Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не має . |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
«Подорож людини під кепом (Єврейські колонії)» — книга Майка Йогансена, українського письменника доби «Розстріляного відродження», вперше видана 1929р.
Історія створення
Поштовхом до написання книги стала мандрівка автора навесні 1928го року в сільськогосподарські єврейські поселення на півдні України. Безпосередньо описано подорож Нікопольським районом. На той час у поселеннях широко розгортала свою діяльність американська організація «Джойнт», яка уклала угоду з урядом СРСР. Для підтримки та відновлення єврейських колоній Південної України року було утворено сільськогосподарський підрозділ — «Агро-Джойнт», основним завданням якого стала матеріальна та кадрова допомога колективам переселенців. Тож автора зацікавило "як живуть євреї-хлібороби", водночас мотивацію мандрівки описано у і наступних рядках:
«Падав дощ, і диспут був на ту тему, чи може єврей бути селянином, а селянин – євреєм. […] Падав дощ, і я не дуже слухав того диспута. Нехай-но не подумає читач, що нецікаво мені було те, для чого я їхав. Я допитливий філософ, я давно вже винайшов, що селянин – це не національність, а єврей – це не професія, і перевіряти своїх висновків у диспуті не збирався. Крізь сон я міркував, що я можу перевірити свої висновки там, де живуть селяни-євреї. Падав дощ, і я, мабуть, заснув».
Критика
У рецензії на твори «Подорож людини під кепом» М. Йогансена і «По єврейських колоніях Криворіжжя та Херсонщини» І. Сенченка в комсомольському журналі «Молодняк» тогочасний літературний критик Григорій Гельфандбейн про них висловиться негативно.
«Розглядувані книжки М.Йогансена і І.Санченка, присвячені описові вражіння авторів від поїздки по єврейських колоніях Криворіжжя і Херсонщини, навряд чи дадуть що-небудь для справи розвитку нарису, який в найближчому майбутньому фігуруватиме в українській художній літературі як самостійний і повноцінний жанр»
Тексту Йогансена, власне, присвячена більша частина цієї критики:
«Усе викладене в “Подорожі людини під кепом” вражає своєю поверховістю, легковажність і відсутністю фактичного матеріалу. Незчисленні анекдоти, неперекональні сентенції, дешеві дотепи, що межують з глузуванням, - все єсть у Йогансена, але тільки не побут єврейських колоній Криворіжжя і Херсонщини».
Причина цього криється у недотриманні автором основ жанру, які у рецензії окреслено так:
«Основна вимога, що її пред’являємо до справжнього нарису, полягає в необхідності всебічно, глибоко і правдиво висвітлювати конкретні, актуальні, ймовірні факти. Якраз фактичність, “фактографія” перш за все відрізняє нарис від белетристичної видумки».
Слід зазначити, щодо вищезазначених критеріїв жанру критик висловлює загальноприйняту позицію радянського літературознавства. Однак, те, що так обурює Гельфандбейна, а саме іронічна манера оповіді, допети, анекдоти та підкреслена суб’єктивність, навпаки слугує художній цінності тексту та є проявом оригінального авторського стилю. Сучасна українська літературознавиця Ярина Цимбал, зважаючи на ці ознаки зазначає:
«Подорожі М.Йогансена де в чому випереджають “новий журналізм”– літературний напрям, що сформувався у другій половині ХХ ст. і характеризується розширенням можливостей самовираження автора, що виступає не тільки коментатором, а й учасником описуваних подій».
Отже, текст «Подорож людини під кепом » доцільно розглядати не лише через призму традиції тогочасного нарису, а як текст із синкретичними жаровими ознаками та самобутнім стилем.
Цікаво, що і сам Майк Йогансен, у пізнішій «Подорожі в радянську Болгарію», опублікованій 1930, також полемізує із своїм сучасником, зокрема вплітаючи у текст вигаданого супутника, щоб замість займенника «я» вживати займенник «ми»; чи вводить багато статистичних даних, іронічно зауважуючи: «цифри це наша кров, наша радість, наше майбутнє»..
Національна ідентичність
Однією із ключових тем книги є питання національної ідентичності. Це зумовлено не тільки увагою до національних меншин, що проживали на території УРСР, але й політикою українізації.
