Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полянчик (пол. Polańczyk) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на прадавніх етнічних українських територіях, на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини (з 1999 р. є садибою адміністрації ґміни Солина). Населення — 850 осіб (2011).
Село  Координати 49°22′00″ пн. ш. 22°25′00″ сх. д. / 49.36667000002777427881° пн. ш. 22.41667000002777854206° сх. д.Координати: 49°22′00″ пн. ш. 22°25′00″ сх. д. / 49.36667000002777427881° пн. ш. 22.41667000002777854206° сх. д.
 Полянчик у Вікісховищі |
Історія
В 1580 р. село існувало на волоському праві і входило в склад володінь Кмітів. В 1589 р. в селі було оброблюваних 3 і 3/4 лана, крім того в попа було 1/2 лана і в солтиса 1 лан і млин. До 1772 р. входило до Сяноцької землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На початку XIX ст. в селі проживало 25 родин. У 1833 р. було 210 мешканців. У 1839 р. від епідемії тифу померли 30 осіб. У 1846 р. відкрита парафіяльна школа на 6 учнів, яка була закрита через 3 роки внаслідок введення оплати за навчання. В 1849 р. від епідемії тифу загинуло 45 жителів, того ж року на березі річки Солинки вимурована капличка з дерев’яною скульптурою Івана Хрестителя, що плаче (викрадена в 1960-х роках). У 1880 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалося 38 будинків (з них 2 у фільварку) і 289 жителів, з них 254 греко-католики, 29 римо-католиків і 6 юдеїв.
З грудня 1914 р. до квітня 1915 р. село було під російською окупацією.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Вовковия. У 1921 р. в селі було 68 будинків і 438 мешканців (258 греко-католиків, 169 римо-католиків і 11 юдеїв). На 01.01.1939 у селі було 530 жителів (430 українців-грекокатоликів, 85 українців-римокатоликів, 5 поляків і 10 євреїв).
У роки гітлерівської окупації німці дозволили відкрити українську школу, яку відвідувала 91 дитина. Місцевих євреїв німці вивезли до Балигороду і Заслав'я, де вони всі загинули. В 1940 р. на примусові роботи в Німеччину вивезено 6 осіб, із них після війни повернулося двоє, а доля решти невідома. На фронтах Другої світової війни воювали 18 мешканців Полянчика і 9 з них загинули. 24.09.1944 р. селом оволоділи частини 1-ї армії 4-го Українського фронту.
В I половині 1945 р. 20 родин українців виселено до СРСР. 23 родини в ході операції Вісла депортовані в 1947 р. на понімецькі землі Польщі, переважно в околиці Ольштина. В селі залишилось тільки 17 родин.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церкви
Перша була в 1589 р., судячи з наявності попа. Згодом село втратило парафію. В 1783 році за дозволом королеви Марії-Терезії зведена дерев’яна церква св. Вмч. Параскеви і відновлена парафія. На її місці збудована в 1907 році мурована церква Преображення Господнього, парафіяльна (з філіями в с. Мичків, с. Забродє і с. Солина), належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. З 1948 року використовується, як костел. Біля церкви була дзвіниця, збудована в 1863 р. із дзвоном з 1894 р., зруйнована в 2007 р., а церква перебудована. Довколишній цвинтар зруйнований, вціліли тільки дві могили.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 408 | 68 | 313 | 27 |
| Жінки | 442 | 62 | 320 | 60 |
| Разом | 850 | 130 | 633 | 87 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полянчик
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Polańczyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 564. (пол.)
