярис» (рос.).
- Joshi and Schultz, p. 211.
Посилання
- Поляріс у бібліотеці Лавкрафта.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polyaris angl Polaris nazva rannogo opovidannya Govarda Lavkrafta napisanogo navesni abo vlitku 1918 roku i nadrukovanogo v amatorskomu zhurnali Philosopher u grudni 1920 roku Polyaris AvtorGovard LavkraftNazva movoyu originaluPolarisKrayinaSShAMovaanglijskaSeriyaCikl snivZhanrdVidanogruden 1920Vidano ukrayinskoyuVidavnictvo ZhupanskogoPerekladach i Ostap Ukrayinec Poperednij tvirLyuba ErmengardNastupnij tvirZa stinoyu snu Cej tvir nalezhit do grupi fentezijnih opovidan i opisuye yak bezimennogo opovidacha vid pershoyi osobi peresliduye svitlo Polyarnoyi zirki vin mandruye uvi sni do mifichnoyi krayini i vreshti resht stikayetsya z tim sho jogo realnij svit takozh zdayetsya snom vid yakogo vin ne mozhe prokinutis SyuzhetKriz pivnichne vikno opovidach bachit Polyarnu zirku yaka zdayetsya neruhomoyu svoyim syajvom todi yak suzir ya pivnichnogo neba taki yak Velika Vedmedicya ta Kassiopeya zdayutsya ruhomimi Na svitanku vin bachit Arktur sho merehtit nad cvintarem a daleko na shodi primarno merehtit volossya Veroniki v toj chas yak neruhoma Polyarna zirka divitsya na nogo nemov blukayuche oko sho ne spit nibi hoche peredati poslannya Koli pislya spalahu pivnichnogo syajva nebo nareshti zatyagnulosya hmarami vin zasinaye i jomu snitsya sho vin blukaye krayinoyu Lomar i marmurovim mistom Olato z jogo blidimi stinami vezhami kolonami i kupolami Nezabarom vin vpiznaye shlyahetno vbranih cholovikiv movu yakih rozumiye hocha nikoli ranishe ne rozmovlyav neyu Prokinuvshis vin ne mozhe vikinuti son z golovi i nezabarom hoche vijti z beztilesnogo stanu shob mati zmogu zvernutisya do povazhnih borodatih cholovikiv i visloviti svoyu dumku Nareshti vin vidchuvaye zminu fizichno opinyayetsya sered lyudej i znovu ne vidchuvaye sebe chuzhim Jogo drug Alos komanduvach vijskami govorit pro zagrozu dlya Lomaru z boku nastupayuchih inuto prisadkuvatih pekelnih zhovtih diyavoliv yaki spustoshuyut imperiyu ta berut v oblogu mista Bezzhalnih voyiniv ne strimuyut ponyattya chesti yaki galmuyut lomarskij narod Shob mati zmogu vidpraviti lyudej Olatoe v bij Alos nagaduye yim pro tradiciyi i zgaduye predkiv yaki horobro protistoyali dovgorukim lyudozheram Vin ne hoche shob stareznij opovidach shilnij do nepritomnosti buv na fronti ale doruchaye jomu vazhlivu rol ohoronyati stolicyu z vezhi adzhe popri dovgi godini provedeni nad Pnakotichnimi rukopisami vin maye najgostrishi ochi v misti Tozh vin pidijmayetsya na storozhovu vezhu shob zvidti podati signal pro pozhezhu i poperediti soldativ pro nablizhennya inuto Ne spavshi kilka dniv vin vidchuvaye svincevu vtomu i vidchajdushno boretsya zi snom Kriz shilinu v dahu merehtit Polyarna zirka i kositsya na nogo yak zlij vorog i spokusnik Z gipnotichnoyu monotonnistyu vin shepoche virshi shob zakolisati jogo Drimaj naglyadachu nehaj sferi Kruzhlyayut i povernut mene Cherez dobrih dvadcyat tisyach rokiv Tudi de ya zaraz buv Tak vin zanuryuyetsya v son a koli zdavalosya b prokidayetsya rozumiye sho vse she spit i bachit kriz vikno zhahlivi dereva sho gojdayutsya na boloti sniv Vin blagaye istot zi snu rozbuditi jogo do togo yak inuto zahoplyat misto ale jogo ne