Полане Сонам Топге (тиб. ཕོ་ལྷ་ནས་བསོད་ནམས་སྟོབས་རྒྱས; 1689 — 12 березня 1747) — 2-й старший калон і міванг (політичний і військовий правитель) Тибету в 1727—1747 роках. Відомий також як Полань.
Полане Сонам Топге | |
---|---|
Народився | 1689[1] |
Помер | 12 березня 1747 або 1747 |
Діяльність | політик, письменник |
Вчителі | d[2] і d[2] |
Титул | король |
Посада | d[3] і d |
Діти | Г'юрме Намг'ял |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив зі знатного тибетського роду з Цангу. Його предки завдячують кар'єрі хошутським ханам. Син військовика Пеми Г'ялпо та й Дролми Бутрі. Народився 1689 року в замку Пола (на південь від містечка Г'янгдзе), отримавши ім'я Сонам Топге. Замолоду навчався в монастирі Міндролінг, який належав до школи Ньїнґма, а також у Панчен-лами V. В цей час отримав прізвисько Поане (Полхане) з амісцем народження. Саме за цим став найбільш відомим.
Згодом служив при дворі хана Лхавзана. 1717 року після поразки й загибелі останнього у війні з джунгарами Полане зміг врятуватися, сховавшись в монастирі Дрепунг. був схоплений і голий провезений вулицями Лхаси. Після 15 ударів батогом його кинули до в'язниці. Йому вдалося вижити, оскільки друзі принесли йому їжу. Нарешті він був звільнений завдяки втручанню сакйонга (намісника Тибету) Тагцепи, що мав вплив серед джунгарів.
Калон
Повертається до Цангу, де вступає в союз з Ханченне Сонам Г'ялпо, намісником Нгарі, що залишився вірним хошутам. Вони організували опір джунгарам, поки велика цінська армія на чолі із Ян Сінєм, надіслана імператором Кансі, не ввійшла до Лхаси у вересні 1720 року. Цінська війська розмістилися в Лхасі, Літані і Чамдо. Тибетські землі на схід від Літана і Батана (значна частина регіону Кхам) були відділені від Тибету і включили до складу цінської провінції Сичуань. До кінця року цінські війська залишили Тибет.
У 1721 року, коли було утворено уряд для керування Тибетом у складі 3 калонів (міністрів), став помічником старшого калона — Ханченне Сонам Г'ялпо. Той призначив Полане Сонам Топге намісником Цангу. Він вніс пропозицію, щоб сотні монастирів і храмів Ньїнґма, які були зруйновані джунгарами, були відновлені за допомогою уряду. 1723 року став 4-м калоном уряду.
Поступово калони перетворилися у фактично самостійним правителів регіонів Тибету, що послабило внутрішню міць. 1727 року внаслідок змови було вбито Ханченне Сонам Г'ялпо. Владу захопили калони Нгафона Дордже Г'ялпо, Лумпане Таші Г'ялпо і Чараба Лодро Г'ялпо, яких таємно підтримував Далай-лама VII, що розраховував відновити незалежність Тибету від Цінь. Натомість Полане зібрав війська в своєму регіоні Цанг. Він вступив у союз з братом Хангченне — Гашіба Цетен Таші. Також повідомив цінський уряд про ці події. У 1728 році рушив на Лхасу, завдавши супротивникам поразки, потім взяв в облогу палац Потала, де сховалися інші калони, які здалися 5 липня. В тому ж році, 4 вересня, до Тибету увійшли цінські війська.
За рішенням суду Нгафона Дордже Г'ялпо і Лумпане Таші Г'ялпо було піддано страті лінчі, 2 ченців повішено, 13 — відрубано голову, Далай-ламу VII і його батька відправлено до монастиря Гартар (поблизу Літана). За цим Полане разом з цінськими генералами придушував повстання в інших регіонах Тибету, підчас чого багато родин було страчено або заслано до китайських провінцій.
Намісник Тибету
Було відновлено систему калонів з 3 осіб, де Полане став старшим калоном. Разом з тим було призначено цінських чиновників (амбанів) з числа манчжурів, що наглядали за калонами. Частини регіонів Амдо і Кхам відійшли до китайських провінцій (підтверджено передача 13 округів до Сичуані, Г'ялтан — до Юньнані, Амдо підпорядковано Сініну). При цьому завдяки цінському уряду Панчен-лама V став самостійним правителем Західного Цангу. Також цінський уряд зобов'язався щорічно надсилати монастирям 5 тис. лян срібла.
