Ханченне (Канченне) Сонам Г'ялпо (тиб. ཁང་ཆེན་ནས་བསོད་ནམས་རྒྱལ་པོ; д/н — 5 серпня 1727) — 1-й старший калон (політичний і військовий правитель) Тибету в 1721—1727 роках. Відомий також як Дайчін-Батур і Кангчень.
Ханченне | |
---|---|
Народився | 17 століття |
Помер | 5 серпня 1727 Лхаса, КНР |
Діяльність | політик, письменник |
Посада | d[1] |
Брати, сестри | Q107423836? |
Діти | d |
|
Життєпис
Походив зі шляхетського роду Гаші. Про батьків обмаль відомостей. Замолоду служив хошутським ханам, завдяки чому зробив кар'єру. Особливої ваги набув за Лхавзан-хана, оженившись на її доньці та ставши головним міністром. 1715 року додатково призначається намісником області Нгарі (в Західному Тибеті).
1717 року із сторгненням джунгарського війська очолив на заході країни боротьбу із загарбниками. В подальшому намагався перервати постанання джунгарів з їх базами в Джунгарському ханстві. Невдовзі до Ханченне приєднався Полане Сонам Топге, впливовий в регіоні Цанг.
Вони організували опір джунгарам, поки велика цінська армія на чолі із Ян Сінєм, надіслана імператором Кансі, не ввійшла до Лхаси у вересні 1720 року. Цінська війська розмістилися в Лхасі, Літані і Чамдо. Тибетські землі на схід від Літана і Батана (значна частина регіону Кхам) були відділені від Тибету і включили до складу цінської провінції Сичуань. До кінця року цінські війська залишили Тибет.
У 1721 року було утворено кашаг (уряд) для керування Тибетом у складі 3 калонів (міністрів), на чолі якого став Ханченне Сонам Г'ялпо. Також отримав манчжурський титул дайцзін-батур. Зсамого початку стикнувся з фінансовоюкризою, посиленою необхідністю утримувати цінські війська. Лише 1723 року 3 тис. вояків залишили ТИбет. Того ж року повстав Лобсан Тенцзін в районі Кукнора проти влади імперії Цін. Це повстання зачепило північні області Тибету. Ханченне жоклав зусиль, щоб повстання не охопило Центральний Тибет. Водночас надав допомогу державі Мустанг у війні проти держави Джумла.
1725 році за наказом цінського уряду перебрався до Лхаси, призначивши намісником Нгарі старшому брату Гашіпі Цетен Таші. На виконання наказу імператора Іньчженя намагався знищити секту Ньїнґма, чим налаштував проти себе інших калонів.
1727 року проти нього влаштували змову калони Нгафона Дордже Г'ялпо, Лумпане Таші Г'ялпо і Чараба Лодро Г'ялпо, яких таємно підтримував Далай-лама VII. Того ж року під час урочистих зборів Ханченне було вбито. Втім його політичний союзник Полане Сонам Топге швидко придушив заколот, захопивши владу.
Джерела
- Luciano Petech, China and Tibet in the Early XVIIIth Century. History of the Establishment of Chinese Protecturate in Tibet. Leiden 1950.
- Matthew Kapstein, The Tibetans. Oxford 2006.
- Dieter Schuh, Herrscherurkunden und Privaturkunden aus Westtibet (Ladakh). International Institute for Tibetan and Buddhist Studies, Halle 2008.
- французька Вікіпедія — 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hanchenne Kanchenne Sonam G yalpo tib ཁང ཆ ན ནས བས ད ནམས ར ལ པ d n 5 serpnya 1727 1 j starshij kalon politichnij i vijskovij pravitel Tibetu v 1721 1727 rokah Vidomij takozh yak Dajchin Batur i Kangchen HanchenneNarodivsya17 stolittyaPomer5 serpnya 1727 1727 08 05 Lhasa KNRDiyalnistpolitik pismennikPosadaKalon Tripad 1 Brati sestriQ107423836 DitiGashi Panditad Mediafajli u VikishovishiZhittyepisred Pohodiv zi shlyahetskogo rodu Gashi Pro batkiv obmal vidomostej Zamolodu sluzhiv hoshutskim hanam zavdyaki chomu zrobiv kar yeru Osoblivoyi vagi nabuv za Lhavzan hana ozhenivshis na yiyi donci ta stavshi golovnim ministrom 1715 roku dodatkovo priznachayetsya namisnikom oblasti Ngari v Zahidnomu Tibeti 1717 roku iz storgnennyam dzhungarskogo vijska ocholiv na zahodi krayini borotbu iz zagarbnikami V podalshomu namagavsya perervati postanannya dzhungariv z yih bazami v Dzhungarskomu hanstvi Nevdovzi do Hanchenne priyednavsya Polane Sonam Topge vplivovij v regioni Cang Voni organizuvali opir dzhungaram poki velika cinska armiya na choli iz Yan Sinyem nadislana imperatorom Kansi ne vvijshla do Lhasi u veresni 1720 roku Cinska vijska rozmistilisya v Lhasi Litani i Chamdo Tibetski zemli na shid vid Litana i Batana znachna chastina regionu Kham buli viddileni vid Tibetu i vklyuchili do skladu cinskoyi provinciyi Sichuan Do kincya roku cinski vijska zalishili Tibet U 1721 roku bulo utvoreno kashag uryad dlya keruvannya Tibetom u skladi 3 kaloniv ministriv na choli yakogo stav Hanchenne Sonam G yalpo Takozh otrimav manchzhurskij titul dajczin batur Zsamogo pochatku stiknuvsya z finansovoyukrizoyu posilenoyu neobhidnistyu utrimuvati cinski vijska Lishe 1723 roku 3 tis voyakiv zalishili TIbet Togo zh roku povstav Lobsan Tenczin v rajoni Kuknora proti vladi imperiyi Cin Ce povstannya zachepilo pivnichni oblasti Tibetu Hanchenne zhoklav zusil shob povstannya ne ohopilo Centralnij Tibet Vodnochas nadav dopomogu derzhavi Mustang u vijni proti derzhavi Dzhumla 1725 roci za nakazom cinskogo uryadu perebravsya do Lhasi priznachivshi namisnikom Ngari starshomu bratu Gashipi Ceten Tashi Na vikonannya nakazu imperatora Inchzhenya namagavsya znishiti sektu Nyingma chim nalashtuvav proti sebe inshih kaloniv 1727 roku proti nogo vlashtuvali zmovu kaloni Ngafona Dordzhe G yalpo Lumpane Tashi G yalpo i Charaba Lodro G yalpo yakih tayemno pidtrimuvav Dalaj lama VII Togo zh roku pid chas urochistih zboriv Hanchenne bulo vbito Vtim jogo politichnij soyuznik Polane Sonam Topge shvidko pridushiv zakolot zahopivshi vladu Dzherelared Luciano Petech China and Tibet in the Early XVIIIth Century History of the Establishment of Chinese Protecturate in Tibet Leiden 1950 Matthew Kapstein The Tibetans Oxford 2006 Dieter Schuh Herrscherurkunden und Privaturkunden aus Westtibet Ladakh International Institute for Tibetan and Buddhist Studies Halle 2008 francuzka Vikipediya 2001 d Track Q8447 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hanchenne amp oldid 33676596