- Polańczyk
- Polańczyk
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polyanchik pol Polanczyk selo v Polshi u gmini Solina Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane na pradavnih etnichnih ukrayinskih teritoriyah na peretini etnichnih ukrayinskih teritorij Lemkivshini i Bojkivshini z 1999 r ye sadiboyu administraciyi gmini Solina Naselennya 850 osib 2011 Selo Polyanchik pol Polanczyk Kolishnya cerkva Koordinati 49 22 00 pn sh 22 25 00 sh d 49 36667000002777427881 pn sh 22 41667000002777854206 sh d 49 36667000002777427881 22 41667000002777854206 Koordinati 49 22 00 pn sh 22 25 00 sh d 49 36667000002777427881 pn sh 22 41667000002777854206 sh d 49 36667000002777427881 22 41667000002777854206 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina SolinaPersha zgadka 1580Visota centru 482 1 mNaselennya 850 osib 2011 Mista pobratimi ShidnicyaChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 610Avtomobilnij kod RLSSIMC 0360603GeoNames 761653OSM 2973314 R Gmina Solina Oficijnij sajt polanczyk pl PolyanchikPolyanchik Polsha PolyanchikPolyanchik Pidkarpatske voyevodstvo Polyanchik u VikishovishiIstoriyaV 1580 r selo isnuvalo na voloskomu pravi i vhodilo v sklad volodin Kmitiv V 1589 r v seli bulo obroblyuvanih 3 i 3 4 lana krim togo v popa bulo 1 2 lana i v soltisa 1 lan i mlin Do 1772 r vhodilo do Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Na pochatku XIX st v seli prozhivalo 25 rodin U 1833 r bulo 210 meshkanciv U 1839 r vid epidemiyi tifu pomerli 30 osib U 1846 r vidkrita parafiyalna shkola na 6 uchniv yaka bula zakrita cherez 3 roki vnaslidok vvedennya oplati za navchannya V 1849 r vid epidemiyi tifu zaginulo 45 zhiteliv togo zh roku na berezi richki Solinki vimurovana kaplichka z derev yanoyu skulpturoyu Ivana Hrestitelya sho plache vikradena v 1960 h rokah U 1880 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu u seli narahovuvalosya 38 budinkiv z nih 2 u filvarku i 289 zhiteliv z nih 254 greko katoliki 29 rimo katolikiv i 6 yudeyiv Z grudnya 1914 r do kvitnya 1915 r selo bulo pid rosijskoyu okupaciyeyu U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Vovkoviya U 1921 r v seli bulo 68 budinkiv i 438 meshkanciv 258 greko katolikiv 169 rimo katolikiv i 11 yudeyiv Na 01 01 1939 u seli bulo 530 zhiteliv 430 ukrayinciv grekokatolikiv 85 ukrayinciv rimokatolikiv 5 polyakiv i 10 yevreyiv U roki gitlerivskoyi okupaciyi nimci dozvolili vidkriti ukrayinsku shkolu yaku vidviduvala 91 ditina Miscevih yevreyiv nimci vivezli do Baligorodu i Zaslav ya de voni vsi zaginuli V 1940 r na primusovi roboti v Nimechchinu vivezeno 6 osib iz nih pislya vijni povernulosya dvoye a dolya reshti nevidoma Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 18 meshkanciv Polyanchika i 9 z nih zaginuli 24 09 1944 r selom ovolodili chastini 1 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu V I polovini 1945 r 20 rodin ukrayinciv viseleno do SRSR 23 rodini v hodi operaciyi Visla deportovani v 1947 r na ponimecki zemli Polshi perevazhno v okolici Olshtina V seli zalishilos tilki 17 rodin U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva CerkviPersha bula v 1589 r sudyachi z nayavnosti popa Zgodom selo vtratilo parafiyu V 1783 roci za dozvolom korolevi Mariyi Tereziyi zvedena derev yana cerkva sv Vmch Paraskevi i vidnovlena parafiya Na yiyi misci zbudovana v 1907 roci murovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo parafiyalna z filiyami v s Michkiv s Zabrodye i s Solina nalezhala do Baligorodskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Z 1948 roku vikoristovuyetsya yak kostel Bilya cerkvi bula dzvinicya zbudovana v 1863 r iz dzvonom z 1894 r zrujnovana v 2007 r a cerkva perebudovana Dovkolishnij cvintar zrujnovanij vcilili tilki dvi mogili DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 408 68 313 27 Zhinki 442 62 320 60 Razom 850 130 633 87Mista pobratimi Shidnicya UkrayinaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polyanchik GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 43 Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaPolanczyk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 564 pol Polanczyk Polanczyk