chuyut Lomar isnuye lishe v jogo uyavi sho cej region vikami vkritij lodom i naselenij lishe zhovtimi istotami eskimosami Jogo muchit pochuttya provini za te sho vin zradiv Olato i vin vidchuvaye sho Polyarna zirka znovu morgaye jomu NaviyuvannyaKritik Vilyam Fulviler pishe sho Polyaris odne z najbilsh avtobiografichnih opovidan Lavkrafta sho vidobrazhaye jogo pochuttya provini rozcharuvannya i nepotribnosti pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Yak i opovidachevi Lavkraftu bulo vidmovleno v roli voyina bo vin buv slabkim i piddavavsya raptovim zomlinnyam koli piddavavsya stresu i trudnosham Yak i bagato opovidan Lavkrafta Poliris bula chastkovo nathnenna snom yakij vin opisav u listi Kilka nochej tomu ya bachiv divnij son pro divne misto misto z bezlichchyu palaciv i pozolochenih kupoliv sho lezhit v ulogovini mizh gryadami sirih zhahlivih pagorbiv Yak ya vzhe kazav ya znav ce misto vizualno Ya buv u nomu i navkolo nogo Ale bezumovno ya ne mav tilesnogo isnuvannya Lavkraft zauvazhiv osoblivu shozhist stilyu opovidannya zi stilem lorda Dansani tvori yakogo vin ne chitav she rik Vin pishe Polyaris velmi cikavij tim sho ya napisav jogo v 1918 do togo yak prochitav hoch slovo z lorda Danseni Enciklopediya G F Lavkrafta pripuskaye sho Lavkraft i Dansani perebuvali pid vplivom virshiv u prozi Edgara Allana Po GeografiyaLomar angl Lomar korolivstvo v Krayini sniv z velikimi rivninami gorami i plato Kordoni korolivstva spustoshuvali Inuti sho brali v oblogu bagato mist Olatoe angl Olathoe misto citadel roztashovane na plato Sarkia angl Plateau of Sarkis mizh gorami Noton angl Noton i Kadifonek angl Kadiphonek Z primarnogo marmuru buli jogo stini i vezhi jogo koloni kupoli i mostovi Na marmurovih vulicyah visochili marmurovi stovpi na verhu yakih buli vilipleni oblichchya borodatih suvorih muzhiv Inuti namagalisya zahopiti garnizon citadeli znenacka probravshis vuzkim prohodom pozadu piku Noton todi yak golovnij geroj stoyav na varti u vezhi Tapnen angl Thapnen Dajkos angl Daikos misto sho roztashovane na viddali vid Olatoe vpalo pid natiskom zagarbnikiv Inutiv Zobna angl Zobna misto na pivnochi korolivstva Lomar u yakomu ranishe zhili lyudi z Olatoe Vidstupayuchi pered krizhanim pokrivom sho nasuvavsya voni vidkinuli volohatih dovgorukih kanibaliv Gnoph Kehiv yaki peregorodili yim shlyah Tak samo yihni nashadki koli nebud budut zmusheni tikati z zemli Lomara na pivden pered lodami sho nastupayut Dolina Banof angl Valley of Banof daleka zapadina na plato nad yakoyu navisla serpanok vipariv Mozhlivo ce misce Lavkraft piznishe opisuvatime yak Krayinu koshmariv abo chistilishe Analiz ta kritikaNa dumku Sunand T Dzhoshi u Polyaris Lavkraft zmalovuye ne fantaziyu snu a psihologichnu oderzhimist predkom yak u svoyemu opovidanni Sklep napisanomu v 1917 roci Za dopomogoyu virsha vpletenogo v opovidannya vin natyakaye na Velikij rik abo Svitovij rik yakij buv vidomij she v antichnosti i rozglyadavsya Platonom u dialozi Timej navit yaksho tam jshlosya pro svitovij cikl pislya yakogo planeti znovu zustrichayutsya u vihidnij tochci Takim chinom Lavkraft natyakaye na chasovij promizhok blizko 26 000 rokiv z yakim opovidach vid pershoyi osobi podorozhuye v minule shob vozz yednatisya zi svoyim predkom Z ciyeyi prichini