Втім завдяки дипломатії та відсутності авторитету в особі Далай-лами VII ставав все більш самостійним. У 1729 році він організував поштову систему, яка забезпечувала передачу повідомлень з Нгарі до Лхаси і з Лхаси до Східного Тибету. Створив військо у складі 15 тис. піхоти й 10 тис. кінноти. Наказав охороняти кордони Тибету, а також створив військові пункти у всіх регіонах.
В кампанії 1730—1731 років скористався боротьбою за владу в Бутані, змусивши друк десі визнати зверхність Тибету й спрямовувати посланця з даниною (часто формальною). Ця традиція зберігалася до 1950 року. У 1731 отримав титул сіцзан-вана другого рангу. Сами тибетці називали його мівангом (володарем людей). Разом з тим намагався підтримувати освіту, буддійські школи, надав кошти на друк буддійського канона Ганджур. 1732 року змусив Дескйонга Намг'яла, володаря Ладакху, знову визнати зверхність Тибету. 1733 року домігся зменшення цінської залоги в Лхасі з 2 тис. до 500 вояків.
1740 року надав прихисток Пхунцоґ Намґ'ялу II чог'ялу Сіккіма, що втік від військ бутанського друк-десі . Невдовзі тибетці відновили того на сіккімському троні. Але панував до повноліття чог'яла регент, призначений Полане. Того ж року цінський імператор Хунлі надав йому титул цзюньвана (третій вищий титул після імператора).
Помер Полане Сонам Топге 1747 року. Посаду старшого калона успадкував його другий син Г'юрме Намг'ял.
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- китайська Вікіпедія — 2002.
Джерела
- Tsepon W. D. Shakabpa (1967), Tibet: A political history. New York.
- Luciano Petech (1973), Aristocracy and Government in Tibet. 1728—1959. Roma.
- Alex McKay (ed.) (2003), The history of Tibet, Vols. I—III. London & New York: Routledge.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polane Sonam Topge tib ཕ ལ ནས བས ད ནམས ས བས ར ས 1689 12 bereznya 1747 2 j starshij kalon i mivang politichnij i vijskovij pravitel Tibetu v 1727 1747 rokah Vidomij takozh yak Polan Polane Sonam TopgeNarodivsya1689 1 Pomer12 bereznya 1747 1747 03 12 abo 1747Diyalnistpolitik pismennikVchitelid 2 i d 2 TitulkorolPosadad 3 i dDitiG yurme Namg yal Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi znatnogo tibetskogo rodu z Cangu Jogo predki zavdyachuyut kar yeri hoshutskim hanam Sin vijskovika Pemi G yalpo ta j Drolmi Butri Narodivsya 1689 roku v zamku Pola na pivden vid mistechka G yangdze otrimavshi im ya Sonam Topge Zamolodu navchavsya v monastiri Mindroling yakij nalezhav do shkoli Nyingma a takozh u Panchen lami V V cej chas otrimav prizvisko Poane Polhane z amiscem narodzhennya Same za cim stav najbilsh vidomim Zgodom sluzhiv pri dvori hana Lhavzana 1717 roku pislya porazki j zagibeli ostannogo u vijni z dzhungarami Polane zmig vryatuvatisya shovavshis v monastiri Drepung buv shoplenij i golij provezenij vulicyami Lhasi Pislya 15 udariv batogom jogo kinuli do v yaznici Jomu vdalosya vizhiti oskilki druzi prinesli jomu yizhu Nareshti vin buv zvilnenij zavdyaki vtruchannyu sakjonga namisnika Tibetu Tagcepi sho mav vpliv sered dzhungariv Kalon Povertayetsya do Cangu de vstupaye v soyuz z Hanchenne Sonam G yalpo namisnikom Ngari sho zalishivsya virnim hoshutam Voni organizuvali opir dzhungaram poki velika cinska armiya na choli iz Yan Sinyem nadislana imperatorom Kansi ne vvijshla do Lhasi u veresni 1720 roku Cinska vijska rozmistilisya v Lhasi Litani i Chamdo Tibetski zemli na shid vid Litana i Batana znachna chastina regionu Kham buli viddileni vid Tibetu i vklyuchili do skladu cinskoyi provinciyi Sichuan Do kincya roku cinski vijska zalishili Tibet U 1721 roku koli bulo utvoreno uryad dlya keruvannya Tibetom u skladi 3 kaloniv ministriv stav