«Отак воно приблизно і з українізацією в місті Нікополі, і з євреїзацією в єврейських колоніях. Не підкрутиш – не поїдеш»., - зауважує Йогансен на сторінках твору.
Особливо яскраво тут зображено також аспект мовної взаємодії між представниками різних національних та соціальних груп.
«Нема чого й говорити, що ця російська мова була того ґатунку, що взивається в підручниках "лохвицько-одеським есперанто". З російських слів я занотував: "вопрос" (у нас вважають, що по-руськи всяка справа – "вопрос"), "на сегодняшній день" ("на сегодняшній день озимі цієї зими пропали"), "создавшее положеніе", "плюс к етому", "почему я дольжен страдать", "спрашівається" і ще два-три вирази, що на їх підставі голова КНС, мисливець і рибалка, гадає, що і євреї, і хохли у Нікопольськім районі говорять російською мовою».
Звісно, проблему національної ідентичності письменник розкриває і через власну постать.
«Моє прізвище! Як я міг би сказати їм своє прізвище, що наробило мені вже стільки лиха. Я давно знаю, що якби моє прізвище було Грицюк, то був би я знаменитий поет української землі. [...] Каюся, з дурних гордощів не перемінив я фамілії свого батька на Остапчука або Якимчука і зоставсь невідомий українському читачеві на десятки років».
В контексті національної приналежності не можливо оминути й фінальні висловлювання автора :
«Я, філософ під кепом, бачив ці місця в тисяча дев'ятсот двадцять восьмім році, на одинадцятім році робочої революції Я нічого не навчився з цієї подорожі, бо й раніше вважав, що бути євреєм – це не професія, а бути хліборобом – це не національна ознака; я побачив те, що й чекав побачити…»
Зрештою Майк Йогансен покладається на те, що читач, натомість, може замислитись, над власними переконаннями:
«І вам, щирі мої куми й сватове зі Старобільщини, що козакували колись із дідом моїм, я не раджу їхати в єврейські колонії. Бо якщо ви не схочете побачити, то й не побачите, любі мої куми й сватове. Натомість, любі мої, сядьте на призьбі, натопчіть у люльку ручкового, викрешіть огню на губку, прикуріть і подумайте».
Видання
- Йогансен М. Подорож людини під кепом (Єврейські колонії). — [Х.]: ДВУ, 1929. — 80 с.
- Йогансен М. Три подорожі: (Нариси). — Х.; К. : Літ. і мистецтво, 1932. — 188 с.
- Йогансен М. Подорожі філософа під кепом. — К.: Темпора, 2016. - 448 с.
Примітки
- Йогансен М. Подорож людини під кепом (Єврейські колонії). — [Х.]: ДВУ, 1929. — 80 с.
- Гельфандбейн Г. Рец.:Майк Йогансен. Подорож людини під кепом, і Сенченко. По колонічх Криворіжжя та Херсонщини // Молодняк. – 1929. – № 5. – С. 143–145.
- Цимбал Я. В. Творчість Майка Йогансена в контексті українського авангарду 20—30-х років. — Автореф. дис. канд. філол. наук/ Я. В. Цимбал; — К., 2003. — 20 с.
Джерела
- Йогансен М. Подорож людини під кепом (Єврейські колонії). — [Х.]: ДВУ, 1929. — 80 с.
- Гельфандбейн Г. Рец.:Майк Йогансен. Подорож людини під кепом, і Сенченко. По колонічх Криворіжжя та Херсонщини // Молодняк. – 1929. – № 5. – С. 143–145.