Lomar ne omriyanij region a doistorichna teritoriya yaka obov yazkovo povinna znahoditisya v Arktici yak vidno z chislennih alyuzij Takim chinom zgadani v opovidanni eskimosi yaki zhivut pid Polyarnoyu zirkoyu ye nashadkami inuyitiv tim bilshe sho ciyeyu nazvoyu vin hotiv natyaknuti na samonazvu inuyitiv Diferenciaciya vazhliva oskilki deyaki tvori Lavkrafta interpretuyutsya yak opovidannya snovidin hocha lishe dva z nih vidpovidayut cij klasifikaciyi Snovidni poshuki nezvidanogo Kadata ta Selefayis Paraleli mizh opovidannyam i tvorom lorda Dansani yakij Lavkraft vidkriv dlya sebe lishe cherez rik vrazhayut Vin sam zvernuv uvagu na podibnist u 1927 roci napisavshi sho jogo opovidannya cikave nasampered tim sho vin napisav jogo u 1918 roci she do togo yak ya prochitav zhodnogo ryadka lorda Dansani Hocha za jogo slovami buli lyudi yaki ne mogli v ce poviriti vin mig ne tilki poviriti jomu na slovo ale j dovesti ce bezzaperechno Ce prosto vipadok shozhogo poglyadu na nevidome i shozhogo zapasu mifichnih ta istorichnih motiviv Ce za jogo slovami ye prichinoyu shozhoyi atmosferi i traktuvannya temi snovidin a takozh shtuchnoyi terminologiyi Mozhut buti j inshi prichini podibnosti Obidva pismenniki zaznali vplivu Edgara Allana Po hocha u vipadku Lavkrafta ce mozhe buti bilsh ochevidnim Dunsani ziznavsya u svoyij avtobiografiyi sho potrapiv pid chari Po v yunomu vici U shkilnij biblioteci vin vidkriv i prochitav jogo opovidannya i primarna bezlyudnist i motoroshnij morok tumannih zemel Vejra zalishalisya protyagom bagatoh rokiv chimos sho zdavalosya meni bilsh motoroshnim nizh bud sho inshe u sviti Yaksho na Lavkrafta vplinuli nasampered taki opovidannya zhahiv yak Chornij kit Padinnya domu Asheriv ta Ligejya to na Dunsani bilshe vplinuli virshi v prozi ta inshi teksti a takozh impulsi z Bibliyi korolya Yakova yaki sformuvali barvistu movu jogo rannih tvoriv Dlya Marko Frenshkovskogo Polyaris demonstruye sho model Dunsani lishe pidshtovhnula jogo v tomu napryamku yakij vzhe buv jomu pritamannij V ese Nadprirodnij zhah u literaturi Lavkraft prisvyativ okremij rozdil svoyij modeli ta opisav yiyi vitiyuvatu prozu yaka z yiyi arhayichnim i shidnim stilem povtorami zasnovanimi na biblijnih modelyah i povtoryuvanimi lejtmotivami mala silnij vpliv na piznishih pismennikiv takih yak Oskar Uajld i lord Dunsani Proza Lavkrafta napisana v stili biblijnogo romanu bula duzhe osoblivoyu robotoyu Hocha deyaki kritiki vkazuvali na syuzhetnu nevidpovidnist priznachennya vartovim togo hto shilnij do nepritomnosti Dzhoshi kazhe sho ce ne maye osoblivogo znachennya Lavkraft pronizlivo opisav z viraznim ritmom i zanizhenim pafosom yak htos zdayetsya plutaye son i realnist LiteraturaSunand T Joshi H P Lovecraft Leben und Werk Band 1 Deutsch von Andreas Fliedner Golkonda Verlag Munchen 2017 ISBN 3944720512 S 325 328 Sunand T Joshi David E Schultz Polaris In An H P Lovecraft Encyclopedia Hippocampus Press Westport 2001 ISBN 0 9748789 1 X S 211 212 PrimitkiWilliam Fulwiler Mail Call of Cthulhu Black Forbidden Things p 171 citing H P Lovecraft Polaris Dagon and Other Macabre Tales p 21 H P Lovecraft Selected Letters Vol I p 62 cited in Joshi and Schultz p 211 G F Lavkraft Polyaris ros Joshi and Schultz p 211 PosilannyaPolyaris u biblioteci Lavkrafta