pomichnikom starshogo kalona Hanchenne Sonam G yalpo Toj priznachiv Polane Sonam Topge namisnikom Cangu Vin vnis propoziciyu shob sotni monastiriv i hramiv Nyingma yaki buli zrujnovani dzhungarami buli vidnovleni za dopomogoyu uryadu 1723 roku stav 4 m kalonom uryadu Postupovo kaloni peretvorilisya u faktichno samostijnim praviteliv regioniv Tibetu sho poslabilo vnutrishnyu mic 1727 roku vnaslidok zmovi bulo vbito Hanchenne Sonam G yalpo Vladu zahopili kaloni Ngafona Dordzhe G yalpo Lumpane Tashi G yalpo i Charaba Lodro G yalpo yakih tayemno pidtrimuvav Dalaj lama VII sho rozrahovuvav vidnoviti nezalezhnist Tibetu vid Cin Natomist Polane zibrav vijska v svoyemu regioni Cang Vin vstupiv u soyuz z bratom Hangchenne Gashiba Ceten Tashi Takozh povidomiv cinskij uryad pro ci podiyi U 1728 roci rushiv na Lhasu zavdavshi suprotivnikam porazki potim vzyav v oblogu palac Potala de shovalisya inshi kaloni yaki zdalisya 5 lipnya V tomu zh roci 4 veresnya do Tibetu uvijshli cinski vijska Za rishennyam sudu Ngafona Dordzhe G yalpo i Lumpane Tashi G yalpo bulo piddano strati linchi 2 chenciv povisheno 13 vidrubano golovu Dalaj lamu VII i jogo batka vidpravleno do monastirya Gartar poblizu Litana Za cim Polane razom z cinskimi generalami pridushuvav povstannya v inshih regionah Tibetu pidchas chogo bagato rodin bulo stracheno abo zaslano do kitajskih provincij Namisnik Tibetu Bulo vidnovleno sistemu kaloniv z 3 osib de Polane stav starshim kalonom Razom z tim bulo priznacheno cinskih chinovnikiv ambaniv z chisla manchzhuriv sho naglyadali za kalonami Chastini regioniv Amdo i Kham vidijshli do kitajskih provincij pidtverdzheno peredacha 13 okrugiv do Sichuani G yaltan do Yunnani Amdo pidporyadkovano Sininu Pri comu zavdyaki cinskomu uryadu Panchen lama V stav samostijnim pravitelem Zahidnogo Cangu Takozh cinskij uryad zobov yazavsya shorichno nadsilati monastiryam 5 tis lyan sribla Vtim zavdyaki diplomatiyi ta vidsutnosti avtoritetu v osobi Dalaj lami VII stavav vse bilsh samostijnim U 1729 roci vin organizuvav poshtovu sistemu yaka zabezpechuvala peredachu povidomlen z Ngari do Lhasi i z Lhasi do Shidnogo Tibetu Stvoriv vijsko u skladi 15 tis pihoti j 10 tis kinnoti Nakazav ohoronyati kordoni Tibetu a takozh stvoriv vijskovi punkti u vsih regionah V kampaniyi 1730 1731 rokiv skoristavsya borotboyu za vladu v Butani zmusivshi druk desi viznati zverhnist Tibetu j spryamovuvati poslancya z daninoyu chasto formalnoyu Cya tradiciya zberigalasya do 1950 roku U 1731 otrimav titul siczan vana drugogo rangu Sami tibetci nazivali jogo mivangom volodarem lyudej Razom z tim namagavsya pidtrimuvati osvitu buddijski shkoli nadav koshti na druk buddijskogo kanona Gandzhur 1732 roku zmusiv Deskjonga Namg yala volodarya Ladakhu znovu viznati zverhnist Tibetu 1733 roku domigsya zmenshennya cinskoyi zalogi v Lhasi z 2 tis do 500 voyakiv 1740 roku nadav prihistok Phuncog Namg yalu II chog yalu Sikkima sho vtik vid vijsk butanskogo druk desi Nevdovzi tibetci vidnovili togo na sikkimskomu troni Ale panuvav do povnolittya chog yala regent priznachenij Polane Togo zh roku cinskij imperator Hunli nadav jomu titul czyunvana tretij vishij titul pislya imperatora Pomer Polane Sonam Topge 1747 roku Posadu starshogo kalona uspadkuvav jogo drugij sin G yurme Namg yal PrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Buddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234 kitajska Vikipediya 2002 d Track Q30239DzherelaTsepon W D Shakabpa 1967 Tibet A political history New York Luciano Petech 1973 Aristocracy and Government in Tibet 1728 1959 Roma Alex McKay ed 2003 The history of Tibet Vols I III London amp New York Routledge