- Цимбал Я. В. Творчість Майка Йогансена в контексті українського авангарду 20—30-х років. — Автореф. дис. канд. філол. наук/ Я. В. Цимбал; — К., 2003. — 20 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Podorozh lyudini pid kepom Yevrejski koloniyi kniga Majka Jogansena ukrayinskogo pismennika dobi Rozstrilyanogo vidrodzhennya vpershe vidana 1929r Istoriya stvorennyaPoshtovhom do napisannya knigi stala mandrivka avtora navesni 1928go roku v silskogospodarski yevrejski poselennya na pivdni Ukrayini Bezposeredno opisano podorozh Nikopolskim rajonom Na toj chas u poselennyah shiroko rozgortala svoyu diyalnist amerikanska organizaciya Dzhojnt yaka uklala ugodu z uryadom SRSR Dlya pidtrimki ta vidnovlennya yevrejskih kolonij Pivdennoyi Ukrayini roku bulo utvoreno silskogospodarskij pidrozdil Agro Dzhojnt osnovnim zavdannyam yakogo stala materialna ta kadrova dopomoga kolektivam pereselenciv Tozh avtora zacikavilo yak zhivut yevreyi hliborobi vodnochas motivaciyu mandrivki opisano u i nastupnih ryadkah Padav dosh i disput buv na tu temu chi mozhe yevrej buti selyaninom a selyanin yevreyem Padav dosh i ya ne duzhe sluhav togo disputa Nehaj no ne podumaye chitach sho necikavo meni bulo te dlya chogo ya yihav Ya dopitlivij filosof ya davno vzhe vinajshov sho selyanin ce ne nacionalnist a yevrej ce ne profesiya i pereviryati svoyih visnovkiv u disputi ne zbiravsya Kriz son ya mirkuvav sho ya mozhu pereviriti svoyi visnovki tam de zhivut selyani yevreyi Padav dosh i ya mabut zasnuv KritikaU recenziyi na tvori Podorozh lyudini pid kepom M Jogansena i Po yevrejskih koloniyah Krivorizhzhya ta Hersonshini I Senchenka v komsomolskomu zhurnali Molodnyak togochasnij literaturnij kritik Grigorij Gelfandbejn pro nih vislovitsya negativno Rozglyaduvani knizhki M Jogansena i I Sanchenka prisvyacheni opisovi vrazhinnya avtoriv vid poyizdki po yevrejskih koloniyah Krivorizhzhya i Hersonshini navryad chi dadut sho nebud dlya spravi rozvitku narisu yakij v najblizhchomu majbutnomu figuruvatime v ukrayinskij hudozhnij literaturi yak samostijnij i povnocinnij zhanr Tekstu Jogansena vlasne prisvyachena bilsha chastina ciyeyi kritiki Use vikladene v Podorozhi lyudini pid kepom vrazhaye svoyeyu poverhovistyu legkovazhnist i vidsutnistyu faktichnogo materialu Nezchislenni anekdoti neperekonalni sentenciyi deshevi dotepi sho mezhuyut z gluzuvannyam vse yest u Jogansena ale tilki ne pobut yevrejskih kolonij Krivorizhzhya i Hersonshini Prichina cogo kriyetsya u nedotrimanni avtorom osnov zhanru yaki u recenziyi okresleno tak Osnovna vimoga sho yiyi pred yavlyayemo do spravzhnogo narisu polyagaye v neobhidnosti vsebichno gliboko i pravdivo visvitlyuvati konkretni aktualni jmovirni fakti Yakraz faktichnist faktografiya persh za vse vidriznyaye naris vid beletristichnoyi vidumki Slid zaznachiti shodo vishezaznachenih kriteriyiv zhanru kritik vislovlyuye zagalnoprijnyatu poziciyu radyanskogo literaturoznavstva Odnak te sho tak oburyuye Gelfandbejna a same ironichna manera opovidi dopeti anekdoti ta pidkreslena sub yektivnist navpaki sluguye hudozhnij cinnosti tekstu ta ye proyavom originalnogo avtorskogo stilyu Suchasna ukrayinska literaturoznavicya Yarina Cimbal zvazhayuchi na ci oznaki zaznachaye Podorozhi M Jogansena de v chomu viperedzhayut novij zhurnalizm literaturnij napryam sho sformuvavsya u drugij polovini HH st i harakterizuyetsya rozshirennyam mozhlivostej samovirazhennya avtora sho vistupaye ne tilki komentatorom a j uchasnikom opisuvanih podij Otzhe tekst Podorozh lyudini pid kepom docilno rozglyadati ne lishe cherez prizmu tradiciyi togochasnogo narisu a yak tekst iz sinkretichnimi zharovimi oznakami ta samobutnim stilem Cikavo sho i sam Majk Jogansen u piznishij Podorozhi v radyansku Bolgariyu opublikovanij 1930 takozh polemizuye iz svoyim suchasnikom zokrema vplitayuchi u tekst vigadanogo suputnika shob zamist zajmennika ya vzhivati zajmennik mi chi vvodit bagato statistichnih danih ironichno zauvazhuyuchi cifri ce nasha krov nasha radist nashe majbutnye Nacionalna identichnistOdniyeyu iz klyuchovih tem knigi ye pitannya nacionalnoyi identichnosti Ce zumovleno ne tilki uvagoyu do nacionalnih menshin sho prozhivali na teritoriyi URSR ale j politikoyu ukrayinizaciyi Otak vono priblizno i z ukrayinizaciyeyu v misti Nikopoli i z yevreyizaciyeyu v yevrejskih koloniyah Ne pidkrutish ne poyidesh zauvazhuye Jogansen na storinkah tvoru Osoblivo yaskravo tut zobrazheno takozh aspekt movnoyi vzayemodiyi mizh predstavnikami riznih nacionalnih ta socialnih grup Nema chogo j govoriti sho cya rosijska mova bula togo gatunku sho vzivayetsya v pidruchnikah lohvicko odeskim esperanto Z rosijskih sliv ya zanotuvav vopros u nas vvazhayut sho po ruski vsyaka sprava vopros na segodnyashnij den na segodnyashnij den ozimi ciyeyi zimi propali sozdavshee polozhenie plyus k etomu pochemu ya dolzhen stradat sprashivayetsya i she dva tri virazi sho na yih pidstavi golova KNS mislivec i ribalka gadaye sho i yevreyi i hohli u Nikopolskim rajoni govoryat rosijskoyu movoyu Zvisno problemu nacionalnoyi identichnosti pismennik rozkrivaye i cherez vlasnu postat Moye prizvishe Yak ya mig bi skazati yim svoye prizvishe sho narobilo meni vzhe stilki liha Ya davno znayu sho yakbi moye prizvishe bulo Gricyuk to buv bi ya znamenitij poet ukrayinskoyi zemli Kayusya z durnih gordoshiv ne pereminiv ya familiyi svogo batka na Ostapchuka abo Yakimchuka i zostavs nevidomij ukrayinskomu chitachevi na desyatki rokiv V konteksti nacionalnoyi prinalezhnosti ne mozhlivo ominuti j finalni vislovlyuvannya avtora Ya filosof pid kepom bachiv ci miscya v tisyacha dev yatsot dvadcyat vosmim roci na odinadcyatim roci robochoyi revolyuciyi Ya nichogo ne navchivsya z ciyeyi podorozhi bo j ranishe vvazhav sho buti yevreyem ce ne profesiya a buti hliborobom ce ne nacionalna oznaka ya pobachiv te sho j chekav pobachiti Zreshtoyu Majk Jogansen pokladayetsya na te sho chitach natomist mozhe zamislitis nad vlasnimi perekonannyami I vam shiri moyi kumi j svatove zi Starobilshini sho kozakuvali kolis iz didom moyim ya ne radzhu yihati v yevrejski koloniyi Bo yaksho vi ne shochete pobachiti to j ne pobachite lyubi moyi kumi j svatove Natomist lyubi moyi syadte na prizbi natopchit u lyulku ruchkovogo vikreshit ognyu na gubku prikurit i podumajte VidannyaJogansen M Podorozh lyudini pid kepom Yevrejski koloniyi H DVU 1929 80 s Jogansen M Tri podorozhi Narisi H K Lit i mistectvo 1932 188 s Jogansen M Podorozhi filosofa pid kepom K Tempora 2016 448 s PrimitkiJogansen M Podorozh lyudini pid kepom Yevrejski koloniyi H DVU 1929 80 s Gelfandbejn G Rec Majk Jogansen Podorozh lyudini pid kepom i Senchenko Po kolonichh Krivorizhzhya ta Hersonshini Molodnyak 1929 5 S 143 145 Cimbal Ya V Tvorchist Majka Jogansena v konteksti ukrayinskogo avangardu 20 30 h rokiv Avtoref dis kand filol nauk Ya V Cimbal K 2003 20 s DzherelaJogansen M Podorozh lyudini pid kepom Yevrejski koloniyi H DVU 1929 80 s Gelfandbejn G Rec Majk Jogansen Podorozh lyudini pid kepom i Senchenko Po kolonichh Krivorizhzhya ta Hersonshini Molodnyak 1929 5 S 143 145 Cimbal Ya V Tvorchist Majka Jogansena v konteksti ukrayinskogo avangardu 20 30 h rokiv Avtoref dis kand filol nauk Ya V Cimbal K 2003 20 s